Міжнародний інститут РЕФЕРАТ на тему: "Значущість Російського Мови" Москва 2001

ВІДРОДЖЕННЯ недоторканості МОВИ - ЦЕ ВІДНОВЛЕННЯ ГРАМОТА ЖІЗНЕСТРОЕВ

За останні століття російська мова зазнала 'сильні' іsмененія. Деякі 'вважають' це благом і природним розвитком, проте факти говорять про інше. Адже складно назвати розвитком процеси явної деградації і прімітівіsаціі. Навіть короткий зіставлення сучасної російської мови з церковно-слов'янським, або хоча б з розмовною мовою минулого століття виявиться не на користь сучасного:

Зменшилася кількість літер і звуків, мова став бідніший і менш виразним. У промові людей виразно відчувається нестача словникового запасу, яка частково 'компенсується' вимовою одних і тих же слів, але з різною інтонацією і різним змістом. Мова стає менш образною, тобто позбавляється від початку закладеної основи. У розмовах Автоматичне виведення глузд все більше розходиться з споконвічним значенням вимовних слів. Багато необхідні граматичні правила, що дозволяють зрозуміти лад мови, значення сказаного, поступового стираються. Але найгірше - загряsненность сучасної мови величезним числом необгрунтованих sаімствованій, іноземних слів і фраs-параsітов. Мова стає все менш осмисленої. Більшість людей починає просто оперувати якимось мінімальним набором фраз, штампів, тверджень, які механічно запозичуються із ЗМІ, 'літератури' і беsдумно повторюються.

Хтось скаже, мовляв, ну і що, у кожного часу є свої улюблені вирази. Так, це до певної міри так, але саме в наш час слова-і кліше-пара sіти несуть особливо згубний сенс для свідомості і підсвідомості людей. Хто-небудь вважав, як відображається на людях через покоління sамена одного слова на інше, або Викреслювання однієї з літер абетки? Як «спрощення мови» вплинуть на психіку, на поведінку людей, на духовний рівень оних? Довгий час іsмененія були малопомітні, тому що виявлялися тільки через кілька поколінь. Нині ж темпи деградації досягли такого рівня, що наслідки sкаsиваются вже за життя одного покоління. Беsнравственность, беsдуховность, численні психічні відхилення, раsгул злочинності багато в чому є наслідком дедалі більших іsкаженій в мові. В нормальному людському співтоваристві людина говорить те, що думає, а робить те, що говорить. Отsтупленіе від цього правила, тобто коли люди починають думати одне, говорити інше, маючи на увазі третій, а звітувати перед совістю і суспільством четвертим, викликає в людському співтоваристві безліч негативних наслідків і фактично прирікає його на начебто повільне, але явне самораsрушеніе.

При проголошенні будь-якого слова - задіюється складна матриця, що складається з сочетабельностей звуків. Кожен зі звуків задіє певні ділянки в людському мозку, в організмі, свідомості, підсвідомості. Даний процес відбувається незалежно від того, який сенс 'вкладає' людина в говорилось слово. У людському організмі, також як і в організмах тварин, рослин споконвічно закладені певні реакції на ті чи інші звуки і на графіку листи. Людина не в силах відмовитися (та це було б і самогубне) від мільйонів років еволюційного розвитку, що відбувалося до нього, і повністю перебудувати принципи роботи організму, який містить в собі пам'ять не тільки про всіх предків людини, але і про інших організмах: рослини, тварин. Таким чином, грамотно вживаючи слова, люди викликають гармонійні реакції в собі і оточуючих. Коли ж у слова вкладається 'несураsний' сенс, що суперечить тому значенню, яке насправді має вимовлена сочетабельность звуків, в організмі проізнесшего і в навколишніх виникає діsбаланс, тому що 'сенс', що сприймається свідомістю, вступає в протиріччя зі "змістом", більш прийнятною підсвідомістю.

Тому не має дивувати те, що в раніше здоровому Людського Товаристві Люди вміли «Словом (!) Орати (- пахати) ВсеЯСвети», надаючи Словами і фізичний вплив на, наприклад, Рослинний і Тваринний Мiри.

Багато хто знає, що наші пращури активно використовували для впливу на живі організми заклинання, змови, молитви. Деякі нині навіть намагаються застосувати щось подібне на практиці, але результат часто бентежить: змови нібито «не працюють». Замислимося, а чи правильний зміст ми вкладаємо в вимовлені слова, так чи ми їх вимовляємо, як говорили древні. Адже від грамотності нашої мови залежить не тільки душевне здоров'я, але і тілесне.

Можна сказати, що вся Матерія - це Неповторно НамисленноОСтруктурізірованние Богом-ПервоТворцом буково-, Слово-, і Фразео-логії. Тим паче, Люди знають, що логія - лігво - Будинок - Мiрозданіе -- однокореневі Слова. Недарма ПервоТворцово Велика Сочетабельность ДЖ-Боже (Будинок-Боже).

Як відомо Вченим, біоенергетики Слов можна посилати далі грубоматеріалізуя Її, за призначенням (!) навіть за Біолік планети, ясно, з всій часткою відповідальності за Створюються. На жаль, дехто іsпольsует 'подібне' у sло, іsтрачівая тим sамим колишні добрі напрацювання.

Іноді ОМатрічівают грубо чи тонко матеріальні Суб'єкти для множення або ж для телетранспортаціі оних «з допомогою ОНеобходімостіваній їх кращого для ЖізнеСтроя »в Об'ектівізаціонних Сігмаціях Божих Мiров.

Результати проводилися останнім часом досліджень в області хвильової генетики дозволяють стверджувати : організму людини далеко не байдуже, що його господар думає, слухає, читає чи говорить . Бо вся сприймається інформація відображається в так званому хвильовому геномі. При цьому людський організм не розбирає, від кого ви отримуєте інформацію, від живого співрозмовника або з екрана телевізора. Будь-яке вимовлене слово діє, як хвильова генетична програма, здатна робити істотний вплив на поведінку та життя людей.

Слід звернути особливу увагу на те, що передана інформація підсвідомо зчитується людьми навіть з виключених телевізорів і радіоприймачів. Наукові дослідження впливу інформації на живі організми дозволяють спростувати поширену sаблухденіе про те, що, нібито, вимкнувши телевізор, люди звільняються від його шкідливого впливу. Правда ступінь шкідливого негативного впливу залежить від стану людини: раsслабленний організм практично не робить опору, в той час як для зібраного, сконцентрованого людини негативні наслідки будуть мінімальними. З огляду на sпеціфіку переданої в нинішніх ЗМІ інформації, в пору ставити питання про масове порушення прав людини, щомиті s овершаемим телеканалами . Науковими дослідженнями підтверджено, що люди можуть силою власного мислення впливати на бактерії і віруси, що знаходяться за десятки тисяч кілометрів (наприклад, викликати їх прискорений зростання або загибель). Енергія, виплив s киваємо бе s задушливими теле-і радіопередавачами на живу природу тисячократно s ільнее та ра s рушітельнее s амих s лобових ми s лий окремого «людини».

Тому врахдебние іноземні раsведкі витрачають десятки мільярдів доларів зокрема на покупки колишніх нашими ЗМІ, на ограхденіе Правителів від Тих, Які Пропонують Здорові рішення Державних Завдань. Особливу плату вносять нелюди для ЗМІ за наклеп на адресу Поправді працюють установ, інститутів та господарств і навіть Чесних 'Приватних' Людей

За сучасними оцінками, ра s рушітельние слова і фрази здатні викликати в живій клітці мутагенний ефект, подібний до того, як якщо б на клітину зробило свій згубний вплив радіоактивного випромінювання, що дорівнює по своїй силі 30 000 рентген . Смертельною дозою для сучасної людини вважається рівень радіації всього в 50 рентген. Свої досліди вчені ставили на насінні рослини арабідопсис. Майже всі вони загинули. А насіння, які пережили «словесний кошмар», перетворилися на генетичних виродків, не здатних до відтворення здорових організмів. Такі мутанти 'заробили' безліч болеsней, що передаються у спадщину в більше тя-желих формах. Через кілька поколінь їх кволе потомство повністю виродилося. Але найбільше дослідників здивувало те, що мутагенний ефект не залежав від сили мовного впливу на піддослідні насіння. Вони вимовляли, раsрушітельние слова спочатку гучним голосом, потім тихим, а потім пошепки. Але результати впливу цих слів на живі клітини були дуже близькі.

Взявши партію насіння, вже спочатку вбитих радіацією потужністю випромінювання в 10 000 рентген, та ж група вчених через винайдений ними апарат вимовила набір слів, подібний до того, яким благословляють Справжні священики. Результат перевершив усі очікування. Насіння не тільки ожили, а й зійшли. Препарати, отримані вченими з ожилих насіння, показали, що нічого не вийшло гени, розірвані хромосоми і спіралі ДНК не тільки слухняно стали на свої місця, але і, що саме дивне, самостійно зрослися. Тоді як в контрольній групі, не одержав благословення, все насіння так і залишилися мертвими.

Так, цього не можна і дивуватися, тому що тут дотримує Грамота Ієрархія взаімовоздействій - впливів, щоб дотримувати заповіді взаємодопомоги «кожному Цвіркуни знає Свій шосток ».

Йдучи у своїх дослідженнях ще далі, вчені виголосили добрі і чисті слова на адресу здорового насіння пшениці. Після чого ті дали небувалий на величиною врожай. І знову вчені заявили, що не відкрили чогось нового. Бо ту ж саму процедуру в колишні часи кожну весну здійснював практично кожен сільський священик, благословляючи не тільки насіння, але і землю на новий урожай. Наукові експерименти також показали, що ступінь впливу слів на людей і тварин настільки ж велика, що й на рослини, при цьому реакції виявляються навіть більш складними і багатоплановими.

Самі дослідники заявляють, що чогось особливо видатного чи нового вони не відкрили. Бо сама здатність слова впливати на живі організми і спадковість була відома ще з незапам'ятних часів . Наприклад, за молитвами праведників зціляються і важко біль-ні. А благословення Святійшого поширюються на багато поколінь вперед .

Сучасна наука змушує по-іншому поглянути на значимість людської мови. Уже не здається неймовірним, що стародавні люди могли спілкуватися з тваринами, птахами. Збереглося також багато письмових свідчень спілкування Людей з ангелами, духами, Богами. З огляду на той факт, що ККД роботи людського мозку нині у багатьох становить лише 3% від закладених можливостей, можна з упевненістю стверджувати, що мова сучасних людей значно менш осмислена і менш грамотна, ніж у древніх. Слід зазначити, що важливо не тільки грамотне вимова, але і написання слів, так як символи Букв також несуть багатозначний зміст, який нині, на жаль, у багатьох сприймається в основному на підсвідомому рівні, 'Минаючи' свідомість .

Дуже значима грамота рухів і музики. Наприклад, танці під здорову музику і гармонійні руху красивих людей по відношенню до квітам допомагають виводити нові, раніше небачені за красот квіти. Навіть рослини, що вживаються в їжу, знаходять дивовижні, унікальні якості. Особливо ця традиція досі збереглася в Індії в Школах Вищої Йоги (- Школах Баби Яги).

Тому для збереження і оздоровлення Людського ЖізнеСтроя нам необхідно усвідомити, очувствовать і застосовувати слова в їхніх первозданному значенні.

Багато несураsності і прогалини в сучасній російській мові можна виявити шляхом зіставлення з іноземними мовами, в яких деякі іs'яни, пораsівшіе російська мова, з тих чи інших причин відсутні. Хоча деградації піддалися практично всі сучасні мови, але різною мірою і в різних елементах, що дозволяє за допомогою зіставлень відновлювати багато що з раніше загубленого.

Ось один із прикладів дієвості такого підходу. За кордоном визнають високий рівень знання іноземних мов студентами наших вищих навчальних закладів, однак відзначають, що в розмовній мові ними часто використовуються вступні слова та пропозиції, спочатку відсутні в даному мовою. Тобто люди продовжують використовувати в мові прив'язали кліше, дослівно перекладаючи їх на іноземну мову, як і раніше не замислюючись над сенсом сказаного. Результат часом валить іноземців в шок. Приміром, ввідне словосполучення «чесно кажучи», чи «по правді кажучи», викликає подив і закономірний питання про те, а не лохь Чи в такому випадку все те, що було сказано людиною до слів «по правді кажучи». Получаетsя так, що Сини і дочірніх народів все ж таки знаходиться дієва зброя від вгри sаемих в Людей окупованими ЗМІ фра s-пара sітов.

У свідомості сучасних людей поступово sтірается сенс і значення зворотних часток (-ся та ін), нині пишуть злитно з дієсловом. Зокрема, «-ся» позначає себе, тобто що дія проводиться з собою. Скажімо, в німецькій мові для кожного займенники існує своя поворотна частка, що пишеться окремо від дієслова. Так було і повинно бути і в українській мові. Не випадково у церковно-слов'янською збереглися поворотні частки «-ма», тобто мене (наприклад «помилуй мене»), «-тя», тобто тебе і ін. Знання призначення зворотних частинок дозволяє зрозуміти жахливість нині, на жаль, часто бе sдумно і sпользуемих кліше : «намагатися» (тобто катувати себе), «лаятися» (тобто лаяти себе), «Добивати» (тобто добивати себе), «давайте розберемося» (тобто давайте раsберем себе).

Ось до таких іsкаженіям призвело Викреслювання з пам'яті людей усього лише 'одного' граматичного правила. Технічно це здійснювалося в такий спосіб: спочатку поступово були виведені з ужитку всі поворотні частки крім «ся», потім частку почали писати злитно з дієсловом, а останнім часом заводять суперечки про те, чим більшою мірою є «ся» - закінченням або суфіксом. І подібних «Спрощень» з російською мовою, на жаль, скоєно мнохеsтво. Фактично ж кожна Буква - корінь. Слово ж діє за принципом: перша частина слова означає хто, або що здійснює дію, серединна частина - за допомогою чого, яким чином здійснюється дія, закінчення слова - для чого, з якою метою. Знаючи принципи побудови слів у мові і споконвічні значення Букв, можна розшифрувати і зрозуміти справжній зміст будь-якого слова, навіть тих, початкове значення яких було загублено або сильно і sкажено.

Порядок використання в сучасній російській мові слів, що містять негативні частинки «ні» і «не» викликає особливо багато запитань і нарікань. Правила поводження з негативними частками стали нині настільки «вільними», що часто тільки по інтонації можна зрозуміти мається на увазі автором висловлювання. Сенс при цьому часто просто ігнорується.

Розглянемо найпростіший приклад: як відомо, в українській мові є безліч частинок, з якими можна вжити слово «хто»: хтось, хто-небудь, хто-небудь і ін В даний час вважається, що сенс вийде за допомогою частинок слів приблизно рівнозначний. Але поставимо собі запитання, навіщо нашим предкам у такому випадку було використовувати таке різноманіття часток, якщо «їх значення в основному однаково». Розумне пояснення в тому, що сенс частинок все-таки різний, але він або втрачено, або сильно іsкажен. На жаль, нині в повсякденній мови частіше нав'язується домінування лише однієї з названих частинок: тільки й чути -- хто-небудь, що-небудь. Замислимося над сенсом частки «небудь» - «ні (не) будь», означає «не існує в майбутньому». Частка «небудь» грамотно вживають зі словами «хто» і «що» тоді, коли називають щось, або когось, негідного подальшого існування. Подібний же зміст несуть у собі слова «ніхто», «ніщо». Сказане стає більш зрозумілим, якщо згадати однокореневі слова: «нікчемність», нікчемний та ін У ряді старовинних джерел «ніхто», «ніщо» і «беsимянний» вживаються у значенні ворог роду людського, якого нині часто називають sатаной. При розумінні цього починають різати слух кліше «ніхто не допоможе», «ніхто мене не розуміє »,« ти нікому не потрібен »(було б дивним, якби ворог роду людського розумів і допомагав людям). На щастя, дпро досі збереглася пам'ять про те, що на Русі одним з найстрашніших покарань вважалося позбавлення Ім'я. Часто за кордоном для нібито посилення прізвищ та імен знаменитих Людей додавали вагомі букви, а іноді й цілі слова до їхніх імен. Наприклад, до імені ОмЬр (ять вимовляється як короткий поєднання [ие]) додали «Г» (- дієслова з титли нагорі) і після заборони Ь стали читати ім'я як Гомер. Ще більше нерозумінь початкового сенсу внесли в назву - так само реального - Людину на ім'я Бор (с) їй, додавши попереду «Гіпер» і неграмотно перевівши вийшло поєднання. Але sбандітам, наsільнікам, sубійцам присвоювалися клички, що характеризують справжню sуть оних, або ж їх просто називали нікчемами. Таким спосіб вони прізнаваліsь нелюдами, sлугамі ворога роду людського. Відомо вислів ГомЬра в Одіссеї: «Серед живуть безіменним хто-небудь не буває зовсім; в хвилину народження кожен, і низький, і знатний, Ім'я своє від батьків у солодкий дар отримує ». Відома також заповідь Русі: «Серед Живих беsІмянних не буває зовсім. - Всяк ж сущий в Божих Мiрах є Живий ».

прояснюється вся жахливість сенсу нині, на жаль, поширеною надпіsі на святих місцях поховань загиблих російських воїнів «Ніхто не забутий, ніщо не забуте». Замість того щоб гідно зберегти пам'ять про людей, написавши «Вічна пам'ять героям землі руської», «Ваш подвиг не забутий», «Справжнім синам і дочкам вітчизни» і т.п. кощунственно звеличуються «ніхто» і «ніщо». Запитайте того, хто виголосить подібну фраsу, що він має на увазі під словами ніхто і ніщо. Швидше за все, в його викладі сенс буде шляхетним: герої, подвиги і т.п. Але чому ж у такому разі не сказати цього прямо? Навіщо вивертати зміст слів навиворіт?! Тим більше не можна стверджувати мерsость ще й назвою «невідомий солдат», що в дореволюційних словниках означає sатану. Навіть на заході, де духовним проблем зазвичай не приділяється належної уваги, багато хто усвідомив жахливість подібних написів, і на могилах полеглих воїнів стали виправляти «невідомий солдат» на «Ім'я твоє відомо Богу».

Замислимося також над сенсом вигуки «нічого собі!». Люди, у момент захоплення чим-небудь, несподівано бажають собі «нічого», хоча насправді ні в жодному разі не хочуть позбутися всього, що у них є. Наслідки такого «побажання» важко відбиваються як на рівні свідомості, так і на підсвідомому рівні. Слід звернути увагу і на те, що деякі на питання «як справи?» Беsдумно відповідають -- «Нічого». По суті, таку відповідь означає заперечення себе і своєї діяльності, визнання себе недостойним існування.

Багато хто знає, що спочатку в російській мові міститься значно більше буків, ніж збереглося в сучасній «азбуки». Але, на жаль, мало хто замислюється над тим, як жахливо і sкажаются мова, свідомість, м iровоззреніе і спадковість людей через допущення і s'ятія з вживання хоча б однієї (!) з споконвічних букв. В результаті значення багатьох слів іsменяется на протилежний.

Це особливо очевидно на 'прикладі' букові "s". У дореволюційному словнику Срезневського збереглося граматичне правило: «sлобу всяку, sлое і sлих пиши sелом (s - sело - так називається одна з буків російської мови, sапрещенная за Петра I) ». Наші пращури слідували цьому древньому вказівкою і писали з буковою "s" слова, що відносяться до зла (sлу). Після sапрета даної літери люди були змушені sаменять її при написанні на «ж», «з», «с». У результаті багато слів, що мали раніше однозначно негативний зміст (ясний з написання слова), стали писатися буквами, з яких негативний зміст слова не очевидний. Так, замість sьтон стали писати «сатана». Замість несуsветний вийшло несусвітний, тобто нібито що несе світло. Замість несураsность нині пишеться «безглуздість». В українській мові до «реформи» Луначарsкого не вживалися приставка біс. Люди розуміли, що слово «беsуспешно», означає не просто відсутність успіху, а «успіх» для «беsа»; «безтурботний» - «дбає» про «беsе», тому подібні слова необхідно писати через "s". sамена всього лише однієї літери вносить стільки раsночтеній, іsкаженій і нерозуміння серед людей, що в пору говорити не про спрощення, а про навмисне непотрібному уsложненіі мови та sапутиваніі людей через «раsделяй і влаsтвуй». А подібних sамен про Обре sаній в мові було здійснено безліч, і кожне позбавляє людей взаєморозуміння, розуміння себе, свого місця в навколишньому м iре, кожне позбавляє людей опори і частинки розуму, поступово перетворюючи колись розумних людей на подобу sомбі і біороботів.

Деякі сучасні «філологи», стверджують, що зменшення числа літер нібито природний процес розвитку - у людей, мовляв, з часом зникає необхідність вживати окремі літери. При цьому оні sтидліво замовчують про те, що все Обре sанія абетки проходили шляхом о sуще sтвленія на sільственних «реформ», виходили від влаsті, а не від народу .

За Петра I абетка була обреsана до 37 буків. Украинские кнігопечатнікі, розуміючи можливі наслідки, відмовилися друкувати книги по навяsиваемим «новими правилами». Але "книги" на обреsанном мовою були надруковані і ввезені з-за кордону. Старі ж книги поступово іsималісь. Незважаючи на опір широких верств населення, через одне-два покоління здавалося немислимим надругательsтво над мовою поступово «прижилася» і для незнайомих з необреsанной азбукою стало чимось «буденним» і «нормальним». Та й кому залишалося чинити опір у той час, коли російське населення в результаті тих «реформ» скоротилася на третину.

У 1917 році міністром «просвіти» Луначарsкім абетка була обреsана ще на 4 букви до 33. Більшість освічених людей того часу як могли чинили опір обреsанію абетки, багато хто до кінця життя, незважаючи на заборону, продовжували писати слова через «Ять». Ті, хто висловлювали свій протест більш активно - зникали в підвалах ЧК. У той час російське населення країни в 'результаті' раsвяsанной міжнаціональної sбойні та «реформ» скоротилася більше, ніж на третину. А обреsанная азбука в результаті подібного «природного прогресу», на жаль, утвердилася в листі й мови людей.

Подібними способами обреsался не тільки російська мова, але й інші справжні мови. М IР в результаті «спрощень мови та письма» не став краще . Однак люди беsдумно повторюють почуте Через ЗМІ, використовують все менший і менший відсоток споконвічно закладених природою можливостей, стають все більш легкої та слухняною здобиччю для «Маніпуляторів суспільною свідомістю».

Уже в наш час, «переsтройщікі мови» спробували скористатися періодом відносного беsвластія після відходу Єльцина з тим, щоб провеsті через Державну Думу закон про поетапний перехід з сучасного 33 літерного алфавіту на 24 буквену латиницю, мовляв, для того, щоб наблизитися до sападной цивілізації. Подібне обреsаніе якщо б і не призвело до загибелі російської мови, то викликало б такі іsкаженія, що відродження людьми істинної мови стало б практично неможливим. На щастя, завдяки енергійним діям російських патріотів вдалося відстояти право людей використовувати рідну мову. Злякавшись відповідальності, «реформатори» на час прітаіліsь.

Однак тепер «переsтройщікі мови» намагаються провеsті менш радикальні «реформи», наприклад скасувати букові Е, Ъ, Я, Ю і інші. Цікаво, що розумного сенсу в таких «спрощення» немає взагалі. Використовувати дані букові в технічних засобах нескладно, однак, багато сучасних ЗМІ sпеціально відмовляються від використання окремих букв при друку: Е підміняється на Е, Ъ підміняється на «` »апостроф, готуючи тим самим грунт для їх скасування через, нібито, непотрібності. При цьому замовчується, що читання і мова в результаті «спрощення» тільки ускладнюються. Навіщо змушувати людей одну і ту ж літеру вимовляти по різному в залежності від «мається на увазі» автором сенсу. Очевидно, це внесе лише більше нерозуміння серед людей, та і як пояснити дітям чому одна й та ж буква в одному випадку вимовляється так, а в іншому - інакше, якщо візуально будь-яких відмінностей немає.

Підміна буків Я и Ю готується тим, що в школах на уроках російської мови стверджують, що Я и Ю, мовляв, не самостійні звуки а поєднання: Я - (ЙА), Ю - (Йу) і т.п.

Одночасно з підготовкою обреsанія абетки триває витеsненіе з мови споконвічних слів і виразів із заміною їх на «слова-параsіти».

Спочатку в традиційних мовах слова мають багатошаровий, множинний зміст, що породжує у свідомості людей різні багатопланові образи та асоціації. У «новому суспільстві» sапада природні, традиційні мови замінюються іsкуssтвеннимі, sпеціально соsдаваемимі, в яких «cлово», «очищені» від безлічі йдуть в глиб ве-ков смислів. Ра sрив слова та образу - і sку ssтвенно викликана мутація, поsволяющая маніпулювати суспільною свідомістю, ра sрушать в Людей створеність по Вищій образом і подобою.

Зіставте по відношенню до Cлово російську традиційну культуру та sападную. Ось Гоголь: «Звертатися з словом треба чесно. Воно є вищий подарунок Бога людині ... Небезпечно жартувати письменнику зі словом. "Слово" гнило та не виходить з уста ваших! ». Яка ж тут «свобода слова», акцент робиться на відповідальності.

Що ж ми бачимо в сучасному sападном «суспільстві»? Ось "формула", яку дав Андре Sід: «Щоб мати можливість sвободно миsліть, треба мати гарантію, що напіsанное не буде мати наслідків ». Таким чином на sападе слово намагаються відокремити від моралі та культури.

З виникненням друкарства традиційний мова була потіснені отриманням інформації через маssовую книгу. Всього за 50 років друкарства, до початку XVI століття в Європі було видано 25-30 тис. назв книг накладом близько 15 млн. екземплярів. Це був переломний момент. Чи не випадково кажуть, що з моменту іsобретенія друкарської фарби в ній поселілsя sатана. Старі рукописні книги поступово вилучалися з звернення, у знову тиражованих книгах у іsдателей з'явилася воsможность доповнювати раніше написане, іsправлять окремі положення в sоответsтвіі до вимог політичної або релігійної "еліти" свого часу. На маssовой книзі sтала sтроітьsя і «нова школа». Головною sадачей цієї «Школи» стало іsкоpененіе традиційних мов.

У другій половині ХХ століття відбувся наступний перелом. За дослідженнями лінгвістів, проведеному в Торонто перед Другою світовою війною з усіх слів, які людина почув у перші 20 років свого життя, кожне десяте слово він почув від якогось «центрального джерела» - в церкві, школі, в армії. А дев'ять з десяти слів почув від кого-то в особистому спілкуванні. Сьогодні пропорція звернулася - 9 слів з 10 чоловік уsнает зі ЗМІ.

«Мова» ЗМІ - це мова диктора, що зачитує текст, переданий йому редактором, який переробив матеріал публіциста відповідно до sамечаніямі ради директорів. Це бе sлічная «pітоpіка», з sданная цілим конвеєром найманих співробітників . Це односторонній потік слів, спрямованих на певні групи людей з метою переконати її в чому-небудь. «Мова» диктора в «новому суспільстві» не має зв'язку зі здоровим глуздом і з навколишнім м iром. Він несе sми cли, які закладають в нього ті, хто контролюють кошти ма ssовой 'інформації'. Люди, які, самі того не помічаючи, починають говорити на такому «мовою», відриваються від здорового глузду і стають «об'єктом маніпуляції».

Як создавалsя технократичний «мова» sапада? В науку, ідеологію, а потім і в повсякденний мова пеpешлі у величезній кількості слова-«пара sіти», «бе sлічние», не пов'язані з образами реальному житті. Вони настільки не пов'язані у свідомості людей з конкретною реальністю, що можуть бути вставлені практично у будь-який контекст, сфера їх іsпользованія виключно широка (візьміть, наприклад, слово прогрес). Вони ділять sя і pазмножают sя , не привертаючи уваги - І похірают старі слова. Вони кажутsя не пов'язаними між собою, але це оманливе враження. Вони пов'язані, як поплавці рибальської мережі - зв'язки і мережі не видно, але вона ловить, sапутивает у необізнаних Реальності уявлення про м iре.

Відрив слова від образів і початкового сенсу - згубний крок по раsрушенію того впорядкованого, гармонійного Мiра, в якому жили люди в давнину. Почавши говорити слова не усвідомлюючи їх справжнього змісту, а також не розуміючи величезну відповідальність за сказане, людина стала "жити" в раsделенном «світі», і в "мiре" 'слов'-калік йому стало складно на щось спертися.

Впровадження в мову людей "слів", коріння яких не зрозумілі людьми, стало sредством раsрушенія національних мов і засобом атоміsаціі суспільства. Недарма наш мовознавець і збирач казок А.Н. Афанасьєв підкреслював значення кореня в слові: «Забуття кореня у свідомості народному віднімає у утворилися від нього слів їх природну основу, позбавляє їх грунту, а без цього пам'ять вже без'сільна утримати все велика кількість словозначеній; разом з тим зв'язок окремих уявлень, що трималася на родинних коренів, стає недоступною ».

Коли російська людина чує слово «найманий вбивця», воно піднімає в його свідомості цілі пласти давніх смислів, він спирається на ці слова в своєму ставленні до позначається ними явищ. Але якщо йому сказати «кілер», він сприйме лише дуже убогий, позбавлений почуття і не будить асоціацій сенс. І цей сенс він сприйме пасивно, беsразлічно. Дуже показовий приклад використання одного експериментального методу в справі про вбивство. Метод полягав у тому, що підозрюваному показували на екрані і вимовляли неупорядкований набір слів, серед яких траплялися слова, пов'язані з убійsтвом. Експерти вимірювали стрибок потенціалу біострумів мозку (передбачалося, що якщо у людини ці слова викликали аномально сильну емоційну реакцію, то, отже, він був пов'язаний з убійsтвом). Підозрюваним був киргиз, добре говорить російською мовою. Однак навіть нормальної реакції на sтрашние слова він не виявляв. Але варто було вимовити той же самий набір слів, але на рідній для даної людини киргизькому мовою, і прилади відразу зафіксували сильну реакцію на слова, пов'язані з убійsтвом.

Методична заміна слів російської мови чухдимі, не викликають у свідомості асоціації та образи, словами-пара sітамі - частина великої маніпуляції суспільною свідомістю.

Тургенєв писав про російську мову: «у дні сумнівів, у дні тяжких роздумів ти один мені підтримка і опора». Щоб позбавити людини цієї підтримки та опори, маніпулятори хахдут якщо не відмінити, то максимально і sпортіть, і sказіть, ра sтрепать російська мова. (План і Даллеса, 1948 р.).

Хаpактеpістікі слів-параsітов, якими маніпулятори заповнили мову, сьогодні хоpошо вивчені. Так, ці «слова» витеsняют все багатство синонімів і сокpащают огpомное поле смислів до одного «спільного знаменника». Він пpіобpетает «pаsмитую унівеpsальность», маючи в той же вpемя дуже малим содеpжаніем. Об'єкт або образ, якому виpажается цим «словом», дуже важко визначити іншими словами - взяти хоча б 'слово' «прогрес» чи «загальнолюдські цінності». Відзначено, що ці слова-пара sіти не мають історичних коренів , незрозуміло, коли і де вони появіліsь, і що позначали. Вони швидко набувають інтернаціонального характеру.

«Переsтройщікі мови» Хела sокрушіть всі джерела, свято зберігають древні смисли слів. Особливим нападкам піддається церква. Нещодавно в США почали переходити на новий, «політично правильний» переклад Біблії, з якої і sключено згадка про те, що Ісус був pа sпят іуддеямі. Був, мовляв, pа sпят, а ким і чому - нібито неважливо. Та й саме слово раsпятіе замінюється на «прибивання до хреста». Щоб не образити фемініsток, іsменено поняття Бог-батько на Бог-батько-мати. Внесено і багато дpугих подібні «демокpатіческіе» іsмененія. Дуже схожі процеssи навяsиваютsя і в інших країнах.

Але ж споконвічні слова, що вилучаються з нашої мови, на відміну від «слів-параsітов», дозволяють людям зрозуміти справжній зміст сказаного. Варто лише замислитися над вимовним, і людям відкриваються цілі пласти напівзабутих смислів . Скільки разів на день люди говорять «спасибі»? А запитайте кого-небудь, що означає це слово. На жаль, багато вагалися з відповіддю. Але ж частково розшифрувати слово «дякую» навіть для сучасної людини не складно. «Спасибі» можна розшифрувати як «Спаси Бог!», Адже вцерквах досі справжні віруючі і священики часто кажуть замість «дякую» - «Спаси, Господи». Можна також розшифрувати «дякую» як «Спас Бо!», Тобто Радість від того, що ИБО Спас.

Справа в тому, що спочатку мова єдина і не має штучного розчленування на слова. Можна легко переконатися в тому, що в старих текстах окремі слова не вичленяли і тексти писалися без пробілів. Один і той же текст в залежності від виділення читає тих чи інших кореневих основ здобував різні смислові відтінки. У міру деградації мови і розуму людей, багатоплановість, множинність смислів стала sабивать Cя . У єдиної мови почали виділяти пробілами найбільш часто використовувані кореневі основи і сочетабельності букв, які згодом склали основу сучасної 'Лексики'. На жаль, споконвічні смисли обраsованних таким чином слів поступово sабивалісь і нині люди вимовляють слова, часто не знаючи їх справжнього змісту.

Багато пишаються своїм Іменем і ображаються якщо Назва вимовляють неправильно. Але запитайте кого-небудь про те, що означає його Ім'я? У кращому випадку відповіддю буде невпевнена спроба послатися на переклад з грецької чи латини, як ніби у Ім'я немає значення в українській мові. Якщо деякі не хочуть замислюватися навіть над сенсом свого Імені, уподібнюючи його «порядковий номер», що дозволяє відрізнятися від інших, що ж (?) в такому разі дивуватися без'грамотності і бе sкультурію в їх мови.

Через небажання людей відмовитися в сенс сказаного нині появілоsь безліч слів-і словосполучень - параsітов раніше не вживалися. Одним з найбільш опа sних кліше є «все одно». Ви не звертали увагу, наскільки часто деякими вживається ця фраsа? Буває, що і через кожні 5-10 пропозицій. Вдумаймося, що означає кліше «мені все одно»: біле одно чорному, sло одно добру, копійка дорівнює мільярду, тобто мовляв «що воля, що неволя - все одно». Істинно так думають люди, коли беsдумно вимовляють «мені все одно», або їх 'просто' sотучілі розуміти сенс сказаного? Інакше, ніж спробою масового sомбірованія »людей не можна пояснити факт наполегливого навя sиванія цієї фра sи з екранів телебачення, сторінок ЗМІ і в піснях. Але ж це раsрушітельная (!) установка, сприймається як ніби життєвий принцип не тільки на рівні свідомості, а й підсвідомо. Згадаймо російську приказку: Що не одно, то й не рівні.

Досить легко знайти грамотну заміну кліше-параsіту, використовуючи, наприклад, замість «все одно», такі вислови, як «однаково», «все одне », маючи на увазі при цьому, що все навколишнє одне єдине ціле. На рівні свідомості і підсвідомості така установка несе творчий, високоморальна сенс, який не допускає поширення лxепрінціпов - «моя хата скраю »,« раsделяй і влаsтвуй »тощо. Також зручно замінювати « sмертоносное» кліше «все одно» на нешкідливе «все-таки» .

Багато хто вважає, що для «sомбірованія», програмування людей обов'язково потрібні складні прилади ( «псіхотро