Звичайний хлопець

По дорозі прифронтовій,

Запоясан, як у строю,

Йшов боєць у шинелі нової,

наздоганяв свій стрілецький полк

Роту першим свою.

А. Т. Твардовський

Твори Олександр Трифонович Твардовський відрізняє ліризм, правда життя і прекрасний, звучний і образну мову. Автор органічно зливається зі своїми героями, живучи їх інтересами, почуттями та бажаннями. Часом важко зрозуміти, де говорить поет, де -- його герой, а де - солдатська маса. Це свідчить про велику майстерність Твардовського, його умінні жити інтересами країни, її сумом, радощами.

Поема «Василь Тьоркін »є однією з найкращих в його творчості. Твір правдиво, образно і яскраво говорить про найтяжче випробування для Росії - Великої Вітчизняній війні. Автор домігся того, що його поема стала справді всенародно відомої: її читали на фронті і в тилу. А Василь Тьоркін став улюбленцем солдатів, йому наслідували, вірили в реальність такого бійця, страшилися почути звістку про його загибель. Хто ж він такий? Василь Тьоркін-«тертий калач», пройшов Фінську війну, вміло і завзято воює на фронтах Великої Вітчизняної. Типовий представник покоління, що виніс на плечах всі тяготи лихоліть. «Просто хлопець сам собою він звичайний». Тьоркін відповідально ставиться до своєї справи, беручи на себе труднощі, не ховаючись за спини товаришів. «Якщо не я, то хто ж?» - Принцип його життя.

Вирушаючи вплав по крижаній річці, Тьоркін виконує відповідальне завдання.

Далі стопку -- почав жити,

Підвівся на ліжка: -

Дозвольте доповісти ...

Взвод на правому березі

живий-здоровий на зло ворогу!

Доповів по формі, наче

Негайно плисти йому назад. -

Молодець, -- сказав полковник, -

Молодець! Спасибо, брат ...

Скрізь герой серед солдатів: жартує чи веде «політбеседу», підтримує дух воїнів.

Тьоркін, Тьоркін, добрий хлопчина,

Що тут сміх, а що печаль.

загадав ти, друг, чимало.

загадав далеко вдалину.

Багато що вміючи, Тьоркін не хизується перед товаришами, а намагається полегшити фронтовий побут собі і оточуючим. Він майстер всі руки і, коли на дорозі трапляється зупинка, не примушує себе просити, а грає на гармонії для бійців, підтримуючи їх дух, допомагаючи зігрітися.

І, що змінили пальці швидко,

Він, як ніби на замовлення,

Тут повів про трьох танкістів,

Трьох товаришів розповідь.

Не про них чи слово в слово,

Чи не про те пісня вся.

і похнюпився суворо

У шоломах шкіряних друзі.

Не мудруючи лукаво, веде від своїх читачів за героєм поеми по фронтових дорогах на захід. І чим ближче кордону Росії, тим весело та смішно стає розповідь.

Свято близький, мати-Росія,

Оберн на захід погляд:

Далеко пішов Василь,

Вася Тьоркін, твій солдат.

Поема «Василь Тьоркін »-незабутня і образна літопис війни, яка пройшла випробування часом, залишається і для нас невичерпним джерелом правди про страшних і героїчних роках воєнного лихоліття.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://ilib.ru/