Notre Dame de Paris - мюзикл, який підкорив світ (російська версія)

Роман

Віктор Гюго один з найбільших французьких письменників 19 століття. Він народився в 1802 році і, звичайно ж, всі історичні події, що відбувалися у Франції на початку століття, вплинули на його становлення, як людини і як письменника. Найбільш відомі твору Гюго: "Знедолені", "Трудівники моря" і "Дев'яносто третій рік".

Самий популярний його роман "Собор Паризької Богоматері" - "NOTRE DAME DE PARIS "-був опублікований у лютому 1831 року.

Липнева революція 1830 року сколихнула всю Францію. Повсталий народ повалив владу Бурбонів. На зміну дворянам-роялістами прийшли представники французької буржуазії. Безсумнівно, революційним підйомом і самою революцією можна пояснити появу найбільшого з усіх творів Гюго.

Книга принесла письменникові всесвітню славу.

Сюжет, та й усе оповідь роману типово романтичні: герої незвичайні, що діють в незвичайних обставин, випадкові зустрічі, прекрасне і потворне співіснують поруч, любов і ненависть переплітаються і вступають в боротьбу один з одним. Собор - серце середньовічного Парижа, сюди стягнуті всі нитки романтичного сюжету. Notre Dame, суворий, похмурий і прекрасний одночасно, як дзеркало, відображає всі риси героїв роману.

Втім, романтичні надмірності, що здаються сьогодні трохи бутафорськими, є лише необхідним фоном для того, щоб показати життя Парижа того часу, підняти тему "знедолених", тему добра, любові і милосердя.

Це тема головна в романі, тому що тільки ці якості, на думку автора, можуть врятувати світ.

Письменник вважав, що "кожна людина народжується добрим, щирим, справедливим і чесним ... Якщо серце його стало холодним, то лише через те, що люди загасили його полум'я; якщо крила його надламана і розум вражений, то тільки тому, що люди обмежили його у вузькій клітці. Якщо він понівечений і жахливий - це через те, що його кинули в таку форму, з якої він вийшов злочинним і страшним ". Зробити ж його знову "добрим, щирим, справедливим і чесним" здатна тільки любов, перетворююча сила якої чудотворна.

Про це і оповідає роман "Собор Паризької Богоматері".

Події, описані в романі, відбуваються в 1482 році. Це кінець середніх віків і готичної епохи, це початок епохи Відродження з новими ідеалами та естетикою. У Іспанії - інквізиція: араби вигнані, євреї піддаються гонінням. Алхімія, прародитель науки, задається питанням про сенс життя. У Римі, Галілей говорить про те, що земля кругла. Леонардо проектує літаючу машину. У Нюренберг, людина на ім'я Гуттенберг придумує друкарський верстат. Лютер переписує Новий Заповіт і змінює Церковні підвалини. У Флоренції Савонарола спалює книги на міській площі. Христофор Колумб - на порозі відкриття Америки. Нострадамус пророкує кінець світу в 2000 році.

Історія створення мюзиклу

Продюсером оригінальної версії і головним організатором сенсаційного успіху став Шарль Талара (Charles Talar). Саме Талара першим успішно випробував та реалізував принципово нову для мюзиклів рекламну кампанію, яка дозволила створити прецедент, при якому ще задовго до прем'єри оригінальній версії, альбом з саундтреком мюзиклу став мултіплатіновим, а квитки на ще не вийшов мюзикл були розпродані на рік вперед.

"Notre Dame de Paris "- це найуспішніший мюзикл, поставлений в Європі за останні п'ять років. Прем'єра мюзиклу "Notre Dame de Paris", створеного за романом Віктора Гюго, відбулася в Парижі 18 вересня 1998 року. Постановка стала справжнім бестселером, отримавши премії за кращий спектакль, кращу пісню і найбільше продається альбом. "Notre Dame de Paris" був занесений до Книги рекордів Гіннеса як найбільше продається мюзикл. Тільки франкомовних альбомів із записом мюзиклу в світі було розпродано більше 7 000 000. Пісні з цього альбому увійшли до репертуару Селін Діон, а до виконавців головних ролей в "Notre Dame de Paris" прийшло світове визнання.

Авторами настільки успішної постановки стали композитор Річард Кочанте (Richard Cocciante) і творець оригінальної версії Люк Пламондон (Luc Plamondon). Останній широко відомий як автор текстів пісень Селін Діон, а також як автор лібрето знаменитого мюзиклу "Starmania". Річард Кочанте, автор музики, неймовірно популярний не тільки як композитор, але і як співак, що виконує свої власні твори на чотирьох мовах.

Ідея створення мюзиклу зародилася у Люка Пламондон. У 1993 році він зайнявся пошуком сюжету для нового музичного спектаклю у французькій літературі. "Я звертався до різних персонажів і навіть не звернув уваги на Есмеральду. Я попрямував прямо до літери "К" - і зупинився на Квазімодо. Саме тоді "Собор Паризької Богоматері" став для мене реальністю ", -- згадує він. "Це добре відома історія, яка говорить сама за себе і не вимагає пояснень. Саме тому на сюжет роману Віктора Гюго вийшов десяток фільмів, починаючи ще з часів німого кіно і закінчуючи мультфільмами Діснея. Чим більше я дивився різні драматичні і балетні інтерпретації роману, тим більше переконувався, що я на вірному шляху ". Перечитуючи роман, Пламондон робить начерки для тридцяти пісень. Потім до роботи підключається композитор Річард Кочанте. "У Річарда було написано кілька дійсно чудових мелодій, які він не захотів використовувати для своїх альбомів. Він награв мені мотиви, які потім стали "Танцюй, моя Есмеральда "," Bellе "," Пора кафедральних соборів ". Вони були гідні того, щоб увійти в мюзикл, і в цьому була їхня сила "- згадує Люк. Можна сказати, що історія мюзиклу почалася з пісні "Belle".

Після успішної прем'єри "Notre Dame de Paris" в Парижі мюзикл почав свою подорож по всьому світу. 12 лютого 1999 відбулася прем'єра вистави в Брюсселі, у квітні того ж року - в Мілані, 6 січня 2000 року в Женеві, а 12 січня - у Лас-Вегасі. У тому ж році європейське диво було представлено мешканцям туманного Альбіону в лондонському театрі "Dominion". У 2001 році "Notre Dame de Paris "вирушає в турне по Канаді, а в листопаді в Барселоні виходить іспанська версія вистави. 25 вересня у Франції в паризькому театрі "Могадор" стартує нова французька версія "Notre Dame de Paris ". У березні 2002 року в Римі випускають італійську версію, а в вересні в Амстердамі планується вихід голландської версії. 21 травня в Московському театрі оперети відбулася прем'єра російської версії "Notre Dame de Paris ".

Российская постановка

Продюсери Катерина фон Гечмен-Вальдек, Олександр Вайнштейн і директор театру "Московська оперета" Володимир Тартаковський представляють свій другий після мюзиклу "Метро" проект - російську версію мюзиклу "Notre Dame de Paris ".

Ексклюзивні права на "Notre Dame de Paris" придбані на шість років. За словами продюсера оригінальній версії Шарля Талара, "цілком природно, що його партнерами в Росії стали люди, вже здійснили "Метро" - проект аналогічного масштабу ".

Робота над російською версією мюзиклу "Notre Dame de Paris" розпочалася рік тому. У трупу мюзиклу був оголошений конкурс, в якому взяло участь 1482 людини. Було відібрано 45 артистів (через необхідність мати у своєму розпорядженні трьома повними складами). Серед що пройшли конкурсний відбір є і артисти мюзиклу "Метро", які брали участь у кастингу нарівні з усіма. З російських зірок шоу-бізнесу, пробували в "Notre Dame de Paris", єдиним артистом, що відповідає концепції постановників, виявився соліст групи "Танці мінус" В'ячеслав Петкун, який, обіцяє стати другим, після знаменитого Гару (першим виконавцем ролі Квазімодо) рок музикантом проявити себе в новому сценічному якості. На думку авторів і постановників, російський склад не тільки ні в чому не поступається першому французькому, але і багато в чому перевершує деякі європейські, включаючи лондонські склади.

Русская версия мюзиклу "Notre Dame de Paris" практично не відрізняється від прем'єрної французької, а також від версій показаних в Лондоні, Монреалі, Римі, Барселоні. Єдиною відмінністю може служити енергетика, щирість та природний драматизм, властивий російським артистам. У роботі над постановкою російської версії мюзиклу беруть участь автори і творці оригінальної французької постановки.

Працювати над текстами "Notre Dame de Paris" в якості автора текстів російської версії мюзиклу був запрошений культовий російський поет Юлій Кім. Він блискуче впорався з поставленим завданням, створивши чудовий поетичний матеріал, який дуже тонко і точно передає зміст і настрій задуму автора.

Сценічне рішення, декорація, складні трюкові ефекти в українській версії глядач побачить без купюр. Для московської прем'єри "Notre Dame de Paris" Театр оперети додатково оснащений звуковою та світловою апаратурою. Виготовлення і збірка декорацій до вистави проводилася на оборонному заводі по сусідству з виробництвом літаків МІГ. Основна декорація важить 8 тонн і представляє є збірною конструкцією з 39 секцій і 3-х рухомих веж.

"Notre Dame de Paris "- став першим європейським мюзиклом, що отримав світову популярність і перемістити епіцентр створення мюзиклів до Європи. Після епохи переважання англо-американського звучання вперше стало очевидним вплив Середземномор'я і французького шансону, а "Notre Dame de Paris" став переломною постановкою у історії мюзиклу. Прем'єра російської версії "Notre Dame de Paris "ставить Москву в один ряд з Нью-Йорком, Лондоном і Парижем -- визнаними світовими столицями мюзиклів.

Популярність "Notre Dame de Paris" в Росії настільки велика, що після того, як рік тому було оголошено про початок роботи над російською версією, професійні і непрофесійні поети почали надсилати свої варіанти текстів. Чотири з них були настільки гарні, що Юлій Кім погодився з пропозицією продюсерів включити їх в остаточний варіант російської версії. Таким чином, з 51 номера мюзиклу 49 текстів написав Юлій Кім, тексти трьох пісень - "Belle", "Співай, моя Есмеральда" та "Жити" - Сусанна Цирюк (режисер Маріїнського театру, головний режисер Ростовського оперного театру), текст пісні "Моя любов" - 15-річна московська школярка Даша Голубоцький.

Список літератури

Наталя Філатова. Notre Dame de Paris - мюзикл, який підкорив світ (російська версія)

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://lib.rin.ru/cgi-bin/index.pl