Благовіщенський собор.
У південно-західній частині Соборної площі розташований витончений дев'ятиголового з золотими куполами Благовіщенський собор. Собор будувався в 1484 - роках псковським майстрами як будинкова фортеця великого московського князя. Спочатку храм був невеликий і вінчався трьома головами. У 60? Х роках XVI століття були зведені чотири одноглавий церкви (вівтар) над р Лере собору і два помилкові-таким чином, собор перетворився на дев'ятиголового споруду. У 70? Х роках XVI століття для Івана Грозного прибудували паперть з високим білокам'яним ганком. З палацом собор з'єднувався спеціальним переходом. Під час урочистих церемоній, що проходили на Соборній площі, храм служив для парадного виходу з палацу князя (пізніше царя) та його свити. Собор побудований в традиціях раннемосковского зодчества. Але так як його будували псковітяне, то, природно, тут присутні риси псковської архітектури: восьмигранник під центральним барабаном, оригінальні пояски на головах і багато інших декоративних елементів. C площі в храм ведуть два входи з високими крильцями. Входять до собору через північне ганок і потрапляють до галереї, стіни якої розписані фресками на біблійні теми ( «Чудо з пророком Іоною», «Про тобі радіє», «Трійця», «Древо Єссея», «Подвиги монастирських затворників» та інші). У простінках, на схилах склепінь і на пілястрах зображені в повний зріст античні філософи та письменники: Арістотель, Фукідід, Плутарх, Гомер, Вергілій та інші-в той час на Русі освічені люди були знайомі з їхніми творами. З галереї через портал, прикрашений білокам'яної різьбою, можна потрапити у центральну частину храму. Найбільшою цінністю собору є іконостас. Ікони в іконостасі розташовані в п'ять рядів. Третій ряд називається «святковим»-на його іконах зображені різні християнські свята. Сім ікон з лівого боку ряду (крім четвертої, вона написана невідомим псковським майстром XVI століття) - «Благовещаніе», «Різдво Христове», «Стрітення», «Хрещення», «Переображення», «Воскресіння Лазаря» і «Вхід до Єрусалиму» -прин длежат пензля Андрія Рубльова. Решта ікони в цьому ряду іконостасу-«Таємна вечірня», «Розп'яття», «Положення в труну», «Зішестя в пекло», «Вознесіння», «Зішестя святого духа», «Успіння» виконані художником Прохором з Городця. Головний ряд іконостасу-деісусний (від грецького слова «Деісус» моління). Він розташований нижче святкового. Основна тема низки-заступництво святих (вони зображені в повний зріст) за простих смертних перед богом. Більшість ікон цього ряду (крім «Архангела Михаїла» та «Апостола Петра») написано Феофаном Греком. Чималий інтерес представляє і стінопис собору, виконана в 1508 році артіллю художників, очолюваної Феодосієм, сином прославленого Діонісія. Тут є і традиційні мотиви, і нові, характерні для XVI століття. Велике місце в розпису займають сюжети на тему Апокаліпсису (праворуч і ліворуч від іконостаса на зведеннях під хорами і на арках, що підтримують хори). Крім біблійних сюжетів в розпису стін можна бачити суто світські мотиви-зображ ються візантійських імператорів і руських князів (стовпи центральної частини храму і пілястри). У західної стіни, за звичаєм, влаштовані хори для цариці і ц рскіх дітей. Дуже незвично виглядає підлогу собору. За часів Івана Грозного підлога була викладена плитками з дорогоцінної агатовідной яшми. Над виходом із собору звертає на себе увагу настінний розпис із зображенням Спаса Нерукотворного, виконана відомі російським живописцем XVII століття Симоном Ушаковим.
