Санкт-Петербурзький державний p>
університету кіно і телебачення p>
Курсова робота p>
За спеціальністю "Соціальна психологія" p>
Cтуденткі 1 -- го курсу ФЕІ "Тележурналістика" гр.157 p>
Челпанова Анни p>
2002 p>
ЗМІСТ p>
1. Що таке дієслово. P>
2. Визначення дієслова. P>
3. Види дієслова. Спосіб дієслівної дії. P>
4. Відношення форм. P>
5. Продуктивні класи дієслів. P>
6. Висновок. P>
7. Список використаної літератури. P>
Що таке ДІЄСЛОВО? P>
Дієслово-знаменна частина мови, що називає дію або стан якпроцес (кипів, горів пожежа московський дим стелився по річці (Н.
Соколов).
Дієслово відповідає на питання "Що робити", Що зробив, Що зробить.
Загальна граматичне значення дії проявляється у більш конкретнихзначеннях:
1. Переміщення, рух або положення в просторі (плисти, плавати, сидіти, ходити)
2. Трудова, творча діяльність: кувати, рибалити, розфарбовувати.
3. Розумова діяльність, у тому числі мисленнєво-мовна (зіставляти, задуматися, прорешать, сказати, уявити)
4. Емоційно-технічна діяльність (тужити, сумувати, радіти, ненавидіти)
5. Фізичні та інші стану людини (спати, хворіти, одужувати)
6. Стан (або його зміна) природи (вечоріє, підморозило, світає p>
)
Найголовніші морфологічні ознаки дієслова: вид, час, спосіб, особа.
Синтаксична роль у реченні-присудок: але літо швидко летить.
Летить-дієслово недоконаного виду, безповоротний, непереходний, 2-евідмінювання, дійсного способу, даний час, 3-його обличчяоднини, є простим дієслівним присудком, складаючиразом з таким, що підлягає літо граматичну основу пропозиції.
У дієслово як частина мови зазвичай об'єднують різні морфологічноохарактеризовані словоформи. Це особові форми дієслова дійсногоспособу, що володіють у теперішньому-майбутньому часі категоріями виду,застави, часу, особи, числа і роду p>
Група дієслів p>
Всі російські дієслова з точки зору видових співвідношень можуть бутипредставлені у вигляді таких груп:
1. Група дієслів, що мають співвідносні за видом пари (розповісти-розповідати, дістати-діставати, почати-починати і т. д.). Всі сучасні вчені визнають, що саме такі відносини пов'язують дієслова здійсненого виду й утворені від них за допомогою суфіксація дієслова недоконаного виду.
2. Група дієслів досконалого виду, що не мають співвідносних дієслів недоконаного виду (штовхнути, розстаралися і т. д.).
3. Група дієслів недоконаного виду, які не мають співвідносних дієслів досконалого виду (жити, стояти, сумувати і т. д.).
4. Група двувідових дієслів. Ця група вимагає до себе особливої уваги, зокрема, тому, що вона дуже активно поповнюється за рахунок дієслів такого типу, як телефонізувати, індуктіровать, механізувати, електрифікувати, хімізіровать і т. д. Це - одне з безлічі проявів науково-технічної революції. Вторгнення в літературну мову великої кількості дієслів з області науки і техніки створює в російській мові групу дієслів з нетиповим для російської мови індиферентним ставленням до видів. Не слід, втім, думати, що дієслова такого типу з'явилися в російській мові лише в самий останній час. Двох видові дієслова одружити, карати, милувати здавна існують в українській мові. P>
ВИДИ ДІЄСЛОВО p>
Наявність граматичної категорії виду є характерною рисою слов'янських мов. P>
Вид і спосіб дієслівної дії. Понятійна категорія виду вросійською мовою виражається, зокрема, в категорії способу дієслівноїдії. p>
Питання про співвідношення категорій виду і способу дії традиційно належить до числа дискусійних. Згідно з найбільш поширеною в p>
сучасної аспектологіі точці зору, способи дії являють собою різні класи похідних дієслів, пов'язані з вихідним дієсловом регулярними словотворчі відносинами (наприклад, Учащав є багаторазовий спосіб дії, що позначаєтьсядієсловом ходити, зашуміти - начінательний спосіб дії, що позначаєтьсядієсловом шуміти і т.п). Спосіб дії не є граматичною категорією,тому що його вираження в російській мові не обов'язково. Ми говоримо Він домені частенько заходив (багаторазовий спосіб дії) - якщо ми хочемо спеціально висловити в дієслові ідею багатократності. Але ми можемопозначити ту ж ситуацію словами Він до мене часто заходив, залишивши цю ідею вдієслові невираженний. Спосіб дії є результат певноїсемантичної модифікації вихідного дієслова, яка виражається формальнимизасобами - префіксами і суфіксами. Так, дієслова закричати, накричав, гримати, крикнути являють собою різні семантичні модифікації дієслова кричати, кожній з яких відповідає свій формальний показник. Деякі з типів модифікацій діївихідного дієслова дуже близькі, іноді навіть тотожні, деяких типів семантичних співвідношень у видових парах. Тому буває так, щоодин і той же дієслово є видовою корелятом до деякого дієслова протилежного виду і одночасно одним з утворених від нього способів дії. Так, наприклад, дієслово сподобатися являють сявидовим корелятом до подобатися і його начінательним способом дії. p>
Дієслова типу стрибнути, кинути або вкусити є одночасно одноразовим способом дії до стрибати, кидати і кусати і їхвидовими корелятами. Хоча подібні поєднання функцій зустрічаютьсявідносно рідко, в принципі така можливість існує і зумовлена вонасхожістю семантичних відносин між членами видової пари і міжмотивуючим дієсловом і його способом дії. Іншими словами, змістовнасторона категорії виду та категорії способу дії дуже близькі - у томусенсі, що безліч переданих тієї та іншої категорією значень маєвелику область перетину. Різниця ж між ними стосується функціональної сторони. P>
Значення, пов'язані з понятійної категорії виду (такі, яктимчасова локалізація, динамічність/статичність, кратність, тривалість, моментальність, узуальность тощо), можуть бути виражені і іншими засобами. p>
Вид як граматична категорія. У російському, як і в іншихслов'янських мовах, є граматична категорія виду, протиставляютьсядва значення: «досконалий вид» і «недосконалий вигляд». Вираз цього протиставлення є для російської мови обов'язковим, що кожен дієслово, спожитий у висловленні російською мовою, володіє тимабо іншим значенням категорії виду, тобто є дієсловом абодосконалого, або недоконаного виду. Це поширюється, в тому числі, і на так p>
звані двувідовие дієслова: в пропозиціях типу Я одружуся, дедієслово може бути зрозумілий двояким чином - як дієслово рад. виду (майбутньогочасу) і як дієслово несов. виду (теперішнього часу), має місцеграматична неоднозначність, що породжується зовнішнім збігом (омонімія) різних граматичних форм. Ця неоднозначність дозволяється в більш широкому контексті, Ср Вирішено. Я одружуся [несов. вигляд] на Марі і їду з нею в p>
Париж і Я одружуся [рад. вигляд] з Іриною, якщо вона погодиться жити зі мною в курені. p>
Семантика видового протиставлення. За допомогою категорії виду вросійською мовою можуть висловлюватися різні смислові протиставлення,пов'язані з понятійної категорії виду. Прийнято говорити про загальне значення p>
(семантичному інваріанти) - кожного з видів, а також самоговидового протиставлення - і про приватні значеннях видів (частновідових значеннях). p>
Аспектуальность система російської мови спирається на певний спосіб p>
концептуалізації дійсності. А саме, розрізняються такі фундаментальні категорії: подія, процес, стан. Стан --це положення справ, що зберігається незмінним протягом деякоговідрізку часу: Маша любить Петю, Васю морозить. Коли один стан змінюється p>
іншим, це концептуалізуется як подія. Подія - це перехід вновий стан (в деякий момент часу мало місце один стан, а в p>
деякий наступний - вже інше): Маша розлюбила Петю; Вася зігрівся. p>
Нарешті, процес - це те, що відбувається в часі. Процес складаєтьсяз послідовно змінюють один одного фаз і звичайно вимагає енергії для p>
свого підтримки: хлопчик гуляє, грає; вони розмовляють; багаття p>
горить. Русская Аспектуальность система влаштована таким чином, щодієслова рад. виду завжди позначають події, а дієслова несов. виду можуть позначати будь-яке з трьох типів явищ: перш за все процеси (кипить, p>
розмовляє з приятелем, довго пише лист) і стану (вмирає від нетерпіння, хворіє, чогось чекає), але також і події ( раптоворозуміє, кожен день приходить). p>
Відповідно, загальне значення видового протиставлення полягає вте, що рад. вигляд, завжди виражає подійність, протиставляєтьсянесов. увазі, немаркованої в цьому відношенні, тобто здатного виражати як p>
процесуальність або статівность, так і подійність. Цяінваріантна семантика видового протиставлення реалізується різнимиспособами в залежності від контексту. Мається на увазі контекст у широкому сенсі,куди входить тип лексичного значення самого дієслова (так як семантика видового протиставлення різна для дієслів різнихсемантичних класів), значення граматичних категорій (насамперед часу і способу), наявність в пропозиції деяких спеціальних показників,зокрема заперечення і дейктіческіх слів (таких, як цей), типмовного акта (повідомлення, питання, прохання тощо) идр. Існує двапринципово різних типу контекстів. В одних протиставлення видових форм виражає саме те розходження, що мається на даному семантичномутипі видових пар, наприклад, «дія, що розвивається у напрямку досвоєї межі »-« досягнення межі », як у парі пропозицій Минулого літами будували дачу ( 'займалися будівництвом') - Минулого літа ми побудували дачу ( 'закінчили будівництво'), тобто мова йде про різних ситуаціях. p>
В інших контекстах обидві видові форми описують одну й ту жситуацію дійсності, і видове протиставлення виражає лише різні способи її концептуалізації (СР Цей будинок будував мій дід - Цей будинок побудував мій дід). Найбільш вивченими контекстами другого типує опозиція рад. виду і несов. общефактіческого в минулому часі
(пор. вище) і вживання видів у імператив (Розкажи мені, що там сталося - Ну, розповідай, що там сталося). p>
Частновідовие значення. Досконалий вигляд має невеликий розкидприватних значень. Основне значення рад. виду називається конкретно -фактичним p>
(Іван поїхав за кордон). Є також ряд периферійних значень: наочно-зразкове (Побачить бездомного собаку на вулиці, скаже їй лагідне слово і піде своєю дорогою) це ж значення іноді називають узуальним, потенційне (Ти, Вась, і мертвого розворушити), сумарне (Сім разів p >
приміряй, один відріж) і деякі інші. Недосконалий вигляд маєбагатший спектр частновідових значень; при цьому деякі з нихможливі тільки для дієслів певних семантичних класів. Найяскравішим значенням несов. виду є актуально-тривалий, який називають p>
також конкретно-процесним. Дієслово несов. виду в актуально-тривалому p>
значенні описує процес або стан, що тривають в моментспостереження p>
(Коли я увійшов, моя дружина накривала на стіл, а син лежав на дивані ічитав книгу). Різновидом актуально-тривалого значення є когнатівное, тобто значення спроби (втішав, але не втішив; вирішував, алене вирішив). p>
Актуально-тривале (воно ж конкретно-процесне) значення єдалеко не у всіх дієслів несов. виду; більш того, наявність або відсутність удієслова актуально-тривалого значення є його важливою характеристикою семантичної. А саме, це значення не може виражатисядієсловами, що описують ситуації, які не є актуальними (конкретними)або не є тривалими (процесними). Першу категорію складають дієслова, що позначають стійкі стану, властивості та співвідношення, позбавлені ознаки процесного, протікання в часі (знати,розуміти, наприклад, підозрювати, любити, існувати, бути присутнім, бути відсутнім, відповідати, означатиме, мати і т.п.). Такідієслова можна назвати дієсловами неактуального стану. Іншу групудієслів, не здатних до актуально-тривалого вживання, складаютьдієслова, що позначають вид діяльності (керувати, керувати, царювати, красти, вчителювати, торгувати, рибалити, теслярства,вдовствовать і т.п.). Не мають актуально-тривалого значення також дієсловабагаторазового і уривчасто-пом'якшувальну способу (ходив, сидів, бувати, почитувати, бив тощо), у яких неактуальний характердії входить в лексичне значення. p>
Крім того, актуально-тривалий значення відсутній у такзваних p>
«моментальних» дієслів (знаходити, досягати, приходити і т.п.),які можуть позначати лише момент досягнення мети, але не веде до нього процес: так, не можна сказати * Альпіністи три часа досягали вершини,
* Я довго знаходив загублений гаманець. P>
Крім актуально-тривалого, у несов. види виділяють наступнізначення. p>
Узуальное: позначення звичного, постійно відтворюєтьсядії p>
(СР Він курить, обідає в ресторані, спить з відкритою кватиркою, засуботах він миється в бані); потенційне: значення вміння, здібності робити p>
щось (Вона говорить по-французьки = 'вміє говорити'; крокодили НЕлітають, міст витримує сто тонн). Спеціального згадки серед значеньнесов. виду заслуговує значення багатократності, або Ітеративний. Його особливе p>
місце в системі приватних значень несов. виду визначається навіть нестільки тим, що позначення повторюваного дії історично є первинною функцією несов. виду (а формальні показникиімперфектіваціі - початково є показниками ітератівізаціі), скільки тим, щонесов. вид тут може використовуватися для позначення подій - замість рад.виду, який був би використаний при позначенні того ж події, алетого, що сталося один раз, Ср Вранці він заварив собі чай і Він щоранку заварює собі чай. P>
Необхідність такої заміни лежить в основі критерію встановлення видовий парності (див. нижче). P>
Ще одна важлива приватне значення несов. виду - общефактіческое. Воно включає групу значень, головним у якій є общефактіческое результативне, коли дієслово несов. виду позначає дію,досягла результату (Зимовий Палац будував Растреллі - мається на увазі
'побудував'). p>
Важлива роль цього значення в Аспектуальность системі російської мови визначається тією обставиною, що тут виникає так звана конкуренція видів, так як несов. вид в общефактіческомрезультативному значенні може вживатися для позначення тих ситуацій дійсності, які можуть бути названі також дієсловом рад. видув конкретно-фактичному значенні (СР Ти показував їй цей лист? і Ти показав їй цей лист?). Тим досконалим і недосконалим видомзавжди є, однак, різниця на рівні інтерпретації, способу баченняодного і того ж події дійсності, суть якого зводиться до того,що общефактіческое значення несов. виду робить акцент на самому факті, а конкретно-фактичне значення рад. виду - на його релевантних наслідки. p>
Крім результативного, у общефактіческого результативного значення розрізняють такі різновиди: общефактіческое двонаправлене p>
(результат був досягнутий, але анульований протилежно спрямованим дією: До тебе хтось приходив = 'прийшов і пішов'),нерезультативне p>
(дія не досягла результату: Я благав її повернутися),неграничні p>
(значення припинив свою стану або процесу (У дитинстві Машабоялася мишей; На цій стіні висіла картина). p>
Поняття видової пари. Навіщо потрібно поняття видової пари? Перш за все, p>
потім, що видовими парами активно користуються носії мови в своїй повсякденній мовної діяльності. Справа в тому, що багато мовніправила вимагають, в певних контекстах, заміни здійсненого виду дієслована недосконалий. Так, всім іноземцям, що вивчають російську мову,повідомляють правило, згідно з яким в пропозиціях з імперативом придодаванні заперечення досконалий вид замінюється на недосконалий (СР Подзвонидружині - p>
Чи не дзвони дружині). Існують і інші подібні контексти. Одним з них є розповідь у так званому цьому історичному, коли p>
розповідь про минулі події ведеться в теперішньому часі, як якбивони відбувалися на наших очах, наприклад: І тоді Спартак повертаєна південь і за три дні добирається до Сіракуз. Якби ми вели розповідь убавовняні,. часу, ми б сказали: повернув і дістався, відновивши той рад.вид, що при перекладі оповідання в наст. історичному був заміненийна недосконалий. Інший такий контекст - розповідь про повторюванихподії, Ср: Зустрівши на своєму шляху чорну кішку, Микола кожен разлякається, плює через ліве плече і про всяк випадок повертає назад. Якщоб йшлося про одиничному подію, ми б сказали: злякався, плюнув,повернув. p>
В усіх таких випадках носій мови легко справляється з подібноюзаміною, і тим самим з завданням знаходження видового кореляти - оскільки вяк імперфектівного субститута даного дієслова рад. виду може виступати, p>
природно, не довільний дієслово несов. виду, а саме тойєдиний дієслово несов. виду, який утворює з ним видову пару. p>
На цьому заснований критерій видової корелятивної, запропонований p> Ю. С.
Масловим в роботі 1948 (яка була оцінена по достоїнству лишев p>
1970-і роки і значною мірою визначила подальший розвиток аспектологіческой науки). Видову пару утворюють два дієслова протилежного виду (їх називають, відповідно, перфектівним і імперфектівним членом видової пари), якщо даний дієслово несов. видуможе бути вжито замість даного дієслова рад. вигляду при перекладі оповідання в форму наст. історичного і в контекстібагатократності. p>
Так, наприклад, дієслова відкрити і відкривати утворюють видову пару,тому що поряд з пропозицією Прийшовши додому, я відкрив вікно в російській мові існують пропозиції типу Приходжу я вчора додому, відкриваю вікно ... з однойсторони, і кожен вівторок, приходячи додому, я відкриваю вікно - з іншого, при цьому в обох реченнях з дієсловом несов . видувідкривати це дієслово позначає те ж саме подія, що й дієслово рад. видувідкрити. Критерій p>
Маслова дозволяє встановити і більше нетривіальні випадки видовий корелятивної, наприклад, він показує, що пара шукати - знайти не є видовий (на відміну від семантично близькою ловити --спіймати). p>
Так, наприклад, пропозиція Він вийшов у двір, піймав метелика і приніс її додому в наст. історичному буде виглядати як Він виходить у двір,ловить метелика і приносить її додому (тут форма ловить вказує на процес, який досяг результату, тобто = 'піймав'). Однак аналогічну замінузнайшов на шукає - наприклад, в пропозиції Він знайшов на дорозі гаманець і піднявйого зробити не можна: шукає гаманець по-русски не може позначати те жсаме, що знайшов гаманець. Остання пропозиція в наст. історичному повиннобути передано як Він знаходить на дорозі гаманець і піднімає його - звідки випливає, що видовий парою до знайти є дієслово знаходити. p>
Отже, видова корелятивної має місце тоді і тільки тоді, коли p>
дієслово несов. виду може позначати те ж саме подія, що й дієсловосов. виду. Проте зазвичай входить до видову пару дієслово несов. видупозначає, крім того, ще якийсь процес або стан, пов'язані з цимподією. p>
Залежно від того, що позначає дієслово несов. виду (унесобитійном значенні), між членами видової пари можуть бути різнісемантичні співвідношення. Найбільш характерним є граничне співвідношення:дієслово несов. виду позначає дію, що розвивається у напрямку досвоїм внутрішнім межі (завершення), а дієслово рад. виду позначаєдосягнення цієї межі, Ср будувати - побудувати, писати - написати,переписувати - переписати, робити - зробити і т.п. Граничне співвідношення впевному сенсі є зразковим, парадигматичні для всієї категорії виду
(зокрема, в тому, воно послужило джерелом для позначення видів - відповідно, «недосконалий» і «досконалий»). Проте воно зовсім не p>
є єдино можливим. Від граничних пар відрізняютьсяградаційний p>
(підвищуватися - підвищитися, збільшуватися - збільшуватися), в якихнемає внутрішнього межі: тут процес обмежується ззовні, самиммоментом спостереження. З іншого боку, в українській мові є доситьобширний клас видових пар, у яких імперфектівний член позначає деякий p>
стан (зазвичай - внутрішній стан людини), а перфектівний - перехід у цей стан; наприклад, дієслово розуміти позначаєстан, що настало в результаті події, що описується дієсловом зрозуміти. Сртакож: бачити - побачити, чути - почути, відчувати - відчути, хотітися - захотітися, засмучуватися - засмутитися, дивуватися --здивуватися і т.п. Таке семантичне співвідношення називається перфектний.
Семантичне співвідношення в парах типу йти - піти, бігти - побігти називають інгрессівним (або начінательним). Досить великим є клас семельфактівних видових пар (кидати - кинути, махати - махнути), вяких імперфектівний член описує деяку діяльність, а перфектівний вказує на одиничний «квант» цієї діяльності. Існують і іншітипи семантичних співвідношень. Можливий навіть такий «вироджених» випадок,коли імперфектівний член видової пари не має жодного власногозначення: він може виступати тільки у функції «заступника» дієслова рад. виду втих контекстах, де правилами російської граматики потрібна заміна рад.виду на несов.; такі пари називаються тривіальними; до них належать,наприклад: знайти - знаходити, прийти - приходити, з'їсти - з'їдати, досягти - досягати, опинитися - надаватися. p>
Морфологічно співвідношення між членами видової пари теж може бути p>
різним. Найбільш розповсюдженим є формальне співвідношення, при якому дієслово несов. виду морфологічно є похідним віддієслова рад. виду, а саме, виходить за допомогою приєднання імперфектівірующего суфікса: -ива-/-іва- (переписати - переписувати, p>
зашнурувати - зашнуровувати переглянути - переглядати), -а-/-я-
(вирішити p>
- вирішувати, замінити - замінювати, звинуватити - звинувачувати), -а-/-ва-нажать - p>
натискати, напасть - нападати; відкрити - відкривати, вбити - вбивати ),
-ева- p>
(затьмарити - затьмарювати, застрягти - застрявати). Дієслово несов. видуможе виходити з дієслова рад. виду шляхом відсікання наявного в ньомусуфікса p>
-ну-: і одночасного приєднання імперфектівірующего суфікса-а-
/-я-або -ива-/-іва-, наприклад: крикнути - кричати, махнути - махати, посміхнутися - посміхатися, відпочити - відпочивати, загинути - гинути, озирнутися - озиратися і т.п. В інших випадках, навпаки, дієсловосов. виду виходить з дієслова несов. виду шляхом приєднання приставки p>
(такі пари називаються префіксальним - на відміну від суффіксальних, отриманих приєднанням суфікса): відчувати - відчути,варити зварити, хотітися - захотітися, сліпнути - осліпнути,лякатися - злякатися. Є, крім того, так звані супплетівние пари,тобто утворені від різних основ (взяти - брати, покласти - класти,зловити-ловити, сказати - говорити), а також різноманітні змішані типи p>
(купувати - купити, саджати - посадити, тріснути - тріскатися та ін.) p>
Нарешті, окремим формальним типом видових пар є двувідовие дієслова (одружитися, звеліти, стратити, обіцяти, досліджувати,ліквідувати, емігрувати, кваліфікувати і т.п.), які з точки зору їх функціонування в системі представляють не що інше, як париомонімічних p>
(формально не розрізняються) дієслів протилежного виду. Клас двувідових дієслів в українській мові є периферійне явище. Він постійно поповнюється за рахунок запозичень, але в міру освоєння ці дієслова починають формально диференціюватися за рахуноктого, що або перфектівний член пари маркується префіксом (СР проінформувати, відреставрувати), або ж імперфектівний --суфіксом p>
(заарештовувати, організовувати). p>
Непарні дієслова. Далеко не всі російські дієслова входять до видовіпари. p>
Існують як непарні дієслова рад. виду (perfectiva tantum), так і непарні дієслова несов. виду (imperfectiva tantum). Ці два класи влаштовані по-різному. До непарним дієслова рад. виду належать,наприклад: прокинутися, опинитися, кинутися, хлинути, гримнути, звалитися, поперхнутися, попало, відбутися; крім того, сюди відносятьсятакож дієслова деяких способів дії, а саме: інхоатівного
(заплакати), делімітатівного (пограти), дистрибутивного (повідкривали). p>
Заборона на освіту несов. виду від таких дієслів, як прокинутися або p>
кинутися, пов'язаний з морфологією і взагалі кажучи не має абсолютного характеру: при необхідності в мові можуть з'явиться форми типуочунаться або рина. Неможливість імперфектіваціі дієслів перерахованих способів дії має більш системний характер. Що стосується класу p>
непарних дієслів несов. вигляду, то він, по-перше, є більшвеликим, по-друге, відсутність видового кореляти у цих дієслів обумовлено безпосередньо їх семантикою: це дієслова, що позначають різні стани, властивості і співвідношення (мати, значить, коштувати,належати, складатися, відповідати, знати, любити, боятися і т.п.), які не p>
можуть позначати ніяке подія - і тим самим не можуть входити довидову пару. p>
Категорія виду відноситься до однієї з найбільш складних категорійросійської граматики; багато питань аспектологіческой теорії залишаються дискусійними. Особливу трудність категорія види викликає прививченні російської мови, так як вибір виду в конкретному висловлюванні є p>
результуючої множини взаємодіючих факторів. p>
Продуктивні класи дієслова. p>
Традиційно прийнято виділяти п'ять продуктивних дієслівних класів і великечисла так званих непродуктивних. Продуктивні класипротиставляються непродуктивним як найбільш поширені і живімалопоширені і не поповнюється новими дієсловами. Ділення це,втім, досить умовно.
. До 1-ому продуктивного класу належать дієслова, форма інфінітивом яких закінчується на-ать, а основа теперішнього часу-на-ай (читати-читай; копати-копай; працювати-працюй). При цьому-а, що належить обом основам, може бути частиною кореня (знати), частиною суфікса (переписувати-переписую), самостійним суфіксом (працювати-працюю) p>
. До 2-му продуктивного класу прийнято відносити дієслова з формою інфінітивом, закінчується на-еть, і з основою теперішнього часу, закінчується на-нею (зріти-зрею, товстіти-товстію, ослабнути-ослабнувши). P>
Так само як і для дієслів 1-ого класу, несуттєво, до якого елементу морфемного структури слова відноситься це-і в обох засадах.
. 3-й продуктивний клас складають дієслова, інфінітив яких закінчується на-овать або-евать. Замість цих показників у кінці основи теперішнього часу виступають-у або-юю (атакувати-атакую, клювати-клюю). Змінюється частина основи може належати і зародку, і суфікс.
. 4-й продуктивний клас-це дієслова з інфінітивом, що закінчується на p>
-ить. В теперішньому часі основа цих дієслів є тією частиною основи інфінітивом, яка залишається за вирахуванням-ить (носити-носить, годувати-годує,). Якщо елемент-і з-ить належить кореня, то зазначеного співвідношення основ не спостерігається (лити-наливаю, пити-п'ю).
. 5-й продуктивний клас становлять дієслова з інфінітивом, що закінчується на-ОХФШ, і основою теперішнього часу, закінчується на-н: штовхнути-пхну, тянуть-тягну. І у дієслів цього класу-ну в інфінітивом і-н в теперішньому часі можуть належати і зародку, і суфікс.
Всі інші типи співвідношень основ прийнято відносити до непродуктивнимкласами. Легко бачити, що всі представлені традиційні п'ять дієслівнихкласів реалізують обидва загальних типу співвідношення дієслівних основ: усіканнякінцевого голосного в основі інфінітивом або нарощення на основудодаткового приголосного. Усічення представлено 4-м і 5-им класами.
Нарощення згодного представлено в 1,2,3 класах. Строго кажучи, в 3-мукласі представлено не тільки нарощення. Будь там тільки нарощення, основатеперішнього часу закінчувалася б на-оваj. Іншими словами, крім нарощенняj, представлено ще й чергування ова/у. Не тільки усікання, а йчергування приголосного представлено у формі 1-ого особи од. числа цьогочасу у дієслів 4-го класу: носить, ношу і носиш: любити, люблю ілюбиш. Таким чином, перетворення основи інфінітивом шляхом усічення абонарощення відображає лише один бік перетворень в дієслівної основі.
Інша сторона цих перетворень стосується морфологічних чергуваньусередині менший за довжиною основи. Ці чергування вже не можнапояснити тільки виходячи з вимоги завершувати основу теперішнього часузгодним. У інфінітівних засадах плакати, глодать, ходити, пустити,наприклад, в процесі перетворення в основу цього часу відбуваєтьсяне тільки усікання кінцевого гласног основи, але і чергування кінцевогозгодного. У перших двох дієслів це чергування зачіпає всі форми зосновою теперішнього часу (плачу-плачеш; гложу-гложешь). У двох іншихце чергування представлено лише в першій особі єдиного особи (ходжу -ходиш; пущу-пустиш).
Дієслова так званих непродуктивних класів характеризуютьсячергуванням кінцевого приголосного основи.Так, наприклад, дієсловатрадіціонного1-ого непродуктивного класу характеризуються тим, що приосвіту основи теперішнього часу усікається кінцевий голосний основи івідбувається чергування приголосного: плакати і плачу, писати і пишу.
Специфіка ряду російських дієслів полягає в тому, що вони утворюють основутеперішнього часу від інфінітівной двома способами: нарощуванням j (як у
1,2,3-його продуктивних класів) і усіканням кінцевого голосного зчергуванням кінцевого приголосного (1-й непродуктивний клас). Так,наприклад, від інфінітивом полоскати можна утворити основу цьогочасу полоскати і основу теперішнього часу полощуть. Такі варіантніформи основи теперішнього часу використовуються часто як стилістичнепротиставлення: махають і махають, клеплет і клепає. В інших випадкахміж варіантами основи теперішнього часу встановлюються синтаксичні ідеякі номінативних відмінності (Слово горами рухає і Хворий ледь рухаєлівою ногою; Сльози бризкають і бризкають водою на кого-то т. д.). p>
ВИСНОВОК p>
Про багатство нашої рідної мови сказано і написанобагато чого. p>
І все ж таки не перестаєш дивуватися, наскільки великі його виразні можливості, наскільки різноманітні тутвідтінки і наскільки тонкі між ними межі. Скільки в російській мові p>
пречудних особливостей! (А часом і химерних). Скільки p>
переваг перед іншими мовами !.. p>
По-русски можна "літати" - і можна "летіти". А в німецькому p>
мовою (а також і в багатьох інших) існує тільки один p>
дієслово на обидва випадки. Один знайомий німецький хлопчик,почувши від приятеля, що направляється в аеропорт зустрічати тата,що тато летить, уявив, що тато в того працює льотчиком
(тобто літає). p>
своєрідний і дорогоцінне відмінність між дієсловамидосконалого і недоконаного виду, яке в інших мовах визначити p>
можна в багатьох випадках тільки по контексту (а то і з поясненням). p>
Інша особливість - скоріше навіть не російської мови, а його p>
носія, нашого народу, - яка теж своєрідний, алеяку я ризикнув би назвати дорогоцінної далеко не в кожномувипадку, полягає в тому, з якою легкістю поширюються і укоріняються у нас усілякі іншомовні запозичення. p>
Мабуть, як жоден інший, російська мова містить в собі p>
поряд з "всесвіту" - " космос ", поряд з
"домірністю" - p>
"симетрію", поряд з "співчуттям" - "симпатію", порядс p>
"головою" - "президента"! .. Притому названізапозичення лише найстаріші; що вже казати про "кемпінгах" та "ралі"
(ці вже зі стажем не таким значним), і як поставитися до p>
"тінейджерам" і "дистриб'юторам "?.. p>
Це явище (як і багато, багато інших) має двасторони. І тут можна спостерігати перегини діаметральнопротилежної властивості. З одного боку, багато запозичення збагачують p>
російська мова, приживаючись в ньому і органічно їмзасвоюючи. Ми пам'ятаємо і знаємо безпідставні спроби абсолютновідмовитися від яких би то не було запозичень взагалі і нав'язати людямв ім'я цієї ідеї навіть штучно створені, неіснуючі p>
слова: замість "калоші" говорити "мокроступи", а замість p>
"обрій"- "Небозем". З іншого боку - якщо недоводити цю ідею до такого абсурду, в ній є і здоровепочаток: для нормального російської в готелі все-таки затишніше, ніжв готелі, "готель" для вуха все-таки миліше. А вже колизамість p>
"майбутній" говорять "ф'ючерсний" - хіба цяпротилежна крайність менш абсурдна? p>
Але при всій патріотичної привабливості тези, що повідомлення краще інформації, а відшкодування кращекомпенсації, від запозичень нікуди не дітися: вони в російській мовіживуть. p>
Незалежно від того, будемо ми це стверджувати чи констатувати. І, напевно, тут (як і багато в чому,багато іншого) найкраще - золота середина. p>
Дві настільки різнорідні особливості, про які йшла мова, - наявність дієслів досконалого і недоконаного виду і запозичення, - часом з'єднуються самим несподіваним і підступним чином. p> < p> У російській мові дієслова недоконаного виду перетворюютьсяв дієслова здійсненого виду найчастіше за допомогою приставки. p>
Думати - придумати. Робити - зробити. Цей настільки звичайнийі настільки звичний спосіб, якщо застосовувати його до дієсловам іншомовного походження, у багатьох випадках загрожуєбідою. p>
Необхідно твердо знати, що запозичені дієслова, як правило, у більшості випадків приставок не терплять. p>
Додаток до них приставки породжує стилістичну похибка, яку я б назвав різновидомвульгаризмами. На жаль, це явище отримало - і продовжує отримувати - p>
широке поширення, особливо останнім часом. P>
Наприклад, хтось інформував кого-то про щось важливе таще повинен потім про це звітувати. І тут же з'являєтьсяпотворне p>
"проінформував". Мовляв, щоб не було сумніву щодо виконання цієї дії, йогозавершеності. p>
Таке сумнів помилково, його слід в собі задавити накореня. p>
Поширеність і звичність цього і подібнихвиразів жодною мірою не зменшує їх стилістичну неприйнятність. p>
Нерідко можна почути такі слова, як
"сконцентрувати", p>
"сконденсувати", "компенсувати" ... Якийсь оратор у p>
Державній Думі заявив привселюдно, що готовий p>
"проконстатіровать" какой-то факт! В інших виступах
(теж в Державній Думі) виявилося можливим щось p>
"синвестіровать" і навіть "ссеквестіровать" (правильно: p>
"секвестрованих"! Тут справа вже не тільки в неможливою приставці: " секвестувати "- те ж саме, що
"оркестіровать" замість "оркестрована "). p>
Отже, давайте домовимося: дієслова цього роду рівнимчином можуть бути як недоконаного, так і досконалого вигляду, і p>
форма їх при цьому не змінюється. (Норму цю слідвіднести вже не до іноземної мови, звідки таке дієслово прийшов,але саме до нашого рідного російській.) p>
Необхідність слідувати цій нормі, відчувати цюстилістичну тонкість повинна переважити помилкові побоювання, ніби-томоже залишитися незрозумілим, "зорієнтувалися" ви в цьому питанні --або p>
"тільки" орієнтувалися ". Сподіваюся, що цілкоморієнтувалися остаточно - скажімо на закінчення відповідно до вимог хорошого смак