СИНТАКСИС І СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА: Трук І ПОНАПЕ

1. Введення

У цій статті розглядаються деякі синтаксичні відмінності між двома мікронезійскімі мовами: трукскім і Понапе, соціальні та культурні фактори, завдяки яким відбулися відомі, що заслуговують на увагу синтаксичні перетворення. Мови та культури трукцев і понапеанцев генетично пов'язані, але вони виявляють відмінності, які, очевидно, виникли в умовах географічної ізоляції протягом двох або більше тисячоліть. (В обох мовах збігається близько 40% слів зі списку Сводеша в 100 слів. Застосовуючи раніше встановлену норму збереження у відповідності з цим списком, що дорівнює 0,86 на тисячоліття, отримуємо 1100 р. до н.е. як дату розбіжності цих двох мов).

Дані по цих мов і культур були зібрані під час польових спостережень у період 1949-1953 рр.., коли я працював за завданням уряду Східних Каролінські островів, підопічною території США. Ці польові спостереження були доповнені опублікованими і неопублікованими роботами інших дослідників, якими я мав можливість користуватися. Звичайно, не можна припустити, що ці дослідники обов'язково схвалять формулювання, що містяться в даній статті. У мене є підстави думати, що в деяких випадках вони їх не схвалять. Що стосується цих мов, то особливої згадки заслуговують Словник трукского мови Елберта (1947 р.), неопубліковані граматичні нариси Дайена (по трукскому мові) (1948 р.) і Гарвін (по понапеанскому) (1949 р.). Що стосується соціальної структури та пов'язаних з нею тим, то особливо корисними виявилися монографії Гледвіна (1953) та Гуденафа (1951) по трукскому і неопубліковані доповіді Бескома (1946) та Різенберга (1949) по понапеанскому. Я придбав уміння висловлюватися на обох мовах, транскрібіруя незліченні тексти і вправляючись у мовлення на кожному з них протягом трьох-чотирьох років.

Термін "соціолінгвістика" найчастіше застосовується до вивчення мовного варіювання в рамках одного суспільства і однієї культури, яке залежить від конкретних мовних ситуацій, відносин між що говорить і слухає, від класових розходжень і т.д. Дослідження відмінностей між двома мовами прийнято вважати "вивченням мови і культури". Однак цю статтю можна було б віднести як до тієї, так і до іншої категорії - як до соціолінгвістики, так і до галузі вивчення мови та культури, - оскільки в ній передбачається, що розбіжності, що виникли між цими двома спорідненими мовами, обумовлені давніми деякими відмінностями в основних рисах громадської структури цих двох мовних спільнот.

Між іншим, ці відмінності суспільної структури в свою чергу можуть бути співвіднесені з відмінностями в географічних умовах існування цих двох товариств. Тут ми не будемо торкатися можливого впливу географічних чинників, а лише зазначимо, що Понапе являє собою єдиний цілісний масив, загальною площею більший, ніж Трук, і більш віддалений від інших населених островів, у той час як Трук -- це складний атол (мережа невеликих високих островів всередині великої лагуни), що знаходиться на невеликій відстані від двох ланцюгів заселених низьких островів. За наявності неолітичної техніки, приблизно в рівній мірі ефективною в обох цих місцях, з точки зору географічних умов більш широке суспільство легше могло б сформуватися на острові Понапе, ніж на островах Трук, і є свідчення того, що саме так воно й було насправді.

Товариства, мови та культури трукцев і понапеанцев мають багато спільних рис, але вони занадто численні, щоб описувати їх тут. Навпаки, у цій статті увагу зосереджено на деякі розходження між цими двома культурами, по-перше, в плані синтаксису, а по-друге, в плані соціальної структури, яка розглядається тут як чинник, що визначив розбіжності в синтаксисі. Проте слід мати на увазі, що в мовній і соціальній структурі риси подібності є основними і загальнопоширеними.

Оскільки мова виявляється особливо консервативної частиною культури, йдучи своїм корінням в глибоке минуле, то при вивченні мовної та соціальної структури ми неминуче стикаємося з проблемою відставання культури. Якщо ми вивчаємо ставлення мовної форми до суспільства або культурі, розглядаючи кожен раз яку-небудь одну неписьменній культуру, ми весь час будемо стикатися із труднощами при спроби прив'язати існуючі мовні форми різного віку до різних стадій розвитку суспільства і культури, на яких вони виникли, поки не зробимо зручного, хоча, можливо, і наївного припущення про те, що пристосування структури мови до змін у суспільстві і культурі відбувалося практично одночасно. Порівняння двох нерідних культур і мов, наприклад нашої власної з якою-небудь екзотичній культурою, внесе не набагато більше ясності, ніж дослідження в області однієї культури, тому що, навіть якщо вдасться показати, що два суспільства недавно зблизилися в галузі культури, слід очікувати, що мови будуть різні, оскільки різні їхні, так би мовити, відправні пункти. Правильним методологічним рішенням буде порівняння двох споріднених мов, висхідних до загального предка. Тільки тоді всі виявлені відмінності будуть відмінностями, що виникли після поділу цих двох мовних спільнот. І якщо факти впливу громадської структури на мову дійсно мають місце, вони повинні виявитися в сфері цих досить обмежених лінгвістичних відмінностей. Проблема тим самим у значній мірі спрощується і, принаймні в теорії, робиться вирішуваною. Відразу ж видно, як надмірність або недостатність того чи іншого ділянки словника співвідноситься з розвиненістю тієї чи іншої галузі культури, а також з внутрішньою структурою суспільства, оскільки в ньому є окремі групи, що володіють специфічною лексикою. Однак цей зв'язок між відносною диференційованість областей лексики і соціокультурним підйомом якихось галузей діяльності кілька програє у своїй привабливості саме в силу своєї очевидності, хоча тут можна було б зробити багато корисного за допомогою швидкодіючих обчислювальних машин.

Дослідження в області відносини синтаксису до соціальній структурі та культурі не так багато, і вони не настільки успішними. У деяких з своїх робіт Уорф (Керролл 1956) виходить за рамки розгляду лексичних відмінностей, але і при цьому він підкреслює значимість граматично необхідних категорій, сігналізіруемих особливими Морфема - афіксами або напівнезалежний частками. Уявна довільність синтаксису щонайменше припускає, що вплив соціальної структури, якщо воно існує, не носить всеосяжного характеру і позначається, мабуть, досить повільно. У той же час, якщо ми збираємося створити теорію еволюції синтаксису, буде, ймовірно, дуже корисно почати з дослідження пар споріднених мов, що виявляють порівняно незначні і зручні для аналізу розходження, і спробувати знайти пояснення відмінностей такого масштабу.

Наступний розділ містить опис відмінностей в синтаксисі двох вищезгаданих мов - в основному відмінності в іменних сполученнях. Потім йде опис деяких основних відмінностей в суспільній структурі, які, можливо, якось пов'язані з синтаксичними відмінностями. Нарешті, пропонується можливе пояснення мовних відмінностей з точки зору впливу соціальної структури на відмінності в культурному психології.

2. Синтаксичні відмінності: іменні поєднання

Граматичні відмінності між двома цими мовами нечисленні. Є деякі відмінності у морфології, найпомітніше з яких полягає в тому, що мова про. Понапе має складнішу дієслівну суфіксація. У синтаксисі найбільш разючими є відмінності, пов'язані з утворенням іменних сполучень і іменників, і саме про них піде мова в подальшому.

В обох мовах іменні поєднання можуть бути утворені комбінацією іменників з іменниками або з членами інших формальних класів, які визначають іменники. До цих іншим формальним класах і в трукском мовою, і в мові Понапе відносяться прикметники, вказівні займенники, звичайні визначення, питальні визначення, класифікатори числа і класифікатори приналежності.

Іменник в іменному поєднанні зустрічається в двох формах: суффігірованной і несуффігірованной. В обох мовах є два типи суфіксів іменників: суфікси приналежності (відповідні особисті займенники) і конструктивні (construct) суфікси,-n або-Vn, які можна перекласти на англійську мову приводом of без зміни порядку слів (наприклад трукское f