Хто такий мережевий онлайн?

Пам'ятаєте, як у казці цар наказав дівчині з'явитися до нього ні одягненою, ні роздягненою? Дівчина виконала умову: вона загорнулася в риболовну мережу. Сьогодні слово мережу знайшло ще одне значення, пов'язане з комп'ютеризацією і новими комп'ютерними технологіями. Але про все по порядку.

Давайте згадаємо, як взагалі з'явилися на світі слова. Загальновідомо, що це сталося не відразу. Поступово люди прийшли до необхідності розмовляти один з одним. Для цього їм знадобилася система знаків - звукових і графічних, що дозволяють адекватно викладати роздуми і розуміти один одного. А одноманітність формулювань регулювалося мовними та мовними правилами і законами. Правила необхідні в кожній грі. Грі, яку представляє собою наше словесне спілкування, - тим більше, тому що з кожним днем предметів, явищ, понять і т. п. і т. д. стає все більше. Отже, і слів, що виражають їх значення, -- теж. Без правил не обійтися! Адже говорити і писати за правилами - означає всього лише пам'ятати про однаковості знакової системи в ім'я загального консенсусу, то є розуміння! Тому, коли лунають голоси на захист скасування правил російської мови, я мимоволі починаю озиратися навколо: де той, кому вигідно позбавити нас останньої можливості домовитися - єдиної мови? Заперечення у зв'язку з розквітом нібито незрозумілого молодіжного сленгу і жаргонізмів не суттєві. Там на самом деле все зрозуміло.

А от з іноземними запозиченнями справа йде складніше. Хоча варто подивитися трохи пильніше, як відразу ми виявимо тих, кого хлібом не годуй - дай затуманити незрозумілими словами мізки аудиторії; щоб ніхто нічого не зрозумів, але оцінив: "Красиво викладає!". А критерій оцінки запозиченого слова простий: корисно воно чи ні. Наприклад, разом з багатьма іноземними предметами і поняттями в російську дійсність перейшли і слів для їх позначення. І це прекрасно, навіщо ж заново вигадувати велосипед? Тому кофта (слово з польської мови) залишилася кофтою, а паштет (німецьке слово) - паштетом.

Інша справа, якщо поняття або предмет, що вже мають ім'я російською мовою, раптом знаходять ще одне - іншомовне. Взяти той же консенсус. Слово згоду володіє достатньою чіткістю і ємністю значення й існує в мові дуже давно. Навіщо міняти його на чужий консенсус? У чому користь? А шкода? Ото ж бо!

Тепер повернемося до мережі. У даному випадку до вже наявних значень даного слова додалося ще одне. Отже, слово мережу в російській мові до недавнього часу мало наступні значення: 1. Пристосування, виріб із закріплених на рівних проміжках, перехрещуються ниток, мотузок, дроту. 2. Безліч переплетених, схрещених рис, ліній. 3. Система комунікацій, розташованих на якому-небудь просторі. 4. Сукупність розташованих де-небудь однорідних установ, організацій. Поява в нашому житті Інтернету зумовило виникнення ще одного, п'ятого, значення цього слова - `системи сполучених між собою комп'ютерів`.

Очевидно, що останнє значення дуже близько за змістом попереднім, тому ні вживання цього слова що говорить, ні його сприйняття тим, хто чує утруднень не викликає. Навпаки, бурхливий словотворчий процес свідчить про повну входження цього значення в систему російської мови. Активно вживається прикметник мережевий (наприклад, мережевий дизайн, мережеві технології, мережевий жаргон і т. д.). Вже в ходу іменник мережевик - спеціаліст з мережних технологій. Апологети мережевої літератури наполегливо впроваджують у мову слово СЕТЕРАТУРА. Також часто в тексті зустрічається слово Мережа з великої літери як синонім до слова Інтернет.

Слово Інтернет прийшло в російську мову одночасно з Мережею; в перекладі з англійської воно означає 'интерсеть', або 'об'єднана мережа'. Перша частина цього слова -- інтер-(inter-) - давно вже "обрусіли" і не вимагає тлумачення (пор.: інтернаціональний). Друга частина --ні (-net) - в англійській мові має кілька значень: 1) мережа; 2) сітка; 3) вузол; 4) павутина; 5) пастка. (Інша група значень пов'язана з вагою і доходами - про неї ми зараз говорити не будемо.) Проте в "Сучасний англо-російському словнику з обчислювальної техніці "(1998, М., кубків-а) слово net обмежується першими трьома значеннями, а 4-е і 5-те значення відносяться до слова web, яке теж починає функціонувати в російській мові: веб-дизайн, веб-майстер і т. д. У тому ж словнику з'ясовуємо, що окремо слово web в комп'ютерному мові не вживається, а існує тільки в таких складних словах, як Web-page. Цікаво, що даний словник дворічної давнини частку web навіть не перекладає з англійської мови та залишає в написанні велику букву: Web-сторінка Так, наприклад, Web-publishing словник трактує як Web-публікації, чи публікації в World Wide Web (повна офіційна назва Інтернету, яке в словнику перекладається як "всесвітня" павутина ", глобальна гіпертекстова система Internet, система WWW "). Сьогодні ми вже практично не зустрічаємо англомовного написання цієї частки. Слово веб перестало для нас бути іноземним - воно увійшло у мову нарівні зі словом ні (не плутати з негативною часткою!) і навіть випередило його по частотності вживання; дуже часто слова веб і мережевий вживаються як синоніми. Однак і в російській мові між цими двома словами слід враховувати відмінності в нюансах їх значень. Так, мережевий можна вживати в тому випадку, коли мова йде про що-небудь, що існує в Інтернеті, а веб - коли ми маємо на увазі технологію виготовлення. Тоді веб-дизайн означає дизайн, виконаний за технологією Інтернету, а мережевий дизайн - дизайн в мережі як різновид дизайну в цілому. Ще ясніше видно різниця між виразами мережева лексика та веб-майстер. Слово немає в значенні 'Інтернет' справді майже не вживається в українській мові. Ймовірно, це пов'язано з тим, що звучання цього слова збігається зі звучанням російської негативної частки немає. Однак в Інтернеті існує сайт (про значення цього слова ми ще поговоримо) Ні-культура, що зовсім не означає негативну культуру, хоча цілком може так сприйматися.

В умовах мовної невпорядкованості зустрічаються і казуси, найчастіше тавтологічне характеру. До їхнього числа можна віднести словосполучення мережу Інтернет і мережний онлайн - в кожній парі цих прикладів одне слово явно зайве.

Слово on-line -- одне з "темних місць" Рунета. Його написання і трактування в російському мові дуже неоднозначні. У перекладі з англійської мови воно означає на зв'язку. Комп'ютерний словник дає нам кілька мережевих (!) Значень цього слова що працює в системі, неавтономні; в темпі надходження інформації; інтерактивний, діалоговий, оперативний; під управлінням основного обладнання; безпосередньо під управлінням центрального процесора. Як правило, говорячи онлайн, ми вкладаємо в це слово, в залежності від ситуації, одне з перерахованих значень. Але іноді його вживання здається невиправданим. Так, "Росією онлайн "названо один з довідково-інформаційних сайтів, онлайновим системам присвячуються статті та в онлайнові ЗМІ пропонують нам заглянути реклами. Насправді у всіх цих випадках автори говорять про мережевих виданнях. Інше їх назва - електронні, але на наш погляд, більш повно і точно передає специфіку цього поняття саме поєднання мережні видання.

Всі перераховані визначення - мережевий, електронний, онлайновий, - по суті, один від одного не відрізняються. Крім того, при описі мережевих видань вживається і слово віртуальний ... Віртуальність взагалі сьогодні в моді. Але про це в наступного разу.

Пам'ятаєте, як у казці цар наказав дівчині з'явитися до нього ні одягненою, ні роздягненою? Дівчина виконала умову: вона загорнулася в риболовну мережу. Сьогодні слово мережу знайшло ще одне значення, пов'язане з комп'ютеризацією і новими комп'ютерними технологіями. Але про все по порядку.

Давайте згадаємо, як взагалі з'явилися на світі слова. Загальновідомо, що це сталося не відразу. Поступово люди прийшли до необхідності розмовляти один з одним. Для цього їм знадобилася система знаків - звукових і графічних, що дозволяють адекватно викладати роздуми і розуміти один одного. А одноманітність формулювань регулювалося мовними та мовними правилами і законами. Правила необхідні в кожній грі. Грі, яку представляє собою наше словесне спілкування, - тим більше, тому що з кожним днем предметів, явищ, понять і т. п. і т. д. стає все більше. Отже, і слів, що виражають їх значення, -- теж. Без правил не обійтися! Адже говорити і писати за правилами - означає всього лише пам'ятати про однаковості знакової системи в ім'я загального консенсусу, то є розуміння! Тому, коли лунають голоси на захист російської скасування правил мови, я мимоволі починаю озиратися навколо: де той, кому вигідно позбавити нас останньої можливості домовитися - єдиної мови? Заперечення у зв'язку з розквітом нібито незрозумілого молодіжного сленгу і жаргонізмів не суттєві. Там на самом деле все зрозуміло.

А от з іноземними запозиченнями справа йде складніше. Хоча варто подивитися трохи пильніше, як тут же ми виявимо тих, кого хлібом не годуй - дай затуманити незрозумілими словами мізки аудиторії; щоб ніхто нічого не зрозумів, але оцінив: "Красиво викладає!". А критерій оцінки запозиченого слова простий: корисно воно чи ні. Наприклад, разом з багатьма іноземними предметами і поняттями в російську дійсність перейшли і слів для їх позначення. І це прекрасно, навіщо ж заново вигадувати велосипед? Тому кофта (слово з польської мови) залишилася кофтою, а паштет (німецьке слово) - паштетом.

Інша справа, якщо поняття або предмет, що вже мають ім'я російською мовою, раптом знаходять ще одне - іншомовне. Взяти той же консенсус. Слово згоду володіє достатньою чіткістю і ємністю значення й існує в мові дуже давно. Навіщо міняти його на чужий консенсус? У чому користь? А шкода? Ото ж бо!

Тепер повернемося до мережі. У даному випадку до вже наявних значень даного слова додалося ще одне. Отже, слово мережу в російській мові до недавнього часу мало наступні значення: 1. Пристосування, виріб із закріплених на рівних проміжках, перехрещуються ниток, мотузок, дроту. 2. Безліч переплетених, схрещених рис, ліній. 3. Система комунікацій, розташованих на якому-небудь просторі. 4. Сукупність розташованих де-небудь однорідних установ, організацій. Поява в нашому житті Інтернету зумовило виникнення ще одного, п'ятого, значення цього слова - `системи сполучених між собою комп'ютерів `.

Очевидно, що останнє значення дуже близько за змістом попереднім, тому ні вживання цього слова говорять, ні його сприйняття тим, хто чує утруднень не викликає. Навпаки, бурхливе словотворчий процес свідчить про повне входження цього значення в систему російської мови. Активно вживається прикметник мережевий (наприклад, мережевий дизайн, мережеві технології, мережевий жаргон і т. д.). Вже в ході іменник мережевик - спеціаліст по роботі з мережами технологіями. Апологети мережевої літератури наполегливо впроваджують у мову слово СЕТЕРАТУРА. Також часто в тексті зустрічається слово Мережа з великої літери в як синонім до слова Інтернет.

Слово Інтернет прийшло в російську мову одночасно з Мережею; в перекладі з англійської воно означає 'интерсеть', або 'об'єднана мережа'. Перша частина цього слова -- інтер-(inter-) - давно вже "обрусіли" і не вимагає тлумачення (пор.: інтернаціональний). Друга частина --ні (-net) - в англійській мові має кілька значень: 1) мережа; 2) сітка; 3) вузол; 4) павутина; 5) пастка. (Інша група значень пов'язана з вагою і доходами - про нього ми зараз говорити не будемо.) Проте в "Сучасний англо-російському словнику з обчислювальної техніці "(1998, М., кубків-а) слово net обмежується першими трьома значеннями, а 4-е і 5-те значення відносяться до слова web, яке теж починає функціонувати в російській мові: веб дизайн-, веб-майстер і т. д. У тому ж словнику з'ясовуємо, що окремо слово web в комп'ютерному мові не вживається, а існує тільки в таких складних словах, як Web-page. Цікаво, що даний словник дворічної давнини частку web навіть не перекладає з англійської мови та залишає в написанні велику букву: Web-сторінка Так, наприклад, Web-publishing словник трактує як Web-публікації, чи публікації в World Wide Web (повне офіційна назва Інтернету, яке в словнику перекладається як "всесвітня" павутина ", глобальна гіпертекстова система Internet, система WWW "). Сьогодні ми вже практично не зустрічаємо англомовного написання цієї частки. Слово веб перестало для нас бути іноземним - воно увійшло у мову нарівні зі словом ні (не плутати з негативною часткою!) і навіть випередило його по частотності вживання; дуже часто слова веб і мережевий вживаються як синоніми. Однак і в російській мові між цими двома словами слід враховувати відмінності в нюансах їх значень. Так, мережевий можна вживати в тому випадку, коли мова йде про що-небудь, що існує в Інтернеті, а веб - коли ми маємо на увазі технологію виготовлення. Тоді веб-дизайн означає дизайн, виконаний за технологією Інтернету, а мережевий дизайн - дизайн в мережі як різновид дизайну в цілому. Ще ясніше видно різниця між виразами мережева лексика та веб-майстер. Слово немає в значенні 'Інтернет' справді майже не вживається в російській мові. Ймовірно, це пов'язано з тим, що звучання цього слова збігається зі звучанням російської негативної частки немає. Однак в Інтернеті існує сайт (про значення цього слова ми ще поговоримо) Ні-культура, що зовсім не означає негативну культуру, хоча цілком може так сприйматися.

В умовах мовної невпорядкованості зустрічаються і казуси, найчастіше тавтологічне характеру. До їхнього числа можна віднести словосполучення мережу Інтернет і мережний онлайн - в кожній парі цих прикладів одне слово явно зайве.

Слово on-line -- одне з "темних місць" Рунета. Його написання і трактування в російському мові дуже неоднозначні. У перекладі з англійської мови воно означає на зв'язку. Комп'ютерний словник дає нам кілька мережевих (!) Значень цього слова: що працює в системі, неавтономні; в темпі надходження інформації; інтерактивний, діалоговий, оперативний; під управлінням основного обладнання; безпосередньо під управлінням центрального процесора. Як правило, говорячи онлайн, ми вкладаємо в це слово, в залежності від ситуації, одна з перерахованих значень. Але іноді його вживання здається невиправданим. Так, "Росією онлайн" названо один з довідково-інформаційних сайтів, онлайновим системам присвячуються статті та в онлайнові ЗМІ пропонують нам заглянути реклами. Насправді у всіх цих випадках автори говорять про мережеві виданнях. Інше їх назва - електронні, але на наш погляд, більш повно і точно передає специфіку цього поняття саме поєднання мережні видання.

Всі перераховані визначення - мережевий, електронний, онлайновий, - по суті, один від одного не відрізняються. Крім того, при описі мережевих видань вживається і слово віртуальний ... Віртуальність взагалі сьогодні в моді. Але про це наступного разів.

Г. Н. Трофимова

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.edu.nsu.ru/