Йоганн
Себастьян Бах
J.S. Bach, 1685 - 1750
Один із самих
геніальних музикантів всіх часів і народів, вів дуже скромний спосіб життя. Він
не покинув рідної землі, подібно Генделю, щоб вирватися з німецької відсталості,
княжого свавілля і національного приниження. Він ні на один день не
розлучався з Німеччиною, і це постійне, безперервне німецьке оточення не
могло не накласти глибокого відбитку на його творчість. Любов до роздумів
на філософсько-етичні теми вже тоді стала однією з примітних рис
німецького національного характеру. У музиці, то час: рубіж 17 - 18 століть,
знаменує момент найвищого злету бароко, а ім'я композитора, про який йде
мова, і чия творчість до цих пір вважається вершиною музичного мистецтва --
Йоганн Себастьян Бах.
Не можна звичайно
говорити, що в Німеччині того періоду було все так безнадійно. На тлі занепаду
німецької літератури, деградації науки, окостенелой догматики теології,
було видно проблиски світла Якова Беме, Кеплера, Лейбніца. На музичній стезі
Бах продовжив лінію, що веде з глибин настраждався розтерзаної Німеччини
XVI-XVII століть, від протестантського хоралу, його строгих ревним співаків --
Вальтера, Озінандера, Преторіуса - до корифеям XVII століття: Генріху Шютц, Пахельбель,
Бухстехуде.
Йоганн
Себастьян Бах народився в 1685 році в Ейзенахе (Тюрингия) у скромній сім'ї
міського музиканта. Його мандри до 1723 року, коли він влаштувався в
Лейпцигу, обмежувалися (не враховуючи короткочасних паломництв в Гамбург і
Любек) провінційними німецькими містечками, і життя його протікала зовні
досить одноманітно, тихо, в стороні від великих соціальних рухів
сучасності та історичних подій. Головними подіями в її житті були його
власні твори.
Йоганн Себастьян
Бах походив з роду, цілі покоління якого століттями старанно і довічно
трудилися на музичному поприщі. Такими були і його батько та брат - перший
музичні наставники в дитинстві. Залишившись сиротою ще дитиною, Бах
п'ятнадцяти років від роду вже заробляв собі на прожиток в Люнебург. Це
сприяло формуванню таких рис його характеру, як скромність, величезна
старанність і дисципліна праці, яка не тільки не заважала його, але мабуть,
становила невід'ємну частину його артистичної натури.
Ще хлопчиком у
Ейзенахе Бах співав у хорі. У Ордруфе (1695 - 1700) він надзвичайно рано і далеко
просунувся в грі на скрипці, клавесині й на органі особливо. У
люнебурзської період (1700 - 1703) він слухав гру знаменитих органістів Бема і
Рейнкена (в Гамбурзі), отримав загальну освіту в ліцеї, а у великій нотної
бібліотеці Люнебурга ретельно вивчав твори старовинних і деяких
сучасних йому німецьких, австрійських, італійських, французьких майстрів. У
результаті перші кроки на композиторському терені в Арнштадте (1704 - 1705) Бах
здійснив ще дев'ятнадцятирічним, але вже різнобічно освіченою і
практично підготовленим артистом. Тут треба врахувати, що весь цей прогрес
у молодого Баха відбувався в нужді, ранньому самоті, в глушині, нарешті через
конфлікт між молодим художником і його бюргерської-релігійної середовищем ...
Докладніше про
життя і творчість цього самого видатного композитора можна дізнатися у
монографії А. Швейцера «Йоганн Себастьян Бах», недавно перевиданий. (!!!)
Для гітаристів
Баха «відкрив» Андрес Сеговія, ввівши його твори в свій концертний
репертуар. Чого тільки варта одна Чакона з 2-й h-moll_ной Партита для скрипки
соло.
Монументальність
Пассіона, створених цим видатним композитором, просто вражає. А по
порівняно з величезним розмахом органного і клавірні творчості, інші
інструментальні жанри Баха можуть здатися мізерними. І все-таки їх
художнє значення величезне: пройшли століття, а вони більш ніж будь-коли
раніше в центрі концертного репертуару; деякі з них, наприклад
віолончельні сюїти, лише в наш час знайшли виконавців (Пабло Казальс і
інші). Для гітаристів, звичайно, в першу чергу становлять інтерес
твори Баха для лютні, а так само для скрипки та віолончелі-соло в перекладенні
для гітари. По можливості постараюсь допомогти в цьому питанні.
Список
літератури
Розеншільд К.
Історія зарубіжної музики. Музика. М., 1978.
КОНЦЕРТНІ
П'єса для шестиструнной гітари. Вип.20/упорядник не вказано /. Совєтський
композитор. М., 1982.
Нотна серія
«З репертуару Андреса Сеговії»/сост. Е. Ларичев /. Музика. М., 1982.
П'єса для
шестиструнной гітари. Випуск 3/составл. и ред. Я. Ковалевської і Є. Рябоконь /.
Советский композитор. Л., 1977.
Для підготовки
даної роботи були використані матеріали з сайту http://ru68guit.km.ru/
