Справжня
народність на сторінках поеми Н. А. Некрасова «коробейники» h2>
Новим словом в
поезії Некрасова стала поема «коробейники», написана в 1861 році. Головним
її гідністю з'явилася народність, розкрита поетом з багатьох сторін. Вже сама
присвяту: «Друга-приятелеві Гаврила Яковичу (селянину села Шоди,
Костромської губернії) »- задає тон пове наленню. p>
«коробейники» --
про селян і для них; Некрасов мріяв про час, коли народ буде грамотним
і стане читати гарні книги: p>
Ех! Ех! Прийде
Чи времечко, p>
Коли (прийди,
бажане !..), p>
Коли мужик не
Блюхера p>
І не мілорда
дурного - p>
Бєлінського і
Гоголя p>
З базару
понесе? p>
Але Микола
Олексійович Некрасов не просто марно мріяв, а своєї подвижницької
діяльністю і творчістю наближав цей час. Хоча твір
призначалося для масового народного читання, воно не стало від цього менш
чудовим в художньому плані. p>
Ні про яке
спрощення немає й мови. е. p>
Гей, Федорушкі!
Варварушкі! p>
Відмикайте
скрині! p>
Виходьте до нас,
Сударушка, p>
Виносьте
п'ятаки! p>
Дружини чоловікових --
Молодиця p>
До коробейників
йдуть. p>
Червоний
дівчини-лебідонька p>
новіни свої
несуть. p>
Сам сюжет поеми
вихоплені з народного життя Гаврила Яковичем Захаровим і розказано автору. Але
зміст твору не обмежується трагічною долею коробейників Це
епічна поема, що охоплює багато сторін народної російського життя. p>
Цар дурить --
народу лишенько! p>
Гострить російську
скарбницю, p>
фарбує кров'ю
Чорно морюшко, p>
Кораблі валить
на дно. p>
Як бачимо, у
поемі відбилися і події російсько-турецької війни. У «коробейники» чується
справді народне ставлення до цього кривавого події. p>
Переклад свинцю
та олова, p>
Так видалимо
молодцям. p>
Весь народ
повісив голову, p>
Стогін стоїть по селах.
p>
Поема
досить багатопланова, важливу роль у ній відіграє любов, в якій розкрилися
глибини душі одного з найпривабливіших жіночих образів у поезії Некрасова
- Селянки Катерінушкі. p>
Добре було
детінушке p>
сипати ласкаві
слова, p>
Так важкенько
Катерінушке p>
Парня чекати до
Покрова. p>
«Ой, легка,
легка коробушка, p>
плечі не ріже
ремінець! p>
А всього взяла
зазнобушка p>
Бірюзовий
каблучку ... » p>
«Ти женись,
женись на мені! p>
Ні тобі, ні
свекру-батюшки p>
Миколи не
согрублю, p>
Від свекрухи,
твоєї матінки. p>
Слово всяке
стерплю. p>
Не дворянка, не
купчиха я, p>
Та й вдачею-то
смирна. p>
Буду я невістка
тиха. p>
Роботяща
дружина ... » p>
Любов викликала
до життя могутню пісенну стихію. Відомо, як глибоко ввійшла у свідомість, стала
і по побутування народної чисто літературна Некрасовська «Коробушка», за
визначенням А. Блоку, «велика пісня». p>
Ой, повна,
повна коробушка, p>
Є й ситці і
парча. p>
Пожалій, моя
зазнобушка, p>
молодецького
плеча! p>
Виді, виді в
жито високу! p>
Там до ночки
підожду, p>
А завіжу
чорноокої - p>
Всі товари
розклади ... » p>
Але поема дає і
епічні картини російського життя із замальовками поміщицького побуту, з масовими
селянськими сценами. Історія про Тітушке-Ткач, «Пісня убогого мандрівника»,
проспівана на одній млосної ридаючої ноті з одноманітним приспівом, органічно
входять до складу поеми, яка весь час ніби росте зсередини, «обростаючи»
новими й новими епізодами. Не випадково в основу її закладено сюжет - подорож,
що дає можливість широко і всебічно охопити російську народну життя. p>
Гей, ви,
купчики-голубчики, p>
До нас ідіть
ночувати! p>
Ночували наші
купчики, p>
Вранці рушили
знову. p>
легенько
посуваються, p>
нагромаджує
бариші. p>
Некрасов НЕ
ідеалізує народне життя. Вона убога й сувора, часом драматична. У темному
лісі від рук лихого лісника гинуть коробейники. p>
коробейники
відсахнулися, p>
Бог помилуй --
смерть прийшла! p>
Почитай що
разом вдарили p>
Два рушничні
стовбура. p>
Без словечка
Ванька валиться, p>
З криком падає
старий ... p>
Це унікальна
поема. У самому її ритмі закладений пісенний мотив. Відомий російський критик
Аполлон Григор'єв писав: «Однією цієї поеми достатньо, щоб переконати кожного,
наскільки Некрасов поет грунту, поет народний, тобто наскільки поезія його
«Органічно пов'язана з життям». p>
Дощику, чи що,
збирається, p>
Ходять по небу
бички, p>
Вечір пущі
насувається, p>
Притче йдуть
мужички. p>
Пес біжить
стороною, нюхає, p>
Щохвилини
чує дичину, p>
Чу! як ухаліца
гупає, p>
Чу! дитиною
стогне сич. p>
Список
літератури h2>
Для підготовки
даної роботи були використані матеріали з сайту http://ilib.ru/
p>