Історія тайського мови

Тайці мігрували на півострів Індокитай близько 400г. до н. е.. Батьківщиною тайців вважається центральний Китай. В даний час в центральному та південному Китаї до досі є поселення етнічних тайців, іноді вони мають статус національних автономій (повіти в провінціях Юньнань, Хунань і ін.) Після приходу на індокитайський півострів, вони зіткнулися з імперією Мон, яка була найсильнішою державою в регіоні. У 10 столітті кхмери почали мігрувати в місця проживання тайців і вспоследствіі завоювали імперію Мон. Тайці підкорилися впливу імперії кхмерів.

В тайської історії відомо, що король Сукотая Сі Інтаратіт (Si Intharathit) звільнив Таїланд від кхмерського панування і заснував державу зі столицею в Сукотае. Король Рамкамхенг (Ramkhamhaeng), другий син першого короля Таїланду, відзначався особливим патріотизмом. Він хотів створити нову тайську писемність, яка була б вільна від монскіх і кхмерскі запозичень. Тому він винайшов писемність, згодом названу "сукотайской", в 1283г. Вона є найбільш ранньої тайської писемністю. Джерело сукотайской писемності був древній південноіндійському писемність Grantha. Ця форма також стала основою кхмерської писемності. Grantha вже давно стала використовуватися для міжнародних контактів на в Південній та Південно-Східної Азії. Цейлон став першим використовувати цей вид писемності (300г. до н. е..), перший написи на кхмерській мовою датуються 611г.

Сукотайская писемність використовувалась до 1357г. У 1357г. в період правління короля Лі Тая став використовуватися новий вид запису. Більшість літер були запозичені з з сукотайского, але деякі був змінені.

Аюттайя стала столицею Таїланду в 1378г. Спочатку там використовувалася такий же спосіб записи як і в Сукотае, але тайський алфавіт став поступово змінюватися. У 1680г. ці зміни були закріплені королів Nara. Новий алфавіт став іменуватися "нарайскім". Цей алфавіт є стандартом тайської писемності по сій день.

Про походження слова фаранг:

В Таїланді широко поширена думка, що слово "фаранг" (загальна назва для всіх білих іноземців) походить від французького "francais" (що власне і означає "французький"). Але ця версія не витримує критики як з точки зору історії, так і лінгвістики. Вперше в Таїланді це слово з'явилося в сімнадцятому столітті, тоді так першим контакти з французами датуються тільки вісімнадцятим століттям. У тайській ж мовою слово "французький" читається як fa-lan-sez, але не як фаранг. Дійсно, це відоме відоме оману, але тим не менше джерело той же.

Це слово в різних формах зустрічається в європейських мовах, мовах країн Близького Сходу та Південної Азії. Практично доведено, що слово "фаранг" відбувається "Frank". Останнє отримало поширення через арабські торговельні шляхи.

Швидше за все, тайці запозичили це слово у мусульман-торговців з Персії або Індії в XVIIв., А може бути і раніше. У перською мовою початкове "франк" перетворилося "фаранкг". Цим словом називали спочатку називали португальців, а потім і всіх європейців і немусульман. Трохи змінене, це слово і перейшло в тайська мова.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.tai-land.ru/