Гендерна поляризація російськомовного звучного
дискурсу
Кіров Е. Ф. (Нижегородський держуніверситет)
Гендерна
проблематика стала для лінгвістики останніх десятиліть справжнім відкриттям,
хоча для ряду мов (наприклад, японського, корейського, чукотського та ін)
поділ мови на чоловічий і жіночий варіанти було буденним явищем,
непомітним, як повітря, яким дихає людина (звісно, до пори до часу
непомітним). Європейські мовознавці наввипередки кинулися відкривати в своїх
мовах рудименти гендерної поляризації, і російська мова не став у цій гонці
винятком.
Однак
розмову хотілося б почати з короткого розгляду такої унікальної
різновиди російськомовного звучного дискурсу, як молитва, в якій у
принципі нейтралізована гендерна проблематика. Потім за принципом контрасту ми
охарактеризуємо такий тип звучного дискурсу, в якому генедерная поляризація
придбала найбільшу активність (і процес цей наростає від справжнього до
майбутнього), - мова піде про грубопросторечном звучної дискурсі, присмачене
лайками.
Отже,
богомолітвенний звучний дискурс, який зводиться до звернення до Всевишнього с
молитвою і проханнями, спочатку побудований на основі ліквідації різниці між
статями моляться в храмі або будинку. Важко собі уявити жіночий або чоловічий
варіант молитви «Отче наш» (або інших молитов), які принципово не
марковані у гендерному аспекті. Характерною ознакою цієї самої
поширеною молитви є також відмова від особистих займенників
однини, що відносяться до просив та вносять елемент
персоноцентрічності ( «Хліб наш насущний дай нам днесь, і прости нам гріхи
наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи
нас від лукавого, бо твоє є царство і сила, і слава на віки віків ») У ній
вжито займенники множини, що надають молитві сенс
соборності, хто молився. Таким чином, ті, що моляться не тільки не марковані в
гендерному аспекті, але й не марковані в персональному аспекті, вони представляють
собою якесь соборну молиться істота, яка звертається до Бога від «соборного
обличчя ». Саме в цьому полягає кінцева завдання молитви і навернення до Бога, щоб
соборно відмовитися від гріховного і закликати царство Боже і на землю. Вже
більше тисячі років звучить цей заклик на Руській рівнині. Однак не тільки такий
дискурс можна почути на нашій землі.
Грубопросторечний
звучний дискурс часто звернений до іншого, і цей інший - зовсім інший: він
старше або молодше (в багатьох сенсах), він свій чи чужий, він людина або
тварина (рідше предмет, наприклад, шафа), але найголовніше - він чоловік або
жінка, якщо він людина (про гендерні переваги при зверненні до котам або
кішкам, кобелям або сукам серед любителів тварин поговоримо в наступній
статті).
Розглянемо
грубопросторечний міжособистісний звучний дискурс з елементами бою (ми не
вважаємо загальноросійську лайку проявами арго, тобто арготизмів в строгому сенсі
слова, тому що вона не має функції арго, тому що лайка не є лексикою
таємної мови. Не є лайка також і жаргонної лексикою, тому що в принципі
загальнонародна і має свої власні лінгвістичні функції, про що ми розповімо
нижче).
Щоб
вести розмову предметно, слід розділити грубопросторечний деміантропний
(міжособистісний) звучний дискурс із застосуванням лайки як мінімум на три
різновиди в залежності від того, хто з ким обшается: чоловік з чоловіком
(маски-регістр), жінка з жінкою (фем-регістр), або пари спілкуються змішані
(мікст-регістр). У кожному з регістрів спілкування буде виявлена особлива
лінгвістична гендерна підгрунтя.
Макс-регістр
грубопросторечного звучного дискурсу відрізняється великою кількістю лайливої лексики,
об'єктивну необхідність появи якої можна пояснити чисто
ритмо-інтонаційними причинами, що відносяться до ведення соціофонетікі. Так, у
цьому регістрі мова тяжіє до «чоловічий римі» з ударним кінцевим складом в
синтагма або в кінці фонофрази. Цілком очевидно, що величезна маса слів
російської мови не має наголосу на кінцевому складі слова, тому не може
завершити фразу ударним складом (у режимі «чоловічий ритмічної структури»). Ось
в цьому випадку на допомогу приходить слово-паразит лайливого походження,
що складається з одного складу, - саме тому він волею-неволею виявляється ударним
(поширеним варіантом такого слова в розмовній мові чоловіків різного
віків стало слово бл .. дь). Тому, фонофразу Коли ж все це скінчиться! ,
яка має типово «жіночу ритмічну структуру» з неударним кінцем, тобто
не закінчується ударним складом, чоловік рясно забезпечує додатково словом -
паразитом, наприклад, Коли ж, б .., все це скінчиться, б ...! Чим більше «чоловічих
закінчень »в мовному відрізку, тим грубе просторіччя визнається маскулінності.
В
фем-регістрі грубопросторечного звучного дискурсу, забезпеченого лайкою, можна
зустріти саме широке розмаїття варіантів. Рафінований дорослий
грубопросторечний фем-дискурс буде присмачений таікмі «по-жіночому рітмованнимі»
слівцями з неударним кінцевим складом, як сука, стерво, курва і т. д.,
наприклад: Ти замовкнеш, сука! - При зверненні до іншої жінки (у масках-регістрі
подібна фонофраза буде мати інший ритмічний контур - і як наслідок буде
мати інше лайливе слово: Ти замочиш, б ... ! -прі обрашеніі як до чоловіка, так
і жінки). У разі пристрасті до лайки на б .. в грубопросторечном
фемдіскурсе спостерігається його словотворче «обробіток», в результаті
чого воно набуває вигляду б .. Дюга, наприклад, що надає цьому лайки
«Жіночу ритмічну огласовці». Однак маскулінізація жінок і особливо
школярок аж останнім часом призводить і до вживання ними лайки, типової
в мові чоловіків, причому ступінь грубості лайки в мові школярок, які спілкуються в
фем-регістрі, неухильно підвищується. Досить грубими чоловічими лайками
постачає свою промову жіноча половина сільського населення, при цьому маскулінність
жіночого голосу в даному випадку в якійсь мірі відповідає характеру життя і
трудової діяльності жінки на селі ( «Я і баба, і мужик» - так іноді
ідентифікує себе сільська жителька, а Н. Некрасов навіть опоетизував такий
феномен). Характерним є як для школярок, так і для жінок села
прагнення переймати чоловічі «шкідливі звички» до тютюну і провину (і до
наркотиків у міських навчальних закладах), причому міське жіноче доросле
населення в цьому відношенні більш традиційно.
В
мікст-регістрі грубопросторечного звучного дискурсу з лайливої лексики
найбільш поширене табуювання із заміною лайки б .. дь на слово
блин. Ця меліоративна «табуема» поширена дуже широко. Однак головним
достоїнством розглянутої «табуеми» є універсальність, тобто
однакова доступність для жінок і чоловіків при формуванні звучного
грубопросторечного дискурсу. Слово блин стало настільки повсюдно поширеним
у грубому просторіччі як чоловіків, так і жінок при спілкуванні в мікст-регістрі, що
за частотою вживання, після службових слів, займає лідируюче місце в
лексиці російськомовного грубопросторечного дискурсу, що явно помітно навіть при
нетривалому прослуховуванні спонтанного розмови школярів, студентів,
дорослих городян у режимі мікс-регістра. Винятком є мова
високоосвіченою інтелігенції міста і села, до якої належить середнє і
старше покоління російськомовних жителів країни, - у такій мови зазвичай матюки
лайки не вживаються.
Найважливішою
функцією лайливих лексем, словосполучень і пропозицій як в масці-регістрі, так
і в фем-і мікст-регістрі грубопросторечного дискурсу є функція
ізольованого, а не накладеного на реальне висловлювання прояви емоцій --
позитивних чи негативних. Ця пара іноді потрібно випустити окремо від
осмисленого висловлювання, і чим частіше, тим емоційніше буде дискурс. І
саме це надає грубопросторечному звучного дискурсу, присмачене лайкою,
терапевтичну функцію. Ця функція, мабуть, є єдиним
позитивним наслідком з сверхотріцательного явища поширення грубої
лайливої лексики в російськомовному грубопросторечном звучної дискурсі.
Додаток.
Витяг
з «Словника російської мови 11-17 ст.», Вип. 1.: «Блядь, ж. 1. Брехня, обман. Аще
що речет не від писання, але від свого серця, бляди нам ваші дієслова бити
возомняться, і інших молити будемо еже НЕ слушаті вас і заткнути вуха. Сл.
Шестака. 67. 1652 .... 2. Брехун, брехун. Мол'в'щім ж людем на Івана та глющім
яко блядь є) прох. Житом. Іо. Богослов. 12 в. ... 3. Распутна жінка. »(С.
251).
Словник
російської мови 11-17 ст. Випуск 1 (А-Б) М. Наука, 1975.
Список літератури
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.gramota.ru/
