ДОПОВІДЬ
Російський музей знаходиться в самому центрі С-Пб., в прекрасному місці, наплощі Мистецтв. Якщо звернути з Невського проспекту, минути пам'ятник
Пушкіна на площі Мистецтв, важкі чавунні ворота, двох бронзовихлевів, які охороняють фасад, потрапиш у музейні зали, де правлять законимистецтва.
Колекції Російського музею дуже великі і різноманітні.
Піднімаючись на другий поверх, потрапляєш в розділ іконопису. Зали №
1,2,3,4 повністю віддані цього виду живопису. У Російському музеї зберігається однез найбільших у країні зборів ікон. Йдучи по цих залах можна зустрітитвори різноманітних великих художніх центрів Давньої Русі.
Тут представлено ікони з Новгорода, Москви, Пскова, Ярославля, Вологди.
У цих залах тебе просочує істинно російська Православний дух.
Подорожуючи далі по залах палацу насолоджуєшся картинами, скульптурами,та й просто убранням залів. Незабутнє враження справляє «Білийзал »(№ 11). Це єдиний в палаці зал, що зберіг своєпервісне оздоблення. Свого часу це була парадна вітальня
Михайлівського палацу. Перебуваючи в ній можна відчути велич тієї епохи.
Зал ніби підносить тебе, робить більш витонченим, змушує бутигалантним.
І ось, захоплюючись все більш і більш побаченим, потрапляєш до зали № 14. Івідразу ж зупиняєшся як вкопаний. Перед твоїми очима постаєвеличезне полотно, з незабутнім сюжетом. Це - «Останній день
Помпеї », найвідоміший твір художника. Брюль писав свій шедевр 11місяців, і він відразу ж зробив у світі фурор.
На своєму полотні Брюль зобразив трагедію золото, яке гине народу. На тлірушаться храмів, охопленого вогнем неба, що падають мармурових статуй можнабачити людей, які по різному проявляють себе в ситуації, що склалася --одні з них рвуться до спасіння, інші кориться долі. У цих людяхстихія пробуджує любов і героїзм, інстинкт і самовідданість.
Виходячи з цього залу думаєш, що може бути більш чудово йвелично ніж цей твір.
Але, увійшовши до п'ятнадцятого зал, бачиш ще одне полотно, від якогозахоплює дух. «Дев'ятий вал» Айвазовського - це полотно, такожоповідає про боротьбу людей зі стихією. Люди, що пливуть на уламку корабляпо бушующему океану, на перший погляд справляють жалюгідне враження,вони такі маленькі, безпорадні на тлі пригнічують своєю величчювеличезних скажених хвиль, - стихія пригнічує тебе. Але, вдивляючись у цеполотно, уважніше починаєш розуміти, що перші враженняоманливе. Не все ще втрачено для цих людей, люди не зламані, вонипродовжують битися і вже відстояли своє життя і символом їх надії наполотні є сонце. Стихія, зрозумівши свою поразку, відступає, хвилівщухають і залишають промоклих, знесилених, але гордих і не полеглих духомлюдей у спокої.
Другий поверх «Російського музею» присвячений іконопису та живопису 18 століття іпершої половини 19 століття. Це великий час в Російському мистецтві. У цейперіод на Русі були створені одні з самих великих творів в історії
Росії.
На першому поверсі зібрані твори різних часових періодів. Тутзнаходяться зали з Російською народне мистецтво, живопис другої половини 19століття і початку 20 століття, твори мистецтв Радянського періоду.
Але найбільше враження справляють зали № 40-41. Тутпредставлені картини Куїнджі. У цих залах ходиш як заворожений,насолоджуючись побаченим. Картини «Місячна ніч на Дніпрі», «Ельбрус ввечері»,
«Вечір на Україні», «Захід сонця» викликають спокій і захват. Ці картинисвітяться, світяться не тільки внутрішньо, але й зовні. Куїнджі домігся такихфарб, які приводять людей в повне здивування, змушуючи їх шукатиякісь джерела світла, підсвічування. Вражає майстерність з якимхудожник створює ефект свічення. Картини здаються реальними і деколи хочетьсязануритися у води «Дніпра», які срібляться під місяцем.
Змінюється світ, у якому ми живемо, змінюється і музей. Але незмінним в ньомузалишається головне - те, що створювалося чудовими майстрами нашоговітчизни протягом багатьох століть і що сьогодні, і завтра, і завжди буде поставати перед очима мільйонів і мільйонів глядачів.
