РЕСЕМАНТІЗАЦІЯ
ВЛАСНИХ ІМЕН В АРГО h2>
Тенденція до
довільної етімологізаціі за співзвуччям в арго особливо яскраво проявляється в
щодо власних назв. Це явище не слід змішувати з
поширеними метонімічно перенесеннями: Катерина 'сто рублів' (Потапов);
Катя, Кать 'той же' (Там же) від імені Катерини II; Саша '25-рубльовий кредитний
квиток '(Там же) від імені Олександра I; Кирюшко: піти до Кирюшко на поруки
'дістати батоги' (Козловський) від імені власного: Кирило Тимофєєв - один з
Петербурзьких катів (там же), а також: Кирюшкина кобила 'лава для
покарання '(Там же); Кирюха' кат '(Потапов), Тимофій' той же '(Там же);' особа,
що приводить у виконання смертний вирок 'та ін p>
Нас більшою
мірою цікавлять своєрідні арготіческіе перейменування осіб та уявні
"персоніфікації" предметів, в яких беруть участь імена власні.
Досить просто розпізнаються випадки, в яких приводом для довільного
семантичного зближення і перейменування є співзвучність імені власного
з загальновживаним словом (фонетично близькі частини вихідного слова і
арготизмів виділені): p>
Гришка
'гривеник' (Потапов, Користь.); Касьян 'селянин' (Потапов); Мірошка 'народний
суд '(Толк. 1991) <мировий суд; Петро' п'ятирублева купюра '(Толк.); Єгор
'співучасник, що не викликає довіри' (Толк.), ймовірно, редеріват від об'егоріть,
та ін p>
Складніше виявити
випадки, в яких семантичне зближення викликано співзвуччям імені власного
з арготизмів (особливого іншомовного походження). Обгрунтування
етимологічних гіпотез представляє труднощі в силу недостатньої
документування, а часом і сумнівності матеріалу. Лише в окремих випадках
вдається запідозрити "циганський слід" за нескінченними перелицювання і
вторинними зближення арготизмів з ходовими іменами людей: p>
Дунька 'двійка
в картах '(Трахтенберг; Потапов; Користь.); <циг. дуй 'два' + ка (Дячок,
Шаповал 1988, 58), можливо, через циг. донги <* duy-en-gir-i,
присвійні форма ж.р. від дуй. p>
Кирило 'циган'
(Словник, Мільяненков; Балдаев 1997), можливо, від циг. кіріво, кірво 'кум'
(ЦРС), звати. форма кі'ріве. p>
Марія Іванівна
'ніж, пістолет' (Словник 1992; Балдаев), яке звучить як [маріва'нна]. Можливо,
від циг. марібе'нго, марібне'нгро, букв. 'те, що годиться для бійок'
(присвійні схиляємося форма від мн. ч. абстрактного віддієслівного ім.
марібен 'війна, бій; боротьба; биття' (ЦРС). Ср в італійському арго (Падуя)
циганізм karamangari, та ж форма іменника того ж
словотвірного типу, по зближенню з жіночим ім'ям Malgari (від Margerita
= Маргарита) осмислений як cara malgari букв. 'дорога Марго' (Cortelezzo
1975, 3,0). p>
Матвій 'п'яний'
(Словник 1992; Балдаев). Можливо, від циг. матвало 'п'яний' <Мато 'п'яний,
хмільний; спиртне '(ЦРС). Ср Муто 'спиртне' (Словник 1992; Балдаев),
'спиртний напій' (Мільяненков). p>
Хосьян
'злодій-циган' (Словник 1992; Балдаев), 'злодій з циган' (Мільяненков). Можливо,
результат зближення циг. хасіям 'ми пропали', хасіем 'я пропав [а]' (ЦРС) --
перфектний форм від хась-їв-'гинути, пропадати', зазвичай виступають до якості
вигуків, з ім'ям Касьян. Ймовірно також переосмислення останнього в зв'язку з
циг. Коса-'терти, витирати' (ЦРС), а також 'прати', які купують нерідко і
значення 'красти', по типу російської арготіческого помити 'обікрасти'
(Потапов), а також миття, мийник та ін p>
Список
літератури h2>
Балдаев Д.С.
Словник блатного злодійського жаргону. В 2-х т. М., 1997. p>
Дячок М.Т.,
Шаповал В.В. Украинские арготіческіе етимології// Русская лексика в історичному
розвитку. Новосибірськ, 1988. p>
Мільяненков
Л.А. По той бік закону. СПб., 1992. p>
Потапов С.М.
Словник жаргону злочинців (блатна музика). М., 1927. p>
Словник
тюремно-табірної-блатного жаргону/Авт .- сост. Д.С. Балдаев та ін М., 1992. p>
Збори російських
злодійських словників. В 4-х т./Сост. В. Козловський. Nеw York, 1983. p>
Тлумачний
словник кримінальних жаргонів/Сост. Ю. П. Дубягін та ін М., 1991. p>
Трахтенберг
В.Ф. Блатная музика ( "жаргон" тюрми). СПб., 1908. p>
Циганське-російський
словарь/Сост. Баранников А.П., Сергієвський М.В. М., 1938. p>
Cortelazzo M. Voci zingare nei gerghi padane//
Linguistica. T. XV. Ljubljana, 1975, p. 29-40. p>
В. В. Шаповал.
РЕСЕМАНТІЗАЦІЯ ВЛАСНИХ ІМЕН В АРГО p>