Урок 1 p>
Тема: «Бесіда при ясній місяці» p>
Нам би про душу не забути p>
В.М. Шукшин.
Цілі: 1. Познайомити з творчістю В. Шукшина. P>
2. Закріпити знання, отримані на попередніх уроках: тв. Солженіцина, p>
Астаф'єва. P>
3. Закріпити комунікативні навички в роботі. P>
4. Форсувати моральність. P>
Обладнання: 1) Портрети Шукшина, Астаф'єва, Солженіцина. P>
2) Листи для групової роботи. P>
Вид роботи: групова.
Тип уроку: майстерня. P>
Хід уроку. P>
I. Вступне слово. P>
Сьогодні на уроці ми познайомимося з творчістю Василя Шукшина, виявимо спільне у нього з такими письменниками як Солженицин, Астафьеф. P>
Названий урок з шукшінскі: «Бесіда при ясній місяці» . І хоча зараз день, світить сонце, але за допомогою авторів, ми можемо уявити собі сільський пізній вечір, світлу луну, яку так любив Василь Шукшин і його герої, подумаємо над тими вічними питаннями, у пошуках відповіді на які мучилися герої Шукшина і Астаф'єва, Солженіцина і Распутіна. p>
Головне пам'ятати пристрасний заклик Шукшина «Нам би про душу не забути!» p>
II. Етап. А що таке душа? Як ви розумієте значення цього слова? P>
Робота на I аркуші p>
Властивості характеру p>
внутрішній світ людини Душа основні риси особистості p>
людяність совість p>
доброта p>
(5-6 хв) p>
III. Шукшин розмірковує про життя своїх земляків про свою життям p>
А як же вона пройшла?
Групи представляють домашнє завдання.
I гр. Шукшин-письменник
II гр. Шукшин-актор
III гр. Шукшин-режисер p>
(15 хв) p>
Ви прочитали досить багато оповідань письменника. Назвіть центральнийобраз його творчості. p>
(15 хв) p>
будинок p>
степ мати мати сира земля Земля рідне село p>
рілля p >
людина на землі p>
Пласти життя, які зачіпає це питання. Що є людина, в чому суть його буття на землі? P>
історичні (-----( філософськіконкретні (-----( загальніособисті (-----( громадські p>
/ Лист передається групам сусіднім, додаються, виправляються, потімобговорюються./ p>
IV етап. Подивіться розповідь «Дядя Єрмолай». Що, на думку письменника,складає сенс життя старшого покоління. p>
(5 хв) p>
людина p>
працябудинок земля p>
У чому одвічна таємниця тяжіння землі та будинки? p>
V етап. Якщо Шукшина в першу чергу цікавить людина, то треба зазначити,що характери зазвичай зображуються у напружено-кризових моментах.
Внутрішній стан героя оголеним.
Прокоментуйте уривки з оповідань. P>
Висновок p>
З розповідей Шукшина ми дізнаємося все про людину, вгадуємо дисгармонію душі,розлад з світом, драматури моральних пошуків, або навпаки-вищугармонію зі світом, людьми. Напружено-кризовий духовний стан героянароджується в момент вищої гармонії-злиття з природою. Письменник акцентуєувагу читача на моментах, коли душу людини опромінюють добрі і світліпочуття. p>
VI етап. Цілком закономірно, що в центрі поетичного ряду люди-землявиділений образ матері. У ній письменник бачить опору людини в мінливостідолі. Вона для письменника - втілення надії, мудрості, доброти,милосердя. p>
Згасання старих сімейних відносин гостріше і болючіше протікають вселі.
Аналіз:
I гр. «Один»
II гр. «Як помирав старий»
III гр. Відповісти на запитання, звернений до батьків і дітей. «Хто з нас розумніший?
Хто з нас правий? » P>
Висновок.
Прямої відповіді немає. Не можна відповісти на це питання конкретно і коротко. P>
У старих людей багато доброго, розуміння, душевної твердості,всепрощення.
У молоді - спадкоємність. p>
VII етап. Напишіть після аналізу творів критерії моральності. P>
- віра в життя p>
- діяльна буття, активне, розумне творчість p>
- подолання майбутні в боротьбі зі злом. p>
- повага до людини p>
Додати до таблиці душа Шукшінское розуміння людяності, совість, доброта. p>
VIII етап. Мелодія.
«І все і більше нічого на землі не чути. І висить на мотузці луна » p>
Так, життя триває. І йде новий день.
«Трохи займалося світлий ранок. І величезна веселе сонце викотилося з-загори.
І так добре було сидіти і розмовляти. Так добре відчувати, що життяза вікнами велика і ти теж є в ній. І прийде завтра день, а ти - і вньому теж є, і що-небудь, може, гарне візьме і трапиться. Якщопомножити, можна і на хороше сподіватися »« Бесіди при ясній місяці » p>
IX. Твір: «Світлі душі» по Шукшину, Астаф'єву і Солженіцина. P>
Д.З: реферат худ.особенності оповідань Шукшина. P>
«Думи»
«Зійшлись воєдино кінь і людина і летіли в чорну ніч. І ніч летіланазустріч їм, густо била в обличчя важкими пахощами трав, відвологлих підросою. Якийсь дикий захват охопив хлопчину; кров вдарила в голову ігула. Це було як політ - як ніби він відірвався від землі і полетів. Інічого навколо не видно: ні землі, ні неба, навіть голови кінської - тільки шуму вухах, тільки нічний величезний світ зрушили і помчав назустріч. Про те,що там братик погано, зовсім не думав тоді. І ні про що не думав.
Раділа душа, кожна жилка грала в тілі ...
Якийсь такий бажаний, рідкісний мить непосильною радості. P>
Потім було горе » p>
« Горе »
«Буває влітку пора: полин пахне так, що сдуреть можна. Особливо чомусьто ночами. Місяць світить тихо ... Неспокійно на душі, млосно. І, здається втакі величезні, світлі, отруйні ночі свідомо, зухвало, солодко. Це навіть --не думається, що інше: здається, чекає, чи що. Притомився де-небудьна задах городів, в лопухах, - серце завмирає від незрозумілою, що таємницеюрадості. Жалко мало у нас в житті таких ночей » p>
« Два листи »
Людині приснилася рідне село. Йде ніби він берегом ріки ... У тому місціріки-затон. Тиша. Нікого, жодної живої душі навколо. Село поруч, і вселі теж як повимирали все. «Що ж це таке - нікого немає-то?» --здивувався чоловік. Кинув камінь у воду. Він беззвучно пішов на дно. Людинаохопив страх. Камінь без звуку потонув. Людини охопив страх. «Щосьтрапилося », - подумав він. І прокинувся. І більше не міг заснути. Ставзгадувати. Село ... Сірі хати, пильна вулиця, кропива попід тинами, кури напризьбі. А за селом - степ та колки. Так палахкотить зоря на півнеба.
Трапляються ще невеликі озерця: вечорами вода в них гладка - гладка, івся зоря як у дзеркалі. Добре сидіти на березі цих маленьких озер,думати ... В душу з тишею разом вкрадається неспокійно - ніжне почуття довсього на світі. p>
Далеко-далеко проскаче табун коней у нічне, зависне над дорогою, уповітрі, смужка пилу і довго тримається. І знову тихо. Що за тиша такана землі! p>
Зоря повільно гасне. Ніби ти залишився на землі зовсім-зовсім одні.
Не страшно, не самотньо ... але дуже неспокійно » p>
p>