Про ленінському плані монументальної пропаганди h2>
Ідея плану
монументальної пропаганди належала особисто Леніну, запозичили її з
утопії Т. Кампанелли "Місто Сонця". Основні завдання плану були
сформульовані в декреті Раднаркому "Про пам'ятки республіки" (прийнято
12 квітня 1918). Список імен історичних діячів, на честь яких
передбачалося влаштувати монументи в містах Росії було затверджено Раднаркомом 30
липня 1918 року. p>
У рамках
ленінського плану монументальної пропаганди в Петрограді в 1918-1920 роках
було
встановлено близько 20 скульптур. p>
Пам'ятник А. Н.
Радищеву (1918 р., скульптор. Л. В. Шервуд) p>
Відкрито 22
вересня 1918 року. Перебував у символічному проломі огорожі скверу Зимового
палацу з боку набережної. p>
З промови
Луначарського (в переказі "Петроградської правди") p>
Радищев належить нам. Геть від нього руки, праві с.-р. і
меншовики! Це був революціонер на весь зріст, який не знав компромісів з
кріпосниками і тиранами. І йому перший дар російської революції. p>
З донесення
гвардійця-охоронця 2-го міського району, 19января1919 року: p>
Доводжу до відома коменданта, що цього числа під час мого
чергування о 5 годині ранку, пам'ятник, поставлений на розі біля колишнього Зимового
палацу товаришеві Радищеву, впав і разбілся.1 p>
Пам'ятник Ф.
Лассаля (1918 р., скульптор. В. А. Синайський) p>
Відкрито 6
Жовтень 1918 до першої річниці
жовтневого перевороту
. Перебував біля будівлі Міської думи на
Невському проспекті. Знятий у 1938 році. p>
Пам'ятник М. А.
Добролюбова (1918 р., скульптор. К. Ф. Залі) p>
Відкрито 27
Жовтень 1918 до першої річниці жовтневого перевороту. Перебував у Тучкова
мосту до 1924 р. p>
Пам'ятник К.
Марксу (1918 р., скульптор. А. Т. Матвєєв) p>
Відкрито до першого
річниці жовтневого перевороту. Перебував у Смольного інституту. p>
Пам'ятник
"Красногвардеец" (1918 р., скульптор. В. Л. Симонов) p>
Відкрито до першого
річниці жовтневого перевороту. Перебував у лютеранської церкви Св. Катерини
на Великому проспекті В.О. Існував до 1923 року. p>
Пам'ятник М. Г.
Чернишевського (1918 р.) p>
Відкрито 16
листопада 1918 року. Перебував на Сенатській площі. p>
Пам'ятник Г.
Гейне (1918 р., скульптор. В. А. Синайський) p>
Відкрито 16
листопада 1918 року. Перебував у Університету. p>
Пам'ятник Т. Г.
Шевченка (1918 р., скульптор. Я. Тільберг) p>
Перебував біля
мечеті. Існував до 1926 року. p>
Газета
"Біднота", 1 грудня 1918 року: p>
У Петрограді відбулося урочисте відкриття пам'ятника
українському народному поету Тарасу Шевченку. Це - перший в Росії пам'ятник
Шевченка. p>
Пам'ятник С.
Перовської (1918 р., скульптор. Про Грізеллі) p>
Відкрито 29
грудня 1918 року. Перебував на Знам'янській вулиці. Знятий за постановою
Петроради від 8 квітня 1919 року. p>
А. В.
Луначарський про відкриття пам'ятника: p>
... деякі прямо сахнулись бік, а З. Ліліна на
найвищих тонах зажадала, щоб пам'ятник був негайно снят.1 p>
Пам'ятник А. І.
Герцена (1919 р., скульптор. Л. В. Шервуд) p>
Відкрито 23
лютого 1919 року. Перебував у Літейного мосту. p>
Пам'ятник Огюст
Бланки (1919 р.) p>
Відкрито 2 березня
1919 року. Перебував у Балтійського вокзалу. p>
Пам'ятник Дж.
Гарібальді (1919 р., скульптор. К. Залі) p>
Відкрито 9 березня
1919 року. Перебував у Московських воріт. p>
Пам'ятник Борцям
революції (1919 р., арх. Л. В. Руднєв) p>
Відкрито 7 листопада
1919 року на Марсовому полі. p>
Скульптура
"Великому Металісту" (1920 р., скульптор. М. Ф. Блох) p>
перебувала у
Палацу праці. p>
Скульптура
"Звільнений працю" (1920 р., скульптор. М. Ф. Блох) p>
Встановлений на
Кам'яному острові до дня відкриття будинків відпочинку для робітників 20 липня 1920. p>
В. М.
Ходасевич: p>
Перші ряди вже вступали на площу і, остаточно
приголомшені, зупинялися перед скульптурою непристойно білий, гіпсового,
м'язистого "Пролетария" і повільно обходили його навколо. Почалися
такі висловлювання, що хоч я і пам'ятаю їх, але ніяково це написати, хоча багато чого
було навіть остроумно.1 p>
Список
літератури h2>
Для підготовки
даної роботи були використані матеріали з сайту http://fragments.spb.ru/
p>