ЗМІСТ
Введення
1 Загальна теорія каламбуру
1.1 Основні напрямки у вивченні каламбуру
1.2 Визначення каламбуру і його класифікації
1.3 Інформативні і контекстуальні характеристики каламбуру
1.3.1 Інформативна структура каламбуру
1.3.2 Змінні компоненти каламбуру
2 Переклад англійської каламбуру
2.1 Шляхи пошуку відповідностей при передачі каламбурів
2.2 Прийом компенсації як спосіб передачі англійської каламбуру
3 Книга Льюїса Керрола "Аліса в Країні Чудес" як предмет аналізу вчених і перекладачів
3.1 Аналіз робіт деяких перекладачів у підході до передачі найбільш цікавих каламбурів
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Ця робота присвячена вивченню мовностилістичних особливостей англійської каламбуру і способів його відтворення в перекладі.
Актуальність даного дослідження визначається необхідністю подальшої розробки одного з найважливіших аспектів теорії перекладу - проблеми перекладного.
Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених приватним аспектам каламбуру, в лінгвістиці практично відсутні дослідження змістовних характеристик цього прийому.
Ця проблема є частиною більш широкої завдання - вивчення змістовних характеристик цього прийому.
Широке використання каламбуру у низці літературних жанрів, агностичний ставлення багатьох дослідників до каламбур, зарахованим ними в список "неперекладний" явищ, диктує необхідність розробки цього прийому з однієї мови на іншу. Тема актуальна і в плані вивчення проблеми у створенні образності перекладу.
Метою дослідження є вивчення інформативної структури англійської каламбуру в тісному зв'язку з його контекстуальних характеристиками і встановлення найбільш адекватних відповідностей і можливих варіантів передачі цього прийому на інші мови.
Об'єкт дослідження: мовностилістичні особливості та структура англійської каламбуру.
Предмет дослідження: передача англійської каламбуру на основі його структурно-змістовних характеристик і контекстуальних характеристик і контекстом оточення.
Гіпотеза: прийом компенсації, що заповнюють втрати, пов'язані з неможливістю передати в повному обсязі функціональне навантаження каламбуру, є кращим способом передачі англійської каламбуру.
Конкретні завдання дослідження такі:
1. Описати інформативну структуру англійської каламбуру і встановити набір її постійних і змінних компонентів.
2. Вивчити контекстуальні характеристики каламбуру і виявити сферу його семантико-стилістичного розповсюдження.
3. На основі встановлених особливостей змістових і контекстуальних характеристик каламбуру визначити шляхи пошуку оптимальних відповідностей і варіантів передачі цього прийому в перекладі.
4. Вивчити різновиди і особливості використання прима компенсації при відтворенні каламбурів в мові.
5. Виявити типові помилки перекладачів та їх причини.
Теоретична цінність роботи полягає в тому, що проведене дослідження представляє собою конкретну розробку одного з аспектів принципу перекладного. У дослідженні поглиблюється теорія каламбуру, і головне - системно розглядаються різні засоби передачі цього прийому з однієї мови на іншу.
Практична цінність роботи полягає у можливості застосування її положень у курсах стилістики, інтерпретації художнього тексту, теорії перекладу, типологічної стилістики, і, головне, у перекладацькій практиці.
Апробація і впровадження результатів дослідження: Всі основні положення цього дослідження доповідалися на науковій конференції Східно-Казахстанського Державного Університету (2000 рік).
Матеріалом для дослідження послужила художнє англомовне твір Льюїса Керрола "Аліса в Країні Чудес" і його переклади на російську мову.
Для аналізу перекладів каламбуру спеціально вибрано твори, переклади багато разів.
Методи дослідження. Методика дослідження, зумовлена різноманітністю розглянутих проблем, включала різні форми аналізу: описово-логічний, компонентний, а також власне перекладацький. Перекладацький метод є комплексним діалогічним методом і складається з поєднання лінгвістичних і літературознавчих методів: компаративного, типологічного, трансформаційного аналізу, стилістичного експерименту.
На захист виносяться наступні основні положення:
1. Інформативна структура каламбуру полікомпонентні і складається з набору постійних і змінних елементів. У число перших входить предметно-логічна, експресивно-стилістична, асоціативно-образна і функціональна інформація. Змінні компоненти можуть бути надані різновидом соціолокальной і фонової інформації.
2. За своїми характеристиками контекстуальних каламбури поділяються на домінантні і каламбури обмеженої дії. Перші сприяють формуванню провідної теми твору і зазвичай розташовуються в найбільш значущих ділянках тексту. Другі беруть участь у створенні мікротом твори і сприяють формуванню обмеженого простору тексту. Залежно від зв'язку з попереднім чи подальшим контекстом каламбури можуть підрозділятися на інпродуктівние і резюмують.
3. Обов'язковими компонентами структури будь-якого каламбуру є ядро (два елементи, об'єднаних або схожої фонетичної або графічною формою, але різних за змістом), і базисний контекст, який створює мінімальні умови реалізації елементів ядра в каламбур. Вихідною точкою пошуку відповідності каламбур оригіналу в перекладі є семантика обох елементів його ядра і місця розташування. При цьому опорою для передачі каламбуру можуть служити: а) семантика обох елементів його ядра, б) семантика одного елемента ядра, в) нова семантична основа.
4. Компенсація - це заміна не переданого елемента оригіналу аналогічним чи будь-яким іншим елементом, що заповнюють втрату інформації і здатні надати аналогічне (або подібне) вплив на читача. При відтворенні каламбурів компенсація аналогічним прийомом (повна компенсація) використовується в іншому місці перекладу по відношенню до позиції цього прийому в оригіналі і найбільш повно забезпечує еквівалентність перекладу. Компенсація іншими прийомами (часткова компенсація) частіше застосовується на місці не переданого прийому оригіналу і заповнює втрату лише частково. У часткової компенсації найбільш часто використовується рима, алітерація і графічне виділення.
5. Типовими помилками перекладачів при відтворенні каламбуру є а) буквальне відтворення семантики елементів ядра, що приводить до порушення норм мови перекладу або до нісенітниці; б) ігнорування інформації про потенційно можливе її одержувача і, як наслідок, створення каламбуру, що знаходиться поза його розуміння.
6.
1 ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ Каламбур
a. Основні напрямки у вивченні каламбуру
b.
З моєї точки зору, "не перекладається
гри слів "майже не існує. Справа
майстра боїться.
Н.А. Любимов.
На підкріплення цих слів Н.А. Любимова наведемо думку з цього ж питання Н.І. Галь, яка вважає, що підрядкові примітка «неперекладна гра слів» - це «розписка перекладача у власному безсиллі». Яким би унікальним не був каламбур, рішення для його перекладу має існувати - адже шляхи цього рішення так чи інакше співпадають з вивченими в значній своїй частині каналами людського мислення.
У лінгвістиці дотепер немає єдиного розуміння сутності каламбуру, що відбивається і в термінологічному різнобій. Цей прийом ще часто називають "грою слів '," словесної гостротою', "подвійним сенсом 'і т.д.
Причому зміст цих понять і їхнє співвідношення часто трактують по-різному.
Приступивши до каламбурами, ми виявили досить велику літературу. У нашому списку близько 20 назв, але з іншого боку, власне каламбуру присвячена лише одна робота (А. О. Щербина), а з іншого-більшість авторів зупинялося на цій темі в посібниках з перекладу, було 2-3 публікації. Потрібно відзначити особливо роботи
Н.М. Демуровой, Н.І. Галь. Лише значний розділ про каламбуру в роботі В.С. Виноградова щодо повно трактує питання про переведення лексичних каламбурів.
Словом каламбур ми зобов'язані Вестфальському барону Каленберг, що прославився при дворі Людовика 15 постійними двозначними, мимовільними дотепами: не володіючи в достатній мірі мовою, він безбожно калічив французьку мову. Французи жорстоко відомстив барону, зламали його прізвище і заповівши в такому вигляді поколінням. З часом із значення слова «каламбур» зник елемент випадковості, і тепер це «стилістичний зворот або мініатюра визначеного автора, засновані на комічному використанні однакового звучання слів, що мають різне значення, або подібно звучать слів або груп слів, або різних значень одного і того ж слова і словосполучення ».
Нижче ми наводимо визначення каламбуру, узятих з різних словників.
Каламбур (фр. calembour) - гра слів, заснована на навмисної або мимовільною двозначності, породженою омонімія чи подібністю звучання і викликає комічний ефект. [18, 448]
Каламбур - жарт, заснована на використанні комічному подібно звучать, але різних за значенням слів. [25, 140]
Каламбур (англ., фр. Calembour) - фігура мови, що складається в гумористичному (пародійному) використанні різних значень одного і того ж слова чи двох, подібно звучать слів. [59, 328]
Каламбур - дотепний жарт, заснована на використанні слів, подібних за звучанням, але різних за значенням, або на використанні різних значень одного і того ж слова; гра слів. [51, 438]
Отже, каламбур - це гра слів, побудована на зіткненні звичного звучання з незвичним і несподіваним значенням.
З огляду на сучасне значення каламбуру як фігури мови, що володіє певною стилістичною спрямованістю, потрібно підкреслити, що «випадковими», як виняток, можна б вважати каламбури, наприклад, у мовній характеристиці, але це автор навмисно зробив їх випадковими, відтворюючи самоцельную гру слів, що розкриває образ мислення, звичну мова, ту чи іншу рису персонажа.
Елементом, що забезпечує каламбур успіх, є непередбачуваність тієї чи іншої ланки в ланцюзі мовлення, так званий ефект несподіванки. Поява кожного елемента мовної ланцюга як би зумовлюється всіма попередніми елементами і визначає всі наступні елементи: одночасно або послідовно читач сприймає два значення, одне з яких не очікував.
До речі, сказане пояснює особливо ясно, чому автори так охоче кладуть в основу каламбурів фразеологізми, тобто такі сполучення слів, які не створюються в момент говоріння або писання, а відтворюються в готовому вигляді: читач знає точно, який компонент за яким треба чекати, а це робить особливо гострим ефект обману його очікувань.
Сутність каламбуру полягає в сутичці або, навпаки, у несподіваному об'єднанні двох несумісних значень в одній фонетичної (графічній) формі.
Основними елементами каламбуру є, з одного боку, однакове або близьке, до омонімії, звучання (у тому числі і звукова форма багатозначного слова в його різних значеннях), з іншого - невідповідність, до антонімії, між двома значеннями слів, компонентів фразеологічного єдності. < br />
Зі сказаного вище можна отримати загальне уявлення про природу каламбуру, але ще важко окреслити його межі, вказати, де кордони між поняттями гострота - гра слів - каламбур (на відміну від авторів, які вважають терміни «каламбур» і «гра слів» синонімами, ми схильні надавати останньому більш широке значення: на наш погляд, каламбур - це вид гри слів), де закінчуються говорять імена і починається побудований на їх основі каламбур; в який момент авторизація фразеології переростає в каламбурною його обігравання скільки і яких ознак достатньо для здійснення цих метаморфоз.
Відповіді на ці запитання немає, але якщо б і був, він мав би значення головним чином для теорії перекладу. Скориставшись цією неповнотою теорії, ми включили в наш розбір і такі одиниці, які свідомо ставляться до периферійних, перехідним і навіть суперечливим, нагадуючи, таким чином, і про його зв'язок з питаннями перекладу говорять імен, термінів, абревіатур і разом з тим закриваючи очі на типологічних чистоту аналізованих явищ.
1.2 Визначення каламбуру і його класифікації
У даній роботі каламбур розглядається як різновид гри слів. З усіх підданих аналізові визначень цього прийому найбільш повно і точно його сутність відбита у визначенні з Великої Радянської Енциклопедії.
Однак і воно не враховує два суттєвих, на нашу думку, моменти:
1) можливість використання пропозицій як матеріал для побудови каламбуру;
2) роль графічних засобів у створенні цього прийому. Таким чином, як робоче визначення каламбуру в даному дослідженні приймається визначення з Великої Радянської Енциклопедії з урахуванням цих доповнень.
Каламбур - стилістичний зворот, заснований на комічному використанні різних значень однаково або подібно звучать (графічно оформлених) слів, а також на різних значеннях однієї й тієї ж із названих одиниць. Результатом такого використання є семантично багатопланові тексти, що відрізняються гумористичної чи сатиричної спрямованістю.
Каламбур може бути як самостійним твором, так і його частиною.
Для більш чіткого уявлення структурно-семантичних особливостей каламбуру, зручності опису його інформативної структури і способів відтворення засобами інших мов в роботі розглядається загальна структура каламбуру.
Перша спроба створити узагальнену схему прима належить
В.С. Виноградову. Згідно з його схемою, каламбур складається з двох компонентів: лексичного підстави (опорний компонент, стимулятор), що дозволяє почати гру, і "перевертиш" (результат, результуючий компонент), завершального каламбур. Ця схема нам здається привабливою своєю простотою та наочністю, але, як кожна схема, вона дає лише приблизне уявлення про каламбурі як одиниці перекладу; ймовірно, ускладнених форм - про яких також згадує автор-більше, ніж основних, двокомпонентних.
Трохи бентежить і термін «стимулятор» так як опорний компонент грає, мабуть, пасивну роль, будучи лише посилкою у своєрідній «предкаламбурной ситуації», де роль стимулятора належить швидше другого компоненту, що діє на зразок пускового механізму, який активізує опорний компонент, виводячи його зі стану нейтральності. І ще один момент, на наш погляд, дуже важливе: роль другого компонента нерідко грає не одна точно певна мовна одиниця, а контекст, і навіть більше того - його мовчазною елементи.
Проте в ній, за справедливим думку С.Н. Флоріна і С.К. Влахова, неточно визначено роль обіграються елементів каламбуру і повністю ігнорується роль контексту.
Схема, запропонована в даній роботі, враховує зазначені недоліки.
Каламбур представлений у вигляді ядра і базисного контексту. До складу ядра входять мінімум два елементи, об'єднані однакової або схожої фонетичної (графічної) формою та різні за змістом. Базисний контекст розглядається як мінімальна необхідна умова реалізації елементів ядра в каламбур.
Щоб дещо розширити уявлення про каламбурі і порядок його розгляд у цій роботі, спробуємо розібрати різні його види залежно 1) від "матеріалу з якого він зроблений" і "технології" його побудови, а також 2) від його ролі в художній і публіцистичній літературі . Наша класифікація (точніше класифікації, оскільки їх дві) створена на основі зібраних нами матеріалів і з урахуванням подібних схем в літературі.
Для першої класифікації скористаємося елементами дефініцій, в яких йдеться про "звучанні слова", про "значення слова" або "групи слів", про "словосполученнях", і розділимо каламбури на побудовані
oпереважно на основі фонетичної,
o переважно на лексичній основі,
o переважно на фразеологічної основі.
Ділення це умовно, на що вказує наречие "переважно": не можна говорити про каламбурі, побудованому винятково на основі фонетичної - фонетика невіддільна від графіки (і семантики); важко говорити про єдино лексичній основі, так як каламбур обумовлений саме невідповідністю між звучанням і значенням; навіть фразеологічні каламбури здебільшого пов'язані з фонетичним початком, а, крім того, значну роль у обіграванні фразеологічного єдності відіграють лексеми. Ця умовність поширюється і на більш дробові поділу трьох "основ": омонімічним каламбур нерідко разом з тим і антонімічен, а ще частіше не відрізняється від гри слів на багатозначності, "коренева гра" не може не бути омонімічной (точніше - паронімічной) і так далі.
Незважаючи на схематичність і умовність ця класифікація досить повно охоплює всі види та форми каламбурів, дозволяє представити їх у певному порядку з урахуванням їх особливостей і намітити деякі можливості їх відтворення, а в подальшому на цій основі можна буде почати і більш вичерпне вивчення каламбуру в перекладі.
У другій класифікації з точки зору стилістичних функцій, ролі в тексті та/або поза текстом намітимо наступні види каламбурів:
1) Пов'язаний з контекстом стилістичний оборот або фігура мови, каламбур, як частина вузького контексту, цілком залежить від останнього. З одного боку, це може полегшити його переклад - пов'язаність з вузьким контекстом висвітлюються значення, а з іншого, створює іноді важко подолати перешкоди у зв'язку з убогістю варіантів рішення. Можлива і зв'язок з широким контекстом "ускладненого" каламбуру, відчутно що утрудняє переклад внеконтекстнимі ілюзіями, несподіваними зміщеннями значень.
2) Самостійне твір, мініатюра, споріднена епіграмі, перекладається як закінчене ціле. Це розширює можливості втілення, надаючи перекладачеві більше коштів, оскільки справа зводиться не до власне перекладу, а до створення на основі оригінального - нового, свого каламбуру.
3) каламбурною заголовок статті, фейлетону, замітки, гумористичного чи сатиричного оповідання перекладається важко, тому що в заголовку-каламбурі, по-перше, зібрано як у фокусі весь ідейний зміст твору, чітко виражений задум автора і його потрібно перевиразіть також чітко і дотепно, а по-друге, найчастіше обіграються фразеологічні єдності, самі по собі досить важко переказуються.
4) Каламбур у вигляді підпису до карикатурі або малюнку перекладають з урахуванням змісту останніх - тільки передача взаємообумовленості між пензлем і пером може дати вірне рішення.
Основна стилістична мета каламбуру - комічний ефект або сатиричне звучання, зосереджене в увазі читача на певному пункті тексту - повинна отримати повноцінне відображення і в перекладі; при цьому перекладач зобов'язаний триматися строго в рамках відповідного «комічного жанру» - від нешкідливо жарти до гострої іронії або їдкою сатири.
В інтересах чіткості і послідовності при більш детальному викладі матеріалу, дозволимо собі кілька модифіковані наведену вище схему. Так як в строго фонетичних каламбуру говорити не доводиться, а про фонетичної стороні цієї гри слів вже не мало сказано і ще не раз буде згадано, особливу рубрику для них відкривати недоцільно. Лексична гра може спиратися не слова однієї з двох груп лексики: 1) загальні або 2) «особливі» групи слів (терміни, власні імена, абревіатури), що разом з фразеологічними каламбурами складе три основні розділи.
I. До групи общелексіческіх каламбурів входять одиниці, засновані на лексема загальномовного фонду, причому гра будується на багатозначності, омонімії етимології і т.д. Ще раз зауважимо: чіткої різниці між групами часто не можна простежити, один переходить в іншу, але об'єднуючою ланкою є єдиний «двигун» гри - розбіжність між звуком (написанням) і значенням.
1. На багатозначності слова будуються, може бути найбільш типові з лексичних каламбурів.
2. Про омонімічном каламбурі (на відміну від гри на багатозначності) будемо говорити в тих випадках, коли не існує (або обірвана) семантична зв'язок між значеннями, зв'язок, яку автор тими чи іншими засобами навмисно створює (або відновлює) для даного тексту.
При багатозначності, особливо якщо одне зі значень - переносний, можна все-таки розраховувати на наявність аналогічних зв'язків значень і в мові перекладу, в той час як при омонімії такий зв'язок закономірно виключається, і приймати її до уваги, визначаючи перекладацькі рішення, нереально. Наприклад, чистою випадковістю можна пояснити наявність одночасно в двох мовах семантичного зв'язку між назвою дерева і фальші (липа), городнього рослини і зброї (лук), між заплетеними волоссям, сільськогосподарським знаряддям і мілиною (коса). Такі невмотивовані зв'язку не можна перенести в нову мовне середовище, доводиться шукати можливості зіграти на інших омонімів у мові перекладу.
Методику таких пошуків яскраво продемонструвала Н. Демурова [19, 174-176], перекладачка «Аліси в країні чудес»:
«There is the tree in the middle,» said the Rose. «What else is it good for?»
«And what could it do, if any danger come?» Alice asked/
«It could bark,» said the Rose.
«It says 'Bough-wough',» cried a Daisy. «That's why its branches are called boughs.»
«На жаль, по-русски ніяк не вдається зв'язати воєдино« гілки »і« гавкання »», - зазначає перекладачка і приступає до пошуку. Виходячи з основного змісту авторського тексту, вона перебирає спочатку всі можливі, близькі й далекі, відповідності та синоніми обох параметрів, у тому числі по лінії родо-видових відносин, шукає фонетичні збіги, поки не виявляє дві такі одиниці, які можна використовувати для побудови в перекладі каламбуру, що нагадує авторський. Багато порід дерев «давали можливість для гри». В'яз, наприклад, міг би «в'язати» кривдників, граб міг би сам «грабувати» ... Врешті-решт я зупинилася на дубі - він вів себе рішучіше і мужніше, ніж всі інші дерева », і міг у разі потреби, отдубасіть кого слід.
3. Коренева гра припускає так само як основу омонімії або багатозначність у рамках двох (або більше) кореневих морфем: розумний - божевільний, мороз - сморозить, мудрий - мудрувати.
Іноді при кореневій грі можливий переклад калькою.
До найбільш важко перекладаються багатьма мовами слід віднести каламбури, в яких обіграються мовні засоби, які не знайдені в цих мовах.
4. Каламбури, побудовані на основі етимологічним, також припускають наявність у них омонімії або багатозначності. В іншому, здебільшого йдеться про хибну, уявної, дитячої або народної етимології типу «ведмідь - відає, де мед», «поліклініка - полуклініка», «мікроскоп - мелкоскоп».
Коли передачі каламбурної ситуації не можна уникнути, тобто коли «однопланові» переклад порушує сенс і логіку оповіді, то за відсутністю іншої можливості можна вдатися до римі, поєднувати її з антонімія (якщо дозволяє контекст), або навіть обмежитися римою, але будь-що ні стало підказати читачеві каламбурною сутність оригіналу.
5. Нерідко каламбури будують на «частинах слів», точніше - на осмисленні невмотивовано розчленованих, «стикованих» або змінених слів. Лексична одиниця розщеплюється (без урахування її морфологічної структури) та «тріски» осмислюється на подобу шарад; або в слово вклинюються склади або букви (також морфологічно не мотивовано) з тим, щоб надати йому нового значення, не позбавивши початкового; або лексема видозмінюється за допомогою невластивих їй суфіксів або іншими засобами, щоб надати їй значення, властиве іншим словами і т.п. Таким чином строго в каламбурною метою створюються своєрідні «неологізми», нерідко обтяжені асоціаціями і натяками.
6. На основі антонімії, зазвичай у поєднанні з омонімічним елементами і семантичними зрушеннями, багато авторів будують досить вдалі каламбури. Для перекладача цей вид гри слів представляє особливий інтерес: вона відтворюється відносно легко і зручна у якості заміни інших, важче піддаються перекладу одиниць - де не вигадують нічого іншого, можна ввести (якщо контекст дозволяє) антоніміческій каламбур, у міру можливості з додаванням фонетичних засобів ( рими і т.п.).
В іншому, однією антонімії для каламбуру зазвичай недостатньо. Спостереження показали, що потрібні і деякі додаткові елементи: гра на багатозначності, «звукові ефекти», чергування або змішування стилів і т.п.
II. До групи каламбурів, побудованих на «особливої лексиці, відносимо гру слів, в основі якої лежать терміни, власні імена й абревіатури.
1. Говорячи про терміни, ми відзначали, що багато створені на основі загального мовного слів, звідки, з одного боку, змішання термінологічного значення з нетермінологіческім, а з іншого - можливість їх каламбурною обігравання. Такий приклад зі словом широта, наведений вище; такі випадки обігравання обох значень термінів, створених на основі найменувань частин тіла. Яскравий приклад участі терміну в каламбурі призводить С.А. Колесниченко [29, 109]: «Uncle William has a new cedar chest». «So? Last time I saw him he just had a wooden leg ». Гра спирається на два значення слова chest: 1) ящик, скриня, коробка (значення яке має на увазі що подає перше репліку) і 2) грудна клітка (значення, що сприймає його співрозмовник).
Загалом переклад каламбурів, заснованих на термінології, нічим істотним не відрізняється від звичайного перекладу каламбуру на основі багатозначного слова. Важливо не випускати з уваги можливість натрапити на таку гру слів.
2. Імена власні, в першу чергу антропонімів і топоніми, які ми зараховуємо до мовцем (значущим, смисловим) іменах, представляють групу надзвичайно активних і своєрідних компонентів гри слів. У принципі, кожен говорить ім'я можна вважати
III. Фразеологічні каламбури ми схильні розглядати особливо не тільки тому що вони мають свої, «фразеологічні особливості», а й у зв'язку з їх питомою вагою серед каламбурів: в прийнятих нами широких межах фразеології як і в нашому матеріалі, на їхню частку припадає більше половини всієї кількості . Місце ж їх (після лексичної гри слів) обумовлене як більш високий - фразеологічним - рівнем, так і тим, що в грі за часту беруть участь і лексичні елементи, у тому числі і компоненти самих фразеологічних одиниць.
Окремих проблем, пов'язаних з каламбурами, побудованими на фразеології, стосуються багато авторів, але більшість розглядає їх, не відокремлюючи від інших форм гри слів, у той час, як теорія перекладу має потребу в детальному дослідженні прийомів перекладу фразеологічних каламбурів. Доцільно було б, цілком ймовірно, починати з вивчення на великому фактичному матеріалі питань авторизації, тобто індивідуально-авторських перетворень і переосмислення фразеологічних одиниць та їх використання в тексті; хорошу основу для такого вивчення міг би представляти словник авторизованих фразеологізмів; в словникової статті після «нормативної форми» фразеологічних одиниць можна привести різні види авторських змін. Наступним кроком буде встановлення кордону переходу до каламбурною обігравання, тобто визначення категоріальних ознак фразеологічного каламбуру на відміну 1) від не каламбурною обігравання фразеологічних одиниць 2) від інших видів гри слів, у тому числі каламбурів. У результаті уточнивши структурні та змістовні риси цієї категорії, можна встановити й деякі закономірності перекладу найбільш поширених видів.
Таке широке дослідження не входило в плани нашої роботи. Так що тут ми обмежимося лише найбільш загальні положення та кількома прикладами.
Будь-який фразеологічний каламбур будується на основі трансформацій, що полягають у руйнуванні форми та/або змісту вихідної фразеологічних одиниць, причому досягається паралельне сприйняття як фразеологічного значення фразеологічних одиниць, так і прямого значення компонентів або подвійна актуалізація. Нагадаємо, що через відсутність чіткої межі між такою трансформацією, яка лише оживляє компоненти, і другий, при якій фразеологічних одиниць перетворюється в каламбур, в якості робочої гіпотези ми вирішили вважати показниками фразеологічного каламбуру 1) двуплановое його сприйняття і 2) виникнення гумористичного ефекту, звичайно пов'язаного з ефектом несподіванки. Саме це має перекладач довести до свідомості читача.
1.3 Інформативні і контекстуальні характеристики каламбуру
1.3.1 Інформативна структура каламбуру
Каламбур, як і будь-стилістичний прийом, є носієм певної інформації. Його інформативна структура являє собою складне утворення. До складу каламбуру входять, принаймні, дві мовні одиниці, що мають у свою чергу складну семантичну структуру, елементи якої певною мірою впливають на формування змісту всього прийому.
З іншого боку, не можна ігнорувати той факт, що каламбур входить до складу тексту, зміст якого може внести значні корективи в його інформативний обсяг. Таким чином, аналіз інформативної структури каламбуру припускає вивчення його в двох аспектах:
а) виділення складових інформативної структури каламбуру як цілісного багатокомпонентного освіти;
б) встановлення взаємозв'язку та взаємного впливу каламбуру і тексту, елементом якої він є.
Опис інформативної структури каламбуру в даному дослідженні базується на основі наявних теорій семантичної структури слова і різних мовних явищ. При цьому бралося до уваги особливості каламбуру і мети даного дослідження.
У семантичній структурі каламбуру виділяється чотири постійних і змінних два компоненти:
а) предметно-логічна;
б) експресивно-стилістична;
в) асоціативно-образна;
г) функціональна;
д) фонова
е) соціально-локальна.
В основі створення будь-якого каламбуру лежить предметно-логічна інформація, у якості якої можуть служити:
а) екстралінгвістичні дійсність;
б) мовний матеріал.
Предметно-логічна інформація - це фактична тема каламбуру, події, факти, які лягли в основу створення цього прийому і стали поштовхом до його появи.
Так, призначення містера Онслоу заступником міністра з питань колоній стало темою наступного каламбуру, опублікованого в журналі "Punch". "The new under-secretary to the colonies! Onslow appointed! Hum! Did business go very fast? That we must get On-slow? "
У будь-якій мові є певний набір мовних засобів для створення каламбурів. У тому випадку, коли цей прийом створюється не для опису екстралінгвістичні ситуації, його предметно-логічною основою є сам мовний матеріал.
Так, можливість обіграти значення слів - омонімів school 1) школа; 2) зграя стала причиною виникнення наступної каламбурної загадки: "what animals are well-educated? - Fish, because they go round in schools "(Rosenbloom).
Крім предметно-логічної, наведені вище каламбури несуть експресивно-стилістичну інформацію. Цей вид інформації відображає авторське емоційно-оцінне відношення до предмета або експресивно-пізнавальну установку даного мовного оформлення думки.
У каламбурі з журналу "Punch" чітко простежується негативне відношення автора до ситуації в міністерстві і до призначення Онслоу. Ця інформація і містить основу експресивно-стилістичного компонента прийому.
Що ж до каламбурів-загадок, то в них виражене ставлення автора не до екстралінгвістичні фактами, а до можливостей мови.
Якщо асоціативно-подібна інформація є окказіональним компонентом семантичної структури слова, то в змісті каламбуру - це постійний компонент.
Форма каламбуру поєднує, принаймні, два смислових плану. Це забезпечується можливістю використання одиниць мови у прямому і переносному сенсі, що призводить до "поєднання бачення картин" і є основною подібною інформацією. Коротка і ємна форма каламбуру з журналу "Punch" грунтується на образному використання мовних засобів. Іобелівську асоціативно-образний компонент додає змісту прийому переконливий і яскравий характер.
Використання каламбуру, як і будь-якого стилістичного прийому, має конкретне призначення і підпорядковане визначеної мети. Відомості про призначення цього прийому і становлять основу його функціональної інформації.
Функціональні характеристики каламбуру неодноразово описувалися дослідниками, але не існує їх єдиної класифікації.
Це, мабуть, пояснюється тим, що вичерпної класифікації стилістичних функцій у літературі поки що немає.
Тим не менше, спостереження над особливостями інформативної природи каламбуру свідчить про її поліфункціональна, тобто в ній можуть бути суміщені відомості про різноманітні функції одного і того ж прийому.
До найбільш типовим видам функціональної інформації відносять естетичний компонент, що входить у зміст каламбуру будь-якого, а також характеризує, типізують, індивідуалізується, аппелятівний і валюнтатівний компоненти.
У творах для дітей обов'язковим компонентом функціональної інформації є освітній так як каламбур для дитини - своєрідна розумова гімнастика, що розвиває його розумові здібності, культуру мови, яка виховує чуття мови.
У наведеному вище каламбурі з журналу "Punch" функціональна інформація містить постійний компонент - естетичну інформацію, мета якої - доставити читачеві естетичну насолоду. Однак не менш важливою є та інформація, що характеризує містера Онслоу і ситуацію в міністерстві (характеризує компонент).
Крім цього, функція каламбуру - привернути читача до описуваних подій і примусити його не тільки посміятися над ними, але і змінити їх хід (аппеллятівний і волюнтатівний компоненти).
1.3.2 Змінні частини.
Соціолокальная інформація, що міститься в каламбурі, може вказувати на соціальну, територіальну, професійну, вікову тощо комунікації. Носієм цього виду інформації є елементи ядра каламбуру. Вони можуть включати одиниці різних словникових пластів англійської мови: американізми, діалектизми, терміни, просторіччя, професіоналізми і т.д.
Каламбур може нести також соціолокальную інформацію про відправника і одержувача мови (тобто про автора і потенційних читачів).
Відомо, що при створенні твору письменник повинен враховувати узагальнені соціальні характеристики майбутнього реципієнта.
Отже, можна стверджувати, що і при створенні каламбуру в нього заздалегідь закладається інформація, зумовлена багатьма історичними і соціальними чинниками.
Фонова інформація
В останнє десятиліття увагу лінгвістів привертає так званий фоновий компонент семантичної структури мовних одиниць. Наявність такого компонента в семантичній структурі одного з елементів ядра каламбуру вносить фонову інформацію, набули широкого поширення в англійській мові, особливо в газетному стилі, гд
