План.

1. Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3

2. Науковий стиль ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3

3. Газетно-публіцистичний стиль ... ... ... .6

4. Офіційно-діловий стиль ... ... ... ... ... ... .7

Введення.

Мова має комунікативну природу і тим самим звернена до кого-небудь.
Залежно від форми обміну інформацією мова ділиться на усну.

Залежно від кількості учасників спілкування - на монолог та діалог.
В основі і письмової та усної видів мови лежить літературна мова.
Необхідно відзначити, що для кожної ситуації спілкування в тій чи іншійсоціальній сфері діяльності існують правила мовної поведінки,мовні норми, виділяються функціональні стилі мови, для кожного з якиххарактерний свій підбір мовних засобів. Найбільш усталена включає всебе п'ять функціональних стилів:

1. Науковий стиль

2. Газетно-публіцистичний стиль

3. Офіційно-діловий стиль

4. Розмовно-повсякденній стиль

5. Художній
Кожен із стилів віддає перевагу усній чи письмовій формі,діалогічної або монологічного мовлення.

Науковий стиль мовлення.

Основними рисами наукового стилю і в письмовій і в усній форміє:

. Точність

. Абстрактність

. Логічність

. Об'єктивність викладу

Для наукового стилю характерне використання спеціальної наукової та термінологічної лексики, в т.ч. і міжнародною.

Особливість лексики полягає в тому, що багатозначні слова вживаються не у всіх значеннях, а тільки в одному. Це зближує її з лексикою офіційно-ділового стилю. Обсяг тексту в науковому стилі збільшується за рахунок багаторазового повторення одних і тих же слів. Відсутній розмовна лексика. Оцінки присутні, мають раціональний, а не емоційний характер. Також використовуються в синтаксисі складні союзні пропозиції, ускладнені прості речення. Тексти містять різні формули, таблиці та графіки.

Сферою громадської діяльності в якій функціонує науковий стиль є наука.

Отже, розберемо цей стиль на прикладі. Аналізує розділ з підручника

«Економіка без таємниць» І. Ліпсіц. У цьому розділі під назвою «Це солодке слово - бюджет», в продовження теми підручника про основи ринкової економіки автор розкриває зміст деяких понять сучасної економічної теорії.

Він розкриває причинно-наслідкові зв'язки між явищами, виявляє закономірності.

Текст голови об'єктивно викладено і відрізняється логічною послідовністю. Починається з пояснення того, що є основою

«державного бюджету», як проходить його виконання, хто займається цим ( «фінансисти»), як вони дозволяють ситуації у разі перевищення

«витрат »над« доходами »-« дефіцит бюджету ».

Автор послідовно розкриває способи вирішення проблем« дефіциту бюджету »- це і« скорочення бюджетних витрат »шляхом, наприклад,:

. «Урізання соціальних програм»

. «Випуску незабезпечених грошей» і т.п.

У тексті наводяться визначення розглянутих понять. Вони підкреслені з двох сторін і виділені темним шрифтом, наприклад:

«Дефіцит державного бюджету - фінансова ситуація, яка виникає у випадку, коли ... ...»
Спеціальні наукові терміни, згадані вище і поставлені сною в лапки,теж у тексті виділяються шрифтом.

У цьому розділі наводяться цифрові дані за структурою доходів івидатків бюджету. У зміст підручника включені і графіки, і таблиці зцифрами.

У тексті зустрічаються багатозначні слова, які тут мають строгоодне значення, наприклад «фінансові операції» (Ми знаємо, що це словобагатозначне, тому що це і «військова операція» і «хірургічна операція »).

В тексті можна зустріти абстрактні поняття, наприклад,« авторитетдержавних цінних паперів ».

Багато слів, наукові терміни, повторюються багато разів, збільшуючитим самим обсяг тексту, наприклад: «держава», «цінні папери»,
«Дохідність», «борг», «гроші», «позики», «кредити» і т.п.

Тут також активно використовуються прості речення, ускладнені:

. вступними словами: «по суті справи», «дійсно», «звичайно», «як правило»

. словосполученнями: «абсолютні суми», «світовий досвід»

. причетними і дієприслівниковими зворотами: «познайомившись з переліком статей державних витрат» ...

Все це допомагає зрозуміти справжню сутність явищ, виявити науковізакономірності. Наукові тексти вимагають неодноразового прочитання.

Цей навчальний посібник розрахований на учнів 9-11 класів, училищ ітехнікумів, тому автор максимально дохідливо спробував пояснити сутьскладних економічних законів. Це йому вдалося.

Газетно-публіцистичний стиль мовлення.

Основною рисою газетно-публіцистичного стилю євзаємодія двох тенденцій:

. тенденції до експресивності (обумовлена функцією переконання, емоційного впливу на читача, слухача);

. тенденції до стандарту (обумовлена інформаційно-змістовної функцією, причому інформація повинна бути відома в найкоротші терміни величезній кількості людей - це відрізняє газетно-публіцистичний стиль від інших)
Емоційний вплив посилюється завдяки висловом відносини авторадо повідомляється інформації, коректовані думкою певної соціальноїгрупи людей, до якої належить автор.

З огляду на вищесказане, проаналізуємо Е. Арсюхіна «Крендельспотикання »(« Российская газета »№ 95 2003р.)
Тут відразу звертає увагу на себе експресія заголовка. Відомийфразеологізм «камінь спотикання» (тобто те, що ніяк не вирішується,навколо чого багато суперечок і кожен «спотикається» про цей «камінь»). Автор,перефразувавши його, привертає увагу до тематики статті. А підзаголовок зелементами розмовної мови, близькими до жаргону «пекарі хочуть робитигроші »не залишає сумніву у висновку, зроблених автором -« хліб будедорожчатимуть ».

У статті ми зустрічаємо переплетення слів і словосполучень,властивих науковому стилю ( «резонанс», «комерсанти», «рентабельність»,
«Собівартість», «інтервенція»), і характерних для розмовної мови
( «Робити гроші», їм є куди стискується »,« знижувати ціни на булки »).

У мові статті зустрічаються характерні для газетно-публіцистичногостилю стандартні вирази - кліше ( «корінь зла», «інтереси двох сторін»,
«Героїчні зусилля» і т.д.) які з іншого боку безумовно полегшуютькомунікацію.

У тексті автор вживає дуже виразне образне порівняння,наведене експертом з питань зерна з інституту аграрного маркетингу Ю.
Огнєвим: «... зерно було дешевше пилу вантажівок ...», тим самим збільшуючи силувпливу на читача.

Міркуючи про те, як уряд боровся з дешевизною зерна ідомоглося врешті-решт його подорожчання, але тим самим спровокувавпідвищення цін на хліб, не враховуючи політичного характеру цього підвищенняцін і навіть стратегічного, кореспондент публіцистично загострюючи своюдумка ставить запитання: «Виходить, за що боролися? ...», маючи на увазі «на те інапоролись! ». Цим питанням і маються на увазі відповіддю підкреслює своюавторську позицію.

Робимо висновок, що багато ознак газетно-публіцистичного стилюпредставлені в цій статті.

Офіційно-діловий стиль мови.

Для офіційно-ділового мовлення характерні загальні стильові риси.

. Точність і безособовість викладу, що не допускає можливості розходжень у тлумаченні

. Неупереджена констатація

. Детальність викладу

. Стереотипність, стандартизованого викладу

. Офіційність, строгість думки

. Об'єктивність і логічність

Жанри ділового стилю виконують інформаційну, що пропонує,констатуючий фнукціі в різних видах діяльності. Тому основною формоюреалізації цього стилю є письмова.

Основна сфера дії офіційно-ділового стилю:

. Адміністративно-правова діяльність

. Оформлення ділових відносин між державою і організаціями, а також між членами суспільства в офіційній середовищі.

Даний стиль мовлення ми розберемо на прикладі «Постанови Уряду
Російської Федерації ».

У тексті даної постанови практично два пункти, що складаються здвох пропозицій, у яких однотипні словосполучення повторюються декількараз і займають великий обсяг тексту ( «в галузі попередження та ліквідаціїнадзвичайних ситуацій, забезпечення пожежної безпеки, а такожвідбудови та будівництва житлових будинків, об'єктів житлово-комунальногогосподарства ... і т.д.)

Повторність цих словосполучень ясно показує нам, що ніякірізночитання і інші тлумачення тексту тут просто неприпустимі.

Другий пункт показує нам зміни, що відбулися у складі
Урядової комісії. Тут широко представлені дієслова в інфінітивом,містять тему должествованія та приписи, характерні для офіційно -ділового стилю ( «внести», «включити», «звільнити», «виключити»)

Називаються прізвища осіб, включених та виключених зі складу комісіїдо вказівок посад, що типово для цього стилю мови, причому не даєтьсяніяких характеристик і не наводиться жодних оцінок цих змінскладу комісії.

Отже, стильовими особливостями тексту постанови єстандартизованого і детальність викладу, однозначність прочитаннятексту.

-----------------------< br>| Західно-Уральський інститут економіки і права |
| |

Функціональні стилі мови

Реферат з предмету «Російська мова» студентки I курсу гр. ЕМК-2003-14

Наталії Миколаївни

Тер-ко

Пермь-2003р.