ЗМІСТ.
Введеніе.с.1-4
Глава 1. Предмет криміналістичного оружіеведенія.
§ 1. Основні поняття оружія.с.5-6
§ 2. Основні поняття вибухових речовин і вибухових уст-ройств.с.7-9
Глава 2. Методи криміналістичного оружіеведенія.
§ 1. Тактика огляду вогнепальної зброї та вибухових речовин. с.10
§ 2. Криміналістичний облік та експертиза вогнепальної ору-жія і вибухових речовин. с.11-20
Приклад. с. 21
Заключеніе.с. 22
Література.
Введення.
Серед злочинів, пов'язаних з незаконним обігом зброї, перелічених у КК РФ найбільш небезпечним є розкрадання вогне-стрельну зброї, і вибухових речовин.
В КК РФ перераховуються деякі форми, в яких може бути здійснено розкрадання предметів озброєння. У нього згадує-ся і розкрадання цих предметів особою, якій вони видані для слу-жебного користування або довірені під охорону, або вчинене пу-тем розбійного нападу.
Формами злочинного заволодіння зброєю, крім зазначених, можуть бути крадіжка, грабіж, шахрайство, привласнення, розтрата або розкрадання шляхом зловживання службовим становищем.
Найбільш часто зустрічається формою розкрадання вогнепальна-ного зброї, боєприпасів, ВВ і ВУ є крадіжка цих предметів: узагальнення практики з розслідування злочинів даної катего-рії показало, що 89% хищений було скоєно шляхом крадіжки. Імен-но тому в цій лекції акцент зроблений на розгляді осо-сті заволодіння зазначеними предметами посягання шляхом крадіжок.
Особливу небезпеку представляють також розкрадання вогнепальної зброї та боєприпасів шляхом грабежів та розбійних нападів, що також зумовило необхідність висвітлити найбільш важливі аспекти і цієї форми заволодіння зброєю.
Практика свідчить про часте використання викраденої зброї, ВВ і ВУ при скоєнні тяжких злочинів, расследова-ням яких повсякденно зайнятий не тільки кримінальний розшук, але й підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю. І якщо до недавнього часу боротьба з розкраданням зброї, ВВ і ВУ розглядає-валась як звичайна серед багатьох важливих завдань органів внутрішніх справ, то зараз вона стає однією з першорядних, що вимагає
особливо пильної уваги, залучення набагато більшого, ніж раніше, кількості сил і засобів.
Звернімося до статистики. В силу, що склалася в останні не-скільки років, практики приховування реального стану речей в області злочинності я вважаю за можливе скористатися статистичними даними початку 90-х років.
З 1990 року стала помітно виявлятися тенденція зростання хіще-ний зброї, ВВ і ВУ: в 1990 році було зареєстровано 745 фактів розкрадань; в 1991 р. - вже 768, у 1992 р. - 1064; в 1993 р. - 1396.
Проте ці дані далеко не повною мірою відбивають дії-вування кількість, що здійснюються розкрадань, тому що з різних причин реєструються тільки очевидні злочини даної категорії.
Неочевидні залишаються невідомими органам внутрішніх справ і виявляються лише при розкритті інших правопорушень, вдосконалення-шаемих з використанням вогнепальної зброї, ВВ і ВУ, кількістю-сть яких в даний час постійно зростає. З огляду на та-кий темп зростання злочинів, пов'язаних зі зброєю можна сміливо зая-вити про те, що в даний момент криміналістичне оружіеведеніе є однією з найбільш значущих криміналістичних наук.
Відомо, що в багатьох регіонах (особливо у так званих "гарячих точках", де виникли серйозні міжнаціональні конфлік-ти) відзначається прагнення злочинних структур до створення Легаль-них і нелегальних збройних формувань. Під виглядом виконан-ня охоронних функцій та забезпечення економічної безпеки комерційних структур робляться, і треба зауважити не без певного успіху, спроби озброїтися певної частини гра-Ждан.
Розкрадання зброї з військових частин Російської Армії постійного але ростуть. Якщо в 1982 році було викрадено 158 одиниць зброї, то в 1992 році - понад 27 тис., з них 25 тис. зі складів в Чечні, 300 тис. гранат, десятки мільйонів патронів. Серед викраденого не тільки пістолети та автомати, але і міни, снаряди, ракети, важке збройних-ються. Нерідко викрадають зброю самі військовослужбовці. Так, у 1992 році притягнуто до відповідальності понад 500 осіб, у тому числі 49 офіцерів. Викрадене зброя продається як злочинним струк-турах, так і кримінальних злочинців. Наприклад, в Оренбурзькій області його ку-пив житель Чехії, що знаходився в розшуку, а в Москві - раніше суди-мый, що був членом організованого злочинного угруповання.
У 1992 році в Росії зареєстровано 1139 фактів розкрадання зброї і боєприпасів, майже 40 тис. фактів незаконного носіння, зберігання, придбання, виготовлення, збуту зброї і боєприпасів.
Все це веде до постійного зростання числа збройних нападе-ний. У 1992 році скоєно 8873 злочини із застосуванням вогне-стрельну зброї (майже в два рази більше, ніж у 1991 році, в тому числі вбивств - 1667 (в 1991 році їх було 970), розбоїв 2095 (в 1991 році - 586)).
Однією зі сфер інтересів злочинних структур - розкрадання раз-особистих видів озброєння з метою його контрабандного ввезення в країни ближнього і далекого зарубіжжя. Тільки в грудні 1992 року виявлено-но 173 факту крадіжок вогнепальної зброї. Викрадено в загальній складність ності більше 40 тис.едініц боєприпасів, у тому числі 195 снарядів.
За вказані злочини і збут зброї затримано 170 чоло-вік, у п'ятьох вилучено 768 стволів, у тому числі 7 гранатометів, 574 автомата, 159 пістолетів, 285 гранат, понад 70 тис. набоїв, близько 40 кг. вибухових речовин, 46 піротехнічних пристроїв. Частина зброї готувалася до продажу у Вірменію та Азербайджан.
Засоби масової інформації Японії пишуть про те, що Нелі-гальний ввезення вогнепальної зброї з Росії до Японії здійснюва-ляется організованими злочинними структурами.
Глава 1. Предмет криміналістичного оружіеведенія.
§ 1. Основні поняття зброї.
Вогнепальна зброя та вибухові речовини розрізняються за своїм фізичним властивостям, особливостям конструкції, форм і розмірів, тим не прирівнюються законодавцем один до одного. Це цілком закономірно, оскільки усі вони призначені вражати, знищувати або змінювати що-небудь.
Виходячи з того, що при скоєнні злочинів часто ис-користуються предмети не тільки фабричного виготовлення, але і само-слушні, необхідно з'ясувати, які властивості повинні бути прису-щі їм, щоб вони визнавалися як предмет злочинів.
До вогнепальної зброї належать пістолети, револьвери, гвинтівки, у тому числі малокаліберні, мисливські рушниці з Нарез-ним стовбуром і т.п. предмети. Калібр зброї при цьому значення не має. Гладкостовбурна мисливська зброя виключено законодавцем з предмета розглянутих злочинів.
Слід сказати, що, незважаючи на велику практику судово-слідчих органів по боротьбі зі злочинністю, до цих пір немає задовільного рішення проблеми про саморобному вогнепальна-ном зброю. У законі не дається поняття саморобної зброї, не розкриваються і характеризують його критерії. Звичайно на практиці виходять із загальних критеріїв, характерних для вогнепальної ору-жія.
Головною у зброї є функція нападу, під якою по-приймаються здатність вражати.
Як показує судова практика, четверта частина вилученого у ви-новних вогнепальної зброї виготовлена саморобним способом.
Судова практика відносить до вогнепальної зброї і обрізи, зроблені з гладкоствольних мисливських рушниць. Мисливські рушниці, перероблені на обрізи, втрачають своє спеціальне призначення і здобувають нові якості, характерні для пістолетів, револ-Верів та іншого подібного вогнепальної зброї; та їх виготовлення, носіння, зберігання, придбання, збут або розкрадання утворюють со-став злочину.
У зв'язку з цим викликає інтерес зіставлення бойових якостей, міни, мисливських рушниць та обрізів, зроблених з них.
Дані свідчать не на користь обрізів (менше вбивча сила, дальність польоту дробу, купчастість стрільби). Однак, головним, вирішальним тут є цільове призначення обріза. Слід вважати, що єдиною метою при виготовленні обріза є отримання такого вогнепальної зброї, яку можна було б носити приховано, непомітно для навколишніх і використовувати його для нападу.
§ 2. Основні поняття вибухових речовин і вибухових уст-ройств.
Вибуховими речовинами визнаються суміші або сполуки, здатні під впливом зовнішньої дії (удару, тертя тощо) до швидкого самораспространяющемуся хімічному перетворенню, вибуху з утворенням і виділенням значної кількості теп-ла.
У залежності від властивостей, вибухові речовини поділяються на три групи: які ініціюють, брізантние і метальні.
Особливістю ініціюють або первинних вибухових речовин є детонація. Вони легко вибухають від незначного зовнішнього впливу, полум'я, напруження, удару, тертя. Важливішого-шими представниками цієї групи є гримуча ртуть, три-нітрорезарцінат свинцю. Небезпека цієї групи вибухових речовин полягає в їх високої чутливості, горіння їх нестійкий і майже миттєво переходить у вибух.
До другої групи належать брізантние або дроблять, або як їх ще називають вторинні вибухові речовини. Вони менш чувст-вітельни, ніж представники першої групи, тому для збуджений-ня детонації їх застосовуються ініціюють вибухові вещест-ва. До другої групи належать нітрогліцерин, нітродігліколь, тен, тротил (тол), пікринової кислота, тетра, гексоген, октоген та інші. Основне призначення їх - спорядження боєприпасів і виробництво вибухових робіт.
Третю групу представляють метальні вибухові вещест-ва або порох. Характерним видом їх вибухового перетворення є-ється горіння, не переходить у детонацію. Ця властивість мета-них вибухових речовин використовується для повідомлення пулі або снаряду руху в каналі ствола зброї і для повідомлення руху ракетних снарядів.
До боєприпасів належать вироби військової техніки одноразового застосування, призначені для ураження цілі або виконання завдань, що сприяють ураження цілі або перешкоджають дію-віям противника і містять розривні, метальні, піротехні-етичні, вишібние заряди або їх поєднання.
У коментарях до КК РФ коло подібних об'єктів більше конкре-тізіруется: "Під бойовими припасами розуміються патрони, Артиле-рійська снаряди, бомби, гранати, бойові ракети і тому подібні пристрої, призначені для стрільби з вогнепальної ору-жія або для виробництва вибуху". Таким чином, серед широко представлені зразки виробів, конструкція і дія яких ос-Нова на принципах вибухових пристроїв.
Вибуховий пристрій є виробом, спеціально підготовлену до вибуху в певних умовах. При цьому ВУ можна підрозділити на ВУ промислового і саморобного виготов-лення.
ВУ промислового виготовлення - це пристрій, виготовлений-ве промисловим способом відповідно до нормативно-технічною документацією. Під саморобним ВУ розуміються уст-ройства, в яких хоча б один з елементів виготовлений самодель-ним способом.
Відповідно до чинного Постановою Пленуму Вер-ховного Суду СРСР від 20 вересня 1974 N 7, ВУ заводського і само-ділового виготовлення відносяться до групи вибухових речовин.
Глава 2. Методи криміналістичного оружіеведенія.
§ 1. Тактика огляду вогнепальної зброї
і вибухових речовин.
Типові сліди містять у собі відображення, предмети і речовини. До слідах - відображенням належать сліди рук, ніг, транс-портних засобів, знарядь злому, і т.д. До слідах-предметів - зброя вогнепальна та холодна, кулі, гільзи, частини вибухових пристроїв, недопалки, предмети, що належать злочинцям і залишені на місці події і т.д. До слідах-речовинах: кров, грунт і т.д. Особливу увагу слід звернути на пошук і вилучення мікрооб'ек-тов, включаючи запахових сліди, волосся, мікрокількості різних речовин рослинного і тваринного походження.
§ 2. Криміналістичний облік та експертиза вогнепальної ору-жія і вибухових речовин.
Облік втраченого і виявленого нарізної вогнепальної зброї.
Облік федерально-територіальний, ведеться в МІЦ та ІЦ МВД-ГУВС-УВС на підставі наказу МВС РФ N 400 від 31.08.93. Спосіб ведення - описовий, форма ведення - картотечні. На-що стоїть облік здійснюється з метою забезпечення розшуку втрачено-ного, встановлення належності виявленого зброї і содейст-вия в розкритті злочинів, скоєних з його застосуванням.
Об'єкти обліку - втрачене (викрадене, втрачене), а також виявлене (вилучене, знайдене і добровільно здану з числа не-законно зберігається) озброєння наступних видів:
- Бойова, службове, цивільне (мисливська та спортивна) на-різьблене вогнепальна (стрілецька) зброя всіх моделей;
- Гранатомети;
- Вогнемети;
- Портативні стовбурні і реактивні артилерійські системи;
- Вибухові пристрої дистанційного, електромеханічного та ручного управління. Озброєння, що здається підприємствами, установами та окремими громадянами, які проходили на їх розпоряджаючись-ванні на законних підставах, на облік не ставиться.
Для реєстрації втраченого або виявленого зброї заповнюють-ся ідентифікаційна карта на оружие - П1, в якій відображаються такі відомості:
- Вид та номер документа, на основі якого заповнюється облік-ва карта (протокол, матеріал, кримінальну справу і т.д.);
- Дата заклади даного документа;
- МВС, ГУВС, УВС, УВДТ, на території якого сталася подію-нення;
- Місце втрати або виявлення (районний, міський відділ або управління внутрішніх справ, військова частина);
- Вид зброї;
- Модель (зразок);
- Серія;
- Номер;
- Калібр;
- Рік випуску;
- Особливі прикмети;
- Причина постановки на облік;
- Дата втрати або виявлення;
- Приналежність зброї (МО, МВС, особисте і т.д.);
- Відомості про власника зброї.
На кожен стовбур викраденого, загубленого, вилученого, знайденого або зданої зброї складаються два примірники облікових докумен-тов. Бланки заповнюються тільки на друкарській машинці.
Складання облікового документа на втрачене (виявлене) нарізну вогнепальну зброю виконується органами МВС, СБ, прокуратури, військові комендатури, військовими комісаріатами, військовими частинами внутрішніх військ та збройних сил за отри-нії заяви (повідомлення) про розкрадання або втрати озброєння, а також у випадках вилучення або прийому знайденого або здається озброєння.
Відомості по реєструється вищеназваними органами фак-там втрати і вилучення зброї із зазначенням його марки, ідентифікація-онних номерів і особливостей направляються по територіальності у відповідні чергові частини МВС, ГУВС, УВС, УВДТ і МВС Росії для відображення в щодобових оперативних зведеннях.
За наявності на вилученому зброю слідів спилювання, зачистки або забою номери, серії, року випуску, а також у тих випадках, коли зазначені позначення виражені неясно, зброя направляється в експертно-криміналістичне підрозділ МВС, ГУВС, УВС, УВДТ для дослідження і відновлення цих позначень .
При постановці на облік озброєння бойових машин (БТР, БМП і т.д.) на кожен стовбур заповнюється окрема картка, а у фабулі ука-показують, на якій машині він встановлений (вказати модель, серію, номер).
При складанні карти в ній відбивається максимум відомих даних про озброєння. У виняткових випадках, коли всі можливості отримання необхідних відомостей вичерпані, в карті укази-вають основні характеристики - модель, серія, номер, рік випуску. />
Органи безпеки, внутрішніх справ та військові частини, дісло-товки за кордоном України, направляють облік-ні документи безпосередньо в МІЦ.
В ІЦ МВД-ГУВС-УВС по карті що надійшла на втрачене або виявлена зброя заповнюються два примірники справки про поста-новки його на облік. Довідки підписуються начальником центру і ви-Сила відповідному органу МВС, СБ, прокуратури, військової комендатури, військовому комісаріату або військової частини.
Один примірник довідки про взяття на облік втраченого (ви-явища) зброї разом з довідкою експерта про результати про-верки його у колекції куль, гільз і патронів долучається до відпо-ціалу кримінальній справі або іншого матеріалу, пов'язаного з виявленням або втратою зброї. Другий примірник довідки про поста-новки на облік зброї видається при списанні з матеріального обліку або при здачі зброї на склад.
При постановці на облік у разі встановлення факту, що вилучене, знайдене або добровільно здану зброю значиться як втрачене, про це негайно інформуються як орган внутрен-них справ, які вилучили зброю, так і орган, на території якої її було втрачено.
На облік беруться документи та речі, викрадені, вилучені відповідно до закону у затриманих або заарештованих осіб, на та-можна, з автоматичних камер схову, знайдені або добро-вільно здані, що мають індивідуальні номери (аудіо-відеоапаратура, кіно-фото-відеокамери , годинники, мисливські гладко-стовбурні рушниці і т.д.)
На номерну річ або документ заповнюється інформаційно-пошукова картка, яка направляється до регіонального ВЦ.
Якщо під час перевірки з'ясовується, що викрадена річ стоїть на обліку як вилучена, або вилучена річ значиться як викрадена, про це інформуються зацікавлені органи. За відсутності в картотеці відомостей про перевіряє речі один примірник карти оста-ється в регіональному ІЦ, а другий - направляється в МІЦ МВС РФ.
Якщо номерна річ складається з деталей (механізмів), що мають самостійні номери, на кожну деталь (механізм) складається додаткова картка.
Довідкові колекції зброї та боєприпасів дають можли-ність визначати за наявним зразкам систему і модель ору-жія. Крім того деталі зброї з довідкової колекції можуть іс-користуватися при виробництві експериментальної стрільби з іс-належної зброї, якщо аналогічні деталі в ньому відсутні або несправні.
Облік стріляні куль, гільз і патронів зі слідами зброї, вилучених з місць злочинів (пулегільзотека).
Облік федерально - територіальний, ведеться в ЕКЦ і ЕКУ МВС-ГУВС-УВС на підставі наказу МВС РФ N 400 від 31.08.93. Спосіб ведення - змішаний: описово-колекційний і з-бразітельний. Форма ведення - картотечні та колекційна.
Колекції куль, гільз і патронів зі слідами зброї, вилучених з місць злочинів (пулегільзотекі), ведуться ЕКЦ МВС Росії та екс-пертно-криміналістичними підрозділами МВС, ГУВС, УВС з метою встановлення фактів застосування злочинцями одного й того самого екземпляра зброї при вчиненні кількох злочинів , ис-користування вилученого, знайденого і добровільно зданого вогне-стрельну зброї при вчиненні конкретних злочинів на тер-ритор різних регіонів Росії.
Пулегільзотека ЕКЦ МВС Росії (надалі - Федераль-ва пулегільзотека) комплектується виявленими в ході розкрив-буття і розслідування злочинів кулями, гільзами і патронами ка-лібра не більше 11,56 мм зі слідами вогнепальної зброї, крім стріляли з мисливської гладкоствольної зброї, а також кон-трольнимі кулями і гільзами втраченого (викраденого) цивільно-го, службового і бойової нарізної вогнепальної зброї.
Кулі, гільзи та патрони зі слідами зброї, поміщені в фе-деральную пулегільзотеку, вилучаються з масиву після закінчення 5-річного терміну з моменту вчинення злочину і направляються для приміщення в пулегільзотекі МВС, ГУВС, УВС.
Пулегільзотекі МВС, ГУВС, УВС (надалі - регіональ-ні пулегільзотекі) комплектуються кулями, гільзами і патронами зі слідами вогнепальної зброї, що вилучаються з масиву Феде-ральний пулегільзотекі, а також вилучені з місць злочинів, якщо проведеним дослідженням в ЕКЦ МВС Росії встановлено, що по одному злочину є не менше 3-х примірників куль і гільз, стріляли з одного й того самого екземпляра зброї.
Перевірці за пулегільзотекам підлягає вилучене, знайдене і добровільно здану нарізну вогнепальну зброю, а також гладкос-коствольное зброю, саморобного виготовлення або перероблене під патрони для нарізної зброї. Одночасно в установленому порядку зброя перевіряється з обліку втраченого, викраденого і виявленого нарізної вогнепальної зброї ФБКІ МІЦ.
Перевірці за пулегільзотекам не підлягає:
- Навчальний нарізну вогнепальну зброю всіх видів, якщо воно не пристосоване для виробництва стрілянини;
- Вогнепальна зброя калібрів більше 11,56 мм;
- Несправне вогнепальну зброю у разі неможливості по-одержанні експериментальних слідів зброї на кулях і гільзах (уста-новлення названих обставин здійснюється в територіальному експертному закладі);
- Вогнепальна зброя з сильно коррозірованнимі следообра-зующімі деталями у разі неможливості отримання якісно-них експериментальних слідів зброї на кулях і гільзах (примеч-ние той же, що і в попередньому пункті);
- Мисливську гладкоствольну зброю;
- Пневматична і газова зброя.
Кулі, гільзи та патрони зі слідами зброї, вилучені з місць злочинів, подаються разом з постановою про призна-ванні експертизи в регіональні експертні установи не пізніше 10 днів з моменту їх виявлення незалежно від того, розкривши-то злочин, чи ні.
Після закінчення проведення експертизи начальник експертної установи організовує напрямок досліджених речових доказів у МВС, ГУВС, УВС з листом встановленої форми для перевірки з регіональної пулегільзотеке. Після перевірки об'єк-об'ектов з регіональної пулегільзотеке начальник експертно-криміналістичного підрозділу МВС, ГУВС, УВС негайно організовує відправлення всіх досліджених речових доказів-нізацією в ЕКЦ МВС Росії з супровідним листом для про-верки по федеральній пулегільзотеке, про що повідомляє ініціатору перевірки довідкою.
ЕКЦ МВС Росії, отримавши направлення на її адресу речовині-ні докази, в 15-денний термін перевіряє їх по федеральній пулегільзотеке, після чого вони поміщаються в масив, що є в пулегільзотеке об'єктів. Результати перевірки речових дока-зательств повідомляються ініціатору перевірки і, при необхідності, зацікавленим службам.
Контрольні кулі і гільзи втраченого (викраденого) грома-Данський, службового і бойової зброї направляються в ЕКЦ МВС Росії в порядку і строки, які визначаються нормативними актами МВС Росії. Кулі та гільзи, стріляні з названого зброї, зберігаються в пулегільзотеках протягом року з дня одержання повідомлення про його виявленні, після чого знищуються в установленому порядку.
При отриманні повідомлення ЕКЦ МВС Росії про встановлення фактів вчинення декількох злочинів з використанням од-ного і того ж екземпляра зброї в різних регіонах Росії орга-ни, які ведуть розслідування і розшук злочинців, виносять Постанови про призначення судово-балістичної експертизи, вироб-ництво якій доручається експертам ЕКЦ МВС Росії або інших експертних установ. В останньому випадку в ЕКЦ МВС Росії на-правлять вимога про вилучення об'єктів з Федеральної пулі-гільзотека і направлення їх за вказаною адресою.
При надходженні до органів внутрішніх справ, прокуратури і мі-ністерство безпеки вогнепальної зброї, що підлягає перевірці по пулегільзотекам, воно направляється для дослідження та експериментального відстрілу в експертно-криміналістичне під-поділ МВС, ГУВС, УВС з листом встановленої форми.
Результати перевірки зброї по пулегільзотекам повідомляються ініціатору перевірки, а також зацікавленим органам довідкою.
У разі встановлення факту застосування при здійсненні пре-ступленія конкретного екземпляра перевіряється зброї експерт-но-криміналістичне підрозділ негайно інформує за-цікавило органи, вилучає з масиву пулегільзотекі об'єкти з даного злочину і направляє їх ініціатору перевірки для вирішення питання про місце проведення експертизи.
Довідки про направлення куль, гільз і патронів зі слідами ору-жія, вилучених з місць злочинів, для перевірки і приміщення в пу-легільзотекі, а також про перевірку за її масиву вогнепальної зброї, що проходить в якості речового доказу, при-спілкуються до кримінальних справах .
Приклад.
У Кунгурском районі Пермської області близько дороги в снігу було виявлено роздягнений труп невідомої жінки з кульовим ра-неніем в грудях. На дорозі, неподалік від трупа, була виявлена гільза, стріляли з пістолета "ТТ", яку направили в ЕКЦ.
Через деякий час на ст. Ляди Верхньо-Городковского району Пермської області був убитий з пістолета "ТТ" г-н Комлев-ков.
Слідством було встановлено, що вбивство вчинив хтось Петров, у якого при обшуку було вилучено пістолет "ТТ".
Пістолет був спрямований в ЕКУ УВС адміністрації Пермської області на дослідження і для перевірки у федеральній і терито-тивнотериторіального пулегільзотеках з метою встановлення, не зберігаються в них кулі або гільзи, стріляні з цього пістолета і вилучені з дру-гих місць злочинів.
Перевіркою по пулегільзотеке було встановлено, що з цього ж пістолета стріляли гільза, виявлена при огляді трупа не відомої жінки, убитої в Кунгурском районі. З цього ж пісто-літа були вбиті гр-не Мецгер і Ухова, кулі та гільзи, виявлені на місці вбивства, яких зберігалися у федеральній пулегільзоте-ке.
Таким чином, було розкрито чотири вбивства, скоєних Петровим із застосуванням одного і того ж пістолета.
Висновок.
Криміналістичне оружіеведеніе - наука молода. Тим не менше, її розвиток відбувається постійно. Обумовлено це вдосконалення-шенствованіем озброєння і важкої кримінальною обстановкою. Грамотне і своєчасне використання знань балістіков-криміналістів в ході слідства може надати вирішальну роль у розкритті найбільш заплутаних злочинів. Тому слідчий, який веде розслідування злочинів пов'язаних зі зброєю, повинен мати уявлення про криміналістичному оружіеведеніі і обла-дати елементарними навичками збору доказового матеріалу для проведення балістичної та іншої експертиз.
ЛІТЕРАТУРА
1.Уголовний Кодекс Російської Федерації.
2.Комментаріі до Кримінального Кодексу Російської Федеративної-ції.
3. Криміналістика. Підручник під редакцією Пантелєєва І.Ф. і Селиванова Н.А. - М., 1988.
4. Дельдін Ю.М. та ін Основи криміналістичного дослі-нання саморобних вибухових пристроїв. М., 1991.
5. Довідник слідчого т.2 - М., 1995.
6. Рішення колегії МВС РФ від 18.05.94 N 3 КМ/1, утвер-вах наказом N 182 від 2.06.94 р.
