Особливості ділової етики та протоколу у Великобританії (на прикладі графства Англія )

ЗМІСТ

| Вступ ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... | 3 |
| Англійська бізнесмен ... ... ... .. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... | |
| Переговори ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... | |
| Процедура знайомства ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... | |
| Як поводитися за столом ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... | |
| Подарунки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... | |
| Чайний етикет на переговорах. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... | |
| Висновок ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... | |
| Список літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... | |
| | 4 |
| | 4 |
| | 7 |
| | 8 |
| | 9 |
| | 9 |
| | 14 |
| | 15 |

ВСТУП

У другій половині XVIII століття в Англії почався промисловий переворот.
Це призвело до розвитку підприємництва і розвитку буржуазії. Саметоді, щоб визначити свою належність до нового класу, новіторговці, банкіри та власники мануфактур стали вводити норми поведінки,одягу, згодом склали сучасний американо-європейський діловийетикет. У XIX і XX століттях європейські та американські бізнесмени гралидомінуючу роль на світовій арені. Разом зі своїм капіталом, товарами ітехнологіями вони принесли всьому світу і правила поведінки в діловому середовищі.

З того часу цих правил дотримуються бізнесмени не тільки Європи і
Америки, але і Японії, Азії, Африки. У всіх країнах атрибутом діловоголюдини найчастіше є англійська піджак, смокінг або фрак.

У своїй роботі я розглянула особливості ділового етикету саме в
Великобританії.

АНГЛІЙСЬКА БІЗНЕСМЕН

Вітчизняним підприємцям слід добре уявляти собіпортрет англійського бізнесмена, чітко знати «правила гри» бізнесу цієїкраїни.

Англійська бізнесмен - це вишколений, ерудована людина, вякому поєднуються висока професійна підготовка і своєріднийполітичний інфантилізм. Чисто людські фактори мають для ньоговеличезне значення. Він не замикається у своїй роботі, а має широке колоінтересів, пов'язаних не тільки з економікою, а й спортом, літературою,мистецтвом. Він дуже спостережливий, є гарним психологом і несприймає як фальші, так і приховування слабкою професійної підготовки.

Яскрава національна англійська риса - абсолютне дотриманнявстановлених правил і законів. Тут вони не знають «пощади» - ні до себе, нідо іноземців.

ПЕРЕГОВОРИ

Британці почуваються як удома у спілкуванні з іншими англомовниминародами, і з ними вони відчувають мало труднощів у встановленні простих,але ефективних взаємин. Вони також відчувають себе комфортно ввідносинах зі скандинавами, голландцями та японцями (коли знайомляться зними). Вони вважають, що представляють золоту середину між надмірноюформальністю (властивою французам і німцям) та передчасноїфамільярністю (характерною для американців і австралійців).

На ділових переговорах британці спочатку поводяться дещоформально, звертаючись по імені тільки після перших двох-трьох зустрічей, потім --дуже неформально: знімають піджак, закочують рукави, звертаються по іменах
- І продовжують так вести себе і далі.

Гумор відіграє важливу роль у ділових переговорах у Великобританії, і вамбуло б розумно запастися жартами і анекдотами. Той, хто знає багатоанекдотів, може повною мірою проявити свій талант. Британці очікують, щорозповідає історію якось пов'язані між собою і що така атмосферабуде сприяти успіху переговорів. Британські бізнесмени можутьвикористовувати гумор (особливо іронію чи сарказм) в якості зброї длявисміювання опонента, вирази незгоди або навіть презирства. Тим неменше, сарказм рідко буває спрямований проти скандинавів, так як їхстриманість і суворість навряд чи того заслуговують. Британці можуть жорстокожартувати над представниками деяких романських народів і над занадтоекспансивними людьми. Гумор вважається одним з найбільш ефективних засобівв арсеналі британського менеджера, і деякі бізнесмени можуть завойовуватидовіру британців, демонструючи, що не гірше за них володіють нею. Хоча потрібно бутидуже акуратним і пам'ятати, що їх почуття гумору іноді не стикується знашим.

Британські бізнесмени намагаються показати на переговорах, що воникеруються розсудливістю, компромісом і здоровим глуздом. Можнапомітити, однак, що британці навіть під час відсутності розбіжностей рідкоприймають остаточне рішення на першій зустрічі. Вони не люблять поспішати.
Американці люблять приймати рішення тоді, коли тільки це можливо, іпокладаються на свій інстинкт. Британці, більше пов'язані традиціями, тежволіють інстинкт логіки, однак виявляють більше обережності. Упереговорах з ними слід запропонувати: «Чи не могли б ми прийнятиостаточне рішення на нашій наступній зустрічі? »

Британці рідко відкрито висловлюють свою незгоду з пропозиціямипротилежного боку. Вони по можливості завжди погоджуються, алепослаблюють свою згоду, - «Хм, це дуже цікава ідея».

Використовуючи чарівність, невизначеність і стриманість у висловлюваннях,гумор і явне розсудливість, британці можуть сміятися на переговорах, але довгозалишатися досить жорсткими. Вони завжди займають оборонну позицію,яку приховують як можна довше. Вам слід постаратися виявити їїознаки, виявляючи таке ж розсудливість, гумор, стриманість і завзятість. УЗрештою, ви можете побачити, що це схоже на ваше власневідступ в більшості випадків. Область переговорів з британцями можебути досить широкою (не варто забувати, що вони сотні років співпрацюють з
Індією, з Близького і Далекого Сходу).

Переговори з англійськими організаціями треба починати з ретельноюпідготовки та узгодження. Необхідно з'ясувати хоча б у загальних рисахфірмову структуру ринку того чи іншого товару, приблизний рівень цін ітенденцій їх руху, особливості тієї чи іншої фірми, а також про людей,які там працюють. І лише після цього домовлятися про зустріч. Якщотерміни і програма вашого перебування узгоджені, немає ніякої необхідностіповідомляти англійським партнерам про своє прибуття і місце зупинки, тому щоанглійці виключно пунктуальні.

При першій зустрічі прийнято обмінюватися один одному руки, при подальших
- Достатньо усного вітання. Не прийнято цілувати руку жінкам, робитипублічні компліменти. Взагалі, фізичні контакти з ними повинні бутимінімальні.

Розмова починається з сторонніх тем - погода, спорт і т.д. Рішенняанглійці беруть повільніше, ніж французи. На їх чесне слово можнапокластися. У переговорах дуже гнучкі і уважні до ініціатив іншийсторони. У крові британців - прагматизм і вміння уникати гострих кутів упереговорах. Їх відрізняє уміння терпляче вислухати співрозмовника, незаперечуючи йому, проте далеко не завжди це означає згоду, а частоє виявом важливої риси їх характеру - самовладання. Вона,Зокрема, знаходить своє вираження у вмінні мовчати і не проявляти відкритосвоїх емоцій. Спілкуючись з англійцями, не бійтесь пауз у розмовах - грубимповедінкою вважається балакучість.

Позиція на переговорах будь-якої англійської фірми, як правило, жорстка.
Переговори ведуться з залученням численного фактичного, довідковогоі статистичного матеріалу. Обговорюються і визначаються не тільки все,що пов'язано з контрактом, але також і діяльність, спрямована наподальший розвиток ділового співробітництва, зокрема перспектививисновки інших можливих угод, можливість співробітництва увиробничої і збутової сферах.

Хоча британські фірми приймають рішення не так швидко, як, наприклад,європейські, зате рівень ризику в прийнятому рішенні мінімальна. Скрізь ізавжди британський бізнес вміло і ефективно виявляє і відстоює своїінтереси.

У перерві ділових переговорів партнерам часто пропонують стандартнийанглійський сніданок або обід; врахуйте, що до подачі кави слідутримуватися від куріння. Англійці люблять пиво, а з міцних напоїв --джин, віскі. Тости та чоканье не прийняті. Спілкуючись з англійцями, не слідзадавати особистих питань і тим більше влаштовувати дискусій на подібні теми,а також треба уникати розмов про життя королівської сім'ї та обстановку в
Північної Ірландії.

Маючи справу з англійцями, завжди тримайте в умі панівне в ційкраїні правило: «Дотримуйся формальності». Ні в якому разі не можна звертатисядо кого б то не було по імені, якщо ця людина не дав такого дозволу.
До людей слід звертатися офіційно - Містер, Місіс, Міс. Важливорозбиратися в звання і титули, однак не можна нагороджувати титулами себе.
Скажімо, професор Майкл Стоун назве себе: «Я - Майкл Стоун», інший желюдина повинна звертатися до нього: «Професор Стоун».

ПРОЦЕДУРА ЗНАКОМСТВА

Процедура знайомства дотримує дуже суворо. Велике значення має,чиє ім'я буде названо першим. Англієць спостерігає, кого першогопредставляють. Уявімо собі ритуал подання однієї особи іншій.
Так, у службовій обстановці пріоритет при знайомстві віддається клієнту,оскільки саме він більш важлива особа. Назвемо його Джеймсом Куком.
Який представляє каже: «Пане Кук, дозвольте представити вам пана
Роя Гріна, президента нашої компанії ». У цій ситуації перші звучить ім'яклієнта, тому що з двох знайомляться осіб найголовніше вважається клієнт. Якщодоводиться представляти свого колегу особі, що займає більш високийпост, перший належить назвати ім'я високопоставленого особи. Припривітанні та обіг довічні титули використовуються часто, навіть у коліблизьких знайомих. Хоча останнім часом все більше поширеннянабуває звичка називати один одного за іменами відразу ж після початкузнайомства.

ЯК ВЕСТИ СЕБЕ ЗА СТОЛОМ

Після закінчення робочого дня не прийнято говорити про справи. Для англійцявсі розмови про роботу повинні закінчуватися з кінцем робочого дня, - навітьякщо він вечеряє зі своїм діловим партнером. І тим більше, проявомневихованості стане спроба заговорити про справи, поки не замовлені страви.
Це вважається нечемним по відношенню до офіціанта.

Коли клієнт в англійському ресторані хоче дати знати офіціантові, що вінзакінчив трапезу, він кладе ніж і вилку паралельно, але не аби як.
Тарілка, на яку кладуться прилади, являє собою як би циферблатгодин. Зуби вилки та лезо ножа повинні вказувати на такому «циферблаті»приблизно на одинадцять годин (причому зуби виделки дивляться вниз), акінці їх ручок - лежати паралельно в районі п'яти годин.

Якщо відвідувач ще не закінчив їжу, а лише вирішив зробити перерву, вінкладе ніж і вилку хрестом, що означає: «Не забирайте мою тарілку».

Якщо англійський партнер запросив вас на ленч - не відмовляйтеся, алеі запам'ятайте, що ви повинні також організувати подібний захід.

Перед початком зустрічі поцікавтеся, яким часом має в своєму розпорядженні вашпартнер - тим самим ви покажете, що цінуєте не тільки своє, але і його час.

ПОДАРУНКИ

Не менш важливо не забувати надавати знаки уваги тим, з ким виколи-небудь зустрічалися або вели переговори. Вітальна листівка досвята або з нагоди дня народження, привіти близьким вашого англійськоїколеги піднімуть ваш діловий авторитет і вкажуть на вашу ввічливість іхороші людські якості.

Не слід дарувати і деякі подарунки, вони можуть бути розцінені якхабар. Наприклад: календарі, записні книжки, запальнички, фірмовіавторучки, алкогольні напої. Якщо в ділових колах стане відомо, щопредставники якихось фірм замішані в таких діях, то довіра до нихможе бути підірвано. І це настільки серйозно, що таким бізнесменамдоводиться йти з цієї сфери діяльності.

ЧАЙНИЙ ЕТИКЕТ НА ПЕРЕГОВОРАХ

Перше правило чайного етикету - обов'язково запропонувати на вибіркілька сортів чаю. Це - перший знак поваги. Смакові пристрастідуже індивідуальні, до того ж вони сильно залежать від погоди, часу дня іпросто настрою. Ніхто не має права приймати за іншого рішення, якийсаме сорт чаю йому вибрати. Після оголошення "tea-break» в переговорах,які прийнято робити кожні 50 хвилин, людина з обслуговуючого персоналуподає спеціальну дерев'яну скриньку, в якій знаходяться різні сортичаю. Тримаючи її в лівій руці, правою рукою він відкриє перед гостем кришку.
Гість повинен вказати на сорт чаю, що відповідає його смаку і настрою вданий момент часу. Якщо гість проявляє нерішучість, йомуобов'язково розкажуть про країну зростання, особливості характеру тієїчи іншої чайної суміші. В Англії п'ють чай шість разів на день, причому кожномучасу дня відповідає свій сорт сподіваючись і свої традиції чаювання. Вранціанглійці зазвичай віддають перевагу міцним сумішей на основі цейлонського ікенійського чаю - «English Breakfast» і «Irish Breakfast». Підійде іхороший цейлонський високогірний чай «Ceylon Orange Pekoe». Після полудня,під час знаменитого «five-o-clock low tea» з легкими закусками вони частішесхиляються до ароматні «English Afternoon». Вечерним "high-tea" післящільного обіду можуть бути «Earl Grey» з м'яким, заспокійливим ароматомбергамоту або блискучий «Darjeeling». Протягом дня англійці віддаютьперевагу поєднанню фортеці і м'якості - традиційної суміші «English
Tea № 1 ». Корисно також мати в асортименті зелений чай і кілька сортівчорного чаю з фруктовими ароматами - смаки Ваших гостей непередбачувані. На
Ваш смак теж ніхто не може накласти обмеження - чайний етикет незаохочує нав'язування смаку, в якій би формі воно не відбувалося.

Чай заварюють в індивідуальному заварний чайнику, навіть якщо він --пакетований. Заварка більшості сортів чаю повинна настоятися в окропі
3-5 хвилин, інакше чай не розкриє всі свої достоїнства: речовини, що відповідаютьза смак, аромат і тонізуючі властивості виходять не одночасно. Англійськіправила вимагають, щоб внутрішні стінки заварювальні чайника булипопередньо прогріті окропом. Розрахунок заварки ведеться виходячи зкількості передбачуваних чашок плюс ще одна «для чайника». Правильнозаварений чай - це ще один знак поваги, адже, вибираючи сорт, Ваш гістьрозраховує повною мірою насолодитися вишуканим смаком та ароматом чаю. Узаварювальні чайнику вода не вщухає, процес дифузії йде нормальнимшляхом, передбаченому творцями чаю. До того ж при використанні чайникалегше дозувати фортеця заварки. При заварюванні ж пакетика в чашці водаможе швидко охолонути, або Ваш гість вийме пакетик завчасно, побоюючисьзайвої фортеці. В обох випадках чай завариться не до кінця, і в чашцібуде кольоровий розчин, лише віддалено нагадує вибраний Вами сорт чаю.

Поки чай заварюється, подається окремий чайник з окропом. Він входитьв класичний склад чайного сервізу і призначений для того, щоб Вашгість міг розбавити заварку до потрібного рівня фортеці. Можливістьдозувати фортеця чаю до смаку - це теж прояв поваги. Чайник зокропом покладається міняти в міру його охолодження. Розбавляти чай окропомчи ні, завжди вирішує той, хто п'є чай. Щоб не помилитися, розбавлятичай можна в два прийоми, пробуючи його на смак. Якщо чаювання затягується,може охолонути заварка в заварний чайнику. Ще недавно, у 30-40-і роки нашогостоліття англійці широко використовували «tea cosy» - матерчатий ковпак назаварювальний чайник, аналог російської «чайної баби». Згідно з сучаснимуявленням про заварювання чаю, такий спосіб збереження тепла нерекомендується - чай «перезаварівается», стає гірким і каламутним. Якщо
Ви припускаєте, що чаювання триватиме довго, злийте заварений чай вокремий заварний чайник, залишивши заварку в колишньому. А краще всього --заваріть чай заново.

Молоко подається до того, як заварка настоїться. Молоко звичайнододається у міцні ранкові сорти чаю, щоб збалансувати діюкофеїну. Стародавня традиція приписує наливати у чашку спочатку молоко, апотім чай. За однією з версій, це правило виникло внаслідок побоюваньанглійців зіпсувати окропом прекрасні фарфорові чашки. До того ж, задумку англійців, при наливанні чаю в молоко складові кращеперемішуються. Прихильники додавання молока в чай стверджують, що так вониможуть домогтися кращих пропорції, що підходить їхньому смаку. З точки зору етикетупослідовність не є жорсткою. Так чи інакше, сьогодні ніхто незасудить Вас, якщо Ви наллє молоко в чай, а не чай в молоко. Важливо, щобмолоко було подано, і щоб воно було мінімальної жирності, тому що привзаємодії з окропом жири утворюють не дуже корисні для жлудказ'єднання. Зрозуміло, молоко не поєднується ні з лимоном, ні з бергамотом.
Не варто його додавати також в зелений чай, китайські сорти чорного чаю.

Цукор став популярний у Великобританії та її колоніях майжеодночасно з чаєм - в кінці 17 століття. Тоді він існував у виглядіконусоподібних шматочків, які необхідно було подрібнити, перш ніжпокласти в чай. Тоді ж з'явилися і чайні ложки, якими не лишевідміряли дозу, а й розмішували цукор. У наш час до чаю подається ваза збілим рафінадом в кубиках, щипцями, які грають швидше роль пінцета, ічайні ложки. Після розмішування чайну ложку прийнято виймати і кластипоряд на піднос, але не на блюдце, так як англійці, підносячи однією рукоючашку до рота, інший підтримують блюдце на 8-10 см нижче. Безумовно, Ви йтільки Ви вирішуєте, класти цукор в чай чи ні. Ніяких обмежень на обсягцукру англійська етикет не покладає. Але можливість підсолодити чайповинна бути обов'язково надана.

Англійці люблять чай з лимоном, хоча самі називають його «російським чаєм».
Дійсно, свіжа часточка лимона добре поєднується з чаєм, утворюєнеповторне поєднання підкисленою смаку зі свіжим цитрусовим ароматом.
Розчиняючись, лимонний сік змінює властивості чаю, робить його більш світлимна колір і м'яким на смак. Часточки лимона подаються на окремій тарілочці.
Лимон не прийнято поєднувати з бергамотом. На думку англійця, цитрусовийаромат бергамоту в поєднанні з лимоном дає ефект «масла масляного». Алеякщо Вам подобається саме таке поєднання, можете сміливо його здійснити - Вигосподар свого смаку.

Традиційні закуски до чаю - це підігріті сендвічі, тости, кекси.
Іноді здається, що англійці можуть пити чай з чим завгодно. Це не так.
Вибір закуски до чаю багато в чому залежить від того, в який час дня, де і вякій обстановці відбувається чаювання. З ранку англійці вважають за кращенесолодкі закуски. Під час ленчу меню більш різноманітне. Але найбільшповно англійські традиції чайних закусок розкриваються під часпісляполудневої чаю, де сам чай грає першорядну роль. Правилапісляполудневої чаю, введені герцогинею Ганною VII Бедфордской в 1840році, зобов'язують подавати до чаю хліб, масло, свіжі маленькі огірки тапомідори, яйця, зварені круто, тости з корицею, мигдальне печиво,ячмінного калача, джем, переважно полуничний, бісквіти, гарячіздобні булочки, пампушки, желе.

Але, мабуть, найвідоміша у світі закуска до послєполудєнному чаюносить ім'я лорда Джона сендвіч. Саме він ввів в Англії спосібприготування бутерброда з двох платівок хліба з начинкою.

Чайний стіл сервірують таким чином, щоб надати Вам і Вашійгостю максимум можливості насолодитися одночасно чаєм і діловимспілкуванням. На столик подають необхідні аксесуари: заварний чайник абодекілька чайників, якщо вибрані сорти були різними, чайник з окропом,чашки з блюдцями, чайні ложки, цукорницю з цукром і щипцями, молочник змолоком, тарілочку з шматочками лимона, тарілочку з підігрітою сендвічамиабо кексами. Але, як тільки Ви ними скористаєтеся, на столі залишається тільките, що необхідно, все інше переміщається на допоміжний стіл абонесеться. Звільнене місце може знадобитися Вам і Вашому гостю,наприклад, для ведення записів у ході переговорів. Цей пункт правилналежить герцогині Нортумберлендской, виховательці і улюбленою фрейліноююної Королеви Вікторії. Саме вона привчила майбутню королеву до читання івирішення державних питань за чаєм.

Як бачите, правила англійського чайного етикету не такі вже складні,холодні і манірні. На відміну від багатогодинних східних чайних церемоній,де ролі гостя і господаря строго розписані, англійська чайний етикетнаказує лише надання усіх можливостей для задоволення найрізноманітнішихрізних смаків, жодним чином не обмежуючи Вашу свободу ііндивідуальність. А це і є вищий прояв поваги по-європейськи.

ВИСНОВОК

У діловому етикеті будь-якої країни важливіше за все повага до партнера,повагу її права на особисте життя і підтримку певної дистанціїміж вами, повага до культури та історії даної країни.

Що ж дала мені ця робота? Безумовно, багато чого. Тепер мені не доведетьсячервоніти за своє невігластво по відношенню до британського партнера, як цеодин раз вже було. Тоді я нічого цього не знала і вела себе не дужекоректно.

А ще мені завжди цікаво дізнаватися щось нове, тим більше, якщо темамені до душі.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Опалєв А.В. Уміння спілкуватися з людьми. - М.: ЮНИТИ, 1996. - 318 с.
2. Пост Е. Етикет: Пер. з англ. - М.: МАІК «Наука/Інтерперіодіка», 2000. -

800 с.
3. Етикет: діловий, дипломатичний, повсякденний. - М.: Амалфея, 2002. -

464 с.
4. http://homefamily.rin.ru/cgi-bin/ - Copyright © RIN 2002-2003.
5. http://peoples.i2x2.ru/index.phtml - Гранічніков С.
6. http://russians.rin.ru/cgi-bin/rus/view.pl - Copyright © RIN 2002-2003.
7. http://www.ahmad.ru/write.files/mag1.html - Алексєєв А. Кава та чай в