Вплив псалмів на поезію Державіна

Слід згадати, що "Псалтир" була єдиною книгою Старого заповіту, поширеної на Русі з давніх пір. Її разом з Євангеліями і "Апостолом" найчастіше переписували. По ній навчалися читати і писати, вона була знайома кожному більш-менш грамотному російській людині.

У поетичній спадщині Г. Р. Державіна багато перекладів і наслідувань з "Псалтиря", відгомін її нерідко зустрічаються у віршах поета. Багато хто з його перекладень так чи інакше пов'язані з конкретними біографічними та громадськими подіями.

До Державіна в цьому особливому жанрі переважало суто моралізаторські початок. І назви псалміческіх віршів обмежувалися біблійної нумерацією. А у Державіна іноді і відсилання до відповідного псалму відсутній. І як виразні його заголовку! "Володарям і судіям", "Щаслива родина", "Переможцю", "Радість про правосуддя", "Братське згоду".

Поза сумнівом, псалми для поета були лише запасом матеріалу, звідки він черпав і думки, і образи. Державін підпорядковував все своїм переживанням, вкладав у перекладання всю міць свого темпераменту.

Якщо проаналізувати одне з перших, що стало відомим Державінська перекладення псалма - вірш "Щаслива родина", звернене до О. А. Ржевський, то стане ясно, що і для адресата, і для автора це перекладення було наповнений не тільки морально-релігійним змістом, під і цілком життєвими паралелями і натяками. Ймовірно, ці натяки були зовсім не суттєвими для стороннього читача. І щасливе сімейне, життя Ржевського з красунею другою дружиною, і його численні сини - все це стояло за віршами. Разом з тим головне в вірші, який зберігає всі мотиви псалма, - ті моральні величини, які завжди будуть близькі поетові, до яких Державін буде знову і знову повертатися у своїй подальшій творчості. Для поета зовсім не були загальним місцем занадто дидактичні для нас рядки: ... блаженний та людина, Хто з честю, правдою нерозлучний.

Честь, правда, справедливість були для Г. Р. Державіна жарко обстоюваних мірилами навколишнього і насамперед - у власному житті, в державній службі, яку він не міг не почитати найголовнішим своєю справою. Тому він так часто говорив про це у віршах.

Відомо, що ще в дитинстві, залишившись без батька, шкодуючи мучаться в пошуках допомоги і захисту влади мати, майбутній поет надивився на несправедливість, підле користолюбство чиновників, однакових за всіх режимів, у всі часи. Тому Державін схиляється не стільки перед самодержця, скільки перед законом, який вони уособлювали і який поет хотів бачити, що стояв над усіма, освітленим світлом вищого релігійно-морального авторитету. Перекладення псалмів дозволяли йому відкрито говорити про це вищому християнському законі.

Воскресни, Боже! Боже правих! І їх зойку почуй: Прийди, суди, карай лукавих, И будь един царем землі! - Вигукував поет у перекладанні псалма "Володарям і судіям".

Звідси починався пафос псалмів поетів-декабристів, Лермонтовський "Є Божий Суд, наперсники розпусти! "та інших цивільних пориви російських поетів.

Поетика псалмопевческіх віршів Державіна самобутня і тісно пов'язана з вітчизняної традиції, висхідної до Мономахового часів.

Поет чудово знав Священне писання, тому що починав вчитися у сільського дяка і в матері, яка старається його пристрасть до читання духовних книг. Майбутній автор віршів-псалмів за свою старанність був нагороджений іграшками та цукерками і знав тексти чудово.

У віршах Державіна читач зустріне численні прямі цитати зі Старого та Нового заповітів. Часто вони тлумачаться автором своєрідний і з неабияким богословським розумінням.

Сприйняття Державінська духовної поезії вимагає не тільки Особливого стану душі читача, а й уміння ввійти, вжитися в ту поетичну традицію, яку ми зараз у чому втратили. Ось, наприклад, перекладення "Переможцю" являє нам ідеал громадянської доблесті, яке хотілося б бачити і відчувати в сьогоднішніх борців за процвітання Росії: Надій твоїх і всіх бажань Ти нікому не оголосив; На небо здіймаючи долоні, Ти потай лише благав Бога, Його превечное ти ім'я кликав, Його з вуст твоїх не випускав.

Сам Державін пройшов шлях від рядового гвардійця до одного з перших сановників Росії. Скромність і сумлінність допомогли йому перемогти обставини, стати духовної віхою на вашому шляху до самовдосконалення.

У щасливий час великий російський поет Гаврило Державін звернувся у своїй творчості до духовним книжок. Завдяки цьому сьогодні ми можемо чіткіше побачити велику і, як тепер очевидно, на рідкість цілісну поетичну особистість цього співака душі Росії, співака її гідності, краси і честі! Все це, бачите ль, слова, слова, слова.

Інші, найкращі мне дороги права, Інша, краща потребна мені свобода, залежати від царя, залежати від народу - Чи не всі вам одно? Бог з ними, нікому Звіту не давати. Собі лише самому Служити і догоджати ...

Свобода людини - свобода від усього, що турбує спокій людини, перешкоджає його волі: Пора, мій друг, пора! спокою серце просить - Летять за днями дні, і щогодини забирає частинку буття, а ми з тобою удвох Припускаємо жити ...

І гульк - як раз - помремо.

На світі щастя немає, але є спокій і воля.

Давно завидна мріється мені доля, - Давно, втомлений раб, замислив я втечу У обитель далеку праць і чистих Нег.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.coolsoch.ru/