Майстерність Крилова-байкаря

Є молоді й дуже давні жанри в історії словесного мистецтва. Ось, наприклад, байка: зародилася вона майже чотири тисячі років тому, стала надбанням літератури, жива й понині. Епопеї типу гомерівської канули в минуле, в тому сенсі, що зараз їх не пишуть. І за часів Крилова величезним епічних поем вже приходив кінець. А Крилов вдихнув нове життя в жанр байки. Якщо звернутися до попередників Крилова, то можна помітити, що Езоп (і Лессінг) висував на перший план прозову форму. У Лафонтена ж і байка Крилова - поетичний жанр, то є віршований, і важливою є розповідь, картинка, "мікрокомедія".

Російський байкар використовував сюжети інших авторів (Езопа, Марціана, Лафонтена), вони звучали абсолютно по-новому.

Перекладач у прозі є раб, перекладач у віршах - суперник, як сказав Жуковський у статті "Про байку і байки Крилова".

У байках Крилова зазвучав народний здоровий глузд, вони позбавлені грубуватість байок Сумарокова, повчальності - невід'ємна риса вигляду Крилова, сам байкар став для нас прикладом мудрості, злитою з гумором.

Афоризми байок Крилова навічно увійшли в нашу мову поряд з афоризмами грибоєдовський комедії. Причому сенс багатьох алегоричним афоризмів невіддільний від байки. Наприклад: "Ай, Моська ..."," Сильніше кішки звіра немає "," Слона-то я і не помітив "," А Васька слухає та їсть ". Ця образна форма надає мудрості, укладеної в цих словах, особливу ємність, багатовимірність. У своїх байках Крилов широко використовує просторіччі, зближує стиль з усною мовою, але уникає, як ми вже говорили, розуміння байки як "низького" жанру, що було властиво класицистами.

Композиція байки досить жорстка, сюжет нагадує казковий або сценку, "мікрокомедію". У рамках байок сюжету є зав'язка, кульмінація, розв'язка; розвиток дії відбувається переважно в діалогах. У цілому ж байка містить мораль, дану на початку або в кінці, тобто "душу" і сюжетний розповідь, тобто "тіло". Особливу роль відіграє так звана "катастрофа", або, як вона ще називається, "Пуант", або "вістрі". Пуант входить в сюжет байки, але належить більше до "душі", тобто до сенсу, моралі. Наприклад, у байці "Квартет" мораль в окремих рядках не виражена, зате все стає ясно вже з слів Солов'я: "А ви, друзі, як не сідайте ..." Так само легко виділити пуанти в байці "Слон і Моська":

Ай, Моська!

Знати, вона сильна,

Що гавкає на Слона.

Мораль стає непотрібною. У цьому виявилося майстерність Крилова - майстерність відтворення типової ситуації, влучний афористичний стиль. Не можна не зупинитися на майстерності Крилова-версифікатори. Вільний ямб як не можна краще підходить для передачі життєвих протиріч. Крилов створює ритмічний малюнок образу в кожній байці. У байці "Пустельник і Ведмідь" "вірші літають разом з мухою", за словами Жуковського, в байці "Слон і Моська" чергування довгих і коротких віршів створює зоровий образ і Слона, і Мухи. Так само віртуоза Крилов і в звуковій фактурі байки. Це і звуконаслідування ( "Змія" - не тільки опис змії, але і звуконаслідування, алітерація на шиплячі та свистячі), і тонший прийом анаграммірованія (в тій же байці слова підібрані таким чином, що звуки, з яких складається слово "змія", повторюються частіше за інших). У байці "Квартет" перестановки слів ( "на лад не йде", "не йде на лад") наочно зображують звірів спроби знайти якийсь "правильний" порядок свого розташування. "Вдарили", "деруть" - ці слова неблагозвучні навіть незалежно від свого лексичного значення відтворюють дисгармонію, звуковий образ "музики", а вірніше какофонії, що виконується героями байки.

Синтаксис байки також надзвичайно виразний. Ємність синтаксичної конструкції така, що байка запам'ятовується миттєво, сприймається майже як єдиний афоризм. Часте застосування еліпса ( "Досить одного каменем в лоб";