ЗМІСТ стор
Введення. 2
1. Вихідні дані та коротка характеристика району проектування. 3
1.1. Вихідні дані. 3
1.2. Клімат. 3
1.3. Гідро-геологічні умови. 3
1.4. Рельєф. 3
2. Гідравлічні розрахунки отворів водопропускних труб. 5
2.1. Визначення площі водозборів. 5
2.2. Визначення максимальної витрати від зливового стоку. 5
2.3. Визначення максимальної витрати від снігового стоку. 6
2.4. Визначення пропускної здатності труби при безнапірному режимі. 7
2.5. Розрахунок отворів труб з урахуванням акумуляції води у споруди. 8
2.6. Визначення висоти насипу земполотна над трубою і довжини труби. 10
3. Проектування поверхневого водовідведення на ділянці траси а/д.
12
4. Розрахунок елементів віражу та його конструктивні схеми. 13
Література. 14
Введення.
Малі водовідвідні споруди влаштовуються в місцях перетинуавтомобільної дороги з струмками, ярами або балками, по яких стікаєвода від дощів або танення снігу. Кількість водопропускних спорудзалежить від кліматичних умов та рельєфу, а вартість їх становить 8-15%від загальної вартості автомобільної дороги з удосконаленим покриттям.
Тому правильний вибір типу і раціональне проектування водопропускнихспоруд мають велике значення для зниження вартості будівництваавтомобільної дороги.
Більшу частину водопропускних споруд, що будуються на автомобільнихдорогах, складають труби. Водопропускні труби - це штучніспоруди, призначені для пропуску під насипами доріг невеликихпостійних або періодично діючих водотоків. Вони не змінюють умовруху автомобілів, оскільки їх можна розташовувати за будь-яких поєднанняхплану і профілю дороги. Вони практично не чутливі до зростаннятимчасової навантаження і динамічним ударам, вимагають меншої витратиматеріалу на споруду і менших витрат на утримання і ремонт, допускаютьбільш високі швидкості течії води в споруді в порівнянні з мостами, атому при різних розмірах пропускна здатність їх вище. Для збільшенняводопропускну здатності поряд з одноочковимі трубами застосовуються імногоочковие. Труби не утрудняють проїжджу частину та узбіччя, а також невимагають змінити тип дорожнього покриття. Крім того, труби будуютьсяповністю збірними із залізобетонних і бетонних елементів невеликої маси,що дозволяє користуватися кранами малої вантажопідйомності.
Труба складається із середньої частини, вхідного і вихідного оголовка. Середнячастина труби звичайно розділена на ланки, встановлені на фундамент,об'єднує їх у секції, або на грунтову подушку. Між секціямивлаштовують наскрізні деформаційні шви для запобігання тріщин або іншихушкоджень труби від впливу нерівномірного осідання. Нижню частинуотвори або дно труби оформляють у вигляді лотка, якому надають поздовжнійухил з урахуванням ухилу логу на місці пристрої труби. Ухил трубизабезпечують шляхом ступеневої розташування її секцій.
Труби під насипами можна класифікувати за такими ознаками:
V за характером протікання води;
V за формою поперечного перерізу труби;
V по конструкції вхідної частини труби;
V за матеріалом труб.
За характером протікання води розрізняють труби напірні, безнапірні іполунапорние.
> у напірних трубах вода заповнює всі перетин труби.
> у трубах безнапірних потік на всьому протязі труби має вільну поверхню.
> у полунапорних трубах вхідний перетин труби затоплено, а на решті потік має вільну поверхню.
За формою поперечного перерізу труби бувають круглі, овальні,трапецеїдальних, прямокутні, трикутні.
За конструкції вхідної частини розрізняють труби:
V з портальним оголовка;
V з розтрубних оголовка;
V з комірні оголовка; при коміркової оголовка труби зрізані в площини укосу насипу, а тому їх іноді називають трубами з скошеними оголовка;
V з коридорним оголовка;
V з обтічним оголовка.
За матеріалом труби бувають залізобетонні, металеві, дерев'яні,бетонні, кам'яні та ін
Вихідні дані та коротка характеристика району проектування.
1 Вихідні дані.
1. Район проектування - Воронезька область.
2. Інтенсивність руху на двадцятирічну перспективу - по курсовому проекту № 1.
3. Топографічна карта - по курсовому проекту № 1.
4. Поздовжній профіль - по курсовому проекту № 1.
2 Клімат.
Воронезька область розташована в III-їй дорожньо-кліматичній зоні - зоні зі значним зволоженням грунтів в окремі періоди року. Для району прокладання автомобільної дороги характерний клімат з не дуже холодною зимою і теплим літом, що видно з дорожньо-кліматичного графіка (рис 1.1).
Літо тепле: середньодобова температура найбільш жаркого місяця (липня) складає +20, 4? С; зими не холодні з середньодобовою температурою найбільш холодного місяця (січня) -9,2 ° С. Негативні температури повітря бувають з листопада по березень, а розрахункова тривалість періоду негативних температур Т = 179 діб.
Абсолютний максимум температури повітря в році досягає 35? С, мінімум
-32 ° С. Отже, амплітуда температури становить +67 ° С. Річна середня добова амплітуда температури повітря буває в червні (13,2 ° С), а максимальна в лютому (30,2 ° С).
За рік випадає 696 мм опадів, кількість опадів у рідкому і змішаному вигляді 612 мм за рік; добовий максимум 112 мм. Середня за зиму висота снігового покрову становить 25 см, а кількість днів зі сніговим покривом до
142 діб (період 04.12 - 29.03).
Для розглянутого району взимку переважають вітри північного та західного напрямків. Влітку переважають вітри південного і південно-східного напрямків (рис 1.2). Середня швидкість вітру за січень дорівнює 3,22 м/с.
Максимум з середніх швидкостей по румбах за січень - 6,8 м/с. Середня швидкість вітру за липень дорівнює 3,55 м/с. Максимум з середніх швидкостей по румбах за липень - 4,4 м/с.
3 Гідро-геологічні умови.
По характеру і ступеня зволоження проектований район належить до 1-го типумісцевості: поверхневий стік забезпечений; грунтові води не впливають назволоження верхньої товщі; грунту сірі, лісові слабопідзолисті, у північнійчастині зони - темно-сірі лісові та чорноземи опідзолені і вилужені. Урайоні дороги грунти представлені супісками.
4 Рельєф.
Ймовірна смуга прокладання дороги перетинає грядовие пагорби рельєфу висотою менше 80 м (з перепадом висот 40 м) і річку без заплави і заболочування. Пагорби без рослинності і мають стійкі схили. Це дозволяє оцінити рельєф як рівнинний слабопересеченний, тобто важких ділянок не має і тому для проектування слід приймати основні розрахункові швидкості.
Гідравлічні розрахунки отворів водопропускних труб.
1 Визначення площі водозборів.
Для визначення розрахункового витрати необхідно в процесі технічних досліджень виконати необхідні топографо-геодезичні роботи та обстеження. Основними вихідними даними є план басейну з характеристикою його площі, довжини головного логу, середнього ухилу логу, схилів. Крім того, необхідно встановити характер поверхні басейну: рослинність, грунтовий покрив.
басейном називається ділянка місцевості, з якого вода під час випадання дощів і сніготанення стікає до проектованому водопропускну споруду. Для визначення площі басейну необхідно встановити межі його на карті або на місцевості. Межею басейну з одного боку завжди є сама дорога, а з іншого боку - вододільних лінія, яка відокремлює цей басейн від сусідніх.
Басейн малих водопропускних споруд на автомобільних дорогах знімають, як правило, по карті. При визначенні меж басейну спочатку встановлюють найближчі до водопропускну споруду точки перегину місцевості на трасі (опуклі переломи). Ці точки будуть початком і кінцем вододільній лінії. Інші точки вододільній лінії визначають аналогічно, при цьому враховують, що вододіл йде завжди перпендикулярно горизонталях і від нього вода має стікати в протилежні сторони.
При відсутності необхідних карт або коли водозбори виражені неясно, а також при площі басейну не менше 0,25 км2 слід проводити зйомку водозборів в натурі.
Якщо місцевість відкрита пересічена та лінії вододілів ясно виражені, застосовують зйомку зарубками. У цьому випадку на характерних точках вододільній лінії встановлюють віхи таким чином, щоб їх можна було бачити з двох або декількох точок траси. У цих точках встановлюється інструмент, який орієнтують у напрямку траси дороги. Послідовно візуємо на виставлені віхи, заміряють кути між напрямком траси, що приймається за базис, і візирним променями на віху. На кожну віху повинні бути зроблені погляди не менше ніж з двох точок траси.
На плані, орієнтуючись на напрям траси, проводять візирні лінії.
Якщо через рельєф і рослинності на поверхні басейну не можна виконати зйомку зазначеним методом, застосовують обхід по вододілах. При цьому відстань між віхами визначають стрічкою або крокоміром, а кути повороту по румбах або азимутах, виміряні бусоль або гоніометри.
Якщо вододіл плоский і неясно виражений на поверхні, басейн знімають ходами по тальвегом до вододілу. Вимірявши довжини ходів і визначивши їх спрямування, складають план басейнів.
Площа басейну, окресленого по карті, визначається планіметрії, палетки або розбивкою басейну на найпростіші геометричні фігури.
В даному курсовому проекті площа водозбору визначалася за виданої топографічної карти (див. додаток) методом розбивки окресленого на ній басейну на квадрати зі сторонами 100 м з подальшим їх підсумовуванням. Площа водозбірного басейну, F = 1,64 км2.
Розрахунок максимальних витрат ведеться за зливових стоків і стоку талих вод. За розрахунковий приймається більший з них.
2 Визначення максимальної витрати від зливового стоку.
Для визначення максимальної витрати зливового стоку (Qл) необхідні наступні дані:
1. Зливової район для заданої області, який визначається за рис. XV.2
[1]. Воронезької області відповідає 6 зливовий район;
2. Площа водозбірного басейну, приймається по карті, F, км2, F = 1,64 км2;
3. Довжина головного логу, визначається по карті, L, м, L = 1820 м;
4. Середній ухил логу, i, ‰, i = (57,92-51,16)/1820 = 4 ‰;
5. Ухил логу у споруди, iсоор, ‰, iсоор = (52,10-51,16)/320 = 3 ‰;
6. Ймовірність перевищення паводка для труби на дорозі III категорії - 2%.
Витрата зливового стоку, Qл, м3/с, визначається за такою формулою:
де ачас - інтенсивність зливи часовий тривалості у залежно від зливового району та ймовірності перевищення максимальних витрат розрахункових паводків, мм/хв. За табл. XV.2
[1] ачас = 0,89; kt - коефіцієнт переходу від інтенсивності зливи часовий тривалості до інтенсивності зливи розрахункової тривалості, що залежить від довжини водозбору L і середнього ухилу логу i,%. За табл. XV.3 [1] kt = 1,39;
F - площа водозбору, км2, F = 1,64 км2;
? - Коефіцієнт втрат стоку, що залежить від виду і характеру поверхні басейну. За табл. I [2] стор 23? = 0,25;
? - Коефіцієнт редукції (зменшення), що враховує неповноту стоку, тим більшу, чим більше водозбір. Коефіцієнт редукції? залежить від площі басейну і обчислюється за формулою:
Тоді витрата зливового стоку за формулою (1) дорівнює:
3 Визначення максимальної витрати від снігового стоку.
Максимальний витрата талих вод для будь-яких басейнів (QТ), м3/с, визначається за формулою:
де k0 - коефіцієнт дружності повені; n - показник мірою залежить, який як і k0 залежить від рельєфу та кліматичних умов і визначаються за табл. II [2] стор 23.
За зазначеної таблиці k0 = 0,02, а n = 0,25;
F - площа водозбору, км2; < p>? 1 - коефіцієнт, що враховує зниження максимальних витрат в заболоченій місцевості. У даному випадку басейн не заболочений, тому? 1 приймаємо рівним 1;
? 2 - коефіцієнт, що враховує зниження максимальних витрат у заліснених басейнах. Визначається? 2 за формулою:
де Ал - залісненій водозбору, Ал = 0,5, тоді за формулою (4)
? 2 = 0,7; hр - розрахунковий шар сумарного стоку тієї ж ймовірності перевищення, що і шуканий максимальну витрату, мм. Визначається за формулою:
де h0 - середній багаторічний шар стоку, мм, який визначається за рис. XV.3 [1]. Для Воронезької області h0 = 40 мм; kр - модульний коефіцієнт для розрахункового витрати.
Величина коефіцієнта kр залежить від величини коефіцієнта асиметрії
Cs, який у свою чергу залежить від коефіцієнта варіації Cv. Величина коефіцієнта Cv визначається по карті коефіцієнтів варіації шару стоку водопіль. На рис. XV.4 [1] Cv = 0,5. Дану величину для басейнів площею менше 200 км2 множать на коефіцієнт який визначається за табл. I
[2] на стор 7 і рівний 1,25. Тоді Cv = 0,63.
Коефіцієнт асиметрії Cs для рівнинних водозборів приймається рівним:
Величина коефіцієнта kр визначається по кривих модульних коефіцієнтів шарів стоку для відповідної ймовірності перевищення по рис. XV.5 [1]. kр = 2,6.
Тоді за формулою (5) hр = 104 мм, а за формулою (3):
4 Визначення пропускної здатності труби при безнапірному режимі.
безнапірний режим характеризується незатопленним вхідним отвором і роботою труби неповним перетином, що відповідає умові:
де H - підпір перед трубою, м; hтр - висота труби в світлу, м. < p> Приймаються найбільш максимальну витрату для визначення діаметру труби, тобто зливовий витрата дорівнює 4,24 м3/с. Приймаються по вибраному витраті діаметр труби (1,5 м) і швидкість води на виході (3,9 м/с) за табл. IV [2] стор 26.
Критична швидкість Vкр, м/с, визначається за формулою:
де VС - швидкість у стиснутому перетині, м/с.
Критична глибина hкр, м, визначається за формулою:
де g - прискорення вільного падіння, м/с 2.
Глибина води в стиснутому перерізі HС, м:
підпору води перед трубою визначається за формулою, H, м:
де? - Коефіцієнт швидкості, що приймається для конічного ланки
0,97.
Проведемо перевірку вибраної труби на висоту підпору труби за формулою
(7):
Проведемо перевірку пропускної здатності вибраної труби. Пропускна здатність труби Qc, м/с3, при безнапірному режимі визначається за формулою:
де? С - площа стисненого перерізу в трубі, м2, який визначається з рис. I [2] стор 13 із співвідношення hc/d = 0,38. З цього графіку видно, що?/D2 = 0,29. Отже,? З = 0,65 і за формулою (12):
Вибираємо одноочковую трубу діаметром 1,5 м.
5 Розрахунок отворів труб з урахуванням акумуляції води у споруди.
Акумуляція враховується в усіх випадках розрахунку по переважному зливового стоку. В результаті акумуляції води перед трубою утворюється ставок. Час проходження води через трубу збільшується в порівнянні з тривалістю паводку, внаслідок чого відбувається зниження розрахункового скидного витрати у спорудженні Qс в порівнянні з максимальним паводковий витратою Qр, що призводить до значного зменшення отвору труби. Розрахунок проводиться по зливового стоку з дотриманням умови Qc?
QТ, де QТ за формулою (3) дорівнює 1,9 м3/с, а Qc за формулою (1) дорівнює 4,24 м3/с. Умова виконується.
Порядок визначення розрахункового скидного витрати у спорудженні з урахуванням акумуляції наступний:
1. Обчислюється обсяг стоку W, м3, за формулою:
де ачас - інтенсивність зливи часовий тривалості залежно від зливового району та ймовірності перевищення максимальних витрат розрахункових паводків, мм/хв. За табл. XV.2
[1] ачас = 0,89;
? - Коефіцієнт редукції, що визначається за формулою (2). ? = 0,5; kt - коефіцієнт переходу від інтенсивності зливи часовий тривалості до інтенсивності зливи розрахункової тривалості. За табл. XV.3 [1] kt = 1,39.
2. Визначається крутизна схилів m1 і m2.
3. Для ряду значень H (з інтервалом 0,5 м) у формі таблиці обчислюються обсяги ставка акумуляції Wпр, м3, за формулою:
де H - максимальна глибина в зниженій точці живого перетину при розрахунковому рівні підперті вод, м ; m1, m2, iл - крутизна схилів логу і його уклон.
А також розрахунковий витрата Qс за формулою:
де Qл - максимальна витрата дощових вод, м3/с, який визначається за формулою (1);
Wпр - об'єм ставка акумуляції перед спорудою, м3, обчислюється за формулою (14);
W - обсяг зливового стоку, м3, обчислений за формулою (13) ;
Kr - коефіцієнт, що враховує форму розрахункового гідрографа паводку.
Для немуссонних районів дорівнює 0,7.
Точка 1.
Точка 2.
Точка 3.
Таблиця 2.1. Визначення розрахункових скидних витрат при різних величинах H.
| Номер | H, м | H3, м3 | Wпр, м3 | Wпр/Kr? W | Qс, м3/с |
| точки | | | | | |
| 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 4,24 |
| 2 | 0,5 | 0,125 | 1224 | 0,05 | 4,03 |
| 3 | 1 | 1 | 9792 | 0,38 | 2,6 |
4. За данним гідравлічних характеристик типових труб (табл. IV [2] стор
26) будують графік пропускної здатності Qтр = f? (H) труби даного отвори і режиму протікання і графік Qс = f? (H) за даними таблиці 2.1.
Бажаємий розрахунковий скидної витрата з урахуванням акумуляції Qс і величина підпору H відповідають точці перетину двох графіків Qс і Qтр.
Для труб діаметра 1,5 і 2 м величина підпору нижче припустимого, тобто труби працюють в безнапірному режимі. Залишаємо трубу діаметра 1,5 м.
6 Визначення висоти насипу земполотна над трубою і довжини труби.
Мінімальна висота насипу з верхової брівці приймається виходячи з формули, Hнас (хв), м:
де hтр - висота труби в світла , м, hтр = 1,5 м;
? - Товщина стінки труби, м,? = 0,14 м;
? - Мінімальна товщина засипки над ланками труби, яка приймається для всіх типів труб на автомобільних і міських дорогах рівною 0,5 м (рахуючи від верху труби до низу дорожнього одягу) [3]; hд.о. - Товщина дорожнього одягу, м, hд.о. = 0,8 м.
Довжина труби при постійній крутизну укосів насипу, L, м:
де Bзп - ширина земляного полотна, м, для III категорії Bзп = 12 м;
Hзп - висота земляного полотна, м, по подовжньому профілю Hзп = 3,25 м; m - закладення укосу, m = 1,5; sin? - Кут перетину осі дороги з віссю труби, sin 900 = 1.
Проектування поверхневого водовідведення на ділянці траси а/д.
проектована земляне полотно зводять в сухих місцях із забезпеченим швидким стоком поверхневих вод, а грунтові води розташовані глибоко, тому приймаємо бокові канави трикутного перетину глибиною не менш
0,3 метрів від поверхні землі. Крутизна укосів таких канав 1:4 і менш, що забезпечує автомобілів можливість безпечного з'їзду з насипу. З ПК 23 +00 по ПК 28 +00 кювети можна не влаштовувати, так як насип досить висока. З ПК 28 +00 по ПК 33 +10 влаштовуються кювети паралельно бровки земляного полотна, тобто з ухилом 15 ‰.
Призначимо глибину води в кюветі 0,9 м. Визначимо площа перерізу потоку
?, м, за формулою:
де m1, m2 - закладення укосів; h - глибина води в кюветі, м.
Знайдемо змочений периметр кювету?, м, за формулою:
Тоді гідравлічний радіус R, м:
Розрахуємо середню швидкість потоку v, м/с, при глибині 0,9 м за формулою:
де n - коефіцієнт шорсткості ( приймаємо для укріпленого грунту рівним 0,03 за табл. VII. 1 [1]); i - поздовжній ухил (i = 0,015).
За табл. XIV. 18 і XIV. 19 [4] отримана швидкість підходить для зміцнення кювету грунтом товщиною 10 см.
Визначимо витрата води Q, м3/с, на ПК 28 +00 за формулою:
Знайдемо розрахунковий витрата води для кювету Qк, м3/с на ПК 28 +00 за формулою повного стоку з урахуванням того, що площа водозбору для даної ділянки становить 0,1 км2 (по карті):
Приймаються кювет трикутної форми з ухилом 15 ‰, довжиною 510 м, глибиною
0,9 м. Призначаємо зміцнення кювету - укріплений грунт товщиною 10 см.
Розрахунок елементів віражу та його конструктивні схеми.
При проходженні кривої особливо несприятливі умови створюються для автомобіля, що рухається по зовнішній смузі проїжджої частини, яка при двосхилим профілі має поперечний ухил від центру кривої. Якщо збільшення радіусу кривої, необхідне для забезпечення стійкості автомобіля проти занесення, за місцевими умовами неможливо, то влаштовують односхилі поперечний профіль - віраж з ухилом проїзної частини та узбіч до центру кривої. З огляду на можливість ожеледі, ухили віражів зазвичай призначають до 60 ‰.
Пристрій віражів передбачено на всіх кривих у плані для доріг I категорії при радіусах менше 3000 метрів і на дорогах інших категорій при радіусах менше 2000 метрів 4.14. [5]. Для нашого радіусу, рівного
1000 м, поперечний ухил віражу відповідно до табл. 8 [5] стор 9 приймається 30 ‰.
Перехід від двосхилим до односхилими профілю віражу (відгону віражу) здійснюється протягом перехідної кривої, а при її відсутності - на прилеглому прямій ділянці шляхом поступового обертання спочатку зовнішньої половини проїжджої частини дороги навколо осі (до отримання односхилим профілю з ухилом, рівним ухилу двосхилим профілю), а потім обертанням всій проїжджій частині навколо її внутрішньої кромки до необхідної величини поперечного ухилу віражу.
Поперечний ухил узбіч на віражі беруть однаковим з ухилом проїзної частини. Перехід узбіч від нахилу при двосхилим профілі до ухилу проїзної частини проводять на протязі 10 метрів до початку відгону віражу.
Найменша довжина відгону віражу визначається з умови, щоб додатковий поздовжній похил зовнішньої крайки проїзної частини не перевищував для доріг I - II категорії 5 ‰, III-V категорії у рівнинній і пересіченій місцевості 10 ‰, в гірській місцевості 20 ‰. Мінімальна довжина відгону Lотг, м, може бути визначена по залежності:
де b - ширина проїзної частини, м, для дороги III категорії b = 7 м; iдоп - допустимий додатковий поздовжній ухил, ‰, для дороги III категорії iдоп = 10 ‰; iв - ухил віражу, ‰, iв = 30 ‰.
За табл. 11 [5] стор 11 мінімальний радіус перехідної кривої, на якому виробляється відгону віражу дорівнює 100 м (R = 1000 м). Приймемо радіус перехідної кривої рівним 200 м.
За завданням дана дорога третьої категорії для якої ширина проїжджої частини дорівнює 7 м, ширина узбіччя - 2,5 м, поперечний ухил - 20 ‰, ухил узбіч - 30 ‰.
Тоді точки 1 і 5 (див. креслення) мають відмітку за 10 метрів до відгону віражу що дорівнює 49,50 м. Точки 2 і 3 мають позначку - 49,50 +0,03? 2,5 = 49,56 м. Відмітка осі дороги - 49,56 +0,02? 3,5 = 49,63 м.
На початку відгону віражу точка 5 матиме позначку що дорівнює 49,56 м.
На кінці відгону віражу точка 4 буде мати позначку - 49,63 +0,03? 3,5 =
49,74 м, а точка 5 - 49,63 +0,03? 6 = 49 , 81 м.
Література:
1. М. Н. Кудрявцев, В. Е. Каганович. Вишукування і проектування автомобільних доріг. М.: Транспорт. 1980-296 с.
2. Методичні вказівки по проектуванню і розрахунку водопропускних труб. м. Ростов-на-Дону. 1992 -27 с.
3. СНиП 2.05.03-84. Мости та труби. М.: Госстрой СРСР. 1986-200 с.
4. Проектування автомобільних доріг: Довідник інженера-дорожника/
Под ред. Г. А. Федотова. -М.: Транспорт, 1989. -437 С.
5. СНиП 2.05.05-85. Автомобільні дороги. М.: Госстрой СРСР. 1986 р. -
53 с.
Міністерство загальної та професійної освіти Російської Федерації
Ростовський державний будівельний університет
Курсовий проект з дисципліни
Проектування автомобільних доріг
Проектування й розрахунок водопропускних труб
Розрахунково-пояснювальна записка
111774 РПЗ < p> Виконав студент групи Д-327
Стріжачук А. В.
Керівник:
Сидоренко Н. Н.
Ростов - на-Дону
1999
-----------------------< br>
< br>Рис 2.4. Акумуляція води перед спорудою.
1:150
1:85
L
i = 4 ‰
В
H
0,29
0,38
Рис 2.3. Графік для розрахунку круглих перерізів.
?
hc/d
0,8
0,6
0,4
0,2
?/d2
0,7
0,6
0,5
0,4
0,3
0,2
0,1
0
Рис 2.2. Протікання води в трубі при безнапірному режимі.
Рис 2.1. Криві модульних коефіцієнтів шарів стоку.
hвих
HТ
hкр
hc
H
< p>
0,63
2,6
P = 2%
Сs = 2Cv
Cv
1,0
0,5
0
kр
9
8
7
6
5
4
3
2
1
0
1
2
3
4
5
10
H3
Qc
d = 1,5 м
d = 2 м
Qc = f? (H)
1,7
Рис 2.5. Граф-аналітичний спосіб розрахунку труб з урахуванням акумуляції.
