МЕЖІ Варіативні ПРЕДКОВІЧНІ та запозичених Лексема в циганському Діалект

А. Проблема ідентифікації лексичної одиниці в діалектах неписьменній мови розпадається на ряд аспектів. Тут ми виділимо: а) варіювання фонемного складу; б) варіювання лексичного значення; в) варіювання граматичних властивостей. Щоб вірно оцінити відносини між споконвічної і запозиченою лексикою, слід врахувати, що цигани двомовні, при цьому використання перший мовної системи (рідного діалекту) з функціональної точки зору носить вторинний характер (підпорядкованість виявляється і в копіюванні синтаксичних конструкцій і в великій кількості семантичних калік), вичерпується побутом і традиційними промислами. Досить точно оцінював особливості білінгвізму циган А.П. Баранников, який писав: "... рідна мова для них українська, і циганського вони вчаться пізніше, ніж українському "[1 ]. До тотожним висновки наводять і наші спостереження на території Західного Сибіру. Функціональне схожість з острівними діалектами [2 ] Посилюється тим, що офіційне спілкування за допомогою такої мовної системи можливе лише з обширними включеннями з первинної системи, напр.: "Про хай народоя ле Уніуняке Советіко "[3 ]. Таким чином, говорячи про двомовність циган, не слід забувати про найсильнішою функціональної асиметрії двох мовних систем.

1. Варіювання фонемного складу слова

Визначення загального фонемного складу слова в ряді діалектів приводить нас до проблеми компаративістських реконструкції стану близько 700 років тому, за нашими підрахунками. Всі методи реконструювання, що використовуються нами нижче, носять характер ініціал: "чую - слухаю" - (д) ашунав (келд.) [4 ] - Шунава (пн.); "покликом" - (д) аккарав (келд.) - кхарава (пн.); "дожену, досягаю "- (д) Арасан (келд.) - ресава (урс.);" в "- АНДР-О [5 ], Андо (келд.) - адо (укр.) - дро (пн.) - ано (южносл.); "буду, стану" - АВ-АВ - явава (пн.) - авав (келд.) - овав (урс.); "виходжу назовні" - НКЛ-АВ -- анклав (келд.) - іклав аврі (южносл.). Окремо стоять ініціальний метатеза: "торгова угода" - рили/Арлі (южносл.); "жену, веду" -- НГЕР-АВ - інгерав/нігерав (келд.) - ід'арав (южносл.); "тримаю" -- НКЕР-АВ - інкерав/нікерав (келд.) - ід'арав (южносл.); іноді метатеза носить пристосувальний характер при освоєнні запозичених слів: Green bridge -- зелані: пу: рдж '(слово пу: рдж' - іранізм, СР пхурт (пн.) "міст", іранське прихо-, кінцевий змінився під впливом англійської), Curd village -- кру: дененгі влідж'а (уел.).

лабіалізація. Коливання в межах між у і про часто оголюються міжмовних контактами: польське bochenek - російське буханець, південнослов'янське диво - угорське csodo, східнослов'янське скора/шкура і т.п. Подібні варіації можливі і в циганському: "сила" - ЗОР, "сильно" - ЗУРАЛЕС; "зверху" -- оправ/управ (пн., келд.); "чорніти" - калевава (пн.) - калював (келд.). Як узкотерріторіальное явище відзначається кілька випадків лабіалізація е: "голова" - Шеро - шоро (южносл.), шоро (пн., Добровольський, однократно); "ліс" - ВЕШ - вош (южносл.); "живіт" - ПЕР - пір (южносл.). Широко представлена межслоговая асиміляція голосних в діалектах влашской групи: "красивий" - миндро (урс.), мундро (келд.) - молд. миндру; "треба" - трэби (пн.) -- требуіел (урс.) - трубул (келд.) - молд. вимагаючи; "маленький" -- ци (г) норо (пн.) - цунуно (келд.).

Внутрісловная метатеза в циганських діалектах зустрічається частіше, ніж у сусідніх з ними слов'янських, іноді вона викликається асоціативними зближення на рівні морфем: "дурний" - діло (келд.) <* дініло - деніло (урс.) - дінело (уел.) - Дилино (пн.) - диліно (пол.). Слідом за Потт [6 ] Можна вважати, що слово це має іранський корінь і циганський суфікс, в північних діалектах відбулася перестановка л/н під впливом польської duren, латиського durns. Побічно підтверджує цю можливість запозичення з слов'янського, трансформувалося зворотним способом під тиском суффіксальних утворень на-ло: "зелений" - зелено (угор, уел.) - Зелена, зелано (пн.) - у німецької рукописи минулого століття: E rukkes hi sennele patrija = Е рукхес (ТЕ) си зенеле патр [7 ].

II. Варіювання семантичного обсягу слова

Не зупиняючись на більш тонких нюансах лексичної семантики, розглянемо ряд слів, де денотат наведемо у точних кордонах. Частини тіла: Думо - спина (пн.) - Плече (келд.) - зад-спина (уел.), най - палець (келд.) - ніготь (пн.), муй -- особа (пн.) - рот (келд.). Важче врахувати обсяг дієслівної лексеми. Деякі відмінності представлені нижче схематично.

БЕШАВ 1. сиджу. 2. живу осіло. Перше значення в діалектах може відрізнятися так: бешав тердо + Бешав пе бул + бешав тіла (келд.) = тирдевава (пн.) + бешава + пасевава (пн.). Істотно змінюється основне значення слова при виникненні нових опозицій з запозиченими словами. У діалектах півдня, що знають вираз лав сама або лема сама "дивитися", семантичний обсяг традиційного диккав "дивитися, бачити" обмежується другою частиною. Перебудувалася опозиція "палець - ніготь": ангушт - най (пн.), най - вундіе < молд. (в) унгіе (келд.). ШУНАВ "слухаю, чую" за рахунок додатки слоднимі дієсловами кан дав "слухаю (сь)" і ттов (ав) кан "слухаю" спеціалізуються переважно в значенні "чую" (келд.).

До розглянутим явищам примикає омонімія. Словотворчі омоніми: Марді (пн.) 1. год. 2. рубль (слово є причастям від дієслова марава "б'ю", субстантівірованним двома шляхами: годинники б'ють, рублі чеканяться). Омоніми різного походження: чик (келд.) 1. бруд. 2. чих (останнє тільки в складі ідіоми чик дав "чхає").

III, Варіювання граматичних властивостей слова

Проблеми двомовності в цьому аспекті проявляються особливо гостро. Гнучкість циганського в передачі особливостей мови автохтонів засобами граматики вельми примітна: чіріклі дружин. (пн.) - чірікло чоловік. (пол.), пор. російське птах -- польське ptak; лач чоловік. (пн.) - лач дружин. (келд.) і т. п. Контактуючи з восточнороманскімі мовами, діалекти влашской групи виробили аналогію займенники 3 особи середнього роду: Акеті ло! - "Ось воно!" (келд.), ті ж діалекти на території Угорщини можуть втрачати опозицію за родом, узагальнюючи вої "вона".

предикативу "треба, повинно" відповідає трэби (пн.), трубу-(укр.), в той же функції можливий дієслово трубул (келд.), формально - 3 особа од. числа наст. часу, з більш рідкісними формами трубув "мені треба", трубус "тебе повинно ". У урсарей требуіел також дієслово, тотожний граматично восточнороманскому вимагаючи. Требуйас (келд.) є калькою сербського требало jе (перфект, 3 особа од. числа середнього роду - формально, безособове - семантично) [8 ].

Південні діалекти активно використовують складні дієслова, що займають проміжне положення між ідіомами та словами. Вони зазвичай складаються з допоміжного дієслова та іменний частини. Невиправдане розширення цієї частотної формули на коло явищ інший природи призводить до хитким етимологічним побудов, уникнути які допоміг б точний облік граматичних властивостей розглянутих дієслів. Важко погодитися, наприклад, з такими припущеннями: ВАЗДАВ "підіймав" <ВАСТ "рука" + Дава "даю" [9 ], В інших діалектах йому відповідає газдава, але Васт, що доводить різницю в походженні початкового у-у двох випадках: мотхов (ав) "кажу" <мос - "рот" + тхов "ставлю", мос <муйес-непряма основа, яка не може бути знахідному відмінку неживого іменника; солахав "клянусь" <з (в) лах "клятва" + хав "їм", бо дієслово хав припускає Претер халем (южносл.), а тут маємо форму солахадем, тобто передбачається солах-ав.

Б. Ідентифікація маніфестантів варіюється лексеми - проблема дуже цікава і для історії тих мов, з яких проводилося запозичення. Двомовна мовне середовище виробляє "механізм" перекладу з родинного мови, до деякої міри схожий з механізмом встановлення праязикових відповідностей. Своєрідний варіант такої системи "доучета" регулярних відповідностей дає історія циганських мовних контактів. Так, жоден діалект циган не зберіг споконвічного назви для "довгий, довгий", це слово всякий раз запозичено з чергового, зустрінутого на шляху індоєвропейського мови. Говорячи точніше, його звучання засвоювалося шляхом мінімальної добудови схоже яке звучало попередника. Дленго/Длуги (пн., пол.), Пор. польське dlugi і, ймовірно, німецьке lange. Дленго також можна пояснити розвитком гіперкорректівного носового (Ен <* е), як у Ленг (пн.) "луг" або амбладо (пн.) "пуд", пор. ублавава (пн.) "вішають, зважую ", уклісто (пн.)" верхи "- анкесто (келд.)" верхової, вершник "і т. п. Лунга (келд.), мн. лунжі - восточнороманское слово. Можна припустити, що до приходу в Європу це слово позначалося одним з контінуантов іранського * дра: з, досить скоро змінили індійське слово.

Ще один приклад поступової коректування фонетичного оформлення слова за рахунок зближення з черговим індоєвропейською еквівалентом - це числівник "дев'ять". Європейське циганське еня/Іня зазвичай зіставляється з новогрецьким 'ennea. Можливо, що засвоєння грецького слова було полегшено проміжним запозиченням з вірменського іне на місце споконвічного * НОВ, Ср гінді на: в, ще в Малої Азії. Тотожно, * відхо "вісім", порівн. гінді а: тх, через посередництвом вірменського утх легко злилося з новогрецьким 'oxto: і дало сучасне ОХТО, відоме в усіх європейських циганських діалектах.

Гіпотетичні побудови такого роду можуть доповнити завжди фрагментарний матеріал; облік всіх ревльних лексичних варіантів, що співіснують в такому складному многодіалектном конгломераті, яким є циганський, залишається поки що нездійсненним завданням.

Примітки

1. Бараннiков О.П. Украiнськi цигани. Київ, 1931, с. 5.

2. Ср Судник Т.М. Діалекти литовсько-слов'янського прикордоння. М., 1975, с. 21.

3. Кант Г. Фолклорос романо. Кишинів, 1970, с. 4.

4. У даній статті використовуються такі скорочені найменування діалектів і джерел: келд. - Діалект келдерарей, см.: Зразки фольклору циган-келдерарей. М., 1981; півн. - Севернорусскій циганський діалект, см. Циганське-російський словник. М., 1938; укр. - Діалект циган України, см.: Бараннiков. Указ. соч.; южносл. - Югославські циганські діалекти, см. Ухлік Р.: Српскохрватскоціганскі речник. Сараjево, 1947; підлогу. - Діалект польських циган (нижинни), див: Ficowski J. Cyganie na polskich drogach. Krakow, 1965; урс. - Діалект урсарей, см.: Кант Г. Указ. соч.; угор. - Діалект влашской групи, см. Csenki J, Csenki S. Cigany nepballadak es keservesek. Budapest, 1980; уел. - Уельський циганський діалект, см. Fowkes R.A. Onomastic Sophistication of the Gypsies of Wales. - Names, v. 25, 1977.

5. Так в цiй статті позначаються реальні і реконструйовані форми циганських слів загальноєвропейського поширення.

6. Pott A.F. Die Zigeuner in Europa und Asien. T. 2. Halle, 1845, S. 313.

7. Ibidem, S. 480.

8. Ісаченко А.В. Граматичний лад російської мови в зіставленні з словацьким. Морфологія I. Братислава, 1954, с. 364.

9. Ухлік Р. Композитні вербалне локуціjе у ромської. - Центарой за балканолошка іспітіванья, кн. 13. Сараjево, 1977, с. 309-342.

Список літератури

В.В. Шаповал. МЕЖІ Варіативні ПРЕДКОВІЧНІ та запозичених Лексема в циганському діалектів.