Взаємовідносини росіян і англійців

Анастасія Овчинникова

Взаємодія росіян і англійців, як і багатьох інших народів, відбувається з деякими ускладненнями.

Для початку варто сказати про ставлення росіян і англійців один до одного. Як пише А. В. Павловська в книзі «Англія та англійці»: «До російським ставлення в англійців у цілому доброзичливе ... Стандартна реакція на повідомлення, що ви російська, -- фраза про погоду. Тобто англійці взагалі завжди, як добре відомо, говорять про погоду, але в поєднанні з нашою країною це неминуче тема холоду. Якщо ви подорожуєте влітку, значить, здивування співрозмовника не буде меж, коли в відповідь на питання про погоду в Росії він почує, що там зараз жарко. Якщо ж вас питають про погоду взимку, то зробіть співрозмовникові приємне, розпишіть справжню російську зиму, навіть якщо вдома в цей час звична зимова сльота ...

Але все-таки деякі російські побоювання викликають: винне тут телебачення, розповідає весь час про нашу злочинності, і наші власні сучасні художні фільми, що оспівують безсмертну мафію, та й деколи поведінка наших співвітчизників, надихавшись повітрям свободи ».

Русскому національному характеру властиві підвищений інтерес, цікавість і доброзичливість як до іноземців в цілому, так і до англійців зокрема. Відповідно, слова іноземний і іноземець не мають інгерентних (тобто споконвічно притаманних незалежно від контексту) негативних конотацій, швидше за навпаки. Це слова, що збуджують інтерес і підвищена увага, які налаштовують на сприйняття чогось нового, цікавого, невідомого. Англійці - це один з найбільш шанованих націй для росіян. Можливо, це пов'язано з позитивним чином англійців винесеним з літератури і фільмів. І навіть після особистого контакту, не дивлячись на всі примхи англійців, росіяни все одно сприймають їх позитивно. Англійські слова foreign і foreigner вживаються, як правило, у негативних контекстах. У ілюстративної фразеології англійських словників foreigner (іноземець) з'являється в явно поблажливому світі.

Важлива проблема, з якою стикаєшся, потрапляючи в чужу країну, це проблема мовна. Власне кажучи, вона не є центральною. Для отримання задоволення від перебування в іншій країні набагато важливіше інші фактори, наприклад настрій. Якщо він позитивний, якщо ви твердо вирішили, що вам буде добре, то швидше за все так воно і буде. Дуже важливе знання та розуміння іншої культури, прагнення зрозуміти, прийняти і пробачити навіть ті випадки, які йдуть врозріз з вашими уявленнями про прекрасне. Досить погодитися з тим, що чуже не означає погане, а значить просто інше, щоб життя за кордоном стала набагато простіше.

Без мови в іншій країні цілком можна обійтися. Для цього є мова міміки і жестів. Але, звичайно, знання мови дуже допомагає і робить ваше життя іншого. Ви більше бачите, більше розумієте, менше боїтеся, відчуваєте себе спокійніше. З англійською мовою проблема полягає в тому, що хоч трохи, але його знають практично все, а от розуміють не всі. Почати з того, що той англійська, якому нас завжди вчили, так званий королівський англійська (в самій Англії його називають BBC English або Oxford English) придатний в основному для бесіди з королевою. Для того, щоб навчитися живому англійської, потрібно поспілкуватися з носієм мови або Англії, або в Росії. Освітній туризм, якраз переслідує цю мету: щоб люди практикували мовні знання в країні-носії мови. Є ще одна складність, з якою погодяться багато туристів: часто іноземця, який розмовляє нерідній йому англійською, зрозуміти набагато легше, ніж корінного англійця. Крім того, англійська мова на маленькому за нашими масштабами острові має величезну кількість діалектів, акцентів і варіантів, перш всього фонетичних.

Цікаво, що молоде покоління, яке виросло більш розкутими і космополітичним, як правило, не має великих труднощів при використанні своїх, нехай самих мізерних, знань. А ось старше, навіть вивчивши всі правила граматики й фонетики, дуже часто не може розкрити рота і абсолютно не здатне спілкуватися. Що зайвий раз доводить, що проблема тут не в знаннях, а в психології.

Як радить А.В. Павловська: «Якщо ви хочете, щоб вас зрозуміли, по-перше, наберіть каші в рот і в жодному разі не вимовляє чітко звуків - зробимо вигляд, що це жарт, хоча саме таке враження часто виникає при першій спілкуванні з англійцями. Побольше використовуйте міміку і жести, в Англії це, правда, не прийнято, але зате може допомогти вам знайти дорогу чи, як Фігаро і Шульзі, пообідати. А головне, розслабтеся, не хвилюйтеся, не бійтеся зробити помилку: англійці дуже поблажливі до іноземців і будуть намагатися зрозуміти вас в будь-якому разі, а якщо їм це раптом вдасться, неодмінно будуть здивовані, який у вас гарна англійська ». На відміну від англійців, росіяни - це, мабуть, єдина нація, яка сміється над спробами іноземців говорити по-російськи.

Оскільки найпопулярнішим варіантом проживання є т.зв. «Приймаюча сім'я» (host families), то варто згадати про особливості життя в англійській сім'ї.

Життя в сім'ї - це невід'ємна частина навчальної програми. Сім'я зазвичай ретельно підібрана адміністрацією школи або фірмою за багатьма параметрами. Зазвичай супроводжуючий групи або менеджер з продажу пояснюють туристам, що англійська родина буде відрізнятися по багатьом культурним параметрами, наприклад відсутність душа, інша їжа і домашні тварини в будинку. Сім'єю в Англії може називатися як сім'я, що складається з чоловіка, дружини, іноді і дітей, або ж з самотньої жінки чи чоловіки. Часом домашньою твариною в родині приділяють більше уваги, ніж дітям. Тобто навіть до своїх дітей англійці ставляться досить прохолодно. Тому не варто чекати привітного прийому, коли ви входите до них у буд.

давніх - століть російський народ славився хлібосольством та гостинністю. У будь-якому будинку і сім'ї росіяни радо приймали і приймають знайомих і незнайомих людей, дають нічліг, пригощають всім, чим тільки можуть. 80% англійців відносяться до іноземних студентам в їх будинку досить чітко - кров, продовольство, невелика розмова за вечерею. На цьому все спілкування припиняється. Англійцям властиві любов до тиші і самоти, прагнення не втручатися у справи інших.

В той же час, буде менше конфліктів, якщо ви будете тримати сім'ю в курсі своїх пересувань.

Харчування в сім'ї - це частіше за все теж проблема, тому що думки про смак і поживності продуктів у нас розходяться. Проблему можна вирішити шляхом простої розмови з сім'єю. Зазвичай, якщо прохання не виходить за рамки ввічливості, сім'я сприймає її.

В перший день приїзду зазвичай студенти пишуть тест на визначення рівня мови. Дуже великою помилкою наших студентів є списування. В Англії, і в багатьох інших країнах, це категорично заборонено. Списання - це один з яскравих прикладів колективістської культури. У індивідуалістичної культурі за списування можуть серйозно покарати.

Велику роль у спілкуванні з англійцями грає усмішка. Одна з дивних особливостей представників російської культури в очах Заходу - це похмурість, непривітність, відсутність посмішки. У наш час, коли міжнародні контакти стають все більш масовими і інтенсивними (обидві сторони надолужують згаяне за десятиліття ізоляції), проблема усмішки несподівано постала особливо гостро.

Украинские не посміхаються (а звідси вже-«похмурі дикуни», агресивні від природи і т.п.), they are an unsmiling nation (вони неулибающаяся нація) і тому потрібно бути з ними насторожі: від цих похмурих типів можна чекати чого завгодно. Як це не смішно для росіян, але фурор, зроблений М. С. Горбачовим в Англії в грудні 1984 року, з якого почалося його «тріумфальний хід» у західному світі, був викликаний, зокрема, приємним сюрпризом - усміхненим радянським правителем високого рангу.

Отже, претензія Заходу до «загадкової російської душі»: чому не посміхаються? Тисячі іноземних туристів, особливо з англомовних країн, виїжджаючи з Росії та захоплено відгукуючись про побачене, нарікають в кінці: але тільки чому люди на вулиці такі похмурі, чому не посміхаються?

Навпаки, російські люди, потрапивши в англомовний світ, дивуються з приводу усмішок.

В західному світі взагалі і в англомовному особливо посмішка - це знак культури (культури, зрозуміло, в етнографічному сенсі слова), це традиція, звичай: розтягнути губи в відповідне положення, щоб показати, що у вас немає агресивних намірів, ви не збираєтеся ні пограбувати, ні вбити. Це спосіб формальної демонстрації оточуючим свою приналежність до даної культури, до даному суспільству. Спосіб дуже приємний, особливо для представників тих культур, в яких посмішка - це вираження природного щирого розташування, симпатії, доброго ставлення, як у Росії.

Це абсолютно різні посмішки в різних культурах. У західному світі посмішка одночасно і формальний знак культури, що не має нічого спільного з щирим розташуванням до того, кому ти посміхаєшся, і, зрозуміло, як і у всього людства, біологічна реакція на позитивні емоції; у росіян - тільки останнє. І не треба з цього приводу ні хвилюватися, ні знизувати плечима, ні підозрювати в інтригах - все нормально, все природно: в одній культурі - так, в іншій - інакше.

У росіян є абсолютно інший менталітет, інші традиції, інше життя, інша культура - в цьому питанні все прямо протилежне. Чим вище громадська позиція людини, тим серйозніше повинен бути його імідж. Якщо ви претендуєте на високий пост, ви повинні показати майбутнім виборцям, що ви людина грунтовний, серйозний, розумний і, отже, усвідомлює, яка складна справа вам належить, які серйозні проблеми доведеться вирішувати. Посмішка в такій ситуації недоречна, вона тільки покаже, що людина легковажний, не усвідомлює відповідальності своєї справи і тому довіритися йому не можна.

Підіб'ємо підсумки.

1. Посмішки бувають різні.

«Посмішка формальна »- у західних культурах вид привітання незнайомим людям, спроба забезпечити безпеку в незнайомому місці з незнайомими людьми. У російській культурі це може мати прямо протилежний ефект.

«Посмішка комерційна »- вимога сучасного сервісу. Вона насаджується в Росії іноземними фірмами і вже не здається такою незвичною.

«Посмішка щира »- прояв добрих почуттів, доброго ставлення. Ця природна людська реакція на позитивні обставини, вона не обумовлена культурою. Цей вид усмішки притаманний всім людським спільнотам, незалежно від культурних умовностей. Саме цей вид усмішки характерний для росіян.

2. Різниця в усмішках - це різниця культур.

3. Всім людям необхідно навчитися розуміти і приймати інші культури, без цього неможливі ні міжкультурна і міжнародна комунікація, ні співробітництво, ні мир у всьому світі.

Порівняємо основні риси англійців і росіян. Незалежність, що граничить з відчуженістю англійців, є основою людських відносин. Англійці старанно уникають в розмовній мові особистісних моментів. Їм притаманні такі риси, як стриманість, схильність до недомовленості, педантичність.

В психологію російського народу, можливо завдяки православному впливу, міцно увійшли такі психологічні якості, як любов і співчуття, жертовність і відповідальність, солідарність і взаємна виручка, стійкість у стражданнях і відсутність жорсткої регламентації поведінки людини.

Знаменита англійська стриманість, прагнення приховати емоції, зберегти обличчя - це наслідок суворого виховання. Не так багато речей можуть вивести англійця з себе. Стриманість, контроль над своїми почуттями, часто приймається за просту холодність, - такі життєві принципи цього маленького, але гордого народу. У тих випадках, коли представник сентиментальної латинської раси або душевної слов'янської буде ридати сльозами захоплення або розчулення, англієць скаже "Lovely" ( «мило»), і це буде рівноцінно за силою вияву почуттів.

Єдине, що може вивести з себе справжнього англійця, - це гучне і зухвала поведінка інших. Навіть у Лондоні - місті, майже повністю відданому туристам і іммігрантам, - нерідко можна побачити в автобусі чінную англійську пару з відвертим огидою котрий розглядає гучну і емоційну групу іспанських або італійських туристів і що дозволяє собі навіть в пориві щирого обурення всього лише нахмурив брови і мовчки обурено переглянути.

Англійська стриманість і небажання показувати свої почуття викликають найбільшу нерозуміння, а часом і осуд оточуючих, як емоційних представників романського світу, так і чутливих - слов'янського світу, навіть німці відрізняються хоча б сентиментальністю. Англійці ж позбулися всіх цих непотрібних для повсякденному житті якостей.

Не переставала дивуватися холодність і офіційності відносин між людьми в Англії мадам де Сталь. Її, емоційну француженку, обурювало те, що в цій країні дуже багато формальностей, навіть у відносинах між близькими людьми: так, брати і сестри не приходять один до одного в гості без запрошення, сини і дочки після шлюбу не живуть з батьками, для того щоб заговорити з людиною в суспільстві, необхідно, щоб вас обов'язково представили один одному, і т.д.

У англійців уміння терпляче вислухати співрозмовника, не заперечуючи йому, не завжди свідчить про згоду. Не слід починати переговори з англійськими фірмами без ретельної підготовки та узгодження. Якщо узгоджені терміни і програма перебування, немає необхідності повідомляти партнерам про своє прибуття і адресу. Обмін рукостисканнями прийнятий тільки при першій зустрічі, в подальшому англійці задовольняються простим усним привітанням.

Разом з тим необхідно пам'ятати, що робота з представниками російської національності вимагає певного контролю, великий вимогливості, профілактики іноді зустрічається розхлябаності, безвідповідальності й халатності.

Головне для взаємодії різних культур - це зрозуміти і прийняти людину або цілий народ.

Основні правила успішного спілкування росіян і англійців

Необхідно пам'ятати, що росіяни відчувають себе дискомфортно в ситуації суперництва; прагнення до гармонії і кооперації всередині групи - їх основна турбота, звідси -- неприпустимість публічної критики на таких культурах.

Украинские націлені на довгострокові відносини, вони не прагнуть робити бізнес з першим зустрічі - має з'явитися довіра до партнера, а для цього потрібен час. Часто ділові контакти між англійцями і російськими бувають невдалими через різницю цілей: англійці відразу націлені на бізнес, а росіяни хочуть спочатку встановити добрі міжособистісні стосунки. Один з найсильніших розчарувань російської людини - коли він розуміє, що англієць не стане йому близьким другом.

Украинские часто скромні й не вихваляються своїми досягненнями, в англійців інша стратегія - «Сам себе не похвалиш, ніхто не похвалить».

При розподіл нагород і ресурсів росіяни використовують принцип справедливості в щодо членів аутгруппи і принцип рівності - щодо членів інгруппи, а англійці - принцип справедливості в обох ситуаціях. Це породжує нерозуміння, коли російська розглядає англійця як члена інгруппи, а той застосовує в відношенні його принцип справедливості. Для російського це є сигналом відкидання його англійцем.

Украинские відчувають себе комфортно у відносинах нерівного статусу. Їм подобається і вони вважають правильним надавати повагу авторитетному особі і самому відчувати себе «начальником» при спілкуванні з підпорядкованим. Багато англійці, навпаки, відчувають себе дискомфортно, коли потрапляють у відносини з нерівним статусом. Вони часто кажуть: «Кличте мене по імені», але що ще гірше - вони починають називати по імені російського набагато раніше, ніж він сам до цього буде готовий.

Дарування і надання послуг особливо важливо в російській культурі, при цьому взаємодія часто будується на «безгрошової» основі. Російська, який розглядає англійця як члена інгруппи, може образитися, якщо той запропонує йому гроші за якусь надану послугу. Єдина відповідна плата - надати йому зустрічну послугу.

В російській культурі люди часто супроводжують один одного і роблять особисті справи разом. Це створює дискомфорт для англійця, який потребує автономії і в тому, щоб «побути на самоті». При цьому російська почуває себе незатишно, якщо англієць не хоче бути з групою. Якщо англієць призначить зустріч російській, він цілком може очікувати, що той з'явиться не один, а в супроводі.

Русскому, щоб успішно взаємодіяти з англійцями, треба навчитися менше уваги звертати на групи, на демографічні характеристики (стать, вік і ін) і не чекати поведінки у відповідності з якимись груповими нормами, а більше уваги приділяти установок і перевагам даної конкретної людини.

Російським слід пам'ятати, що англійці пишаються своїми минулими і нинішніми досягненнями, своїм особистим успіхом, своєю компетентністю. Це - важливі аспекти їх самоконцепціі. При цьому вони емоційно не прив'язані до своїх інгруппам, за винятком своєї власної сім'ї (чоловік (дружина) і діти). Якщо виникає конфлікт між відносинами по вертикалі і по горизонталі, англієць віддасть перевагу горизонтальні відносини (наприклад, у конфлікті дружина зі старшими родичами він буде на боці чоловіка). Це може здаватися дивним для російської людини.

Англійцям звичні стратегії суперництва особливо в ситуації, де явно йде порівняння з іншими. Це - не свідчення його ворожості, а просто відповідь на умови життя, які вимагають змагальності.

Російська, який намагається переконати англійця в чем-то, повинен приводити особистісно значимі аргументи, а також - компліменти досягнень та компетентності англійця. Ідеї групової гармонії, кооперації, уникнення конфронтації не надихають представника англійської культури.

Взаємодія з англійцями може бути дружнім з першої хвилини, але офіційним і короткочасним. Час - гроші для них і з ним можна робити бізнес відразу, т. к. будь-які зволікання для нього - даремно втрачений час. Ваші стосунки з ним будуть тривати стільки часу, скільки йому потрібно чи вигідно, тому що в його сприйнятті результат цих відносин має бути істотніше, ніж витрати на них. Особливу увагу слід звертати на контракти: в англійській культурі підпис значить дуже багато, а в російській - не так значима підпис, як вирішальне слово.

Російським не слід чекати від англійців розподілу ресурсів і нагород але принципом рівності - тільки за принципом справедливості, в залежності від особистого внеску. Тому не варто розраховувати на повагу англійця тільки внаслідок статусу (приналежність до вищих верств суспільства, формальне утворення, співаючи й т. д.). Його повагу потрібно заслужити справою. Тому, спілкуючись з англійцями, не треба бути занадто скромним, замовчувати про свої досягнення. Але робити це треба дуже вміло. Вони не люблять поведінки ні «начальницького», ні занадто приниження, вони цінують горизонтальні, тобто рівні відносини.

Також не чекайте, що вони будуть терпимо ставитися до протизаконного поведінки, наприклад шахрайство або ухилення від сплати податку, що часто «з розумінням» сприймається в російській культурі (оскільки особисті відносини важливіше, ніж відносини особистості з законом і державою).

Коли ви гість в Англії, не чекайте, що вас будуть часто супроводжувати у ваших справах та поїздках - англійці багато речей роблять поодинці і чекають того ж від інших. Англієць вважає за краще працювати в ситуації, коли його індивідуальні зусилля будуть помічені та оцінені, і не любить групової роботи, коли винагороджується вся група або її верхівка, а індивіди при цьому анонімні.

В ставленні до природи англієць більше відчуває себе її господарем і перетворювачем, в меншій мірі схильний підкорятися їй або жити з нею в гармонії. Орієнтація: на майбутнє - головна в ряді тимчасових орієнтації англійців, у той час як російські більше схильні орієнтуватися на минуле (своїх предків, історію своєї країни і культури).

Також тут ми наведемо загальні правила успішного спілкування росіян і англійців, які мають особливу цінність для російських туристів, які вирушають до Великобританії:

Враховуйте той факт, що англійці говорять досить невиразно, і можливо відразу ви не зможете розуміти їхню мову, незалежно від Вашого рівня знання мови.

Англійці дуже цінують свій і чужий час, тому постарайтеся не запізнюватися на призначена зустріч.

Навчаючись у навчальних закладах Великої Британії, не забувайте про те, що списувати строго заборонено. За це можуть вигнати зі школи.

Не дивуйтеся, якщо в приймаючій сім'ї Вас приймуть не так привітно, як Ви очікуєте. Для більшості сімей, студенти, - це просто можливість заробити.

Харчування в сім'ї краще обумовлювати заздалегідь, тому що поняття про смак їжі і про її поживності у них відрізняються.

Перебуваючи у Великобританії, намагайтеся бути ввічливішими і посміхатися частіше.

На питання: «How are you?» не обов'язково розповідати про всі свої проблеми - це просте вітання, що припускає позитивний або нейтральний відповідь.

Якщо під час розмови з англійцем «зависла» тиша, зовсім не обов'язково штучно підтримувати розмову. Англійці вважають за краще говорити по справі.

Розмовляючи з англійцями, постарайтеся говорити не дуже голосно і не дуже швидко.

Будь-яке правопорушення, навіть незначне, англійці сприймають вкрай серйозно, і не стануть ставиться до цього «з розумінням».

Постарайтеся не говорити англійцю «всю правду в обличчя». Це вважається грубим.

Не бійтеся говорити англійською мовою. Англійці зроблять все можливе для того, щоб зрозуміти Вас. Тільки російські люди мають властивість сміятися над чужим акцентом.

Тріандіс пише: «Мудрість міжкультурної взаємодії полягає в тому, щоб не поспішати з висновками, коли люди роблять, на ваш погляд, щось дивне. Підігрувати їм, поки не зрозумієте цю культуру. Наприклад, у багатьох колективістських культурах службовці (в тому числі і державні) чекають від замовника, крім оплати послуги, особливої подяки для себе особисто. Індивідуалісти розглядають це як хабар, але в колективістських культурах, де особистий дохід мізерний, а все розподіляється між усіма, це сприймається абсолютно нормально ».

Отже, успішну взаємодію росіян і англійців неможливе без врахування етнокультурних особливостей цих народів. Якщо людина буде враховувати особливості культур, то у нього будуть правильні установки на сприйняття іншої культури.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.countries.ru/