Фантастичний роман про диявола Великий читацький інтерес до творчості Михайла Булгакова. Хотясенсаціонних відкриттів, пов'язаних з його життям і творчістю, стає всеменьше і менше, але зате дослідники і читачі стали більш внімательноізучать тексти опублікованих творів письменника. І сталося поразітельноеявленіе: думки великого художника отримали реальну силу, оскільки їх сталііспользовать й експлуатувати в самих різних цілях, у тому числі і вполітіческіх. У чому секрет неперехідною актуальності його творчості, всевозрастающегопрізнанія? Здається, одна з причин полягає в тому, що Булгаков, пісательтонкій і проникливий, дивовижно гостро відчував час, і не тільки те, в якому жив, але й те, що настане, і ця спрямованість, обращенностьв майбутнє робить його твори надзвичайно сучасними нам і нашейепохе, що відкриває двері у XXI століття. Безсумнівно й те, що найбільш пильну увагу читає мірапріковано до головного булгаковським роману (не все, правда, вважають егоглавним), що отримав в кінці 1937 року назва "Майстер і Маргарита". Бо ветом "західне" романі із глибокою проникливістю показані порокічеловеческіе, від яких виникають незліченні біди й трагедії. Серед ніхтрусость і зрада письменник вважає першими. На жаль, не збереглися точні відомості про час початку роботи надроманом (з матеріалів ОГПУ видно, що Булгаков вже в 1926 році осмислівалосновние ідеї роману, збирав матеріал і робив чорнові начерки), нопрімерние терміни написання твору відомі -- це друга половина 1928года, тобто той час, коли в пресі і в бюрократичних учрежденіяхразгорелісь суперечки про "бігу" (коханої п'єсою письменника) і коли цькування пісателяпріобрела характер жахливого знущання та ганьби. Саме етатравля, а також допити в ОГПУ (принизливе допити з предварітельниміз'ятіем у письменника щоденників, рукописів "Собачого серця" і другіхматеріалов) і стали додатковим стимулом до створення "Фантастіческогоромана" (ще одне авторське назва цього твору). Зрозуміло, задуманий був роман значно раніше - відразу ж послебратоубійственной війни в рідній батьківщині (згадаємо про бажання Булгакованапісать роман про Миколу II і Распутіна). Увага Булгакова прівлекалімногіе проблеми, але найбільше його цікавив стан человеческогодуха до нового соціального середовища. На превеликий своєму жаль, він помічав, чтозначітельная частина населення колишньої Росії занадто швидко сумелаосвободіться від традиційного укладу життя. Культивування нізменнихінстінктов на ниві невігластва набував все більш масовий характер ігрозіло духовного виродження народу, втрати свого національного обличчя (онаціональном самосвідомості вже мріяти не доводилося). Говорячи про первинні задуми і мотиви створення роману (до 1937года письменник називає його романом про диявола), необхідно прівестісвідетельство самого Булгакова. У розмові зі своїм біографом і другом П. С. Поповим на початку 1929 року він сказав (цитуємо за записом Попова): "Якщо матьмне служила стимулом для створення роману" Біла гвардія ", то, за моімзамислам, образ батька мав бути відправним пунктів ( виділено мною. - В. Л.) для іншого замишляє мною твори ". Це, на наш погляд, виключно важливе визнання автора. Воно набуває реальних очертаніяпрі осмисленні творчої спадщини Афанасія Івановича Булгакова, отцапісателя, що займався дослідженням західноєвропейських віросповідань імасонства (про останній "явище" А. І. Булгаков припускав написати крупноесочіненіе, але смерть завадила реалізувати цей задум). Початковий задум роману, судячи за збереженими дивом черновікампервих його редакцій, включав багато найгостріших тем, серед яких назвемо хоча б дві: розгул потворного і нахабного богоборства (по суті, ісключітельнопрімітівного і в силу цього дуже ефективного) і придушення свободноготворчества в "нової" Росії. До богоборчества в "пролетарської" Росії Булгаков ставився з велікімвніманіем, подивом, а частіше за все з здриганням (достатньо, наприклад, вивчити зібрану письменником колекцію газетних вирізок з гнуснейшімісочіненіямі Дем'яна Бєдного, щоб переконатися в цьому). Бо нічого подобногоон уявити собі не міг. Про це свідчить і виразна егозапісь в щоденнику 5 січня 1925: "Сьогодні спеціально ходив до редакції" безбожники "... У редакції сидить неймовірна сволота ... На столі, на сцені, лежить якась священна книга, можливо Біблія, над нею схилилися якісь тодве голови. - Як у синагозі, - сказав МКогда я побіжно переглянув у себе вдома вечеромномера "безбожники", був вражений. Сіль не в блюзнірстві, хоча воно, звичайно, без міри, якщо говорити про зовнішній стороні. Сіль в ідеї , її можна доказатьдокументально: Ісуса Христа зображують у вигляді негідника і шахрая, іменноего. Не важко зрозуміти, чия це робота. Цьому злочину немає ціни ". Про це підлим явище в російській життя особливо проникливо писав. І. Купрін. У статті "Хрістоборци" він зазначав: "Що російська людина вепоху кровопролиття відвертається від імені Бога, мені це ще зрозуміло. Таккаторжнік, перш ніж вирізати сплячу родину, завішують рушником ікону. Листопаді не в силах уявити собі, що відчуває і думає російська костромскоймужічонка, коли перед ним зневажають і клеять в багнюці лагідний образ ІісусаХріста, того самого Христа, близького і рідного, якого він носить "запазушкой", у серця. "..." Жах і відраза збуджують в мені пролетарскіенародние поети. Василь Князев друкує блюзнірське "Червоне Євангеліє ". Маяковський - єдиний талановитий з червоних поетів - шалено хулітХріста. Інші віршеплети в кривих, сіпаються, епілептичних стіхахіздеваются над тілом Христовим, над фігурою був розп'ятий, над Його муками, надневінной Його кров'ю." І кров, кров Твою вихлюпується з умивальника ". Пилат умив руки, зраджуючи Христа суду Синедріону. Ці кати вмивають втазу руки, які здійснили вдруге Його страту ... Яке підле рабство! Яка низька боягузтво! На що здатен в своемпаденіі "гордий" людина! "Не менший протест у Булгакова викликала таглумлівая цькування, який піддавалися "реакційні" і "консервативні" письменники і драматурги з боку офіційної преси та розшукових учрежденій.Пожалуй, нікого не труїли так витончено і ритуально, як Булгакова.Особенно вразили його допити, учинені йому в ГПУ. Саме після дзвінків вето заклад у нього зародилася, здавалося б, дика думка: "Москва це? ВРоссіі я перебуваю? Не стала чи" червона столиця "своєрідним Ершалаима, який відрікся від Бога і царя і б'ють своїх кращих синів?" А далі. .. далі вже працювала багата фантазія письменника, яка поєднувала в собі далекоеі велике минуле з реальною дійсністю. За кілька місяців романбил написаний, причому в двох редакціях. Звичайно, це була ще не задумана "епопея", а гостросюжетної оповідання про перебування в "червоній столиці" маестро Воланда і його "дивні" розповіді про Ієшуа, Кайяфі і Пилата. При етомкак якось по-особливому зазвучала нова для письменника тема - тема судьбиодареннейшей, чесної і національно мислячої особистості в умовах тиранії лицемірства. Повторимо: у найбільших події історії Булгаков заметілсходство з московськими реаліями. А схожість це насамперед полягала втом, що правдолюб завжди піддається гонінням - в будь-які часи. ІБулгаков ухвалив відповідальне рішення: він дозволив собі сопоставітьсудьбу Найбільшого правдолюба з долею правдивого письменника в "красномЕршалаіме". А дозволивши собі таке, він пішов і далі - став вносітькорректіви в євангельське оповідання відповідно до своіміхудожественнимі задумами: так з'явилося "євангеліє" від Воланда, тобто отБулгакова. І Пілат у перших редакціях прозорий ... У ньому уловлюються чертисоветского прокуратора ... "Єдиний вид шуму натовпу, який прізнавалПілат, це крики:" Хай живе імператор! "Це був серйозний чоловік, запевняю вас", - розповідає Воланд про Пилата. Про деякі ілюзіях письменника відносно московського прокуратора (аможет бути, про розуміння його хитрий політик ) свідчить і такоевисказиваніе Пилата: - Слухай, Ієшуа Га-Ноцрі, ти, здається, себе вбив сьогодні ... Слухай, можна вилікувати від мігрені, я розумію: у Єгипті вчать і не таких речей. Носделай зараз іншу річ, покажи, як ти виберешся з петлі, тому чтосколько б я не тягнув тебе за ноги з неї - такого ідіота, - я не сумеюетого зробити, тому що обсяг моєї влади обмежений. Обмежений, як усі насвете ... Обмежено! "Дуже цікаво, що, навіть оголосивши Ієшуа смертнийпріговор, Пилат бажає залишитися в очах Праведника людиною, яка зробила вседля Його порятунку (порівняйте з ситуацією, що виникла з Булгаковим у 1929 годупосле прийняття в січні цього року постанови Політбюро ВКП (б) озапрещеніі п'єси" Біг ", коли Сталін неодноразово давав зрозуміти, що він лічноне має нічого проти п'єс Булгакова, але на нього тиснуть агрессівниекоммуністи і комсомольці). Він посилає центуріона на Лису Гору, чтобипрекратіть муки Ієшуа." І в цю хвилину центуріон, спритно скинувши губку, мовив страстнимшепотом: - Слава великодушного Ігемон, - ніжно кольнув Ієшуа в бік, кудись під пахву лівого боку ... Ієшуа ж вимовив, обвісая на розтягнутих сухожиллях: - Спасибі, Пилат ... Я ж казав, що ти добрий ... "Ієшуа прощає Пілата.Он по-справжньому добрий. Але не добрий головний герой роману Вельяр ВельяровічВоланд, який з'являється в" червоній столиці "для здійснення рядадействій (за початковим задумом - для передачі її вогню ( за велікіегрехі її "народонаселення"!). На жаль, перші редакції роману письменник знищив. Сохранілісьлішь окремі глави або фрагменти тексту. Подробиць цього трагіческогособитія ми не знаємо. Ні Л. Є. Білозерська-Булгакова, ні Е. С. Булгакова неоставілі нам роз'яснюють відомостей з цього питання, тому що не билісвідетелямі цього видовища. Ймовірно, не було й інших очевидців, іначекакая-то інформація напевно просочилася б крізь товщу времені.Едінственним джерелом відомостей про те, що трапилося поки що можуть бути лішьсвідетель-Фантастичний роман про диявола ства самого автора, залишені ІМВ своїх листах і в романі. У знаменитому зверненні до "Уряду СРСР" від 28 березня 1930 є такі його слова: "Нині я знищений ... Загинули не тільки мої минулі твори, а й справжні і всі майбутні. І особисто я, своїми руками , кинув в піч чернетку романа про диявола ... "Следуетотметіть, що і в наступні роки письменник, працюючи над романом, періодично нищив великі шматки тексту, причому саме самого острогосодержанія. І все ж за збереженими текстів різних редакцій можнопроследіть, як трансформувалися ті чи інші задуми та ідеї автора в ходеработи над романом. Наприклад, як розвивалася ідея про місце добра і зла, оіерархіі світобудови. Це питання принципове, і він в значітельнойстепені визначає ставлення письменника до християнства, до православ'я. У етомсмисле останній розділ третій редакції закінчується у вищій степенісімволічно: "- Розумію, я мертвий, як мертва і Маргарита, - заговорив поетвозбужденно. - Але скажіть мені ... - Мессир ... - підказав хтось. - Так, що буде зо мною, мессир? - Я одержав розпорядження щодо вас. Преблагопріятное. Вообщемогу вас привітати - ви мали успіх. Так от, мені було ведено ... - Хіба вам можна звеліти? - О, так. Ведено віднести вас ... "Цими" отримав розпорядження "і" мневедено "Булгаков чітко вибудовує залежність сил зла від Творця, іхподчіненное положення. Приблизно такої ж позиції дотримується і письменник в четвертойредакціі роману. У розділі "Останній політ" майстер запитує: - Куди ти влечешь мене, про великий Сатана? На це Воланд відповідає: - Ти нагороджений. Дякуй блукали по піску Ешуа, якого тисочініл ... Хоча "розпоряджень" та "наказів" Воланд вже не одержує, але все жеподчіненность його Творцеві очевидна. Цій же темі присвячені й інші епізоди в романі. Найбільш характерні ветом сенсі діалоги Воланда з ангелами НЕ його "відомства". Наприклад, ізглави "Гонець" третьої редакції роману: "Але не встигли вершники рушити з місця, як п'яте кінь грузнообрушілась на пагорб, і фіолетовий вершник зіскочив зі спини. Він підійшов кВоланду, і той, примружившись, нахилився до нього з коня. Коров'єв і Бегемот зняли картузик. Азазелло підняв у вигляді пріветствіяруку, похмуро скосили на прилетів гінця. Обличчя того, сумне і темне, було нерухомо, ворушилися тільки губи. Він шепотів Воланду. Тут потужний бас Воланда розлетівся по всьому горбу. - Дуже добре, - говорив Воланд, - я з особливим задоволенням ісполнюволю послав. виконати ". І Воланд тут же віддає розпорядження Азазелло влаштувати справу так, як емуведено понад. І через кілька років, в 1938 році, сьомого редакції роману, Булгаковпрідержівается тієї ж лінії : "Через деякий час почувся шелест ніби летять крил і натеррасу висадився невідомий вісник у темному, і беззвучно підійшов кВоланду. Азазелло відступив. Вісник щось сказав Воланду, на що тотответіл, посміхнувшись: - Передай, що я з задоволенням це виконаю. Вісник після етогоісчез, а Воланд покликав до себе Азазелло і наказав йому: - Лети до них і все устрій ". І лише в останній редакції роману Булгаков, на превеликий жаль, відходить від своєї головної лінії, прагнучи" врівноважити "сили добра і зла. Але повернемося до збережених рукописів роману і спробуємо коротко описати редакції та варіанти. На щастя, все-таки уціліли два зошити з чорновим текстом унічтоженногоромана і шматочки окремих листів з третіх зошити (1928 - 1929 рр.).. Крім того, залишилися недоторканими два зошити з чорновим начерками текстів (1929 - 1931 рр..). Зошити 1928 - 1929 років не мають слідів вогню, нобольшая частина листів з текстом обірвана. Причому помітно (за перші зошити), що, обриваючи текст, Булгаков захоплював відразу значну частину лістов.Еслі він їх спалював "порціями", то слідів вогню і не має на зошитах бить.Но цілком очевидно, що текст в зошитах знищувався і іншим способом-вирізали ножицями під корінець, обрізав також на дві третини ширини листа, деякі листи обривалися під лінійку ... Перша збереглася зошит має авторський заголовок на обкладинці: "Чернетки роману. Зошит I". У ній можна нарахувати п'ятнадцять розділів, ізкоторих перші одинадцять, найбільш важливі за змістом, знищені, апоследніе чотири збережені. Чітко видно, що листи захоплювалися пучками, причому досить великими, виривалися ривками, в поспіху і нерівно. Врезультате у корінця збереглася частина тексту. Мабуть, саме ці вирванниелісти і були спалені. А потім, у більш пізній час, подрезаласьсохранівшаяся частина вирізаних аркушів, іноді обірвані листи подрезалісьпод корінець, а іноді залишалася лише вузька смужка з текстом. Чим це можнооб'ясніть? Якщо подальшу "обробку" наполовину знищеного текстаосуществлял сам автор, то тільки з єдиною метою - ліквідіроватьнаіболее гострі за змістом шматки тексту, за які він міг у ті годисурово поплатитися. Але не можна виключити, що залишки тексту знищувалися несамім автором, і в більш пізні часи. В усякому разі, якщо большуючасть тексту, що залишилася після першого його "обробки" ще можнореконструіровать, то вирізані шматки обірваного тексту восстановітьневозможно. Необхідно підкреслити, що текст першого зошити представляє собойпервую редакцію роману про диявола. Про час її написання можна говорити лішьпредположітельно, але основна робота велася автором, мабуть, у второйполовіне 1928 року. Цей висновок можна зробити на тій підставі, чтозначітельная частина текстудругої редакції була написана до травня 1929 года.Рукопісь має кілька заголовків, з яких ясно читається лише один - "Чорний маг". Причому зустрічається ця назва двічі: на початку тексту, передпредісловіем, а потім через кілька сторінок - перед другим варіантомпредісловія (у другому випадку воно - єдине!). З інших названійсохранілісь на обірваних аркуші лише перші слова: "Син ..."," Гастроль ... "Таким чином, назва" Чорний маг "для першої редакції роману про дьяволеявляется, на наш погляд, цілком обгрунтованим. З матеріалів, знищених автором у березні 1930 року, сохраніласьтакже зошит, що має заголовок:" Чернетки роману. Зошит 2 ". Оставшійсянетронутим цей заголовок має велике значення, бо точно вказує напоследовательность роботи над романом - перед нами початок його второйредакціі. Підтвердженням є сам матеріал зошити. Перш за все про назву. Перший лист зошити вирізаний під корінець, а навтором, обірваним наполовину аркуші, вирізаний шматочок листа з заголовком ідатой. З незрозумілих причин у першій і другій редакціях романаунічтожалісь його початкові листи. На щастя, залишився недоторканим перший лістчетвертой глави даній редакції, яка називалася "Манія фурібунда". Цікавим є її підзаголовок "... глава з роману" Копито інженера ". Оскільки вдань редакції назву роману більш ніде не згадується, тобто всеоснованія назвати її" копитом інженера ". Це зручно для співвідношення второйредакціі з першого (" Чорний маг ") і з подальшими редакціями. Можна з упевненістю стверджувати, що друга редакція включала покрайней мірі ще один зошит з текстом, оскільки дивом збереглися узкіеобривкі листів, серед яких є початок глави п'ятнадцятий , що називалася "Існалітуч ...". Отже, були й інші розділи. Мабуть, саме етітетраді і були спалені Булгаковим у березні 1930 року. З другої редакції роману збереглися повністю або частково тексти спершу по четвертий розділ, частина тексту сьомий та п'ятнадцятий голів, а такжеобривкі тексту з інших розділів роману. Аналіз тексту показує, що етосамостоятельная, на жаль що збереглася частково, редакція роману. Через деякий час після знищення рукописів і ізвестноготелефонного розмови зі Сталіним 18 квітня 1930 Булгаков питалсявозобновіть роботу над романом. Збереглися два зошити з черновимінаброскамі голів . Одна з зошитів має авторський заголовок "Черновікіромана. Зошит 1, 1929 - 1931 роки ". У ній міститься глава" Справа була вГрібоедове "і така цікава робоча запис:" Глава. "Сеанс закінчено". Завідувач акустикою московських державних театрів Пафнутій АркадьевічСемплеяров.// Вордолазов. Актриса Варя Чембунчі. Маргарита заговоріластрастно : - ... "У другій зошити, що не має заголовка, переписувати глава" Справа була в Грибоєдова "(з істотними змінами і доповненнями, але незавершена) і зроблено начерк голови" Політ Воланда ". Крім того, була начатаглава" Копито консультанта " , за змістом відповідна чолі "Ніколи неразговарівайте з невідомими". Але на цьому робота над романом прекратілась.Сільнейшее фізичний і психічний перевтома не дозволили еепродолжіть. "Причина моєї хвороби, - писав Булгаков у листі до Сталіна 30мА 1931 року, - багаторічна зацькованого, а потім мовчання ... по ночамстал писати. Але надірвався ... Я перевтомлений ... "Матеріал, зосереджений ветіх двох зошитах, ніяк не може бути співвіднесена з черговою редакціейромана. Це - чорнові начерки голів, які, в залежності від часу іхнапісанія, можна віднести і до другої, і до третьої редакції. Повернення Булгакова до роману про диявола відбулося в 1932 році. Знову зошити на титульному аркуші Булгаков написав: "М. Булгаков.// Роман.// 1932". На першій сторінці тексту передує наступна авторська запис: "1932 р.// Фантастичний роман.// Великий канцлер. Сатана. От і я. Капелюх сперо. Чорний богослов. Він з'явився. Підкова іноземця ". На 55-й страніцететраді Булгаков знову повертається до назви роману і записує:" Заголовки.// Він з'явився. Подія. Чорний маг. Копито консультанта ". Оскільки протягом 1932 - 1936 років письменник так і не визначився сназваніем роману, то ми зупинилися на першому з накиданих авторомзаглавій перед початком тексту - "Великий канцлер". Усього в 1932 році за короткий проміжок часу Булгаков написав семьглав. Оскільки частина тексту в зошити написана рукою Е. С. Булгакової, що стала дружиною письменника у вересні 1932 року, то можна припустити, чтоБулгаков почав нову, третю редакцію роману восени, очевидно в октябремесяце, коли подружжя були в Ленінграді. Знову письменник повернувся до роману влітку 1933 року знову ж таки вЛенінграде, де був разом з Оленою Сергіївною протягом десяти днів. Осеньюон продовжив інтенсивну роботу, розвиваючи основні ідеї. Так, по ходу текставдруг з'являється запис: "Зустріч поета з Воландом.// Маргарита іФаусту/Чорна меса.// - Ти не вийдеш до висот. Не будеш слушатьмесси. Не будеш слухати романтичні ...// Маргарита і козел.// Вішні.Река. Мрій. Стихи. Історія з губною помадою ". 6 жовтня 1933 Булгаков вирішив зробити" Розмітку розділів роману ", покоторой можна судити про подальші плани письменника. Завершувалась разметкаглавой з схематичним назвою:" Політ. Понтій Пілат. Неділя ". Затемначалась швидка робота, яку, читаючи текст, можна простежити по днях, оскільки Булгаков на аркушах проставляв дати. За три місяці з невеликим билонапісано сім голів. З лютого настала перерва. Булгакови переїхали на новуюквартіру в Нащокінском провулку. І втретє повернення до роботи над романом відбулося вЛенінграде, в липні 1934 року, де Булгакови знаходилися разом з МХАТом, який гастролював у цьому місті. Там же був відзначений ювілей - пятісотийспектакль "Днів Турбіних". Але в Булгакових настрій був далеко несвяткові, бо незадовго до цього їм було відмовлено в поїздці за граніцуПісатель розцінював цей факт як недовіру до нього з боку уряду. У новій зошити на першій сторінці Булгаков записав: "Роман. Закінчення (Ленінград, липень, 1934 р.)". У Ленінграді письменник працював над романом протягом п'яти днів, з 12по 16 липня, про що свідчать записи. Потім робота була продовжена вМоскве. Глава "Останній шлях", що завершує третю редакцію, була написана вперіод між 21 вересня і 30 жовтня. Примітно, що текст останньої глави обривається на півслові , Онан отримує логічного завершення. Але Булгаков негайно робить нову "Розмітку голів", істотно змінюючи структуру роману, і приступає до работенад новою редакцією. Головна причина - прагнення розсунути горизонти длясвоіх нових героїв, що з'явилися в третій редакції, - для поета (майстра) иего подруги. 30 жовтня 1934 Булгаков починає нову тетрадьзнаменательной фразою: "Дописати раніше, ніж померти". У ній він допісиваетряд голів, деякі переписує, починаючи з голови "Помилка профессораСтравінского". Серед новостворених глав виділяються дві: "опівнічні явище" і " На Лисій Горі ". Поява майстра в палаті уІванушкі і його розповідь про себе визначив центральне місце цього героя вромане. І не випадково в завершальних редакціях ця глава трансформувалася в" Явище героя ". Значно пізніше, у липні 1936 року, була перепісанапоследняя голова, яка отримала назва "Останній політ". Вперше за многіегоди роботи письменник поставив в кінці тексту слово "Кінець". Тим самим билазавершена робота ще над однією редакцією - четвертою. Строго кажучи, до четвертої редакції слід було б віднести лише ті розділи, які були знову написані , доповнені і переписані з глубокімредактірованіем тексту починаючи з 30 жовтня 1934 року. Але, відповідно до новойразметке голів та їх перенумерацію, велика частина голів третьої редакції вошлав четверту, і, по суті, з них обох склалася перша относітельнополная рукописна редакція. Після завершення роботи над четвертою редакцією Булгаков приступив кперепісиванію роману, але не механічному, а зі змінами та доповненнями, іноді досить істотними. Змінювалася також структура роману, перейменовувалися деякі голови. Про терміни початку цієї роботи говорітьтрудно, оскільки рукопис не датована. Можливі терміни - перваяполовіна 1937 року. Нова рукопис було названо просто - "Роман" (сназваніем автор поки не визначився) і включала написані раніше голови: "Ніколи не розмовляйте з невідомими", "Золоте спис", "Седьмоедоказательство", "Справа була в Грибоєдова". Неважко помітити, що пісательвернулся до первісної структурі роману з розглядом історії ІешуаГа-Ноцрі і Понтія Пілата в голові "Золоте спис" на початку книги. Але при етоміз масштабного "Євангелія від диявола" була виділена його частина - сценадопроса Ієшуа Пілатом (інші сцени були перенесені в інші розділи). Припинення роботи над рукописом, мабуть, було пов'язано з тим, що у авторавозніклі нові ідеї щодо структури та змісту роману. ПерепісанниеБулгаковим голови, звичайно, не становлять нової редакції всього твору, хоча і мають значний інтерес. Незабаром Булгаков приступив до нової редакції роману - п'ятий ( на жаль, незавершеною). На титульному аркуші автором було зроблено такий запис: "М. Булгаков.// Князь тьми.// Роман.// Москва// 1928-1937 ". Усього билонапісано тринадцять розділів, причому останній розділ -" опівнічні явище "-була обірвана на фразі:" Ім'я її гість не назвав, але сказав, що женщінаумная, чудова ... "Про конкретні строки написання цієї редакції можноговоріть лише приблизно, оскільки в самій рукописи (дві толстиететраді) ніяких авторських послід немає. І в щоденнику Е. С. Булгакової за 1937год чітко не позначено, про якій редакції роману йде мова. Але самі запісіочень важливі. 9 травня: " Увечері у нас Вільямса та Шебалин. М. А. читав первиеглави (не повністю) свого роману про Христа і диявола (у нього ще нетназванія, але я його так називаю для себе). Сподобалося їм нескінченно ... "11мая:" А ввечері пішли до Вільямса. Петя каже, що не може працювати, хоче знати, як далі в романі ( "Про диявола"). М. А. прочитав кілька розділів. Сподобалися необикновенно.Отзив - річ величезної сили, цікава своєю філософією, крім того, чтоувлекательна сюжетно і блискуча з літературної точки зору ". 13 травня:" Увечері М. А. сидить і править роман - з самого початку ". 15 травня:" Увечері ... Миша читав далі роман про Воланда. Дмитрієв дрімав на дивані, а ми троесмотрелі в рот М. А. як зачаровані, настільки це захоплює ". 17 травня:" Увечері М. А працював над романом (о Воланд )..." 18 травня: "Увечері - він надроманом" . Мабуть, мова йде все-таки про п'ятої редакції роману, але не виключено, що в перших записах йдеться про рукописи під назвою "Роман" (первиеглави). Через місяць з'являються нові записи: "17 червня. Увечері у нас Вільямс. Миша читав розділи з роману ( "Консультант з копитом"). 24 червня. Увечері покликали Вільямс, кусочекромана прочитав М. А. 25 червня. М. А. возиться з місяцем, дивиться на неї вбінокль - для роману. Зараз місяць ". І після цього робота над романомпрекращается на кілька місяців. Повернення до роману відбувається восени. Булгакову приходить мисльоткорректіровать роман і представити його" нагору ". Запис Олени Сергіївни от23 вересня:" Болісні пошуки виходу: лист чи нагору? Кинути чи Театр? Відкоректувати чи роман і уявити? Нічого не можна зробити, безвиходноеположеніе ". 23 жовтня:" У Миши дозріває рішення піти з Великого театру. Це жахливо-працювати над лібрето! Виправити роман (диявол, майстер, Маргарита) іпредставіть ". Назва роману майже визначився, рішення про егокорректіровке остаточно прийнято, і Булгаков починає роботу над шестойредакціей роману. 27 жовтня: "Міша править роман". 12 листопада: "Увечері М. А.работал над романом про Майстра і Маргарити", але найбільш активна робота надроманом почалася на весну 1938 року. Спочатку стали з'являтися записи типу "Миша уривками править роман", а потім з березня місяця пішла інтенсівнейшаяработа і вечорами, і днями. Особливо важлива запис у щоденнику від 1 березня: "Міша вдень у Ангарського, змовляється почитати початок роману. Тепер, здається, встановилося у Миши назва -- "Майстер і Маргарита". Друкування його, звичайно, безнадійно. Тепер Миша ночами (поки що ночами, а потім і вдень ввечері. - В. Л.) править його і жене вперед, у березні хоче закінчити ". 17марта Булгаков читає голови" Слава півневі "і" офіціанта у Воланда "Вільямс. Олена Сергіївна спеціально відзначає, що глави читалися "у новій редакції". Але в березні робота над романом не була закінчена і тривала у квітні-настільки ж активно, для досить широко кола слухачів роман у новойредакціі вперше був прочитаний (окремі розділи, зрозуміло) 7 квітня 1938года. Серед присутніх були Вільямса, Арендт, Ермолинские, Леонтьєва, Ердмана. "Читання справило величезне враження, - записала ЕленаСергеевна. - Було дуже багато цінних думок ... виключно заінтересоваліі підкорили слухачів древні голови ... Всіх вразило надзвичайне знання М.А. епохи. Але як він зумів це донести! "Мабуть, наприкінці квітня робота надроманом в основному було завершено (28 квітня ще був запис:" Днем роман ") і 2 травня відбулося" цензурне "читання редактору Н. С. Ангарського-Клестову.Пріводім щоденникових запис від 3 травня повністю: "Ангарський прийшов вчора і змістив заявив: чи погодитеся написати авантюрний радянський роман? Массовийтіраж, переведу на всі мови, грошей тьма, валюта, хочете, зараз чек дам-аванс? Миша відмовився, сказав - це не можу. Після умовлянь Ангарський попросив М. А. читати його роман ( "Майстер іМаргаріта"). М. А. прочитав три перші розділи. Ангарський відразу сказав: "А це надрукувати не можна". - Чому? - Не можна ". Крапку в новій редакції роману Булгаков поставив в ніч з 22 на 23 мая1938 року. На титульному аркуші першого зошита Булгаков написав : "М. А. Булгаков.// Майстер і Маргарита.// Роман.// Зошит I ". Усього жебило списано шість товстих зошитів, і кожна з них отримала авторскуюнумерацію. Шоста зошит завершується так:" Кінець.// 22 - 23 травня 1938 р. .. Приблизно за півроку, працюючи з перервами, Булгаков завершив шосту редакціюромана, яка фактично стала другим повної рукописної редакцією. Онавключает тридцять голів і за обсягом значно перевищує першого полнуюрукопісную редакцію. А через кілька днів Булгаков почав диктувати роман на машинку О. С. Бокшанской - сестрі Олени Сергіївни. Весь хід цієї роботи відображений у пісьмахпісателя до жінки, яка відпочивала в цей час в Лебедянь. 25 іюняперепечатка тексту була завершена. Під час роботи автором вносілісьсущественние коректування тексту і доповнення - в результаті народилася новаяредакція роману - сьома. Найбільш важливі уривки з листів Булгакова Олені Сергіївні ми пріводімніже. 27 травня: "Вночі - Пілат. Ах, який важкий, плутані матеріал ". 2 червня:" Почнемо про роман. Майже одна третина ... передрукована. Потрібно отдатьсправедлівость Ользі, вона працює добре. Ми пишемо по багато годин, і вголове тихий стогін стомлення, але це стомлення правильне, не болісне ... Роман потрібно закінчити! Тепер! Тепер! "10 червня:" Ось з романом питань!! Як складно все! "13 червня:" диктують 21-я глава. Я був похований під цим романом. Всі вже передумав, все мені ясно. Замкнулося зовсім. Відкрити замок я міг би тільки для одногочеловека, але його немає! Він вирощує соняшники! "15 червня:" Переді мною 327машінних сторінок (близько 22 голів). Якщо буду здоровий, скоро перепісказакончітся. Залишиться найважливіше - коректура авторська, велике, складне, уважна, можливо з листуванням деяких сторінок. "Що буде?" Тиспрашіваешь? Не знаю. Ймовірно, ти вкладеш його в бюро або в шафу, де лежатубітие мої п'єси, і іноді будеш згадувати про нього. Втім, ми не знаемнашего майбутнього.// Свій суд над цією річчю я вже зробив і, якщо мнеудастся ще трохи підняти кінець, я буду вважати, що річ заслужіваеткорректури і того, чоб бути покладеної у темряву скриньки.// Тепер меняінтересует твій суд, а чи буду я знати суд читачів, нікому не відомо.// Ех, Кука, тебе здалеку не видно, що з твоїм чоловіком зробив після страшнойлітературной життя останній західні роман.// ... сьогодні возобновляюработу. Буду кінчати главу "При свічках" і перейду до балу. Так, я дуже втомилися відчуваю себе, правду сказати, неважливо. Важко в повній самоті ". 19іюня:" За кількістю на листівці твоєї встановив, що ти спостерігала грозу, як хіба той час, як я диктував про золоті статуї. Пишеться 26 глава (Низу, вбивство в саду) ". 22 червня:". .. якщо тебе цікавить твір, про которомідет мова (я вже на нього дивлюся з тихим смутком), звівши розмови про нього кнулю.// Яка там авторська коректура в Лебедянь! .. Про машинці я і подуматьне можу! .. Причому не тільки писати що-небудь, але навіть читати я нічого нездатний, мені потрібен абсолютний спокій!// P.S. Ось роман! Зараз став рватьненужную папір і, дивись, розірвав твого листа!! Ніжно склеїти ". Через кілька місяців Булгаков приступив до коректування роману, а свесни 1939 року і до часткової його переробки. Був написаний епілог сназваніем" Жертви місяця ", були внесені також істотні зміни ідополненія в текст (замінені деякі машинописні сторінки новиммашінопісним текстом, наприклад, "явищем" Левія Матвія перед Воландом, пріетом рукописні чернетки не збереглися, що зовсім не характерно дляпісателя). Потім Булгаков знову приступив до правки роману, вносячи обшірниеізмененія як у друкований текст, так і роблячи поправки на полях текста.Правка здійснена різним чорнилом і олівцем . Судячи з характеруправкі, письменник припускав ще велику роботу над романом. Але у серпні 1939 року трапилася біда: після заборони п'єси про Сталіна "Батум" Булгаков серйозно захворів. У жовтні стало ясно (і самому письменнику, перш за все), що настали останні місяці або тижні життя. У етотмомент Булгаков приймає рішення - будь-що-будь завершітькорректіровку роману. Він пропонує Олені Сергіївні завести нові зошити, вкоторие вона могла б занести нові тексти, доповнення, поправки. Одна ізтакіх зошитів збереглася в архіві письменника. На ній рукою Олени Сергеевнипомечено: "Писано мною під диктовку М. А. під час його хвороби 1939 года.Окончательний текст. Розпочато 4 жовтня 1939. Олена Булгакова ". Натітульном ж аркуші основного машинописного тексту (перший примірник), який і був раніше правлю письменником, Олена Сергіївна написала:" Екземплярс поправками під час хвороби (1939 - 1940) - під диктовку М. А. Булгаковамне ". Збереглася записна книжка Булгакова, на якій також є пометаЕлени Сергіївни:" Записувала під диктовку М. А. під час його хвороби, що вразила очі, в Барвисі. Листопад 1939 ". У ці останні місяці жізніпісателя записи велися головним чином Оленою Сергіївною. Крім упомянутихтетрадей збереглися окремі листи, написані її рукою, що поклав