Реферат

Тема: Поняття про фразеологізм

Студентки 1 курсу 2 групи

стомат.факільтету

зуботехнічного відділення

Гаврильченко Діани

м.Одеса .2003 р.

Фразеологія як розділ науки про мову.

фразеологією (гр.phrases-зворот, вислів і logos-поняття, вчення)називається розділ мовознавства, що вивчає усталені мовні звороти.
Об'єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійківислови, їх семантика, структура, походження, роль у мові,взаємозв'язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом іреченням.
фразеологією називають також сукупність усталених зворотів певноїмови. Фразеологія кожної мови - це скарбниця народу, здобуток йогомудрості й культури, що містить багатий матеріал про його історію
, боротьбу з гнобителями й нападниками. про звичаї, ідеали, мрії йсподівання. Так, в усталених зворот пропав, як швед під Полтавою
, Висипався хміль із Міха та й наробив ляхам лиха звучить відгомінборотьби з чужинцями. У сталих словах казав пан кожух дам, та словойого тепле; богу слава, а попові дай сала-ненависть і зневага догнобителів. а історія виникнення усталених словосполучень переміватікісточки, сім п'ятницю на тиждень, ні пуху ні пера та ін. піднімаєзавісу над звичаями, віруваннями, обрядами наших предків. Тому-тофразеологія привертає увагу мовознавців, істориків, етнографів
, філософів.
Стійке сполучення, що являє собою змістову цілісність івідтворюється в процесі мовлення, називається фразеологізмом. Наприклад:покласти зуби на полицю; повісити носа; як рак свисне; з вогню та вполум'я.
Фразеологізми, з одного боку, мають ознаки, спільні з словами,словосполученнями і реченнями, а з другого - відрізняються від них.
Як і слова, фразеологізми 1) не користуються щоразу, а відтворюються якготові, наявні в мові одиниці з певним значенням, 2) відзначаються стійкістю складу і сталістю структури, 3) часто позначають одне поняття і вступають усинонімічні зв'язки з словами, 4) виконують ту ж функцію, що й слова
. Наприклад: наківаті п'ятами-втекти; пасти задніх-відставати.
На відміну від слів фразеологізми 1) складаються із самостійних одиницьмови - слів. Які найчастіше функціонують окремо та мають відповідні форми,
2) відрізняються більшою точністю значення, яке частіше, ніж у словах
, супроводжується образною характеристикою. Наприклад: пройти вогонь і воду;чужими руками жар загрібати.
Фразеологізми мають сталу конструкцію, одні й ті ж компоненти, заміна чидоповнення руйнує їх.

Фразеологічне багатство української мови.

Основні групи фразеологізмів.
З давніх - давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти
- Чудові перлини народної мудрості. Серед фразеологізмів можемо знайти такі,що прийшли в українську мову ще із спільнослав'янської і давньоруської (водити за носа, іду на ви) і засвоєні зовсім недавно (з космічноюшвидкістю, потрібний як стоп - сигнал Зайцев).
Немає такої ділянки, галузі життя, буття народу, які б нехарактеризувалась усталеними зворотами. У фразеологізмах виражаються явищарозумової діяльності (ламати голову; сушити мозок; перебирати в пам'яті),психічного стану (бути на сьомому небі; сам не свій; руки опустити; надибки ставати), взаємин між людьми (посадити в калюжу; давати прочухалася;носити камінь за пазухою), стану людського організму (носом клювати; зубна зуб не попадає), дається оцінка людей явищ, дій (ні риба, ні м'ясо; нарозум не багатий; як сніг на голову) та ін.
Серед українських фразеологізмів є традиційні формули - власне українськікаламбури (на городі бузина, а в Києві дядько; трошки гречки, трошкипроса. трошки взута, трошки боса), образні порівняння (старий, як світ;чистий, як сльоза), доброзичливі побажання (великий рости; будь здорова, яквода, а багата, як земля), пріпрошування (гостинно просимо; чим багаті, тимі раді), різні примовки (скільки літ, скільки зим) і т. ін.
Велику цінність становлять прислів'я і приказки, які також належать дофразеології. Вони всебічно й багатогранно відтворюють різні сторони життянароду: возвеличують духовні цінності, таврують ганебне, вісміюють вади
, Висловлюють співчуття, поради, вчать, наставляють і виховують людей
. Наприклад: мир та лад-великий клад; правда кривду переважить; не місцекрасить людину, а людина місце; скільки вовка не годуй, а він у лісдивиться.
Фразеологічні звороти являють собою смислову і структурну єдність. Ступіньспаяності слів у фразеологізмі. Співвідносність їх із значенням усьогозвороту різні.
За ступенем структурно-семантичної спаяності можна виділити дві групифразеологізмів: неподільні словосполучення і розкладні щодо змістуусталені звороти.
Значення частини неподільніх фразеологізмів НЕ мотивується значеннямскладників-слів (за вухом НЕ свербить, на гарячому зловити, дати гарбуза),значення інших безпосередньо пов'язане із семантикою слів, що входять до їхскладу (мозоліті язика, знати пальці). Деякі неподільні фразеологічніодиниці характеризуються наявністю застарілих, не вживаних у сучаснійлітературній мові слів і граматичних форм та відсутністю живогосинтаксичного зв'язку між їх компонентами: точити ляси, зняти бучу, збити зпантелику; от тобі й на, пиши пропало.
Розкладні щодо змісту усталені звороти складаються із компонентів. щозберігають певну самостійність і можуть замінюватіся іншими словами абоявляють собою семантично подільні усталені звороти із вільно поєднуваніхслів. Сюди належать і приказки, прислів'я, афоризми. Наприклад: зачепитичесть (самолюбство, гордість, інтереси); порушити питання (справу);охопити оком (поглядом, зором); сльозами горю не поможеш.

Фразеологічні одиниці з структурою словосполучення і речення.
До кожного фразеологізму входить, як правило, не менше двох складників. Цеможуть бути повнозначні слова з службовими і без них (все тече, всеміняється; решетом воду носити; серце з перцем), повнозначних і службовеслово (не промах, з пелюшок, на порі) і навіть тільки службові слова (або -або, від і до, за й проти).
Структурно-граматична організація фразеологічних одиниць надзвичайнорізноманітна. Проте слова в них пов'язані за правилами українськоїграматики й усталені звороти мають структурні відповідники серед вільнихсполучень слів. Наприклад: громада - великий чоловік і Надія - передовадоярка або в серці похололо і в лісі потемніло.
За структурно-граматичних оформленням виділяють дві основні групифразеологічних одиниць: фразеологічні одиниці, співвідносні із 1)словосполученням і 2) реченням.
Фразеологічні звороти, співвідносні з словосполученнями. можуть матиструктуру як підрядного, так і Сурядний словосполучення, тобто такого,що складається із незалежних одне від одного слів.
Фразеологічні одиниці типу урядніх словосполучень - найчастіше поєднанісполучники сурядності (переважно єднальнімі) повторювані повнозначніслова - іменники, прикметника. дієслова, прислівники. Наприклад: плотьі кров; молодий та зелений; ні живий ні мертвий; і вашим і нашим; ні сені те; і днює і ночує; ні кує ні меле; рано чи пізно.
Фразеологізми типу підрядних словосполучень складаються, як і всі звичайнісловосполучення, з головного (стрижневою) слова і одного чи кількохзалежних слів або словосполучень. Наприклад: підносити до неба; змінитигнів на милість; тримати в чорному тілі.
Головним словом найчастіше буває іменник або дієслово. Фразеологічніодиниці, головним словом у яких є іменник, другим складником можуть матиузгоджений з ним прикметник, дієприкметник, порядковий числівник,займенник (морський вовк, дев'ятий вал, на всю губу), а також іменник унепрямому відмінку з прийменники чи без нього (гріш ціна. гра з вогнем,без сорому казка, птиця високого польоту).
Досить поширені в українській мові фразеологічні одиниці - словосполучення
, Головним словом яких є дієслово. Залежним у них найчастіше виступаютьіменники в різних формах з пояснювальними словами і без них: не даватиспуску; наробити шелесту; підносити до небес; робити з мухи слона. Залежнеслово може бути виражене прикметники у ролі іменника, займенник,неозначене формою дієслова, пріслівніком: загнати на слизьке, даватиприкурити, зводити нанівець.
Досить багата українська мова на фразеологізм типу порівняльних зворотів --різновиду приказок: як сир у маслі, як у містку дірка, як корова язикомзлизали.
Фразеологічні одиниці, що мають форму речення, можуть являти собоюповідомлення, що й виступає реченням, або називати певне явище і входитидо складу речення як його член. Самостійними повідомленнями є прислів'я
, приказки, крилаті вислови та ін. Наприклад: згода дім будує, а незгодаруйнує; бачили очі, що купували; миру не ждуть - мир завойовують.
Фразеологічні одиниці типу речення, що входять до складу речення,виконуючи функцію певного члена. Наприклад: у нього грошей - к у р и не к л ю ю т ь.

Фразеологізми, спільні для української і російської мов, та фразеологічні відповідники.
У скарбниці обох близько споріднених мов багато спільних усталенихзворотів. Частина їх прийшла в фразеологію із спільної основи --давньоруської мови, інші з'явилися пізніше як наслідок постійних контактівміж братніми мовами.
Спільними для обох мов є фразеологізми. створені на праслов'янськомумовному грунті і поширені в усіх або більшості слов'янських мов (водити заніс; мати зуб; як на долоні), та фразеологічні одиниці давньоруськогопоходження (переміваті кісточки, під гарячу руку). Багаті українська таросійські мови на спільні фразеологічні одиниці, засвоєні з давньоруськихпам'яток, літописів тощо. Наприклад: лисиці брешуть на щити; ламатисписи; мертві сорому не імуть.
Спільними для обох братніх мов є фразеологічні одиниці біблійногопоходження, які повністю втратили релігійний зміст: глас вопіющого впустелі; манна небесна, не хлібом єдиним; терновий вінок.
У процесі розвитку української і російської мов фонд спільнихфразеологічних одиниць зростає внаслідок як взаємо обміну, так і в зв'язкуз тим, що вони нерідко створюються паралельно, відбиваючі аналогічнівисновки із спостережень над життям. і зараз можна назвати безлічфразеологічних одиниць, що в російській та українській мовах побудовані заоднією моделлю на однаковому лексичному матеріалі. Наприклад: легкий хліб
- Легкий хліб, бити себе в груди - бити себе в груди.
Українська мова засвоїла чимало російських фразеологізмів. Наприклад: навсю Іванівську, Казанська сирота, діло табак, Потьомкінські села.
У фразеологічному запасі російської та української мов чимало спільнихусталених зворотів, що походять з інших мов. Багато спільних для обох мовфразеологізмів античного походження: ахіллесова п'ята, танталові борошна,гроші не пахнуть, золота середина.
Крім спільних, російська й українська мови мають величезні ресурсиспецифічних для цих мов фразеологічних зворотів. особливо великі багатствавласне українських та власне російських неподільніх фразеологічних зворотівта прислів'їв і приказок. Кожен із таких усталених зворотів НЕперекладається дослівно на іншу мову, а має в ній відповідник.

Стилістичне використання фразеологічних одиниць.
Фразеологічні записи української мови, як і її лексичний склад,стилістично диференційовані. Серед фразеологічних звороті виділяють міжстильові та обмежені вживання у певному стилі.
Міжстільовімі називаються фразеологічні звороти, що використовуються вусіх стилях мовлення. Наприклад: привертати увагу, із року в рік, робитипослугу.
Міжстільові фразеологічні звороти являють собою загальновжіванінайменування певних предметів і явищ дійсності. Їм не властиві додатковівідтінки значення, експресівність, емоційність.
Переважна більшість фразеологічних зворотів має стилістичні особливості іє опорою образного, емоційно наснаженості мовлення. Ці усталені зворотитяжіють до певного стилю.
Офіційно-ділова фразеологія - це усталені звороти, що використовуються вдокументах, ділових паперах. Наприклад: оголосити догану, взяти до уваги
, заслухавши і обговоривши.

Вживання фразеологізмів у художній та публіцистичній літературі.
Широко використовуються фразеологічні звороти в публіцистичному тахудожньому стилях. усталені звороти, вживані в публіцистичному стилі.досить неоднорідні за своїм складом і особливостями змісту.
Серед них виділяються фразеологічні одиниці. Які позначають поняттяполітичного змісту й наближаються до термінологічних зворотів, властивихнауковому стилю. Наприклад: соціалістичне змагання, бригада комуністичноїпраці.
Чимало вживаних у публіцистичному стилі фразеологічних зворотів книжногопоходження має незначне емоційне забарвлення. Наприклад: мати вплив,домогтися успіхів, надавати допомогу, почесний обов'язок.
Велика частина фразеологічних зворотів, що вживаються в публіцистичномустилі, характеризується яскраво вираженою образністю, емоційністю: аренаборотьби, гонка озброєнь, сім'я єдина.
У публіцистичних творах широко використовуються фразеологізми, характернідля розмовно-бутового і художнього стилів. Вони надають публіцістічнімтворам особливої емоційності й переконливості. Наприклад: Польща длямене завжди буде близька-побратими мої в тій землі лежать, та й зполяками я н е о д и н п у д с о л і з'ї в і під час війни, іпізніш, за роки мирної праці.

Багатозначність, синонімія та Антонімія фразеологічних зворотів.
Є ряд фразеологічних одиниць, зокрема серед крилатих висловів, пріслів'вта приказок, які досить легко змінюють чи розширюють свої компоненти зрядів відповідної синонімії закладених в образі можливих уточнень.
Наприклад: валити (звалювати, скидати, змішувати, ся горнути) все до купи
(намолоти, наплести, набалакаті) сім мішків (три мішки, сім кіп,чьотірі копи, три копи) гречаної вовни (і всі не повні, та й ті не повні
).
Зустрічається й зворотнє явище: скорочення фразеологізмів. Опущенийкомпонент, правда, здебільшого живе асоціативно в свідомості й мовця,і слухача. Наприклад: моя хата скраю (я нічого не знаю); скачи, враже (як пан каже).
З розвитком мови відбумаються також зміни в значенні окремихфразеологічних зворотів. Вони нерідко набівають додаткових відтінків узначенні. Так з'являються багатозначні фрзеологічні звороти. Наприклад,усталений зворот брати (близько) до серця означає: 1) переживати черезщось і 2) надавати чомусь великого значення; будуть люди (з кого) -

1) досягне певного становища, 2) житиме з моральними нормами,
3) володіє професією.
Серед фразеологічних одиниць української мови є й омонімі - однакові злексичного і структурно - граматичними особливостями, але різні за змістомусталені звороти. Скажімо, однозвучні фразеологізми дати чосу маютьзначення 1) бити і 2) тікати; пускати півня-1) підпалювати і 2)зриватися на високої ноті; закривати очі -1) помирати, 2) бути присутнімпри чіїсь смерті і 3) навмисно не помічати чогось.
Досить розвинена в українській мові в конкретній ситуації людьми за різнимжиттєвим досвідом, світоспрійманням т.ін. усвідомлюються іхарактеризуються неоднаково, що обмовлює різне оформлення тієї чи іншоїдумки, Так з'являються синонімічні вислови - звороти, що називають одне іте ж явище з різними сімантічнімі або стилістичними відтінками. Наприклад:дати тягу-дати драла-наківаті п'ятами - взяти ноги на плечі-намаститип'яти (салом); ні се ні те - ні риба ні м'ясо - ні пава ні гава - ні рибані рак - ні швець ні женців.
Фразеологічні синоніми, як і лексичні, об'єднуються в синонімічні ряди
. Фразеологічні звороті одного сінонімічного ряду характеризуютьсясемантично спорідненістю, проте відрізняються відтінками в значенні абоекспресивний забарвленням, а нерідко й структурно-граматично.
Слід пам'ятати, що фразеологічні одиниці належать до одного сінонімічногоряду тоді, коли вони споріднені значенням і в речені можуть виконувалиоджнакові синтаксичні функції. Тому-то близькі за змістом фразеологічнізвороті типу словосполучень і типу речень не можуть належати до одногосінонімічного ряду. Так, фразеологічні звороти важити головою; ставити накін; іти ва-банк, з одного боку, і що буде, те й буде; або пан, абопропав; куць виграв - куць програв; або славу здобути - або дома не буду,з другого - не вступають у синонімічні зв'язки, хоч вони близькі значенням
(ризикувати).
Досить розвинена синонімія серед прислів'їв і приказок. Деякі синонімічніряди їх налічують десять і більше ЗВОротів. Наприклад: які батьки, такій діти; який батько, такий син; яка хата, такий тин - який батько,такий син.
З часом синонімічні ряди фрзеологічніх звортів зростають шляхом поповненняїх новими одиницями. Так, до фразеологізмів з усіх ніг, не чуючи підсобою землі; як куля; як стріла та ін. додаються нові: як метіор; якракета; з реактивної швидкістю; з космічною швидкістю; до приказокпотрібний, як собаці п'ята нога, як п'яте колесо до воза, як сліпомутелевізор та ін.
Фразеологічні антоніми - це усталені звороти, які, характеризуючипредмети і явища дійсності з певного боку. дають їм протилежну оцінку.
Наприклад: як ракета - як черепаха; розпускати язика - тримати язик зазубами; ударити лихом об землю-повісити носа.

Джерела української фразеології.
Переважна більшість фразеологізмів, як і слів, за походженням єкорінними українськими. Серед них виділяються спільнослов'янські,спільносхіднослов'янські і власне українські.
До складу української фразеології входять також усталені звороти,засвоєні з інших мов. Дуже часто це вислови, поширені в багатьох мовахсвіту. До складу української фразеології ввійшли висловлювання К. Маркса і
Ф. Енгельса, звороти спортивних та державних документів. Найбільшезасвоєно українською мовою фразеологічних зворотів з російської мови --висловлювання Леніна, російських письменників, фразеологізми з народноїмови.
Широко використовуються в української мові фразеологізми античногопоходження - старогрецькі, старорімські, усталені звороти ззахідноєвропейських мов - німецької, французької, англійської,італьянської та ін.
Основним, невичерпним джерелом української фразеодлогії є народна мова,якій властиві влучність, образність. Саме влучні, метафорічні висловистають усталеними і поповнюють фразеологічні запаси мови. Особливо багатофразеологічних зворотів виробничо-професійного походження.
Ряд фразеологізмів є дотепними висловами з анегдадів, жартів та іншихжанрів усної народної творчості: не до солі, вийшов пшик, ростуть груші навербі.
У фразеологізмах відбиті спостереження над оточуючим життям, людьми,природою: жувати жуйку; розправляті крила; скріготаті зубами; задиратиноса.
В української фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життянароду, його історія. культура, сіспільні відносини, виробничнодіяльність, морально - етичні норми, погляди, вірування, прагнення. Уряді фразеологізмів чується відгук боротьби народу з татарськиминападниками, польською шляхтою, згадуються часи козацтва, розкриваютьсякласова невірність, боротьба народу проти панства, бюрократизм чиновників
, Хабарництво.

Історія багатьох фразеологічних зворотів здається загадковою інезрозумілою.Жіве людина, що добре знає свою справу і кажуть про неї: "Вінна цьому ділі собаку з'їв ". А трапиться незугарній працівник, який невміє зробити того, за що взявся, як говорять: "Зробив із Лемеш швайку
". І за кожним висловом стоїть своя, цікава історія, тепер уже забута,хоч зворот живе в різних сферах сучасної людської діяльності.
Так, історія фразеологізму переміваті (перетирати) кістки (кісточні) --займатись пересудами, обмовляті кого-небудь - зв'язана з обрядом другогопоховання, яке організовувалось у східних слов'ян через кілька років післясмерті людини. Наші предки вважали, що покійника треба звільнити відгрехів, зняти з нього закляття через очищення останків небіжчика.
Переміваючі кості в прямому значенні цих слів, прігадувалі життя покійного
, Переповідали окремі події. найскравіші сторінки біографії, говорили прохарактер, віхволялі, возвелічувалі його. Так поняття "переміватікістки "було пов'язане з аналізом життя, вчинків, рис людини, якувдруге ховали. Відірвавшись від обряду по його відміранні, вислів ось ужетисячоліття несе в собі як основне значення супровід обряду в близькомупереосмісленні.
Живе в нашій мові фразеологічний зворот прикласти руку-взяти участь учомусь. Історія його походження відкриває завісі над особлівосяміорганізації в давнину діловодства. Сьогодні, написавши будь-який діловийпапір, документ, ми засвідчуємо його достовірність власноручно підписом
. Так робили і в давнину, бо знали про своєрідність підпису кожної людини
. Проте письмом у давні часи володіло не так багато людей і непісьменні,замість підпису прикладав до паперу руку або палець, попередньо злегкапофарбували їх.Відбіток руки або пальця надійно замінював підпис. Усудочинстві царської Росії ще й у 19 ст. Був поширений навіть термінрукоприкладство, яким називали підпис пазовніка.
Ще іншу стороні життя наших предків розкриває фразеологічний зворот сім п
'ятниця на тиждень, який використовується для характеристики нестійкої,легковажної людини, яка часто міняє свої рішення, погляди, недотрімуютьс я своїх слів.
Колись існував кільт "святої п'ятниці". Пригадайте, як шанував і боявся
"Святої п 'ятниці" старий Кайдаш із твору І.Нечуя-
Левицького "Кайдашева сім'я". На відзначення "святої п'я тніці"будувалися церкви, день відкриття яких вважався в певній місцевостісвятом. У цей день приймали й честувалі гостей, поминали померлих. Біляцеркви збиралося багато людей; організовувався ярмарок, велись торги,купували, продавали, міняли, брали в борг і повертали боргі.П 'ятницяставала строковим днем, з яким зв'язували виконання обіцянок,зобов'язань. Траплялося, зрозуміло, й такі люди, які не дотримувалисьслова і відкладали виконання своїх обіцянок до наступної п'ятниці або йпереносили на інший день. У таких людей всі дні тижня ставали строковими,перетворювались у п'ятниці, а обіцянки так і залишались не виконаними. Так із'явився вислів, що став усталеним і досить точно характеризуєнепослідовних легковажних людей.
Майже всі ідіоми та й інші фразеологічні звороти мають цікаву історію.
Ознайомлення з нею не тількі дає відповідь на запитання, чому ми такговоримо. а й збагачує знання про життя. історію, культуру, побутнашого народу в минулому.
Українська фразеологія багата крилатими висловами власне українськогопоходження. Це афоризми, що належать перу письменників: Караюсь,мучуся .., але не каюсь! І чужому научайтесь, й свого нецурайтесь (Т. Шевченко); Всякому городу нрав і права (Г. Сковорода); пропащасила (П. Мирний); коні не винні (М. Коцюбинський); Досвітні вогні
(Л. Українка).

Розвиток фразеології після жовтня.
З розвитком мови у фразеології, як і в лексиці, відбуваються зміни,викликані змінами в соціальному, економічному, політичному і культурномужитті народу та необхідністю вдосконалювати висловлювання. Частинафразеологізмів старіє, перестає задовольняти потреби спілкування івиходить з ужитку. Натомість зявляються нові усталені звороти.
Після Великої Жовтневої соціалістичної революції архаїзуваліся передусімфразеологічні звороти, що склалися в класового суспільстві і відбиваютьпогляди, мораль цього суспільства. Наприклад: Купець бере торгом, піп
-Горлом, а мужик - горбом; Бідняк робить, а багатому родить; З панами неміряйся чубами, бо як довгий, то підстріжуть, як короткий, то витягнуть
; Христова наречена; лоби голити; ставити під аршин; без Бога ні допорога; жіноча річ біля пріпічка.Застарілі фразеологізми, як і слова,використовуються в сучасному мовленні з певною стелістічною настанови.
У радянську епоху українська фразеологія поповнюється фразеологічнимиодиницями, що відбувають великі перетворення в житті народу, йогопатріотизм, відданість партії, зростання науки, техніки, культури,добробуту: Жити-Вітчизні служити; Робота спільна - як пісня весільня;новатор виробництва, космічні брати; як ракета, виходити на орбіту,досягти апогею.
Надбанням української фразеології після Жовтня стали висловлюваннякласиків марксизму - ленінізму: Революції - локоматіві історії; Релігія --опіум народу (К. Маркс); Праця створила людину (Ф. Енгельс).
поповнилась українська фразеологія крилатими висловами з творів радянськихписьменників: Партія веде; життя єдиної родини; Не той тепер Миргород;
За всіх скажу, за всіх переболію; мости дружби.
Збагатився в радянській час запас українськіх прислів'їв і пріказок.Вонівідбивають історію нашої країни, духовне зростання народу.