Зміст:

Введення ____________________________________________________ 3

1. Суть фразеології як мовного явища ______________________ 6

1. Класифікація фразеологічних одиниць ________________ 8

2. Порівняльних фразеологія як особливий розділ фразеологічної теорії ______________________________ 18

3. Фразеологізми з анімалізмамі як об'єкт порівняльного аналізу специфічного фразеологічного фонду ______________________________ 21

4. Прислів'я та приказки як об'єкт вивчення фразеологізмів з анімалізмамі ________________________ 30
2. Класифікація прислів'їв і приказок з анімалізмамі німецької та російської мов ________________________________ 34

1. Прислів'я (висловах у формі закінченої пропозиції) ________________________________________ 38

1. Власне прислів'я ______________________________ 38

2. Народні афоризми ________________________________ 40

3. Нечленімие сентенції ______________________________ 42

2. Приказки (висловах у формі незакінченого пропозиції) ________________________________________ 43

1. Власне приказки _______________________________ 43

2. Прислів'я _________________________________________ 47

3. Нечленімие фрази __________________________________ 50
3. Висновок _______________________________________________ 55
Резюме ______________________________________________________ 58
Скорочення _________________________________________________ 59

Література___________________________________________________ 60

Словники _____________________________________________________ 62

Введення.

«... з усіх творінь мовного генія < p> людини фразеологія - найбільш самобутнє, складне і комплікатівное явище. »

(Ройзензон,

1977:116).

Інтенсивний розвиток фразеології як лінгвістичної дисципліни заостанні роки характеризується поступовою диференціацією предметадослідження та методики її вивчення, а також залучення в сферу науковогопошуку все нових проблем і аспектів, які спираються на що склалися вмовознавстві теоретичні основи фразеології. Цьому процесу відповідаєі загальна тенденція розвитку лінгвістичної теорії від простих, первинних іфундаментальних до більш складним, похідним рівнів, методів інапрямками вивчення мови. До останніх, поза сумнівом, відноситьсяпорівняльний аналіз різних мов, результати якого важливі як длятеоретичного, так і для прикладного мовознавства.

У досить широкою, строкатою і фрагментарною картині конфронтатівно -фразеологічних досліджень праці, присвячені власне співставленнянімецької та російської фразеології, обчислюються одиницями і не утворюють у своїйсукупності будь-якої цілісної системи ні за методикою опису, ні задосліджуваному об'єкту. Так, А.В. Федоров і А.Д. Райхштейн в роботах з теоріїперекладу приділяють увагу питанню міжмовної фразеологічноїеквівалентності конкретних фразеологічних одиниць (ФЕ) (Федоров, 1968;
Райхштейн, 1968). Різні типи фразеологічної еквівалентностірозглянуті більш конкретно в працях Ф. Траутман, М. Геш і О. Кадеев
(Траутман, 1977; Heesch, 1977; Kade, 1976). Усі дослідники відзначаютьхарактер конфронтатівного аналізу ФЕ. Так, наприклад, А.Д. Райхштейн,з огляду на багатоаспектність даного явища, виявляє йогоособливості. Вони зводяться в структурному плані до наявності у фразеологіївторинності, або похідні, в семантичному плані - ідіоматічності,що має, крім того, національну специфіку. У зв'язку з останньоюособливістю автор вказує на аппроксіматічность (приблизність)порівняльного аналізу ФЕ і його результатів. Він пише, що «суворепоняття тотожності взагалі навряд чи застосовне до зіставляєтьсяфразеологічним фактами, кожен з яких займає в системі своєї мовиспецифічне місце і має особливу значущість, яка не повторюється внезмінному вигляді в іншомовному системі для співвідносності факту »
(Райхштейн, 1980: 17).

На наш погляд, цей висновок є актуальним і для нашогодослідження, зокрема, для порівняння ФЕ з анімалізмамі.

ФЕ з анімалізмамі є однією з найчисельніших і внутрішньорізноманітних груп фразеологічного фонду: анімалістичні фразеологізмивідображають багатовікові спостереження людини над зовнішнім виглядом і звичкамитварин, передають ставлення людей до їх «меншим братам», будучи, тимсамим, культурно-інформаційним фондом у кожній мові.

Актуальність нашого дослідження визначається недостатньоюрозробленість питання класифікування ФЕ в межах окремих груп всловниковому складі німецької та російської мов, зокрема, в областіфразеологізмів з анімалізмамі.

Відповідно до обраним напрямом дослідження метою роботиє дослідження особливостей специфічного фразеологічного фондунімецької та російської мов.

Мета роботи передбачає вирішення наступних завдань:

. встановити критерії розмежування фразеологічних одиниць з анімалізмамі в німецькою та російською мовами;

. визначити загальні властивості фразеологічних одиниць з анімалізмамі в німецькою та російською мовами.

У роботі був використаний метод порівняльного аналізу.

Матеріалом дослідження послужили дані фразеологічних словниківнімецької та російської мов, стилістичних і тлумачних словників, збірниківзагальновживаних прислів'їв та приказок у німецькою та російською мовами.

Теоретична значущість роботи полягає в розробці питаньфразеології, а також проблематики, пов'язаної з питаннями порівняльногоаналізу специфічного фразеологічного фонду в німецькою та російською мовами.

Практична значимість полягає в можливості використання йогорезультатів у курсах з лексикології і в спецкурсах з фразеологіїнімецької мови.

Основні положення дослідження доповідалися на семінарах в курсі
«Лексикологія сучасної німецької мови».

Результати дослідження були викладені на 42-й науково-практичноїконференції з лексикології у двох доповідях: «Критерії розмежуванняпонять «прислів'я» і «приказки» »і« Фразеологізми з анімалізмамі внімецькою та російською мовами ».
1. Суть фразеології як мовного явища.

У науковій літературі фразеологія визначається як сукупністьфразеологічних одиниць (ФЕ) розглянутого мови (мов), абофразеологічний склад (СР: ЛЭС, 1990:560).
Предметом фразеології як розділу мовознавства є дослідження природифразеологізмів та їх категоріальних ознак, а також виявленнязакономірностей функціонування їх в мові (Ройзензон, 1977: 19).
Фразеологія вивчає специфіку фразеологізмів як знаків вторинногоосвіти, зокрема - як продукту особливого виду вторинної непрямоїномінації, представленої різного роду синтагматичні взаємодієюслів-компонентів у процесах переосмислення та формування нового значеннявихідного поєднання або окремого слова. Фразеологія вивчає такожособливості знакової функції фразеологізмів, їх значення, структурно -семантичну специфіку, що виявляються в основних ознакахфразеологічний - стійкості і відтворюваності, досліджує природулексичних компонентів фразеологізмів, їх синтаксичне і морфологічнебудова, характер синтаксичних зв'язків з іншими одиницями мови і формиреалізації в мові (Ожегов, 1957: 13).
Особливим завданням фразеології є вивчення системних зв'язків, як міжфразеологізмами, так і загальномовного системою значущих одиниць - головнимчином, словами (ЛЭС, 1990: 560).
Одним із завдань фразеології є також вивчення процесівфразообразованія в їх номінативних і комунікативно-функціональномуаспектах, а також опис фразеологічної деривації - утворення новихзначень слів на базі значень фразеологізму. Фразеологія внутрішньо пов'язаназ лексикології, синтаксисом і словотвір, оскільки структурафразеологізмів збігається зі структурою сполучень слів або пропозицій, азначення - зі значенням лексичного типу (Schippan, 1992: 154).
Фразеологія розробляє принципи виділення ФЕ, методи їх вивчення,класифікації та фразеографіі (опис в словниках). Фразеологія користуєтьсярізними методами дослідження, наприклад, компонентним аналізом значення,представляє слово-компонент фразеологізму на рівні семантичних
«Множників» або виділяє слово як елемент структури, а значення слова --як мотиваційний елемент значення фразеологізму (ЛЭС, 1990:560).
На базі існуючих у мовознавстві методів дослідження розробляютьсявласне фразеологічні прийоми аналізу і опису: метод ідентифікації
- Встановлення тотожностей і відмінностей слів і синтаксичних конструкцій,утворюють фразеологізми, з їх вільними аналогами, метод обмежень увиборі змінних, що встановлює відміну структурно-семантичноїорганізації фразеології від сполучень, утворених відповідно дорегулярними закономірностями вибору і комбінації і т.п. Фразеологіяпропонує різні типи класифікацій фразеологічного складу мови взалежності від властивостей фразеологізмів і методів їх дослідження (Fleischer,
1997: 110).
1.1. Класифікація фразеологічних одиниць.

У дослідників фразеологічного складу досліджуваних мов єбезліч думок про те, що таке фразеологізм, причому спостерігається різницяв поглядах на те, який склад таких одиниць у кожній з мов. Найбільшвідомі класифікації фразеологізмів Е. Агріколи, І.І. Чернишової, А.
Роткегель, Г.Л. Пермякова. Автори по-різному визначають віднесеної дофразеологізмам різних груп словосполучень і ступінь стійкостісловосполучень. Так, наприклад, Г.Л. Пермяков до складу фразеологізміввключає прислів'я, приказки, прислів'я, крилаті слова, афоризми
(Пермяков, 1985); а Є. Агрікола до фразеологізмам відносить простіфразеологічні сполучення, фразеологічні єдності та ідіоми (Agricola,
1975). Фразеологічний словник російської мови (ФСРЯ) до складуфразеологізмів мови включає різноманітні описові та аналітичнімовні звороти, складні спілки, складні прийменники, складові терміни і т.д. Уцілому фразеологізм характеризується як «поєднання слів з переноснимзначенням », як« стійке словосполучення з ідіоматичним значенням », як
«Стійка фраза». Фразеологізмам властиві метафоричність, образність,експресивно-емоційне забарвлення (ФСРЯ, 1987:7).

Теа Шіппан в книзі «Лексикологія сучасної німецької мови» підфразеологізмом розуміє «сталий єдність, що складається більш ніж з одногослова ». Основна сфера фразеологічного складу мови характеризується унього відтворюваністю, стійкістю, лексікалізаціей, ідіоматічностью.
Автор називає основні критерії фразеологічний і приводить їх докладнийопис: відтворюваність (фразеологізми є відноснопостійними компонентами мовної системи, що відтворюються як єдність,без новоутворень); стійкість (фразеологізми представляють собоющодо мовну цілісність, їх видозміни можливо лише внезначною мірою); лексікалізація (фразеологізми, в порівнянні звільної синтагма, утворюють нове семантичне єдність; констітуентифразеології можуть втрачати свою самостійність частково, абоповністю); ідіоматічность (значення фразеології не може бутивитлумачено за значенням його констітуентов) (Schippan, 1992:47).

Вольфганг Фляйшер також в якості основних критеріїв фразеологічнийвиділяє лексікалізацію і ідіоматізацію, як, наприклад, у словосполученнях:in Bausch und Bogen, klipp und klar, fьr jmdn. durch Feuer gehen, якісприймаються тільки як фразеологічні єдності. Далі, уфразеологічних оборотах, типу: mit Mann und Maus невоможна заміна одногоз констітуентов іншим словом, як наприклад: mit Frau und Maus, ohne Mannund Maus; тому що значення даного фразеологізму «mit allen» не може бутивитлумачено з значень «Mann» або «Maus». Однак, як зазначає В. Фляйшер,не всім фразеологізмам властиві перераховані ознаки; у деякихфразеологізмів спостерігається стійка тенденція до вільнихсловосполученнями: Antwort geben, Fragen stellen, Zweifel hegen. В. Фляйшеррозглядає фразеологізми і з точки зору синтаксису. Вони представляютьсобою:а) непредікатівние словосполучення, напр.:zwischen Tьr und Angel; die Flinte ins Korn werfen;б) стійкі предикативні конструкції, напр.:
Ihn sticht der Hafer;в) стійкі пропозиції, напр.:
Da beiЯt die Maus keinen Faden ab. (Fleischer, 1997:30).

У дослідженнях з фразеології В.В. Виноградов пропонує класифікаціюфразеологічних одиниць за ступенем семантичної злитості. Характеризуючиособливості семантики фразеологічних зрощень і фразеологічних єдностей,він проводить аналогію між фразеологічними одиницями і словами вщодо мотивації їх значення. Значення фразеологічних зрощень,на його думку, незалежно від їх лексичного складу, від значень їхкомпонентів, умовно і довільно, як значення невмотивованого слова.
Наприклад, у роботі "Про основні типи фразеологічних одиниць" він зазначає,що фразеологічне зрощення являє собою семантичну одиницю,однорідну зі словом, позбавлену внутрішньої форми. Автор відмежовуєфразеологічні єдності від фразеологічних зрощень і зазначає, що вперша «цілісне значення мотивоване». Сприйняття мотивованостізначення фразеологічного єдності спирається на усвідомлення його лексичногоскладу, а також на зв'язок значення цілого і значення складових частинвиразу (Виноградів, 1977:121-137).

І.І. Чернишова розмежовує фразеологічні єдності,фразеологічні вислови й фразеологічні сполучення за характеромзначення, що виникає в результаті взаємодії структури, сполучуваностіі семантичного перетворення компонентного складу.
Фразелогіческіе єдності виникають на основі семантичного переосмисленняабо зрушення змінних словосполучень. Нове, фразеологічне значеннястворюється не в результаті зміни значення окремих компонентівсловосполучення, а зміною значення всього комплексу «як би накладенням нанього свіжого семантичного або експресивного шару »(Чернишова, 1970:39;см. тж. Ожегов, 1953:46). Під фразеологічному єдність і поглинаєтьсявтрачаєт