Казки Салтикова-Щедріна

"У Салтикова є ... цей серйозний і злий гумор, це реалізм, тверезий і ясний серед самої неприборканої гри уяви ... "

(І.С. Тургенєв).

Казка - один із самих популярних фольклорних жанрів. Цей вид усного оповідання з фантастичним вигадкою має багатовікову історію. Казки Салтикова-Щедріна пов'язані не тільки з фольклорною традицією, а й з сатиричної літературної казкою XVIII-XIX століть. Вже на схилі років автор звертається до жанру казки і створює збірку «Казки для дітей неабиякого віку ». Вони, на думку письменника, покликані «утворити» цих самих «Дітей», відкрити їм очі на навколишній світ.

До казок Салтиков-Щедрін звернувся не тільки тому, що було потрібно обходити цензуру, яка змушувала письменника звертатися до езоповою мови, але і як освітні народу в звичній і доступній для нього формі.

а) За своєю літературній формі та стилю казки Салтикова-Щедріна пов'язані з фольклорними традиціями. У них ми зустрічаємо традиційних казкових персонажів: що говорять тварин, риб, Іванка-дурника і багатьох інших. Письменник використовує характерні для народної казки зачини, приказки, прислів'я, мовні та композиційні троєкратні повтори, просторіччя та побутову селянську лексику, постійні епітети, слова з зменшувально-пестливих суфіксами. Як і в фольклорній казці, у Салтикова-Щедріна немає чітких часових і просторових рамок.

б) Але використовуючи традиційні прийоми, автор цілком навмисно відступає від традиції. Він вводить в оповідання суспільно-політичну лексику, канцелярські звороти, французькі слова. На сторінки його казок потрапляють епізоди сучасної суспільного життя. Так відбувається змішання стилів, що створює комічний ефект, і з'єднання сюжету з проблемами сучасності.

Таким чином, збагативши казку новими сатиричними прийомами, Салтиков-Щедрін перетворив її в знаряддя соціально-політичної сатири.

Казка «Дикий поміщик »(1869) починається як звичайна казка:« В деякому царстві, в деякій державі жив-був поміщик ... »Але тут же в казку входить елемент сучасного життя: «І був той поміщик дурний, читав газету« Весть »- газету реакційно-кріпосницьку, і дурість поміщика визначається його світоглядом. Скасування кріпосного права викликала у поміщиків злобу до селянам. За сюжетом казки поміщик звернувся до Бога, щоб той забрав у нього селян: «Скоротив він їх так, що нікуди носа висунути: куди не гпан ^ тч. - КРР, не можна, та не дозволено, та не ваше! »Іс користуючись езопову мову, письменник малює дурість поміщиків, тиснете своїх же селян, за рахунок яких вони і жили, маючи «тіло м'яке, біле, розсипчасте».

Не стало мужиків на всьому просторі володінь дурного поміщика: «Куди подівся мужик -- ніхто того не помітив ». Щедрін натякає, де може бути чоловік, але про це читач має здогадатися сам. Першими назвали поміщика дурним самі селяни; «... хоч і дурний у них поміщик, а розум йому дано великий ». Іронія звучить у цих словах. Далі тричі називають поміщика дурним (прийом триразового повторення) представники інших станів: актор Садовський з «актеркамі», запрошений в маєтку: «Проте, брат, дурний ти поміщик! Хто ж тобі, дурному, вмиватися подає? »; Генерали, яких він замість «го-вядінкі» пригостив друкованими пряниками і цукерками: Проте, брат, дурний же ти поміщик! », і, нарешті, капітан-справник: «Дурний ж ви, пане поміщик!» Дурість поміщика видно всім, тому що «на базарі ні шматка м'яса, ні фунта хліба купити не можна», скарбниця спорожніла, так як подати платити нікому, «поширилися в повіті грабежі, розбій і вбивства ». А дурний поміщик стоїть на своєму, проявляє твердість, доводить панам лібералам свою непохитність, як радить улюблена газета «Весть». Його видає нездійсненних мрій, що без допомоги селян доб'ється процвітання господарства. «Думає, які він машини з Англії випише », щоб холопського духу аніскільки не було. «Думає, яких корів розведе ». Його мрії безглузді, адже він нічого самостійно зробити не може. І лише одного разу задумався поміщик: «Невже він справді дурень? Невже та непохитність, яку він так плекав у своїй душі, в перекладі на звичайний мовою означає тільки дурість і безумство? .. »У подальшому розвитку сюжету, показуючи поступове здичавіння і озвіріння поміщика, Салтиков-Щедрін вдається до гротеску. Спочатку «обріс волоссям ... нігті у нього стали, як залізні ... ходив все більше рачки ... Втратив навіть здатність вимовляти членороздільні звуки ... Але хвоста ще не придбав ». Хижий натура його проявилася в тому, як він полював: «немов стріла, спаде з дерева, вчепиться в свою здобич, розірве її нігтями та так з усіма нутрощами, навіть з шкурою, і з'їсть ». Днями трохи капітана-справника НЕ задер. Але тут остаточний вирок дикому поміщику виніс його новий друг ведмідь: «... Тільки, брате, ти даремно мужика цього знищив! - А чому так? - А тому, що мужика цього є не в приклад здібніші було, ніж вашого брата дворянина. І тому скажу тобі прямо: дурний ти поміщик, хоч мені і друг! »Так в казці використаний прийом алегорії, де під маскою тварин виступають людські типи у їхньому нелюдських відносинах. Цей елемент використаний і в зображенні селян. Коли начальство вирішило «зловити» і «оселити» мужика, «як навмисне, в цей час через губернію летів отроівшійся рій мужиків і обсипав всю базарний майдан ». Автор порівнює селян з бджолами, показуючи працьовитість Коли селян повернули поміщику, «в той же час на базарі з'явилися і борошно, і м'ясо, і живність всяка, а податків в один день надійшло стільки, що скарбник, побачивши таку купу грошей, тільки сплеснув руками від подиву і скрикнув: - І звідки ви, шельми, берете! »Скільки гіркої іронії в цьому вигуку! А поміщика впіймали, помили, постригли йому нігті, але він так нічого і не зрозумів і нічому не навчився, як і всі правителі, що розоряє селянство, оббирали трудівників і не розуміють, що це може обернутися крахом для них самих.

Значення сатиричних казок в тому, що в невеликому за обсягом творі письменник зміг з'єднати ліричний, епічний і сатиричний початку і гранично гостро висловити свою точку зору на вади класу можновладців і на найважливішу епохи проблему - проблему долі російського народу.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.coolsoch.ru/