ПРОЕКТ ДАВНЬОРУСЬКОЇ СЛОВНИК

1

Радянські лінгвісти приділяють велику увагу питанню про походження мови в початкових стадіях його розвитку, з одного боку, а з іншого - поточних питань мовної практики наших днів. Але до останнього часу дуже мало інтересу проявлено було до близького минулого, до середньовічної історії мови.

Словник давньоруської мови XV - XVIII століть - велика і відповідальна починання Інституту мови і мислення в цій галузі.

В академічних колах план Давньоруської словника обговорюється з другої чверті XIX ст. Сто років вже стоїть на черзі складання цього словника.

"Матеріали для словника давньоруської мови з письмових пам'ятників "акад. И. И. Срезневського (т. I-III, СПб., 1890-1912) наполовину здійснили це завдання. У цьому словнику, як відомо, майже з вичерпною повнотою представлений лексичний матеріал найдавнішої російської писемності з XI до XV ст. Але найбільш важливий для історії російської національної мови період з XV до XVIII ст. в словнику акад. Срезневського не відображено, так як пам'ятники цього часу їм були використані лише випадково, в дуже малій кількості. Цілком задовільно представлена в словнику акад. Срезневського лексика церковнослов'янської мови російської писемності вищих класів суспільства раннього феодалізму, але не відображені в ньому діалекти інших класів тієї епохи, так як вони проникають у писемність пізніше. Тільки у XVII ст. на основі діалектів купецтва, посадських людей, дрібного служилого дворянства та селянства створюються нові типи літературної мови, нові роди писемності. Обстеження та роз'яснення лексики саме цього періоду (XVI - XVIII ст.) дасть історичне освітлення основного складу словника сучасної російської мови. У силу сказаного ми не бачимо підстав називати його словником середньо руської мови. Саме цей словник дасть найдавнішу документацію основної, найважливішої частини російської лексики літературної мови, отже, він і повинен бути названий давньоруським словником.

Ми робимо незвичайну в філології спробу залучити широкі наукові кола до обговорення проекту Давньоруської словника, раніше ніж почала робота по його складанню, коли закінчується тільки збір та впорядкування сирих матеріалів і готуються перші кадри працівників, коли ще багато чого й істотне можна змінити в плані цієї роботи. Робимо це для того, щоб забезпечити високу якість нашого словника як радянського історичного словника.

Наша книга представляє читачеві коротку історію словника, встановлення подальшої роботи і докладні інструкції по всіх розділах побудови словника. Пробні словникові статті, список джерел і план видання словника дозволять читачеві скласти собі досить повне уявлення про характер і склад Давньоруської словника.

Наукове значення Давньоруської словника буде, безсумнівно, велике.

Встановлення складу слів і їх значень в українській мові XV - XVIII ст. дасть надійне засіб для точної наукової інтерпретації текстів - засіб, необхідний для філологів та істориків. Значна кількість хронологічно визначених текстуальні прикладів, порівняльні мовні матеріали дадуть важливе посібник для лінгвістичних досліджень. Нарешті, і історики матеріальної культури московської Русі отримають важливий збірка мовних джерел, мало відомих і ще менше використаних в їх роботах.

Про великий навчальному значенні ДРС і говорити не доводиться, він послужить широкої популяризації наукових відомостей з історії мови та культури наших середніх віків.

Цей словник повинен пролити світло на велику революційну епоху - розкладання феодалізму і початку капіталізму, дуже мало розроблену з боку мови.

І наукова історія російської мови, і історія європейських, а ще більше східних мов у середні віки - отримають нову базу і важливий стимул для роботи з виходом ДРС. Зв'язки і взаємини між мовами Заходу і Сходу, Півдня і Півночі, Європи та Азії отримають нове освітлення, тому що Московська Русь була посередником і трансформатором світових культурних течій. Ці відносини не можуть бути широко вивчені, поки немає такого необхідного довідника і збірника критично оброблених матеріалів, як історичний словник середньовічного російської мови [1 ], Що висвітлює історію речей, історію понять разом з історією слів-знаків.

Але цю важку завдання не можна вирішити примітивними і кустарними засобами, наприклад силами одного вченого. Історія нашого словника показує нелегкий шлях від кустарщини до все більш досконалим, науковим прийомам роботи.

Критичне обговорення проекту ДРС - чим ширше й грунтовніше воно буде - тим більше допоможе укладачам ДРС уникнути помилок, природних в такому великому і складному науковому підприємстві. Увага та допомога наукових кіл - перша умова успіху нашої справи.

З іншого боку, наш досвід має бути збережений і переданий всім, хто буде працювати після нас у цій області. А завдання складання історичних словників поставлена вже зараз для багатьох національних мов в СРСР (наприклад, для українського, білоруського, грузинського, азербайджанського) і встане ще для багатьох інших. Всім лінгвістам, хто візьметься за таку справу, корисно і необхідно буде близько ознайомитися не тільки з нашим словником, коли він вийде як результат роботи, а і з підготовчою роботою у всіх її стадіях. І для цих читачів-лексикології наш проект слугуватиме практичним посібником.

Третє і останнє призначення цієї книги - служити керівництвом у роботі всьому колективу співробітників ДРС, тобто вона потрібна для нас самих як знаряддя виробництва.

2

У травні 1925 року у засіданні ОРЯС АН акад. А. І. Соболевський виступив з пропозицією про складанні ДРС, а у вересні 1925 р. була організована Комісія по збиранню словникових матеріалів по давньоруському мови під його керівництвом. Перша група вибірок надійшла в АН від акад. А. І. Соболевського 10/V/1926 р. До своєї смерті він із співробітниками встиг зробити близько 100 000 карток, переважно з житійної літератури, статейних списків і переказних актів. Значно розширили коло джерел словника і залучили нових співробітників до роботи наступники, які продовжували роботу після А. І. Соболевського. До квітня 1934 р. за виробленому мною підрахунку було накопичено вже 144 945 карток. Біля цього часу були прийняті нові методи вибірки - "повної" і "суцільний". На 1/I/1936 р. ми мали 386 263 картки, причому майже всі вибірки, зроблені при Соболевським, замінені новими, так як вони опинилися дефектними. Нами опрацьовано вже близько 700 джерел. До того як приступити до укладання словника, ми припускаємо зробити ще близько 600 000 карток (по знову наміченим для опрацювання джерел). З фондом близько мільйона карток з декількох тисяч джерел ми приступимо до видання словника в 8 томах по 10 вип., понад 800 друк. аркушів. Він буде містити близько 150 тис. словникових статей. Закінчити видання припускаємо до початку 1945 р.

У складанні історичного словника ми маємо велику традицію. Німецька словник бр. Грімм, Лінде польська, російська акад. Срезневського можуть багато в чому служити зразками.

Технічні прийоми оформлення словника, сувора точність, вивіреність матеріалу - ось позитивні сторони дореволюційної лексикографічної традиції, які повинні бути збережені.

Але у своїх принципах наш словник буде частково відходити від традиції.

Інша мета, інше співвідношення частин матеріалу, інше сприйняття свідчень джерел, нарешті, джерела нового типу - все це має зробити наш словник, при формальному схожості із старими історичними словниками, істотно несхожим з ними.

Зазначу на три важливі відмінності.

3

Ми не тільки висуваємо, але і реалізуємо в роботі тезу, що російська мова XV - XVIII ст. НЕ представляв єдиної системи, особливої мови, що було кілька типів літературної мови і ряд розмовних діалектів, більш різко розрізнялися, ніж в наступні часи. Будуючи історію національних мов і грунтуючись на уявному "єдність" літературної мови свого часу, буржуазні лінгвісти зображали їх у феодальному минулому майже такими ж "загальнонародними", як в новий час. При цьому вони ігнорували факти і джерела, що руйнували таку теорію. Головним чином верхівкова, учено-книжкова феодальна література, однорідна, бідна за мовою, чужа народним масам, використовувалася в дослідженнях і в історичних словниках.

Першим і найважливішою відмінністю ДРС і буде розширення цих вузьких рамок, включення нових та нового роду матеріалів - таких, де є дані про мову поневолених класів. Ремісники, торговці, нижчий шар службових людей - "посадські люди" до XVII ст. не мали своєї літератури і майже не брали участь у створенні пам'яток писемності. Але в XVII ст. вони починають створювати свою писемність і свій тип літературної мови, який дуже помітно впливає на старий "високий" тип.

[...] До цих пір історики російської мови відрізняли ділова мова як "чисто російська" від власне літературного як церковнослов'янської. Обидва ці типи зазвичай розглядалися як витримані, цільні мовні системи. Але ми не можемо вже задовольнятися таким огульних і неточним судженням. І церковнослов'янську мову змінювався з часом, істотно відрізнявся за жанрами. А "ділової мова "при проникливішим вивченні виявляється ще менш однорідним протягом пости тисячолітньої феодальної ери. Його форми в XI - XIV ст. одні, вже дещо інші в XV - XVII ст., істотно змінюється склад і структура цього мови в XVII ст., коли можна говорити про "наказовому" мовою в власному значенні слова, нарешті, у XVIII - XIX ст. утворюється новий тип бюрократичного, "дипломатичного" мови, яка надає дуже сильний вплив на інші види літературної мови (як і наказовий мову в XVII ст.). До цих пір лінгвісти майже не вивчали ділова мова. Поглиблене дослідження всіх цих форм його - одна з найважливіших завдань нашої історії російської мови. ДРС повинен підготувати надійний матеріал - багатий і науково диференційований - по лексиці ділової мови, яскраво відобразив всі основні соціальні діалекти феодальної епохи. Тут ми знаходимо і спеціальну лексику, професійну термінологію і - в декілька меншому обсязі - побутову лексику різних діалектів. Наші інтереси та вимоги до вивчення ділового -- наказного - канцелярського мови інші, ніж раніше, і тому ми знаходимо у ньому набагато більше, ніж раніше, дорогоцінних даних для історії російських соціальних діалектів.

У нашому словнику буде представлено дуже ретельно все, що вдалося знайти в рукописних зборах і виданих джерела для характеристики мови посадських, і мови селян, і мови що з'являється в XVII - XVIII ст. міської бідноти.

З тією ж метою, крім рукописних та друкованих джерел, ми будемо широко залучати дані діалектології XIX ст. в селянських і міщанським говоримо. З Діалектологічної матеріалів будемо брати перш за все те, що має соотстветствіе в давньоруських письмових джерелах, але також і деякий додатковий матеріал, який за даними історії господарства та суспільства може бути впевнено віднесений до більш ранніх епох.

Як не здається стороннім, "несумісним" цей матеріал, необхідність включення Діалектологічної додатки для нас абсолютно очевидна і незаперечна. Давно вже історія російських форм і звуків будується на даних діалектології в такій же мірою, як на даних писемності. Менше всгео це розширення бази історії мови торкнулося лексикографії. Але безсумнівно, що без Діалектологічної матеріалів не можна дати правильного і скільки-небудь повного уявлення і про історії слів в різних класах суспільства, не можна дати історичної перспективи і кінематографу розвитку значень полісемантіческіх слів, не можна вірно пояснити цей розвиток.

Без Діалектологічної паралелей ДРС мав би той самий основний дефект, що і дореволюційні історичні словники, - він відбивав би тільки незначну, хоча і важливу, частина лексичного складу давньоруської мови, тільки слововживання боярства, дворянства і духовенства.

Друга особливість нашого словника, є наслідком першої, - диференціювання мовного матеріалу з соціально-стилістичними ознаками за допомогою особливих послід. Не забуваючи ні на хвилину про боротьбу мов, боротьбі за мову в ту епоху, ми будемо шукати в історії пам'яток і в самій семантиці слів, в їх стилістичному використанні - відображення цієї мовної боротьби і приурочений певних значень і вживань слова до класової середовищі. З цієї точки зору ми прояснимо і відкриємо такі смислові відмінності слів, які залишалися невловимими або здавалися несуттєвими для прихильників теорії монолітності російської мови в середньовічному періоді. Це надзвичайно важке завдання, і тільки об'єднаними зусиллями - разом із літературознавцями та істориками - ми сподіваємося наблизитися до її вирішення.

4

Третя нова завдання - розширити і поповнити вузько-філологічну обробку матеріалу (яка тільки та передбачалася при початку роботи над ДРС) екскурсами реально-енциклопедичного характеру, залученням даних історії матеріальної культури, господарства, громадського ладу та історії світоглядів російської середньовіччя.

І це теж дуже відповідальна і важка справа. Воно також не може бути здійснене одними філологами-лінгвістами. Це завдання вимагає залучення до роботи над ДРС фахівців з російським старожитностей, побуту, матеріальної культури, мистецтва.

Не кажучи про відсутність у нас задовільних довідників з "російською старожитностей "і про величезний інтерес такої роботи, ми усвідомлюємо методологічну необхідність нероздільного вивчення мови і реалій, мови та ідеологій. Тільки такий комплексний словник, складений силами лінгвістів, літературознавців, істориків і мистецтвознавців, гідно може називатися історичним словником давньоруської мови.

У зв'язку з цим розширенням завдань ДРС стоїть і необхідність включення ілюстрацій [...].

Остання ускладнення і збагачення нашої роботи полягає в вироблених одночасно з складанням ДРС історико-семантичних дослідженнях, які мають на меті визначити закономірності семантичних змін словника головним чином за допомогою залучення історичних паралеллей з інших неспоріднених і споріднених мов.

Те обстоятельноство, що ДРС складається в ІЯМ, центрі лінгвістичної думки СРСР, де так широко представлені великими науковими силами найрізноманітніші мови світу, - зобов'язує скористатися допомогою цих фахівців для широкого освітлення даних давньоруської мови семантичними паралелями з інших мов. Нерідко окремі етапи семантичної історії слова, затемнені або втрачені в російській мові, повно представлені в мовах інших народностей. З іншого боку, історичні зв'язки і взаємодії мов, зокрема російського з болгарською, польською, чеською, українською, білоруською, балтійськими, фінно-угорськими, монгольськими, турецькими, іранськими і палеоазіатскімі, повинні бути з'ясовані за допомогою працюючих в ІЯМ фахівців з етія мов.

Завдання, намічені нами для ДРС, дуже важкі. Боротьба за вирішення їх підвищить якість роботи, і ми досягнемо своєї мети, якщо знайдемо підтримку у широких наукових колах.

Навряд чи можна сумніватися, що ми отримаємо цю підтримку.

Великий колектив фахівців з мови та культури пізнього феодалізму в Росії може створити історичний Давньоруський словник високого наукового якості та широкої доступності, праця актуальний і гідний своєї країни і епохи.

Кілька положень про ілюстрації Давньоруської словника

1. Чому ДРС повинен мати ілюстрації?

Раз ми вирішили робити не формально-історичний, не вузько-філологічний словник, а реальний і історичний у новому нашому розумінні цього принципу, то з логічної необхідністю ми повинні внести до нього ілюстрації. Наше завдання - не тільки приблизно намітити значення слів, а показати у всіх тих випадках, коли це можливо, якісь речі, які конкретні уявлення і образи відповідали словами, становили зміст досвіду і свідомості різних класів російського феодального суспільства XV - XVIII ст. Ув'язка мовознавства з археологією, етнографією, історією думки [...] вимагає паралельного використання даних писемності і діалектології з даними матеріальної культури і ї?? кусства, тобто вимагає розвідки ілюстрацій до словниковим статтям. Навіть фахівцеві нелегко буває звільнитися від підстановки сучасних уявлень та ідей в контекст віддаленої епохи, коли він її вивчає, тим більше пересічному читачеві словника -- студенту, педагогу, початківцю вченому - ілюстрації послужать твердою опорою для розуміння мови і мислення окремих класів середньовічного суспільства, засобом проти мимовільною модернізації давньоруської лексики при роботі над пам'ятниками, а також і при вивченні історії слів, історії свідомості.

Можуть сказати, що це завдання не під силу авторам ДРС. Але в цій справі, як і завжди, коли завдання ДРС вимагають виходу за межі вузької компетенції лінгвістів, ми будемо широко залучати до співпраці фахівців з давньоруському мистецтва, побуту та матеріальної культури, співробітників ІАІ, ГАІМК, Руського і Етнографічного музеїв у Ленінграді, Історичного музею в Москві.

2. До яких словами потрібні ілюстрації?

У будь-якій сфері культури Московської Русі знайдеться багато таких елементів, які не мають ніяких аналогій в сучасності, багато зниклих з ужитку, забутих, а іноді і вченому фахівцеві мало зрозумілих речей. Запалюватися різкі відмінності мови і свідомості різних епох можна тільки шляхом показу тих реалій і розтину на конкретних зорових образах тих ідей і уявлень, які втрачені, відмерли, замінені іншими.

Не завжди ці диференціальні елементи феодальної культури, які в першу чергу повинні бути показані, можуть бути з повною ясністю і наукової достовірністю реконструйовані. Однак у всіх випадках, коли музеї, рукописи, сучасний етнографічний матеріал дають кошти для цього, ми повинні ними скористатися.

Але не тільки диференціальні елементи культури мають бути "показані".

Треба виділити те, що найбільш характерно, відмітно, з нашої точки зору, в пізньому російською феодалізмі, що допоможе читачеві зрозуміти цю епоху під кутом зору марксистсько-ленінського світогляду.

Обмеженням при виборі ілюстрацій буде сама природа матеріалу. Для деяких ідей і уявлень, пов'язаних зі словами, зоровий образ речі є їх основним, безперечним або навіть єдиним змістом. Такі, наприклад, подання з області матеріальної культури (про одяг, посуд, знаряддя виробництва). Для інших - більш абстрактних словесних уявлень -- символічне зображення може бути таким же важливим і опорним, як образ речі; такі, наприклад, релігійні уявлення (трійця, біси і ангели, град Єрусалим, пекло і рай). Для третіх - зоровий образ факультативи, не відноситься до загальної і обов'язковим у всіх змістом слова-ідеї. У наявних у нас образотворчих матеріалах можуть бути - з цього третього ряду уявлень - дуже умовні або навіть індивідуальні образи, яким важко додати обобщітельное значення (такі, наприклад, зображення граду, легендарних звірів, палат, бенкетів і т. д.).

3. Де шукати матеріал для ілюстрацій ДРС?

Перш за все в музеях давнину. Потім в ілюстрованих рукописах, де малюнки прямо віднесені до тексту, де часто ми маємо зроблене рукою майстра тієї епохи вірне мальовниче вираз словесного значення. Зазначу хоча б на цікавий для нас "Царствений літописець" або "Особовий житіє Зосима і Саватія ".

Деякий кількість ілюстрацій може бути зроблено за давньоруських ікон. Це найбільш ідеалістичний рід давньоруської живопису, і тому він може дати матеріали головним чином для відтворення образного вираження абстрактних ідей того часу. Але незрівнянно багатшим реалістичними елементами мініатюри особових рукописів. Саме вони дають - крім близького до дійсності зображення деяких деталей середньовічного побуту (скит, місто, поховання, ігри, лазня, полювання, війна, страти, катування) - чимало замальовок знарядь виробництва і самих виробничих процесів (посів, оранка, жнива, бороньба, заготівля дров, будівництво стін, будинків, мостів, хлібопечення, ковальська справа, лиття дзвонів, випасанні свиней, овець, рогатої худоби, мореплавання, рибна ловля). Неточність і неповнота цих зображень, що порозумівається і Блюденов іконописних традицій і самим станом живописної техніки, не має нас зупиняти, тому що деякі поправки до цих зображень дають інші джерела: замальовки іноземців-мандрівників, музейні експонати справжніх речей XV - XVIII ст. і сучасний селянський інвентар, начиння. Московський Історичний музей, Збройна палата в Кремлі, провінційні музеї дадуть зразки зброї, одягу, інструментів, начиння з ужитку бояр, дворян і - меншою мірою - посадських людей. Етнографічні музеї доповнять це предметами матеріальної культури селянства, яке в XIX ст. найменш відійшло від форм феодального побуту середніх століть, а часто успадкувало і зберегло матеріальну культуру посадських.

Матеріалів ілюстрування словника є, як ми бачили, дуже багато. Але все-таки ми не в змозі при теперішньому рівні розробки всіх цих джерел (ікон, мініатюр, музейних експонатів, етнографічних матеріалів) добре їх використовувати. Так як до сих пір розробка всіх цих джерел велася роз'єднано, навіть часом ізольовано, то ми дуже часто не маємо ще твердої грунту для приурочена давньоруських слів до певних речей в музеях або зображень у живопису, не знаємо іноді реальних варіацій речі, що мають одну функцію і одна назва (так працює, очевидно, наприклад, з назвами: ставец, однорядка, рундук), а з іншого боку, не знаємо середньовічного назви багатьох музейних речей. Не завжди впевнено розбираємося у відносній давнину предметів матеріальної культури селянства минулого століття. Все це обмежує коло слів, які можуть бути збагачені ілюстративним тлумаченням не довільно, а наукового властивості. Це особливо відчутно тому, що саме серед диференціальних слів і уявлень найбільше таких - недостатньо з'ясованих і ув'язаних з речами і зображеннями.

Горьким втіхою може тут послужити хіба тільки те, що ми не маємо ще достатньо коштів і технічних можливостей для здійснення всього того кількості ілюстрацій, яке хотілося б дати.

4. Якого роду ілюстрації ми можемо дати?

Зазвичай ілюструвалися тільки енциклопедичні словники. З історичних словників тільки словники середньовічній латині та так звані "реальні словники "німецьких, індоєвропейських, єгипетських старожитностей [2 ] Були забезпечені ілюстраціями.

Савваітовскій словник російських старожитностей [3 ] Був так ненауковий і позбавлений смаку в ілюстраціях, що до цих пір відлякує деяких від самої ідеї ілюстрованого історичного словника, але роботи Кондакова, Айналова, Зеленина дають нам прекрасні зразки, так і в західноєвропейській техніці історичної ілюстрації ми також знаходимо високі зразки, цілком нас задовольняють.

У восьми томах ДРС слід дати десятка два багатобарвних ілюстрацій - копій мініатюр. Ці ілюстрації будуть служити матеріалом для сотень слів, тому що обрані будуть такі пам'ятники образотворчого мистецтва, де зосереджена велика кількість різнорідних образів і замальовок (наприклад, одне з особових житій або зображення битви в рукописах). Далі ми могли б дати кілька сот чорних фототипії (таблиць) для тих предметів і картин, які цілком задовільно передаються цим способом (наприклад, малюнок-план міста, кремля, скита, зображення якого-небудь виробництва).

Але сама значна частина ілюстрацій - малюнки в тексті - повинна являти собою схематичні графічні відтворення речей, дій із зображень. Ми залучимо художників-графіків, щоб змалювати з ікони, мініатюри, малюнка іноземця або з фотографії музейного експоната потрібну для словника деталь або побудувати розріз, профіль, план якої-небудь складної за конструкцією речі з сучасною побуту. Без співпраці художників (фахівців з давньоруської живопису) нам не обійтися.

Нарешті, в деяких випадках ми складемо і включимо до словника зведені таблиці, де зібрані будуть зображення різних реалій одного слова (наприклад, возів, кораблів, шапок, пищалей і под.) або зразки давньоруських графічних символів (бортні знаків, крюкові музичного листи, півуставом і скоропису, криптограми і вязей, ініціальних букв і прикрас давньоруських рукописів і першодруків книг).

Примітки

1. Як багато ще треба зробити для історії мовних відносин Європи та Азії, показує, наприклад, книга: Lokotsch K. Etymologisches Worterbuch der europaischen Worter orientalischen Ursprung. Heidelberg, 1927.

К. Локоч встановлює східні джерела багатьох слів різних європейських мов, але в більшості випадків не знає шляхів їх проникнення і навіть не завжди впевнений у кінцевому джерелі запозичень. У німецькій мові він вказує серед інших такі східні слова: Barchat (mhd.), Arschine, Balalaika, Balkon, Bashlik, Busa, Derwisch, Dolmetsch, Dragoman, Dschiggetai, Feluke, Giaur, Hadschi, Haiduck, Horde, hurra, Imam, Janitschar, Jatagan, Kaftan, Kolpak, Karawane, Karawanserai, Kasak (Kosack), Kiosk, Kopeke, Kukurutze, Kutscher, Lakai, Limone, Madapolame, Mamluck, Marzipan, Matratze, Miesznik (fauler Kopf), Mull, Muselmann, Naphta, Padischa (h), Pascha, Rahatlukum, Rubel, Saffian, Sarafan, Sarsche, Schach, Satin, Schakal, Schamane, Schasmin, Schube, Sofa, Sorbet, Sultan, Tabor, Taburett, Taft, Talisman, tatuieten, Tarif, Turban, Ulan, Veranda, Watte, Wezir.

Розробка російського словника середніх віків і тут дасть багато остаточних роз'яснень.

2. Так, наприклад:

а) Reallexikon der germanischen Altertumskunde. Hrsg. von Joh. Hoops. Bd. I-IV. Strassburg, 1911-1919. Тут дані 152 таблиці і 124 малюнка в тексті.

b) Reallexikon der indogermanischen Altertumskunde. Grundzuge einer Kultur-und Volkergeschichte Altueropas von O. Schrader. 2 Aufl. Bd. I-II. 1917-1929 (113 табл. І 92 рис.)

с) Reallexikon der Vorgeschichte. Hrsg. v. Max. Ebert. Bd. I-XV, 1924-1932 (бл. 1500 табл .).

Далі вкажемо на італійський словникової-етнографічний атлас і підготовляють аналогічний німецький атлас, а також журнал "Worter und Sachen", в якому ми знаходимо гарну наукову традицію "ілюстрованої лінгвістики".

3. Див: Савваітов П. Опис старовинних російських начиння, одягу, зброї, ратних збруї і кінського приладу, в абетковому порядку розташоване. СПб., 1896.

Список літератури

Б. О. Ларін. ПРОЕКТ ДАВНЬОРУСЬКОЇ СЛОВНИК