ПЛАН:

Вступ;
Історія створення роману;
Роман; Майстер і Маргарита »
«Понтій Пилат»

Вступ.

«З усіх письменників 20-х - 30-х рр.. нашого, що йде сьогодні до кінця,століття, напевно, Михайло Булгаков у найбільшій мірі зберігається в російськомусуспільній свідомості. Зберігається не стільки своєю біографією, з якоїзгадують зазвичай його листа Сталіну і єдиний телефонну розмову зтираном, скільки своїми геніальними творами, головне з яких -
«Майстер і Маргарита». Кожному наступному поколінню читачів романвідкривається новими гранями. Згадаймо хоча б «осетрину другої свіжості», іспаде на думку сумна думка, що вічно в Росії все другої свіжості, все,крім літератури. Булгаков це як раз блискуче довів ». - Ось так, вкількох словах, Борис Соколов, відомий дослідник творчості
Булгакова, зумів показати, який відчутний внесок зробив письменник у російську тасвітову літературу. Видатні творчі уми визнають роман «Майстер і
Маргарита »одним з найвидатніших творінь двадцятого століття. За радянськихчаси Чингіз Айтматов поставив цей роман поруч із «Тихим Доном» М.
Шолохова, відмінності їх за ступенем доступності широкому читачеві. Далеко невсі здатні осмислити «Майстра і Маргариту» у тому ідеологічномуфілософському ключі, який пропонує автор. Звичайно, щоб вникнути,зрозуміти всі подробиці роману, людина повинна володіти високою культурноїпідготовленістю та історичною обізнаністю з багатьох питань, алефеномен сприйняття твору в тому, що «Майстра ...» перечитують і юні,знаходячи в ньому щось казкове і таємниче для себе, що допомагаєпрацювати їх ніжної дитячої фантазії.
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ РОМАНА.

Роман Михайла Опанасовича Булгакова «Майстер і Маргарита» не бувзавершений і за життя автора не публікувався. Вперше він був опублікованийтільки в 1966 році, через 26 років після смерті Булгакова, і те в скороченомужурнальному варіанті. Тим, що це найбільше літературний твірдійшло до читача, ми зобов'язані дружині письменника Олені Сергіївні Булгакової,яка у важкі сталінські часи зуміла зберегти рукопис роману.

Час початку роботи над «Майстром і Маргаритою» Булгаков у різнихрукописах датував то 1928, то 1929 р. У першій редакції роман мавваріанти назв «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер з копитом»,
«Син В.», «Гастроль». Перша редакція «Майстра і Маргарити» була знищенаавтором 18 березня 1930, після одержання повідомлення про заборону п'єси «Кабаласвятенників ». Про це Булгаков повідомив в листі уряду: «І особисто я,своїми руками, кинув в піч чернетку романа про диявола ... »

Робота над« Майстром і Маргаритою »відновилася в 1931 р. До романубули зроблені чорнові начерки, причому тут вже фігурували Маргарита іїї безіменний супутник - майбутній Майстер, а Воланд обзавівся своєю буйноюпочтом. Друга редакція, яка створювалася до 1936 р., мала підзаголовок
«Фантастичний роман» і варіанти назв «Великий канцлер», «Сатана»,
«От і я», «Чорний маг», «Копито консультанта».

Третя редакція, розпочата в другій половині 1936 р., спочаткуназивалася «Князь темряви», але вже в 1937 р. з'явилося добре відомий теперзаголовок «Майстер і Маргарита». У травні - червні 1938 р. повний текст впершебуло передруковано. Авторська правка тривала майже до самої смертіписьменника, Булгаков припинив її на фразі Маргарити: «Так це, отже,літератори за труною йдуть? »...

Булгаков писав« Майстра і Маргариту »у цілому більше 10 років.
Одночасно з написанням роману йшла робота над п'єсами, інсценівками,лібрето, але цей роман був книгою, з якої він не в силах був розлучитися,
- Роман-доля, роман-заповіт. Роман увібрав в себе майже всі знаписаних Булгаковим творів: московський побут, відображений в нарисах
«Напередодні», сатирична фантастика і містика, випробувана в повістях 20-хроків, мотиви лицарської честі і неспокійною совісті в романі «Білагвардія », драматична тема долі гнаного художника, розгорнута в
«Мольєра», п'єсі про Пушкіна і «Театральному романі» ... До того ж картина життянезнайомого східного міста, відбитого в «бігу», готувала опис
Ершалаима. А сам спосіб переміщення в часі назад - до першого століттяісторії християнства і вперед - до утопічною мрію «спокою» нагадував просюжеті «Івана Васильовича».

З історії створення роману ми бачимо, що він був задуманий і створювавсяяк «роман про диявола». Деякі дослідники вбачають у ньому апологіюдиявола, милування похмурою силою, капітуляцію перед світом зла. У самомусправі, Булгаков називав себе «містичним письменником», але містика ця негасили розум і не залякувати читача ...
Роман «Майстер і Маргарита»
Треба сказати, що при написанні роману Булгаков користувався декількомафілософськими теоріями: на них були засновані деякі композиційнімоменти, а так само містичні епізоди і епізоди ершалаімскіх голів. Так, уромані відбувається взаємодія трьох світів: людського (всі люди вромані), біблійного (біблійні персонажі) і космічного (Воланд і йогосвита). Найголовніший світ - космічний, Всесвіт, всеосяжниймакрокосм. Два інших світу - приватні. Один з них - людський,мікрокосм; іншого - символічний, тобто світ біблійний. Кожен з трьохсвітів має дві «натури»: видиму й невидиму. Всі три світу виткані здобра і зла, і світ біблійний виступає, як би в ролі сполучної ланкиміж видимими і невидимими натурами макрокосму і мікрокосму. У людиниє два тіла і два серця: тлінне та вічне, земне і духовне, і цеозначає, що людина є «зовнішній» і «внутрішній». І останній ніколи негине: вмираючи, він тільки позбавляється свого земного тіла. У романі «Майстері Маргарита »подвійність виражається в діалектичній взаємодії іборотьби добра і зла (це є головною проблемою роману). Добро не можеіснувати без зла, люди просто не будуть знати, що це добро. Як сказав
Воланд Левію Матвія: «Що б робило твоє добро, якби не існувалозла, і як би виглядала земля, коли б з неї зникли всі тіні? ». Повиннобути якась рівновага між добром і злом, що в Москві було порушено:чаша терезів різко схилилась у бік останнього і Воланд прийшов, якголовний каратель, щоб відновити його.
Глава 2 - «Понтій Пилат»

Більшість персонажів Ершалаімскіх розділів роману «Майстер і Маргарита»сходять до Євангельським. Але цього не можна стверджувати повною мірою про Понтія
Пилата, п'ятий прокураторі юдеї. Він мав репутацію «зухвалого чудовиська».
Але, тим не менше, булгаковський Понтій Пилат сильно облагороджений в порівнянніз прототипом. У його образі письменником зображений чоловік, карається мукамисовісті за те, що відправив на смерть невинного, і у фіналі роману Понтія
Пилата дарується прощення.

Пилат стоїть перед дилемою: зберегти свою кар'єру, а може бути, іжиття, над якими нависла тінь старіючого імперії Тиверія, або врятуватифілософа Ієшуа Га-Ноцрі. Булгаков наполегливо (п'ять разів!) Іменуєпрокуратора вершником, мабуть, внаслідок його приналежності допевного стану.

Га-Ноцрі жодного разу не відступив від істини, що від ідеалу, і томузаслужив світло. Він сам є ідеал - уособлена совість людства.
Трагедія героя в його фізичну загибель, але морально він здобуває перемогу.
Пилат же, що послав його на смерть, мучиться майже дві тисячі років,
«Дванадцять тисяч місяців». Совість не дає прокуратору спокою ...

важке рішення Пілата, макровибору, здійсненого ним на рівнісвідомості, передує мікровибор на рівні підсвідомості. Цейнесвідомий вибір передбачає дії прокуратора, що зробили впливне тільки на його подальше життя, але і на долю всіх героїв роману.

Вийшовши в колонаду палацу, прокуратор відчуває, що до «запаху шкіри іконвою домішується проклята рожева струмінь », запах, який прокуратор
«Ненавидів більше за все на світі». Ні запах коней, ні запах гіркого диму,доноситься з Кентура, не дратують Пілата, не викликають у нього такихстраждань, як «жирний рожевий дух», до того ж що передвіщає «нехорошийдень ». Що за цим? Чому прокуратору ненависний аромат квітів, запахяких більшість людства знаходить приємним?

Можна припустити, що справа полягає в наступному. Троянди з давніхчасів вважаються одним із символів Христа і Християнства. Для покоління
Булгакова троянди асоціювалися з вченням Христа. І в Блоку у «Дванадцяти»є подібна символіка:

У білому віночку з троянд -

Попереду - Ісус Христос.

Приятен чи ні певний запах, людина вирішує не на свідомомурівні, а на рівні підсвідомості. Що обере він? Буде за напрямомкінських запахів або попрямує у бік, звідки доноситься аромат троянд?
Віддавши перевагу запах «шкіри і конвою», поганин Пилат передбачає той фатальнийвибір, який буде їм зроблено на рівні свідомості.

Так само багато разів М. Булгаков згадує про те, що суд над Ієшуавідбувається поблизу «ершалаімского гіпподрома», «арени». Близькість конейвідчувається постійно. Порівняймо два уривки:

«... прокуратор подивився на арештованого, потім на сонце, неухильнопіднімається вгору над кінними статуями гіпподрома, раптом у якийсь тошноборошні подумав про те, що найпростіше було б вигнати з балкона цьогодивного розбійника, промовивши лише два слова: «Повісити його».

«... всі присутні рушили вниз по широкій мармурових сходах межстін троянд, віддаєш одурять аромат, спускаючись, усе нижче і нижче допалацової стіні, до воріт, що виводить на велику, гладко вимощенуплоща, в кінці якої виднілися колони і статуї ершалаімскогоарени ».

Одночасно з думкою про страту Ієшуа у Пилата перед очима виникаютькінні статуї; члени Синедріону, винісши смертний вирок, рухаються мимокущів троянд у бік тих же коней. Символічні коні кожен разпідкреслюють, той вибір, який роблять герої. Причому, можливогорішенням прокуратора відповідає тільки погляд у бік того місця, девирують пристрасті, а дійсному рішенням Синедріону, тільки що виніссмертний вирок, - фізичне переміщення його членів в тому жнапрямку.

У євангельських главах роману відбувається якийсь бій добра і зла, світлай темряви. Дванадцять тисяч лун триває Пілатова мука, важко йому з хвороїсовістю, і у фіналі, прощений, він стрімко біжить по місячній дорозі,щоб «розмовляти з арештантом Га-Ноцрі». І на цей раз він вибирає шляхправильний - праведний.