ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ РОСІЙСЬКОЇ АРГО

Вступ

"Відмінна риса в наших вдачі є якесь веселе лукавство розуму, насмішкуватість і живописний спосіб виражатися ", - писав О. С. Пушкін. Образність, характерна для арго, це образність переважно зі сфери "гумору шибеників "[1], яка останнім часом привертає до себе все більше пильну увагу з ряду причин ... (Бондалетов, 1966; Скворцов, 1980).

Арго розуміється, в даному випадку, як різновид російської мови, що існує на базі російської мови, що обслуговує різні колективи асоціальної, так званого злочинного елементу: спекулянтів, злодіїв, хуліганів (до злочинців в СРСР відносять і гомосексуалістів, цим і обумовлена застереження так званого) [2]. Розгляд в даний час російського арго як професійного мови злочинців не відповідає соціальної ситуації, хоча і суперечить соціальним завданням відповідних органів [3].

1. Лексикографія

Арготіческая лексика відсутнє в словниках російської мови, або включається в них з відповідними послід (мова йде про словниках, що видаються в СРСР для широкої читацької аудиторії). Про це хотілося б сказати дещо докладніше.

Найбільшим виданням словників арго є що вийшло в Нью-Йорку чотиритомне видання, підготовлене В. Козловським. Крім цього зібрання з'явилося ще кілька словників у Франкфурті-на-Майні, Мюнхені і в Нью-Йорку (Відомості росіян злодійських словників ... Козловського, 1983; Б. Бен-Яків, 1980; А. Скачінскій, 1982; Козловський, 1986). У Радянському Союзі в 1978 і в 1987 рр.. видавалися словники (крім зібраних у 4-х томах), призначені для службового користування. На відміну від зарубіжних видань вони не містять ілюстративного матеріалу і представляють по суті списки слів і виразів, розташованих у більш-менш алфавітному порядку. У цих списках-словниках зустрічається велика кількість помилок і некоректних тлумачень значень (у ряді випадків значення арготизмів тлумачиться за допомогою арготизмів без відповідних приміток).

Разом з тим вони містять значний лексичний корпус, відсутній у зарубіжних виданнях і відображає новоутворення останніх років. Здається, зараз цілком реальним є видання великого словника арго, що враховує вікову лексикографічну практику. Про наукової значимості такої роботи говорити не доводиться.

2. "Блатная музика" і просторіччя

що відзначається дослідниками процес активізації арготіческой лексики, розширення сфери її вживання призвів до того, що в сучасній російськомовної художньої літературі вони зустрічаються практично без будь-яких послід і приміток (Астаф'єв, 1989). Це наочно свідчить про широкий проникненні арготизмів в просторіччя, яке просякнуте "блатний музикою", тобто арготизмів. Центробежная політика "виправлення" злочинців і "злочинців" приводила до того, що "колишні", тобто мали судимість ( "зеки", "тюремники"), опинялися серед цивільного населення під фіктивним наглядом відповідних органів.

Масштаби ж "колонізації", що стали відомими після появи творів А. Солженіцина, В. Максимова, В. Шаламова та багато інших. інших, проливають світло на соціальні причини активізації арготизмів: "Без цих блатних словечок НЕ залишився ні одна людина чоловічої або жіночої статі, укладений або вільні, -- побував на Колимі ... "(Шаламов, 1982, 221-222).

Розширення сфери вживання арготизмів пов'язано і з тим, що стилістично вони не відрізняються від просторічних слів і виразів [4] з їх своєрідною експресивністю. Розмежувати арготизмів і просторічні слово не завжди представляється можливим (Бен-Яків, 1980, 13).

На рівні окремих одиниць як критерії розмежування просторічні і арготіческой лексики можуть бути використані семантичний і валентностний критерії. Наприклад: Що розкрив амбразуру? Вафлі повітрям не літають! Висловлювання містить відомі словоформи, і все ж таки сенс вислову неясний внаслідок наявності у відомих словоформ невідомих значень. У даному випадку амбразура вживається в значенні "рот", вафлі означає "чоловічий статевий орган при оральному зносинах ". Неясність вираження представляє відмінну рису арготизмів, що представляють собою стійкі поєднання. Валентностние характеристики словоформ, під якими, слідом за А.Ф. Лосєвим, розуміється сполучуваність, тобто здатність "окремого знака вступати у зв'язок з іншими знаками ", як не можна переконливіше підтверджує аксіому: "Мовна валентність завжди є нескінченна стихійна інтерпретатівно-смислова валентність "(Лосєв, 1982, 125, 134).

В вищенаведених прикладах незвичайна, незвична сполучуваність звичайних, звичних словоформ маркує арготизмів на відміну від просторічні вирази: "Вся лінгвістична "блатность" позначається не тільки в окремих словах, яким присвоєно своєрідне значення, але теж в особливих, незвичайних поєднаннях слів з присвоєними їм своєрідними асоціаціями "(Бодуен де Куртене, 1908, XIX).

3. Соціальні та лінгвістичні причини незрозумілості жаргонізмів

Така сполучуваність породжена специфікою комунікативних інтенцій носіїв арго, з яких найбільш суттєвим є, мабуть, вираз негативного ставлення до не-блатним (як наслідок бінарного поділу навколишнього світу на "своїх" і "не-своїх") і підкреслення власної винятковості (останнє зближує арго і молодіжний жаргон, сленг) [5]. Похідними цих інтенцій є експресивність, емоційність, створювані за рахунок руйнування старих і встановлення нових синтагматичний зв'язків, що виробляє ефект окказіональності, образності і, одночасно, незрозумілості для не володіють арго.

3.1. Локальна асоціативність

Ця незрозумілість викликається цілим рядом причин. Серед них слід назвати відмінності базових знань, відмінність Пресупозиція, які викликають порушення процесу комунікації і в літературній мові. Ще однією причиною, і очевидно, найбільш істотною, є створення нових слів та їх значень переважно семантичним (лексико-семантичного) способом з усіма його перевагами та недоліками. Що виникають у такий спосіб нові слова і значення легко втрачають засновану на асоціаціях зв'язок з мотивуючими словами, якщо цей зв'язок не підтримується соціальними ситуаціями. Ср наприклад назви співробітників міліції: лягавих, сміття. Вони являють собою вторинні номінації, що базуються на асоціаціях з твариною, брудом, покидьками. Асоціації подібного роду типові при утворенні лайливих слів.

3.2. Варіативність і стандартизація

Незрозуміло в ряді випадків сприяє і варіативність на фонетичному, словотворче та морфологічному рівнях. СР: башки/Башлая/вежі, фікс (а), фарц (а), кодло (а), вафлер/вафліст, кореш/корефан, лягавий/лягавих/люгавий та ін Що ж стосується синтаксису, то його відмінною особливістю є прагнення до стандартизації. СР: "Якщо ми в нашій мові як елементарної, далі неподільною сінтаксіческоф частини пропозиції маємо по більшої частини слово, то злодійська мова такою одиницею має у величезному більшості випадків ідіоматичне вираз (associations fixes) - готовий штамп з декількох слів ... "(Лихачов, 1935, 83-84).

Стандартизація, вживання стійких сполучень є одна з передумов створення нових значень і слів лексико-семантичним способом. Один з компонентів такого сполучення зберігає загальноприйняте, загальновідоме значення, а інший -- арготіческое, причому синтаксична модель відповідає загальномовного, точніше: вираження ці будуються за загальномовного моделями. СР: посадити на голку -- посадити на піку/на кіл; зробити трояндочку - зробити операцію; тягнути на будь-кого - тягнути на себе ковдру [6].

"Голка" позначає "медичний шприц", а всі поєднання в цілому вживається в значенні "ввести кому-небудь наркотик за допомогою шприца". "Розочка" вживається як у значенні "напіврозбитий пляшка ", так і" рана, нанесена такою пляшкою ", а всі поєднання в цілому має значення "завдати рвану рану шматком пляшки "." Тягти на будь-кого "має значення" пред'являти претензії будь-кому, звинувачувати кого-небудь в чому-небудь "і є, очевидно, професійним запозиченням.

3.3. Запозичення

Дослідниками постійно підкреслювався значний відсоток запозичень в арготіческой лексиці (Бодуен де Куртене, 1908, XIII; Лихачов, 1935; Загальне мовознавство, 1970, 489; Тімрот, 1983, 136-141), що, безумовно, також є однією з причин незрозумілості для не володіють арго [7]. Цей аспект арготіческой лексики на прикладі російської мови розглядався в ряді робіт (Мова і література, 1931; Бондалетов, 1965; Тімрот, 1983). Здається, що вислів "Умовні мови і жаргони охоче вдаються до іншомовних запозичень. Засвоєнню іншомовних запозичень почасти сприяв рухливий спосіб життя деяких соціальних груп - ремісників, торговців, кримінальних елементів і ін Однак головна причина полягає в тому, що іншомовне слово є гарним способом маскування "(Загальне мовознавство, 1970, 489) міняють місцями причину і слідство і роблять помилку, про яку попереджав ще у 30-ті роки Д.С. Лихачов (Лихачов, 1935, 51-52). Ще раніше про причини запозичень писав І.А. Бодуен де Куртене: "Завдяки різношерстому племінного складу Російської держави до російської "блатний музиці" долучаються теж всякого роду "інородці" та "іншомовні", і вони, само собою зрозуміло, накладають свій відбиток на цей своєрідний продукт мовного творчості ... "(Бодуен де Куртене, XIII).

Разом з тим абсолютно справедливо відзначається значний відсоток запозичень з діалектів (Загальне мовознавство, 1970, 488), що також призводить до незрозумілості багатьох виразів [8].

4. Специфіка стійких сполучень

4.1 Семантична специфіка

Прихильність носіїв арго стійким сполученням загальновідома, вжиткового їх в мові надзвичайно висока. На прикладі цих типових виразів хотілося б проаналізувати семантичну структуру слова і порівняти його з відображеної в словниках.

Дієслово брати може виступатимуть у складі стійких арготіческіх поєднань в наступних значеннях:

1. "Заволодіти чим-небудь, отримувати у своє володіння" - Брати банк (хату, касу). Брати (с) розписом (листом, прописом) "заволодівати чим-небудь при допомоги ріжучих предметів ". Брати на халяву" одержувати щось без особливих зусиль ", також: Брати на шірмачка. Брати на конверт" одержувати у своє володіння, застосувавши фальсифікація ".

2. "Домагатися чого-небудь обманом" - Брати на пушку "обманювати, розставляти кому-небудь мережі ". Брати на бздюха" добиватися мети, залякавши чим-небудь ". Брати на бога" добиватися чого-небудь, впливаючи на почуття ". Брати на понт" добиватися мети за допомогою лестощів, обману ".

3. "Затримувати, заарештовувати" - Брати на кишені "затримувати з місці злочину ". Брати на порожню" затримувати без підстав.

4. "Домагатися успіху" - Брати на горло "добиватися успіху криком, кричати на кого-небудь ". Брати на Шарапа" нахабно нав'язувати будь-кому свою думку ". Ваша бере" ви перемагаєте ". Брати на передок (передком) "добиватися успіху за допомогою сексу (про жінку").

5. "Схоплює рукою, зубами" і т.д. - Брати за шкірку "хапати за комір, шию ". Брати на хомут" охоплювати за шию ззаду рукою ". Брати за храпок "хапати рукою за горло".

6. "Смоктати" - Брати вафлю на зуб (на ікло) "смоктати статевий член чоловіка ".

7. "Приймати з будь-якою метою" - Брати на себе "приймати провину за злочин на себе ".

8. "Ставити в безвихідне становище" - Брати за хобот (жопу, хомут).

9. "Забирати, виносити з собою" - Брати зайвого "забирати більше, ніж слід, ніж потрібно ".

10. "Відчувати дію, вплив чого-небудь" - Не бере "не діє, не впливає "(зазвичай в негативних конструкціях).

11. "Гвалтувати" - Брати волохатий сейф.

12. "Стягувати" - Брати на ніч "стягувати як плату за секс ".

13. "Наносити удар головою в обличчя" - Брати на калган.

14. "Отримувати даром" - Брати (не) за фик собачий. Брати на ФУК.

15. "Проводити дію у відповідності зі значенням іменника" -- Брати на справу "брати на крадіжку (злочин)". Брати в долю "ділитися здобутим". Брати кабур "робити підкоп".

16. "Замислюватися" - Брати в голову.

17. "Взяточнічать" - Брати (на) лапу.

18. "Знущатися над ким-небудь" - Брати (сміхом, Сміхачи) на характер "знущатися над потерпілим, висловлюючи йому псевдо-співчуття".

19. "Ображати" - Брати на зрозумів "ображати, вважати дурнем ".

20. "Випивати" - Брати на груди. Ср ньому.: sich einen zur Brust nehmen = etwas Alkoholisches trinken (Schonfeld, 1986).

З цього, звичайно, далеко не повного огляду очевидно, що семантичні структури дієслів відрізняються (Словник російської мови у чотирьох томах, 1985, т. 1, 113; Фразеологічний словник російської мови, 1986, 43-48). Деякі з наведених прикладів мають потреби в поясненнях. Брати на протяг має два значення: 1. "ховатися за допомогою прохідний двері від переслідувачів" і 2. "обманювати (обкрадати), використовуючи для цього прохідний двір (прохідну двері) ". Брати на конверт означає не тільки" отримувати в своє володіння, застосувавши фальсифікація ", але й" обманювати жертву за допомогою конверта "(згортки, що складається з грошей і листків паперу).

Перші два значення потребують застереження: дієслова в наведених сполученнях допускають синонімічних заміну дієсловами красти і заволодівати (чим-небудь). Брати хату означає для злочинця не "обкрадати квартиру", а "заволодівати чим-небудь, отримувати у своє володіння", тоді як для не-злочинця, який розмовляє просторіччі, актуально саме першого значення, то є "обкрадати квартиру" (хата в значенні квартира відзначається як розмовне: Koester, Rom, 1985, 424).

Разом з тим з впевненістю можна стверджувати, що розглянуті приклади не належать умовного таємного мови: більшість зазначених значень фіксується словниками [9]. Відмінності спостерігаються в існуванні окремих значень, властивих, з одного боку, арготіческім виразами, а з іншого - в вузькості спектру виражаються значень, у порівнянні з літературним споживанням.

4.2. Вжиткового різних структурних типів

Серед вищенаведених сполучень є як вільні, так і пов'язані, розмежувати які не завжди легко, Ср: брати в долю, брати на справу і брати на хомут, брати на конверт, брати на груди, брати на бога і т.д. Ідіоматічность таких виразів різна, але вкладається в традиційний поділ фразеологічних одиниць, запропоноване Ш. Баллі і В. Виноградовим (Баллі, 1961, 87; Виноградов, 1972, 23).

Існують фразеологічні зрощення: на бздюм (бздюмару) "удвох", перти буром "виявляти безрозсудну агресивність", голий Вассер "марно, не має сенсу", кидати палицю "здійснювати статевий акт "і т.д., фразеологічні єдності: посадити на парашу" принизити, образити ", котити бочку на будь-кого" сперечатися з більш авторитетним ", дати півня (півника, п'ять)" простягнути руку для рукостискання ", Бадяга розводити" вести даремний розмова "і т.д., фразеологічні сполучення: піднімати хай "шуміти", дати по рогам "збити пиху з кого-небудь" і ін

Деякі стійкі вирази, за нашими спостереженнями, діють більше "на емоції, ніж на інтелект "(Лихачов, 1935, 67) носіїв літературної мови, але не арго. Не тільки зниження і вульгаризм, а й образність арготизмів являє собою в ряді випадків особливість сприйняття носіїв літературної мови, Ср: брати на хомут, забити косуху "закурити цигарку з анаша ", брати на калган, брати в рот, атас цінковать" попереджати про небезпеку "та ін Цілком можливо, що ці вислови були образними півстоліття тому і для носіїв арго. Разом з тим значне число існують зараз виразів мають подвійний образністю: рушити локшину на вуха (СР вішати локшину на вуха), посадити на парашу, пасть порвати, закрити козу "поставити в скрутне становище ", відкинути копита" здохнути "[10].

Найбільшу по обсягом групу в наявному матеріалі (близько 400 стійких виразів) утворюють двокомпонентні поєднання, в яких опорними словами виступають дієслова, Ср: забивати баки "морочити голову", нарізати гвинта "вчинити втеча ", відкинути копита, розводити Бадяга, цінковать атас і т.п. Значно менш вживаними є а) іменні сполучення: голий Вассер, гнилий захід "потрібний тон у розмові", фінт вухами "несподіваний поворот справи ", глухий Закс" приховування злочину "; б) прийменниково-іменні: на цирлах "послужливо, навшпиньках", в натуре "Справді, дійсно", в дупель "в крайній ступеня ", на газах/під кайфом" напідпитку ", з понтом "важливо, пихато"; в) наречние: глухо як в танку "марно, немає сенсу ".

"Дуже поширені і у французькій і в англійській злодійської мови освіти з повторенням якого-небудь елемента, які Н.Я. Марр вважає "найдавнішими в звукової історії людства утвореннями ... У російській злодійської мови ми маємо, правда нечисленні, наступні приклади: "чик-бяк" "босоніж", "просто так" і ін; "фі-фу" "компанія паліїв", "гоп-стоп" "грабіж перехожих на вулиці "," ца-ца "" гроші ", і деякі інші (Лихачов, 1935, 83). Коло таких утворень представляється зараз більш широким. Ср: тити-мити "гроші", Авторська колонка "туди-сюди", "так-сяк", тип-топ "все гаразд, про Кей", чики-брік / чик-Брик "разом, швидко", жим-жим "трусить, боятися", аля-улю "гайда", ні бум-бум "нічого не розумію", му-му в вираженні му-му тягнути "морочитися, возитися з чим-небудь", ля-ля "балачки, пусті розмови", хо-хо не хо-хо?/Ху-ху не хо-хо? евфемістично вираження в значенні "чи не забагато ти хочеш?", тики-так "легко, запросто", ча-ча у виразі чу-чу отчубучіть "викинути штучку, здивувати", вась-вась "запанібрата" та ін Неоторие повтори фіксуються словниками розмовної мови, а в словниках літературної мови забезпечені позначкою простий.

Короткий огляд стійких сполучень підтверджує правоту вченого: "Треба докорінно переглянути всі наші "колективні уявлення" про злодійської мови, вийти з тієї традиції, яка склалася в літературі про арго. Злодійський мову здатний дати лінгвістиці ряд цікавих фактів "(Лихачов, 1935, 92). В рамках статті багато чого залишається поза полем зору, хотілося повідомити лише про деяких спостереженнях над семантикою арготизмів та особливості стійких виразів, оскільки саме в лексико-семантичної та синтаксичної сферах полягає, на наш погляд, своєрідність арго.

На закінчення кілька слів про історичні зміни словникового складу. Зіставляючи словниковий матеріал початку століття, зібраний В.Ф. Трахтенбергом, з сучасним, виявляємо, що більшість зафіксованих вокабули зберегли зазначене автором значення і звучання (наскільки, звичайно, можна судити про звучання по графічному зовнішності вокабули). СР: бабки "гроші", бариг "скупіщік краденого", баланда "юшка", буфера "жіночі груди", домушник "квартирний злодій" і т.д. і т.п. Це підтверджує висловлювання, що "... основний фонд злодійської мови залишається незмінним протягом століть "(Лихачов, 1935, 86). сталістю відрізняються і тематичні групи лексики, хоча всередині груп деякі зміни відбуваються. Так, активно поповнюється група лексики, що характеризує прогресуючу наркоманію, з одного боку, з іншого - архаізовалась лексика, связангная з конокрадство, офіційної проституцією. Деякі архаїзми зберігаються в "блатних піснях ", які, за образним висловом, зберігають нам подих часу.

Окремі лексеми, зберігаючи звуковий вигляд словоформ, зазнають семантичні зміни, а саме: а) розширення і б) звуження значення, пор. відповідно: а) хрест "срібний рубль", фраєр "жертва - не-злодій"; б) гомирка "спирт, спиртне" - "нітролак, що вживається в якості спиртного ", фікс" золото, виріб з нього "-" зубна коронка ". Деякі сучасні слова виступають омонімії по відношенню до зафіксованим словоформа початку століття, Ср кобеля (1) "селянин, мужик "; кобеля (2)" активна лесбіянка "; крупа (1) "солдати"; крупа (2) "махорка"; гармата (1) "шахрайство"; гармата (2) "пістолет" і т.д. (під цифрою 1 вказані приклади В.Ф. Трахтенберга, під цифрою 2 - сучасні).

Деякі слова зазнали змін фонетико-фонетичного характеру. Наприклад, зафіксоване В.Ф. Трахтенбергом "цірліх" зараз вимовляється [цирли] (більш того, воно перетворилося на іменник, що вживається у мн. ч. зі значенням "шкарпетки, пальці ніг"); "брушлати" -- "браслети", "наручники"; "буснуть" -- "бухнуть" "випити спиртного"; "Шавала" - "хавать" - "Хама" і "шамать" "є" і деякі інші. Проте більшість слів, зафіксованих словником початку століття, зберегли звучання, значення і форму. Пояснюється це, очевидно, переважним їх вживанням в стійких сполученнях, яке підтримується силою традиції.

Виноски

1. "... ми не повинні забувати, що в переживається нами час нам необхідно робити фізичні вправи і удосконалюватися саме в "віселічном гуморі". А то без цієї підтримки нам просто довелося б впасти у відчай і ... повіситися ", - писав І.А. Бодуен де Куртене в передмові до словника В.Ф. Трахтенберга "Блатная музика ", виданим у Санкт-Петербурзі в квітні 1908 року в друкарні А. Розена. Орфографія і пунктуація цитат сучасні. Втім, як і сама ідея.

2. Дефініцій арго існує чимало. Див указ. раб. Бодуена де Куртене, стор XII, а також Ларін, 1928, т. 1, В. Тімрота, Лихачов, 1935, т. 3-4.

3. "Одним із способів спілкування злочинців є їх розмовний жаргон ... Виникнувши як основний спосіб спілкування між "своїми", розмовний жаргон злочинців, в кінцевому рахунку, являє собою строкату суміш різних слів і виразів, значення яких зрозуміти звичайній людині фактично неможливо "... (з передмови до словника, призначеної для службового користування).

4. О.А. Лаптева визначає просторіччя так: "Швидше за все це залишки діалекту в мові міських жителів (рідше - сліди жаргону), причому залишки, що не увійшли до складу усно-розмовної різновиди і тому що не мають локально-облігаторного характеру "(Лаптєва, 1976, 80).

5. У цьому й полягає "дух" арго, який необхідно враховувати дослідникам, щоб не піддатися спокусі оцінювати арготіческіе слова і вирази односторонньо. Доречно згадати слова В. Гумбольдта, сказані ним про освоєння іноземної мови: "Освоєння іноземної мови можна було б уподібнити завоювання нової позиції в колишньому бачення світу; до певної міри фактично так справа і йде, оскільки кожна мова містить всю структуру понять і весь спосіб уявлень певної частини людства ". - О розходження будови людських мов і її вплив на духовний розвиток людства (Гумбольд, 1984, 80).

6. В. Тімрот приводить в якості ілюстрації значення "звинувачувати кого-небудь в чому-небудь, робити докір кому-небудь "невірне поєднання тягнути кого-небудь, що має інше значення, яке можна було б визначити як "піддати будь-кого статевого акту "(Тімрот, 161).

7. Тут слід зробити примітку: ступінь адекватності сприйняття тієї чи іншої інформації носіями арго різна, що свідчить про відносність поняття "володіння". Ті, що говорять на арго самі не завжди розуміють зміст виразів, особливо стійких. Ср, напр., Далі про зміну слова "цірліх".

8. Ср, наприклад: базлать "кричати, кричати"; баланда "рід ботвінья, холодець із заквашеного на борошні відвару бурякової та іншої бадилля з окрошкою "; бебехами" кишки, внетренності "; бобічка" сорочка, сорочка "; бубон" фурункул, нарив "; баньки" очі витрішкуваті "; воровань" мотузка "; гоманец" гаманець "; грабки "руки"; зиріть "дивитися, дивитися", а також дрючит, Диба, локшіть, Литка, либіться, Маклаков, Мантуло, отпуліть, халява, шкворіть і т.д. тощо, зазначені у В.І. Даля (Даль, 1956, тт. I-IV).

9. Див указ. словники.

10. Образністю володіють і нецензурні вирази (Флегон, 1973; В. Тімрот, 1983; Скачінскій, 1982), активно вживаються носіями арго, але, на жаль, не тільки ними.

Список літератури

Астафьев В. Людочка. В: Новий світ, № 9, 1989.

БАЛИ Ш. Французька стилістика. М., 1991.

БЕН-ЯКІВ Б. Словник арго ГУЛАГ. Франкфурт-на-Майні, 1980.

Бодуен де Куртене І.О. Передмова. В: В.Ф. Трахтенберг. Блатная музика. СПб., 1908.

Бондалетов В.Д. В зб. Питання теорії та методики вивчення російської мови. Саратов, 1965.

ВИНОГРАДОВ В. Російська мова. М., 1972.

Гумбольдт В. Вибрані праці з мовознавства. М., 1084.

КОЗЛОВСЬКИЙ В. Арго російської гомосексуальної культури. Нью-Йорк, 1986.

КОЗЛОВСЬКИЙ В. Збори російських злодійських словників у чотирьох томах. Нью-Йорк, 1983.

Лаптева О.А. Російська розмовний синтаксис. М., 1976.

ЛАРІН Б.А. До лінгвістичної характеристиці міста. - Известия ЛДПІ ім. Герцена, 1928, т. 1.

ЛІХАЧОВ Д.С. Риси первісної примітивізму злодійської мови. - Мова та мислення. М. - Л., 1935, т. 3-4.

ЛОСЄВ А.Ф. Знак. символ. Міф. М., МГУ, 1982.

Загальна мовознавство. Форми існування, функції, історія мови. М., Наука, 1970.

СКАЧІНСКІЙ А. Словник блатного жаргону в СРСР. Нью-Йорк, 1082.

СКВОРЦОВ Л.І. Теоретичні основа культури мовлення. М., Наука, 1980.

Словник російської мови у чотирьох томах. Під. ред. А.П. ЄВГЕНЬЄВА. М., Російська мова, 1985, т. 1.

Тлумачний словник живої великоруської мови В. Даля. М., 1956, тт. 1-4.

ФЛЕГОН А. За межами російських словників. Лондон, 1973.

фразеологічний словник російської мови. Під. ред. А.І. Молоткова. М., Російська мова, 1986.

Шаламов В. Колимські розповіді. Париж, 1082.

Мова і література. Л., 1931, т. VII.

KOESTER S., ROM E. Worterbuch der modernen russischen Umgangssprache. Russisch-deutsch. Munchen, 1985.

SCHONFELD E. Abgefahren - eingelaufen - eingefahren. Ein Worterbuch der Jugend-und Knastsprachen. Straelen, 1986.

TIMROTH W. Russische und sowjetische soziolinguistik und tabuisierte Varietaten des Russischen. In: Slavistische Beitrage. Munchen, 1983, Bd. 16.

В. Биков. ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ РОСІЙСЬКОЇ АРГО.