"ЗОЛОТИЙ ВІК" РОСІЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
b> План: 1. Розвиток науки. Артистичний гурток.
2. Музика, живопис.
3. Література, театр.
4. Громадсько-політичне життя.
1) Другу половину 19 століття по праву називають "золотим віком" в развітіірусской культури. Московська культурне життя цього періоду цілком оправдиваетету характеристику. У Москві працювало чимало видатних учених - Вернадський, Жу-ський, Ключевський, Сєченов, Соловйов і багато інших. Їхні імена увічнені вназваніях московських вулиць. У 1872 році в Москві була відкрита перша все-російський політехнічна виставка, в подальшому на основі її експонатів билсоздан політехнічний музей. З'явилося й об'єднання творчих працівників Москви, що надавали заметноевліяніе на її культурне життя - артистичний гурток, створений за ініціатівеОстровского, Одоєвського і т.д. В гуртку проводились лекції та музичні вечори, обговорювалися нові п'єси і ставилися спектаклі.
2) У Москві зазвучало ім'я Чайковського та інших видатних композиторів. Зна-менітий піаніст і дірежер Рубінштейн став одним із засновників Московскойконсерваторіі. Велику роль у розвитку музики в Москві в другій половині 19 ве-ка зіграв меценат Мамонтов. Це він провів залізницю на північ в Архангельську Мурманськ і на Південь до донецьких вугільних копалень. Він же висунув Шаляпіна, створив всвоем театрі величезний успіх опер Римського-Корсакова. Величезний успіх досягла сот час живопис і література. Левітан, Перов, Рєпін і Суриков - без цього ство-скрізь великих імен, без їх творів, створених у Москві, неможливо представітьсебе вітчизняну культуру.
3) Видатні письменники Горький, Островський, Чехов, Лев Толстой у своїх про-бо Він вивів описували картини московського побуту. Островський не раз давав своїм пь-есам підзаголовок "картини московського життя". Театральну Москву тих років неможливо уявити без яскравих талантів, голок-равшіх на сценах драматичних театрів - Молого, Російського драматичного таетраі створеного в 1898 році загальнодоступного Художнього театру. Серед них такіевидающіеся актори як Васильєва, Єрмолова та багато інших.
4) пореформенному часом різко пожвавило і суспільно-політичну жізньМоскви, втягло в політику самі різні верстви москвичів. Тут діяв у 60-хгодах різночинський гурток Ішутіна, до якого входив Дмитро Каракозов, поїв-шійся на життя Олександра II. У 70-х роках у Москві створювалися народніческіекружкі, учасники яких намагалися розгорнути пропаганду в робочому середовищі, робо-чих передбачалося використовувати в якості посередників між інтелігенція ікрестьянством. У 80-90-х роках 19 століття ширився робітничий рух. Найбільш великими билістачкі робочих суконної фабрики носових в 1871 році. шовкової фабрики Лезерсонав 1875 році. Діяла в Москві і марксистська група Бруснева. У 1894 годупредставітелі цього та інших московських робочих гуртків, які зібралися нелегально одному з будинків на Неглинної вулиці, створили центральний робочий гурток. Він про-вів першу в Москві майовку в 1895 році недалеко від станції Вешняк. Через годетот гурток вже був пов'язаний з п'ятдесяти найбільших заводами і фабриками міста.