ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Музеї сьогодні: проблеми та перспективи. Інформатизація музеїв
         

     

    Культурологія

    Уральський Державний Університет ім. Горького

    РЕФЕРАТ ПО Музеєзнавство

    Музеї сьогодні: проблеми та перспективи.

    Інформатизація музеїв.

    Виконавець:

    Демидов Кирило Сергійович

    Студент історичного факультету

    Група 104

    Викладач:

    Овчинникова Б.Б.

    ЄКАТЕРИНБУРГ, 1998

    Введення

    В останні десятиліття можна спостерігати лавинної поширеннякомп'ютерів практично у всіх сферах життя суспільства. Другу половину XXстоліття можна назвати "століттям комп'ютерів". Комп'ютери займають важливе місце ів таких начебто "некомп'ютерних" сферах, як літературознавство, історія,бібліотечна справа і безсумнівно в музейну справу. Чому? Розробка науковоїконцепції - одна з найважливіших частин концептуального підходу допроектування експозиції музею, а в останні роки жодне науковедослідження не обходиться без використання комп'ютерних технологій.
    Комп'ютер поступово перетворюється з іграшки в науковий інструмент. Такутенденцію можна спостерігати і в музейній справі. Незважаючи на те, що в Росіїкомп'ютери не отримали такого широкого розповсюдження в 80-і роки, як на
    Заході, зараз і в нашій країні, в кінці 90-х, у багатьох сферах вонинабувають поширення, музейна справа також як і багато науки починаєактивно використовувати комп'ютери у своїй діяльності.


    Проблема використання комп'ютерів в музейну справу.

    ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ

    ____ Історія співдружності двох феноменів - музей і комп'ютер --нараховує більше трьох десятиліть. Вперше комп'ютер був застосований дляавтоматизованої каталогізації музейних колекцій в 1963 році в СШАфахівцями Національного музею національної історії (National Museum of
    National History). Для реалізації проекту використовувалася велика ЕОМ зпрограмним забезпеченням SELGAM. Не дивлячись на те, що в ті роки проектносив екзотичний характер, він відіграв свою позитивну роль і послуживпотужним імпульсом для виникнення аналогічних ініціатив як у США, так і вінших країнах. Три минулі десятиліття докорінно змінилиситуацію у світовій практиці використання сучасних інформаційнихтехнологій в музеях, комп'ютер став невід'ємною частиною робочого місцямузейного фахівця.

    ____Ісследованія і практичні розробки ведуться по всьому світу як наміждержавному, так і на національному рівнях окремими музеями таорганізаціями, музейними об'єднаннями, групами дослідників. Десяткипроектів, спрямованих на вдосконалення різних аспектів музейноїдіяльності впроваджуються в сотнях музеїв по всьому світу.

    ____ Основні тенденції застосування сучасних методів і засобівінформатики в музеях можна було б сформулювати наступним чином:створення внутрімузейних баз даних, і на їх основі - автоматизованихсистем обліку музейних колекцій. Цей напрямок ведеться з початку 60-хроків і актуально до цього дня. У період до початку 90-х років бази данихмістили в основному текстову інформацію, в даний час ряд такихсистем використовують оцифровані зображення, створення систем,орієнтованих на наукові дослідження з використанням засобів обробкизображень. Роботи в цьому напрямі ведуться широким фронтом з середини
    80-х років. Приклади таких систем - міжнародні проекти VASARI, NARCISSE,
    BRANCUSI.

    ____ З початку 90-х років основний акцент переноситься на застосування засобіві методів мультимедіа і використання глобальних засобів зв'язку. Це можнапростежити за тематикою проблем, що обговорювалися на Міжнародних конференціяхпо Гіпермедіа та інтерактивності у Музеях: у 1991 році головним предметомобговорення були автономні робочі станції з CD-ROM технологією, жаркіспори велися з приводу того, яка технологія обробки зображень краще:аналогова або цифрова, де і як краще встановити демонстраційний кіоскв музеї, в 1993 році фіксується перемога цифрової технології і основнийакцент переноситься на процеси розповсюдження CD-ROM дисків, продаж,інтелектуальне право, 1995 року основний акцент концентрується напроблеми віддаленого доступу до онлайнових систем мультимедіа,застосування в музеях сучасних засобів телекомунікації та передачі даних.
    Цей напрямок, на думку багатьох провідних фахівців у сфері музейноїінформатики, є в даний час одним з найбільш актуальних,дослідження в області стандартів, у тому числі:

    ____ - стандарти на склад даних і термінологію

    ____ - стандарти на технологічні рішення в галузі засобівтелекомунікації

    ____ - юридичні норми, що стосуються проблем інтелектуальної власності
    (особливо - з моменту широкого впровадження продукції мультимедіа).

    Поза сумнівом, у співпраці таких явищ у житті суспільства, яккомп'ютер і музей, дуже велике майбутнє: використання сучаснихмультимедійних технологій дозволить нові експозиційні системи. Сильниймережевий (інтернетний) бум, який можна спостерігати в кінці 90-х років,дозволить, по-перше, створити глобальну музейну мережу, яка об'єдналаб музеї всього світу, по-друге, дозволив би музеям створювати свої сторінкиі web-сайти. Такі приклади вже зараз можна спостерігати і в Росії. Так,наприклад:

    . Музеї Іркутська (http://www.east-siberia.ru/museum);

    . Спеціальний сайт, присвячений музеям Росії

    (http://www.rambler.ru/sites/553.html);

    . Музеї Саратова (http://www.ic.sgu.ru/library);

    . Музеї Санкт-Петербурга (http://ns.convey.ru/spb/muss.html.ru);

    . Музеї Москви (http://mweb.ctel.msk.ru/adr/mus/mus.htm)
    І низка інших сайтів, присвячених музеям Росії та світу.

    Таким чином, наприкінці XX і на початку XX I століття намічаютьсяперспективні напрямки розвитку музейної справи, його популяризації і,паралельно з цим, поглиблення науково-дослідної діяльності музеївз використанням новітніх технологій.


    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

    1. http://www.prof.museum.ru/mat/docl28.htm
    2. http://www.prof.museum.ru/mat/docl27.htm

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status