Башкирська література

А. Сааді

Башкирська література - одна з тих молодих революційних літератур, які виникли виключно завдяки Жовтневої революції, яка створила нові суспільно-економічні умови радянського ладу.

Башкири внаслідок тісному суспільно-економічного і взагалі культурного зв'язку з татарами підпали під вплив татарської літератури. Для татар, вигнаних або що втекли з Казанського ханства і Золотої Орди після їхнього падіння, башкирські степи були зручним притулком. Поселилися тут татари переважали в культурному відношенні башкирів і тому зробили вплив на їх розвиток. Відкриття магометанської духовного зборів, на чолі з Мірзо-дворянами із татар (1789), в центрі Башкирії сприяло тому, що і башкирська духовенство засвоїло релігійно-містичну татарську літературу. У XIX ст. башкири здебільшого продовжують навчатися в татарських медрессе. Учні цих медрессе знайомилися з творами на азербайджанською мовою. (на тюркітель), тобто з давньої татарської літературою. З цих медрессе вийшли татарські письменники і поети містики, звідси ж вийшли і деякі башкирські письменники. Але останні писали на тому ж яз. стародавньої татарської літератури. Тоджетдін Ялчегил Огли (1767-1838) склав на старому татарською мовою. коментар ( «Рісале-і-Газизов», напеч. в 1850) до дидактичної ліриці «Сабатель-Гаджізін» (напеч. в 1802) містичного поета Середньої Азії Суфія Аллаяра. Мовою давньої татарської літератури писали і після революції 1905. Так наприклад Бабич (див.), подібно до інших башкирським поетам, писав майже всі свої художні твори на татарською мовою. і цим сприяв розвитку нової татарської літератури.

В Наприкінці XIX і на початку XX ст. в Башкирії починає розвиватися татарський торговельний капітал. Ця обставина сприяє посиленню впливу татарської буржуазії. Башкирські учні (шакірди) після революції 1905 почали надходити разом з татарськими шакірдамі в «джадідскіе» медрессе. Ці шакірди, отже й башкирська інтелігенція, все сильніше і сильніше підпадали під вплив татарської літератури та мови. Рух татарської буржуазії шляхом пантюркізму породило підходящі і зручні умови для цього процесу. У першу революцію башкири навіть і не думали, щоб на башкирською яз. могли з'явитися книги, журнали або хоча б газети. Але все-таки багата башкирська народна поезія надавала помітне вплив як на форму, так і на утримання усній словесності та почасти письмовій художньої літератури татар. Так мелодії і ритм татарських пісень помітно відображають на собі башкирська вплив.

Перші паростки башкирської художньої літератури здалися у 1919, напр. вірші Бабича. , Що з'явилися потім Х. Габідов, Д. Юлтий, С. Мірасов, Іделхужін, Тухфет Янабі (Калімуллін), Г. Амантай, Зайна, Давлетшін та ін молоді революційні башкирські письменники і поети - представники цієї нової літератури. Періодична преса башкирів і після Жовтневої революції, з 1918 до 1924, незважаючи на свої башкирські назви, була татарської по яз.; на башкирською яз. друкувалися тільки окремі статті. Все ж таки в цей час вживаються заходи до видання першого газети на чисто башкирською яз. З 1924 виходить цілком на башкирською яз. газета «Башкурдістан». Б. художня література у вигляді окремих книг починає видаватися теж у 1923-1924. Самі башкирські письменники вважають 1924 - роком народження Б. Л. і башкирського літературного яз., пов'язуючи його з виданням на чисто башкирською яз. газети «Башкурдістан».

На Спочатку в Б. Л. переважала героїчна лірика, подібно до того як це було в татарської та російської пролетарської літератури в перші роки революції. Художня література Б. пройнята пафосом романтичного героїзму, виражав захоплення башкирського народу, його безмежну віру в революцію, маючи почасти агітаційно-дидактичний характер. У цьому відношенні характерні вірші Х. Габідова «Уральські пісні» і Т. Янабі, що співає про наймах і про сільської бідноті, а також твори деяких інших башкирських поетів, причому вони у своїх творах до нового змісту застосовувати старі форми і прийоми, особливо форми народних пісень. Тут помічається також і вплив форм дореволюційної татарської літератури.

В Б. Л. - мало ще творів, що дають образи і картини повсякденного сучасного побуту башкирського народу. Останнім часом в башкирських журналах «Білім» і «Сесен» друкуються втім розповіді, що зображують народний побут. У ліриці помічається те саме явище. Більшість поетів і письменників Б. Л. знаходиться ще в першій стадії свого літературно-мистецького розвитку. Незважаючи на це, Б. Л. починає виявляти досить велика кількість талановитих письменників і посилено зростає.

Більшість творів Б. Л. - п'єси, сюжет яких запозичений зі старої башкирської життя, з Б. народної літератури, казок і легенд. Такі: п'єса Мухамедша Бурангулова під назвою «Ашказар» (видана у 1923), п'єса С. Мірасова -- «Салават лицар» (Салават богатир), історична п'єса Х. Габідова - «Ен'екай трансформаційних змін Юлдакай »(видана у 1926). Правда, починають з'являтися і маленькі агітп'єс з сюжетом з жовтневих подій. Белетристичні твори здебільшого містяться в журналах «Білім» і «Сесен». Журнал «Сесен» - перша художній журнал, що прагне об'єднати молоді літературні сили. У ньому беруть участь і татарські письменники-поети, але їхні твори поміщаються з перекладом на башкирський яз. Ведуться роботи по збиранню та видання творів народного творчості. Академічний центр НКП Башреспублікі і Башкирської наукове товариство з вивчення місцевого краю звертають на це серйозну увагу.

Список літератури

Збірка наукового т-ва «Башкурт аймаги», № 2, Уфа, 1926

журн. «Білім», Уфа, з 1924 по 1928

«Сесен», Уфа, з 1927 по 1928

газ. «Башкурдістан», Уфа, з 1924 по 1928

Асар-Різаетдіна Фахретдінова, ч. 2, 1901

ч. 6. 1904

ч. 12, 1907

ч. 15, 1908.

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://feb-web.ru/