Садиба Миколи Бідлоо: перший голландський сад в Москві

Аронова А. А.

Батавія змогла могутніх хвиль розлив

греблею захистити, болота перетворивши

В сади, хоч польових квітів там немає до сьогодні:

Лише гаї рідкісні на зораної рівнині -

Ось вся рослинність похмурих берегів,

позбавлених принади ярів і пагорбів.

Але гладь спокійних річок, приморські причали,

Крилатих млинів лад, дзеркальні канали,

На зелені лугів кольорові плями стад,

Простір, спокій і широчінь - ось нідерландський сад!

Ж. Деліль. Сади.

Ніколас Бідлоо - голландський лікар і анатом, лейб-медик Петра і директор першого московського госпіталю - особистість добре знайома перш за все історикам російської медицини. Він був одним з багатьох іноземців, які приїхали до Росії на початку XVIII століття в пошуках удачі, щастя, пригод або можливості реалізувати свої творчі плани. Проте, у низці німецьких, голландських, шведських та інших національностей фахівців - лікарів, аптекарів, інженерів і військових - Бідлоо стоїть осібно. Голландець, починаючи з перших публікацій, характеризується не тільки як лікар, анатом і педагог, який немало зробив для вітчизняної медицини, але і як архітектор і садівник. Він - писав в 1820 році А. Ріхтер (2), -- "Так само міг розводити сади, креслити плани для будівель, вмів влаштовувати каскади і фонтани і з цієї нагоди неодноразово закликаємо був на раду до Петра Великому ".

Реальність різнобічних творчих обдарувань голландського лікаря підтверджується цілим низкою різноманітних фактів: у 1706 - 1707 року він займався проектуванням і зведенням дерев'яної будівлі першого московського госпіталю на березі Яузи в Лефортовської слободі (3); в 1709 підніс Петру I проект тріумфальних воріт, присвячених Полтавській перемозі (4), на 10 аркушах з текстом і малюнками; в 1717 році Бідлоо знову привітав государя і підніс йому, з нагоди повернення з-за кордону, вітальну рукопис на 8 сторінках з двома малюнками (5); нарешті, в 1722 році, за указом Петра, займався реконструкцією Головінський садиби, проектуючи фонтани, ставки, каскади та інші садові витівки (6), які повинні були перетворити її на царську заміську резиденцію подібну петербурзьким.

В 1720-і роки в госпіталі Бідлоо неодноразово влаштовувалися театральні вистави, розігруються учнями анатомічної школи. Про це свідчать як сучасники (7), так і архівні документи. (8)

Сам директор госпіталю любив і знав музику. Бергхольц повідомляє про його участь у музичних концертах, що влаштовуються голштінського принцом в Німецькій слободі. На одне з них Бідлоо "привіз концертів шість повних одного знаменитого голландського композитора, які звелів дуже красиво переплести, і подарував нашій капелі ". (9)

Настільки рідкісне поєднання в одній людині професійних природничо-наукових знань і художніх здібностей, високо ціноване Петром I, змушує ще раз уважно глянути на біографію Nicholas Bidloo, Medicine doctor (як він сам підписувався).

Nicholas Bidloo народився не пізніше 1674 в Амстердамі в сім'ї відомих голландських лікарів і фармацевтів. Його батько Ламберт Бідлоо був аптекарем і вченим-ботаніком, опублікував каталог рослин Голландії. Відомо, що він знав грецьку, латинь, італійська і єврейський мови, і в кінці життя писав поеми в класичному стилі. Дядя - Готфрід Бідлоо - очолював Лейденський університет, вважався одним з найкращих анатомів країни, був дружний зі штат-Галтер Нідерландів Вільгельмом III. Він не тільки займався лікарською практикою, але ще писав театральні п'єси і проектував тріумфальні споруди для прийому Вільгельма III в 1691 року в Гаазі.

Бідлоо закінчив медичну школу в Амстердамі і анатомічний факультет Лейденського університету. (10)

З Він 1697 вів самостійну лікарську діяльність Амстердамі, де за словами російського посла в Голландії Андрія Матвєєва був відомий, як "людина зело майстерний ". (11) Ще будучи студентом Бідлоо почав цікавитися мистецтвом і займатися живописом, про що свідчать два портрети, що належать його руці і зберігаються в Амстердамі. (12) Отже, майбутній особистий лікар російської царя належав у верхівці амстердамського бюргерства, отримав дуже гарне медичну освіту і був пов'язаний з гуманітарними та художніми колами свого суспільства.

13 Лютий 1702 Андрій Матвєєв за наказом Петра I уклав в Гаазі з Ніколас Бідлоо контракт, який складався з чотирьох пунктів: шість років служби в посади лейб-медика царя, право від'їзду з Росії після закінчення строку, призначення пенсії сім'ї в разі його смерті і т.д. (13) Бідлоо приїхав до Росії в тому ж році і з 1703 по 1705 супроводжував Петра I в його поїздках по країні. У 1705 році він подав прохання про відставку, описав цю подію в своїх записках наступним чином: "Після приїзду в Росію в 1702 році в якості простого лікаря до Його Імператорської Величності, Укрпромбанк йому пам'ять, і після супроводу Його скрізь на протязі декількох років, врешті-решт, зв'язку з моєю невлаштованістю і слабким здоров'ям, я не міг супроводжувати Його більше, Його Величність, коли я попросив Його, щоб мені повернутися додому, був настільки люб'язний до мене, що наказав побудувати госпіталь поруч з Німецькою слободою, і тут доглядати за пацієнтами і навчати 50 студентів анатомії і хірургії. "(14)

З 1705 Н. Бідлоо обгрунтовується в Москві в Німецькій слободі, де він з сім'єю знімає квартиру у вдови лікаря Генина. (15) Тут він починає поступово проявляти свої творчі обдарування.

До недавнього часу в історико-архітектурної літературі діяльність колишнього особистого лікаря Петра викликала неоднозначні і дуже обережні оцінки. Захоплення дореволюційних істориків змінилися критикою і фактологічного. З одного боку нові архівні документи дозволили встановити ступінь реальної участі Н. Бідлоо в реконструкції Головінський садиби (16), з іншого його початковий архітектурний непрофесіоналізм насторожував дослідників і не дозволяв серйозно ставитися до його архітектурним робіт. Ситуація істотно змінилася після публікації Лейденському університеті колекції малюнків, власноручно виконаних Ніколас Бідлоо і супровід ним же написаним "Нарис" і поясненнями. (17)

Вона представляє безперечний інтерес для історика архітектури, що підтверджує сам автор малюнків: "Його Величність подарував мені маленьку ділянку землі поруч з садом госпіталю, де я створив для себе сад і чарівною сільське життя, потураючи в цьому моїм вродженим смакам. І, як тільки цей сад, достатньо маленький, був вдало вписаний у відповідну географічну ситуацію, так чарівно посаджений і вирощений, він зміг сподобатися Його Імператорської Величності настільки сильно, що я був шанований частими візитами монарха, який приїздив сюди і при мені і за моєї відсутності. У моїх важких і різноманітних обов'язки, він був моїм найкращим відпочинком і чудово сприяв моїм занять і справ, яким я вдавався тут на самоті. Я вирішив намалювати цей дуже дорогий мені притулок відлюдника (hermitage), так щоб, завдяки цим видам, де б я не був, я зміг би уявити собі місце, яке принесло мені стільки задоволення. "

На 18 аркушах розміром приблизно 25 на 50 см Бідлоо зобразив види своєї садиби і супроводжував їх розлогим "Нариси, що пояснює малюнки на пам'ять своїм дітям і родині ". Зображення зроблені впевненою рукою пером з тонуванням пензлем і свідчать про явну навичці автора у малюванні пейзажу, архітектури і жанрових сцен. Бідлоо вмів будувати перспективу з різних точок зору -- загальний вигляд садиби зображений за традицією XVII століття з "пташиного польоту" (BPL 2727 - 4), а види окремих ділянок та інтер'єри будинку - з висоти людського зросту (BPL 2727 - 5-20). Він володів повітряною перспективою, що особливо помітно в пейзажних малюнках - "Віде мого саду і сусіднього госпіталю" (BPL 2727 - 5), "Віде на орну землю від малих воріт, які поруч з будинком" (BPL 2727 - 6) і "Віде на літній будиночок на Яузі з терасами" (BPL 2727 - 11) і мав добрий відчуттям композиції, тому що кожний з його листів продуманий, урівноважений, завжди має головний образотворчий мотив, що підкоряє собі всі другорядні деталі. Сам директор московського госпіталю, ставився до своїх творчим здібностям серйозно, вважаючи їх не менш істотна стороною життя, свого роду другий іпостассю земного буття. "Мою життя і честь я присвятив практичній медицині, - написав Бідлоо в "Нарисі", - а для задоволення і відволікання я звертався до різних мистецтвам і наукам, таким як живопис, малювання, музика, математична геометрія, архітектура і т.д., а також деяким умоглядних, філософським інтересам, але серед всього цього я, зі часів моєї юності, не бажаю ні чого більшого ніж задоволення і радості сільського життя. "

Види своєї садиби М. Бідлоо найімовірніше створив і описав після смерті Петра I, тобто між 1725 і 1735 роками. Архівних і мемуарних відомостей про цю садибу надзвичайно мало. Але є всі підстави вважати, що вона дійсно існувала.

В 1907 історик Московського Військового госпіталю А. Н. Алелеков опублікував архівний документ від 8 березня 1710 року, який містив прохання Н. Бідлоо до царя: "Державний цар, Государ наймилостивіший. Працював я у тебе Великому государеві в дохтура з усякою вірність, а двору в мене заміського немає, а біля гошпітального двору до Семенівський слобідці земля лежить даремно, не кому під будова не віддана. Всемилостивий государ, прошу тієї землі мені дати під заміський двір ... надалі для володіння. "(18) Петро, що знаходився в цей час в Воронежі, прислав указ в Монастирський наказ про надання у володіння "Доктору, його дружині і дітям" Просимо ділянки та дозвіл "усякого будови, яке йому належить будувати ". (19) Цим явні свідчення про садибу вичерпуються. Однак, ряд непрямих фактів дозволяє продовжити гіпотетичну реконструкцію її історії.

В "Книзі записної указом Його Імператорської Величності 1722" серед різних вказівок Петра з приводу благоустрою Головінського саду є одна фраза -- "Зделать такий ставок (і з кам'яною стінкою замість дерев'яної) який у вас у городі (підкреслене мною - О.О.), де Ехо дає. "(20) Імператор вказав на зразок, який йому сподобався в саду Бідлоо. Цей ставок зображений на малюнку BPL 2727 - 14 "Вид великої водойми від річки до тріумфальної арки". Він мав форму латинського хреста і був оформлений з торцевого боку підпірної стінкою з колонами і нішами. Швидше за все він і став зразком для "хрестового ставка", влаштованого на Гливинським саду. (21)

В своїй відповіді Петру на вказівки з приводу пристрою Головінського саду, сам Бідлоо, в грудні 1722 року (22), писав про відвідини імператором його "малого Ермітажу "(підкреслено мною - О. А.) і бесіді про реконструкцію садиби, якій, як пише Бергхольц: "... імператор в свою відсутність доручив зайнятися доктору Бідлоо "(23). Отже, у 1722 році садиба існувала, подобалася Петру I і навіть служила зразком для наслідування, а її господар цілком влаштовував як архітектор.

Історик Я. А. Чистович опублікував лист Бідлоо до Петра від січня 1718 з проханням про матеріальну допомогу у зв'язку з "пожежним руйнуванням", у результаті якого "Все ... пожитки до останньої сорочки і в льохах в кінець загинули ". (24) Важко сказати, про яке місце проживання лікаря тут йде мова, тому що невідомо жив Чи він узимку в своєму заміському будинку. Бергхольц пише у щоденнику про переїзд на дачу в літній час голштінського принца як про подію повсякденній (25) і розповідає, що багато іноземців і російські влітку живуть в заміських маєтках, головною частиною яких є сад. (26) Так, у садибі купця Рота, де "будинок, в якому власник живе влітку (підкреслено мною - О.О.) красивий, зручний і стоїть на такому прекрасному місці, що кращою дачі і бажати не можна. (...) Позаду будинку розташований хороший сад (з чудовим ставком), який розбитий полоненими шведськими офіцерами ...".( 27)

Бідлоо з родиною міг жити у своєму "Ермітажі", як і всі тільки в літній період. Під Принаймні, камер - юнкер повідомляє, що вечірка 17 вересня 1722, за нагоди іменин старшої падчерки лікаря, проходила у нього вдома в Німецькій слободі. (28) У цей час вже було холодно, міг випасти сніг і жити на дачі ставало не затишно. (29)

Бергхольц кілька разів повідомляє у своїх записках про зустрічі з "доктором Бідлоо" і про події в яких директор госпіталю брав участь. У 1722 році про нього п'ять нотаток. 24 квітня, вирушаючи на свято і проходячи через Головінський сад, він відзначив виробляються там роботи, які відбувалися "під наглядом лікаря Бідлоо ". (+30) 6 вересня Бідлоо відвідав музичний вечір в будинку таємного радника Бассевіча, який влаштовував голштінського принц і подарував музикантам ноти. (+31) 31 жовтня 1722 Бергхольц знову бачив Головінський сад і спостерігав за проведеними там роботами "якими імператор в свою відсутність доручив зайнятися доктору Бідлоо. Це буде прекрасний сад з багатьма фонтанами і каскадами. для якого в минуле літо покладено вже добре підстава ". Далі він зазначив: "Проїжджаючи від туди тому, ми мимохідь оглянули місце, де лікар Бідлоо наступного року почне будувати великий кам'яний лазарет. "(32) Зауважимо, ні слова про садибу. Щоправда, він розташовувалася за територією госпіталю і була не по шляху допитливому німцеві. Нарешті, 11 грудня принц посилає Бергхольца саме до Бідлоо, довідатися про точну дату приїзду імператора до Москви. (33)

В наступному 1723 - про Бідлоо всього два зауваження. 6 січня і 25 лютого у нього в гостях в Німецькій слободі був Петро I. (34) У 1724 році камер-юнкер, описуючи гуляння 1 травня в Семенівський гаю, відзначає бесіду імператора з лікарем і підношення Бідлоо і його домочадцями кави і цукерок імператриці. (35)

Записки Бергхольца свідчать про особливий характер відносин лікаря і Петра I. Вони підтверджують різнобічні дарування Н. Бідлоо і дають йому утішну характеристику. (36) фіксують перебування голландця з родиною в Німецькій слободі і повністю замовчують про його заміському будинку. Можливо, відносини Бідлоо з двором голштінського принца були віддаленими й прохолодними.

Так як же виглядав "притулок відлюдника" директора першого московського госпіталю?

На перший малюнку Бідлоо зобразив "План свого саду". (37) Садиба розташовувалася на прямокутному ділянці лівого берега Яузи, ліворуч від госпіталю, між річкою і Лефортовської слободою. Вона поєднувала в один комплекс господарську і житлову зони, мала два головні композиційні осі: подовжню центральну алею, що йде від Солдатської слободи до берега Яузи, і поперечну, що зв'язує малі та парадні ворота, звернені до госпіталю. Бідлоо помістив на цьому аркуші докладну експлікацію, єдину для всіх малюнків. Поєднання в одному комплексі господарської, житлової та розважальної зон, типово для заміських бюргерських садиб Західної Європи. (38) Про це пише й сам Бідлоо: "Моє мистецтво і наука корисні і тим і іншим. Одне є міркування, спостереження, ідеї, інше -- прикраса, що нагадує про минуле. Все це може успішно підтримувати уміння господарювати, так успішно і суттєво у людському житті, створеної самим Богом, поєднуючи прожиток із задоволенням, а даний нам смак, будучи природженим практично у всіх людей, від дворянина до фермера, має у своєму розпорядженні нас до життя в селі. "(39)

Другий малюнок відтворює вигляд садиби в перспективі з пташиного польоту. (40) У композиції садиби відсутній принцип жорсткого підпорядкування - котедж господаря розташовується в нижній лівій частині житлового ансамблю, на поперечної осі у малих воріт. Центральна вісь, починаючись від Солдатської слободи, закінчується біля річки своєрідним павільйоном. Простір саду організовано боскетів, що утворюють коридори, зали, кабінети і лабіринт, усередині яких влаштовано газони, орнаментальні клумби, фігурні водойми з підпірними стінками, розставлені статуї, альтанки та лавки.

Третій малюнок зображає "Вид саду і сусіднього госпіталю на тлі Німецької слободи і Лефортовський палацу ". (41) Стилістика цієї споруди явно тяжіє до форм голландського класицизму. Відомо, що дерев'яне будівництво госпіталю згоріло в 1721 (42) і було збудовано заново на кам'яному фундаменті "як раніше було ". (43) Це прямокутна в плані споруда з п'ятигранними виступом в центрі, увінчаному гранованим куполом з люкарнами і золоченій статуєю "Милосердя" - тут розташовувалася лікарняна церква "Оновлення храму Воскр?? сенія Христового "- і невеликими ризалітами по краях фасаду. Єдине засіб архітектурного збагачення - пілястровий поверховий ордер, яким оформлені виступаючі частини об'єму будівлі. Архітектурне рішення госпіталю в повною мірою відповідає ранньому петербурзькому стилю 1710-х років.

На 12 малюнках відображені окремі види садиби.

Дом-котедж був простий і функціональний. (44) Він зрубаний з колод, обшитий тільки з парадної боку, крити тесом. Перед вестибюлем в будинку влаштована невелика лоджія та просторове ганок-портик тосканського ордера.

Планування котеджу невибаглива: в середній частині розташований вестибюль, з якого здійснюється вхід у всі внутрішні приміщення - вітальню, спальню, кабінет, кухню і кімнату прислуги. Оздоблення кімнат (45) характерно для Голландії XVII століття -- гладкі, обшиті тесом стіни, картини і шандали на них, різьблені меблі, типова для бюргерського інтер'єру; на кухні - величезний вогнище і полиці з посудом. Дивлячись на ці інтер'єри, зроблені голландцем згідно своїм смакам і національним традицій побуту, розумієш в якій мірі конкретними були про голландські смаки Петра I.

Перед будинком, через алею, був влаштований чарівний квітник з декоративними клумбами і скульптурою. В саду жили екзотичні тварини - павичі, олені і т. д. (46)

Від портика відкривався вид на тріумфальні ворота, якими Бідлоо оформив вихід з садиби до госпіталю. Він встановив у своїй садибі ті самі ворота, проект яких з привітанням і пояснювальним текстом підніс Петру I в 1709 році за нагоди перемоги під Полтавою. (47)

Від тріумфальних воріт у перспективі головною поперечної алеї зліва видно було портик хазяйського дому, а на передньому плані виникали види двох паркових водойм. (48)

Правий ставок мав форму квадрифолії, був вписаний в центральне нішеобразное простір лабіринту, утвореного боскетів. Тут стояла статуя богині Діани. (49) Лівий ставок був подовженої форми, його торець декорувала підпірна стінка, над якою розташовувався оглядовий майданчик. (50) З неї відкривався вид на гладь водойми, Яузу і Німецької слободи. Тут, як видно на малюнку, могли влаштовуватися чаювання та інші розваги. (51)

Поруч з ставком на березі Яузи по осі центральної алеї стояла унікальна за формі і конструкції альтанка, яку Бідлоо називає річним будинком або павільйоном. Це хрестоподібна в плані будова, що спирався на одну опору і високо підняте на рівнем землі. Ймовірно, такий стан будівництва було пов'язане з запобіганням її від весняних паводків. З чотирьох сторін її оформляли відкриті веранди, до входу - з боку головної алеї вели сходинки - тераси. Павільйон явно призначався для споглядання навколишніх видів: панорами річки, силуету Німецької слободи, Преображенського, Семенівського, а також ансамблю самого парку. Голландець зобразив в інтер'єрі літнього будиночка жінку, яка сидить за мольбертом, як би натякаючи на це. (52) Від павільйону відкривався вид на головну алею садиби і частина парку, що примикає до річки. Праворуч виднівся буленгрін, по периметру обсаджений окремо вартими деревами. Зліва - задній фасад хазяйського будинку, з сильно виступаючим об'ємом середньої кімнати. (53)

На головній алеї в кінці перед господарським двором Бідлоо влаштував круглу майданчик, "оточеного чарівною огорожею і дуже високими смереками і липами, навколо яких можна гуляти. "(54) Вона була безпосередньо пов'язана з простором господарського двору і можливо призначалася для катання на конях - верхи і у візках. (55)

За малими воротами, поза садиби стояли на лузі клуню і Молотильня і відкривався вид на панораму Семенівського. (56)

Перед нами садибний ансамбль, зведений професійним голландським лікарем Миколою Бідлоо, який був запрошений до Росії Петром I і прожив тут усю життя, що залишилося. Він помер в 1735 році і до останніх днів очолював, організований ним госпіталь. Отже, з 1710 по 1735 рр.. Бідлоо міг зі своєю сім'єю проводити вільний час в цій садибі.

Архітектурний стиль Бідлоо повною мірою відображав стійкі реалії голландської архітектури другої половини XVII сторіччя - її прихильності класицистичній палладіанським лінії і традицій французького садово-паркового мистецтва до ленотровского періоду (57), пристосованим до масштабу бюргерського замовлення. Аналіз композиційних особливостей садиби Бідлоо та архітектурної стилістики, спроектованих їм споруд дозволяє визнати творчі обдарування голландського лікаря і слідом за Пером I поставити його в один ряд з практикували тоді архітекторами.

Колекція малюнків Бідлоо расшіріяет уявлення про події московської архітектурної практики Петровської пори і дає новий матеріал для подальших досліджень смакових і естетичних уподобань, виявлялися в сфері архітектурного замовлення в 1700 - 1720-і роки.

В висновку - слова Ніколас Бідлоо, що свідчать про те наскільки велике значення надавав від мистецтва садів: "Ми не бачимо монархів, зрікаються трону, консулів і генералів, що відмовляються від свого знатного положення, досить освічених і мудрих людей, що кидають свою неспокійне життя і свої досягнення, тому що це виглядає не практично і не розумно, але більш розумним видається мені шукати відпочинок від усіх цих клопотів у селі - ось одне з головних доказів необхідності садів. "(58)

Список літератури

Ріхтер В. Історія медицини в Росії. Т. 3, М., 1820, стор 96-102; Чистович Я.А. Історія медичних шкіл в Росії. СП б., 1883, стор 51-60; Алелеков А. Н. Історія Московського військового госпіталю в зв'язку з історією медицини в Росії. М., 1907, стор 13-159; Мирський М.Б. Медицина в Росії. XVI-XIX століття. М., 1996, стор 21-26; Яровінскій М.Я. Охорона здоров'я Москви. 1581-2000 рр.. М., 1988, стор 12-13; Орбін Н.А. Н. Бідлоо і його настанови.// Бідлоо Н.Л. Повчання для тих, хто вивчає хірургію в анатомічному театрі. Пер. з лат. к. філ. А.А. Содомора. М., 1978, стор 370-461.

Ріхтер А. Історія медицини в Росії. Т. 3, М., 1820, стор 100.

Алелеков А. Н. Історія Московського військового госпіталю в зв'язку з історією медицини в Росії. М., 1907, стор 76-77.

Історичний нарис і огляд фондів рукописного відділу бібліотеки Академії наук. Вип. 1, М.-Л., 1956, стор 419.5

Про виставах в московському госпіталі кілька разів повідомляє Ф.В. Бергхольц -- Щоденник камер-юнкери Ф. В. Бергхольца. Ч. 2. М., 1902, стор 247; Там же, ч. 3, М., 1903, стор 7.

Про п'єсах, написаних учнями госпіталю см.: П'єси шкільних театрів Москви. Рання російська драматургія (XVII - перша половина XVIII ст.). М., 1974, стор 256-313, 506-513.

Щоденник камер-юнкери Ф. В. Бергхольца. Ч. 2. М., 1902, стор 195.

Нові відомості про голландському період життя Н. Бідлоо були введені в науковий обіг співробітником Лейденського університету Д. Віллімзе см.: Willimse David. The un known Drawings of Nicholas Bidloo, Director of the First Hospital in Russia. Voorburg, 1975, p. 11-25.

ГБЛ, відділ рукописів, ф. 344, № 440, арк. 1. (Справа про прийом доктора Бідлоо, колишнього потім архіатером і засновником госпіталю, 1702 13 лютого)

Голландська поетеса Катерина Лескалле присвятила Бідлоо три вірші, в яких вихваляла його талант художника. Див: Willimse David. The un known Drawings of Nicholas Bidloo, Director of the First Hospital in Russia. Voorburg, 1975, p. 23.

ГБЛ, відділ рукописів, ф. 344, № 440, арк .. (Справа про прийом доктора Бідлоо, колишнього потім архіатером і засновником госпіталю, 1702 13 лютого)

Ці слова Н. Бідлоо написав у своєму "Нарисі, що пояснює малюнки моїм дітям і сім'ї ". -Див.: Willimse David. The un known Drawings of Nicholas Bidloo, Director of the First Hospital in Russia. Voorburg, 1975, BPL 2727 - 1,2.

Орбін Н.А. Н. Бідлоо і його настанови.// Бідлоо Н.Л. Повчання для тих, хто вивчає хірургію в анатомічному театрі. Пер. з лат. к. філ. А.А. Содомора. М., 1978, стор 392.

Ситін П. В. Історія планування і забудови Москви. Т. 1, М., 1956, стор 221-222, 372; Дуб'яга Е. Б. Регулярні сади і парки. Л., 1963, стор 282-286; Евангулова О. С. Палацово-паркові ансамблі Москви першої половини XVIII століття. М., 1969, стор 37-39, 107-109.

Вперше три оригіналу з цієї колекції, що зберігається в архіві бібліотеки Лейденського університету, експонувалися в Росії в 1989 році на виставці "Голландці і Русские. 1600-1917. З історії відносин між Росією та Голландією см.: каталог виставки "Голландці та Руська. 1600-1917. З історії відносин між Росією і Голландією. "ГМИИ ім. А. С. Пушкіна. М., 1989, стор 87, 88. До цього в 1979 істориками вітчизняної медицини було опубліковано переклад рукописного праці Н. Бідлоо "Повчання для тих, хто вивчає хірургію в анатомічному театрі" -- див: Бідлоо Н.Л. Повчання для тих, хто вивчає хірургію в анатомічному театрі. Пер. з лат. к. філ. А.А. Содомора. М., 1978. Видання ілюстрували репродукції чотирьох малюнків автора, які були зроблені з факсимільного голландського видання "The unknown drawings of Nicholas Bidloo, director of the first hospital in Russia''складеного співробітником Лейденського університету Давидом Віллімзе - Willimse David. The unknnown Drawings of Nicholas Bidloo, Director of the First Hospital in Russia. Voorburg, 1975.

Автор факсимільного публікації повідомив у передмові, що колекцію малюнків Миколи Бідлоо подарувала університету в 1966 році одна американська родина, предки якої були вихідцями з Голландії. Проте, історія її більш, ніж двохсотлітнього, побутування залишилася на сьогоднішній день практично не відомою.

Алелеков А. Н. Указ соч., Стор 101. На жаль автор не дає посилань на архів, в якому він знайшов цей документ і тільки перераховує всі архіви і фонди, якими він користувався: московське відділення Архіву Головного штабу, московський Архів Друкований двір, Архів Межевой канцелярії, Архів Міністерства Юстиції див: Алелеков А. Н. Указ соч., стор IX.

Алелеков А. Н. Указ соч., Стор 102. Швидше за все ці документи зберігаються в РГАДА в фондах Архіву Міністерства Юстиції, куди перейшли справи монастирського наказу.

Лист Н. Бідлоо від грудня 1722 року. РВ БАН 1.1.21. Р. 1167, лл.1, 2.

Бергхольц Ф. В. Указ соч. Ч. 2, стор 214.

Чистович А. Я. Указ соч., Стор XXX. Дослідник не вказує архів, в якому зберігався цей документ.

Пошуки дачі для принца почалися 17 травня, а переїзд стався 29 червня. Бергхольц Ф. В. Указ соч., Ч. 2, стор 154-171.

В 1722 8 вересня "почало морозити", а 9 - випав сніг. Голштінського принц переїхав до Німецької слободи 28 вересня. - Див: Там же, стор стор 190, 191, 196.

Willimse David. Op. cit., BPL 2727 -- 3.

Wendel Tassilo. Gartenkunst im Spiegel der Zeit. Leipzig, 1985, s. 132-133.

Історичний нарис і огляд фондів рукописного відділу бібліотеки Академії наук. Вип. 1, М.-Л., 1956, стор 419.