Сон Обломова

Андрій Рєпін

Перше враження, яке справляє на читача герой роману І. Гончарова «Обломов», - Це враження ліні, нерухомості, нудьги. Тим разючіші зміна тону в початку дев'ятого глави роману «Сон Обломова»: "Де ми? В якій благословенний куточок землі переніс нас сон Обломова? Що за чудовий край! "До дев'ятого голови «Обломов» здавався сатирою на "зайвої людини" - і раптом у дев'ятому чолі -- зліт до високого, епічно розгонистим склад. Де ще ми можемо знайти подібні стилістичні перепади, з різким переходом від сатири до епічної урочистості? Перш за все в поемі Н. В. Гоголя «Мертві душі», у фіналі першого тому, коли сатиричний сміх раптом переходить в таємничо-патетичне запитування: "Русь, куда ж несешся ти? дай відповідь. Не дає відповіді ". І в «Мертвих душах », і в« Обломова »відбувається свого роду чудо. В «Мертвих душах» "Прозаїчна" бричка Чичикова стрімко і несподівано перетворюється на чарівну "птаха-трійку". У «Обломова» так само несподівано з'ясовується: місце народження "нудного" героя - чарівна країна.

Разом з тим что-то в цій чарівній країні нагадує нам про страхи, що сіють у обивателях міста Калинова Феклуша і Кабанихи з «Грози» О. М. Островського. Жителів Калинова лякають "хтось особою чорний" і "люди з песьімі головами". Приблизно такі ж уявлення про світ передаються з покоління в покоління мешканцями Обломовкі: "За Пітером живуть французи чи німці, а далі вже починався для них, як для древніх, темний світ, невідомі країни, населені чудовиськами, людьми про два головах, велетнями, там слідував морок - і, нарешті, все закінчувалося тієї рибою, яка тримає на собі землю ". І для калиновців, і для обломовцев за межами їх тісного маленького світу починається страшний світ, повний темного, що загрожує чарівництва.

Що ж ріднить «Мертві душі», «Грозу» і «Сон Обломова»? Світ казки - з його світлою та темної сторонами. Світле чудо (перетворення чічіковской брички в "птаха-трійку") і темне чаклунство (перетворення у свідомості мешканців Калинова поїзда в змія) -- і те, і інше відсилає до казки.

От і під «Сні Обломова »за околицею села починаються чудеса - світлі чудеса народного уяви і темні чудеса мертвотних забобони. Одне непомітно переходить в інше - так, що важко провести межу між добром і худому. Ось стоїть хатинка Онисима, а потрапити в неї можна, лише якщо "вблагати її стати до лісу задом, до нього передом ". Це добра казка, але тут же, за найближчій канавою, починається страшна казка. Маленький Обломов тільки хоче дістатися до березняка "не кругом, а прямо, через канаву, як злякається: там, кажуть, і біс, і розбійники, і страшні звірі ". З цієї канавці проходить межа між світлом і тінню: ближче до будинку маленького Обломова - радісний диво, подалі -- казкова жуть.

Мешканці Обломовкі сприймають світ без ліку і заходів. Для них є тільки свій будинок, а далі уява обломовца відразу перестрибує в небувалу далечінь - ту, що "за тридев'ять земель ". Там, "у деякому царстві-державі", мариться все та ж Обломовка, але тільки перетворена. Реальна Обломовка - це тільки перша наближення до обломовской казці; довгими вечорами няня розповідає маленькому Іллюша "про невідомій країні", де немає ні ночей, ні холоду, де всі здійснюються чудеса, де течуть ріки меду і молока, де ніхто нічого цілий рік не робить, а цілісінький день тільки й знають, що гуляють всі добрі молодці, такі як Ілля Ілліч, та красуні, що ні в казці сказати, ні пером описати ".

Чарівність обломовской казки в тому, що вона пройнята любов'ю. У Обломовке - все любов, всі поезія: "Небо там, здається, навпаки, ближче притискається до землі, але не з тим, щоб метати сильніше стріли, а хіба тільки, щоб обійняти її міцніше, з любов'ю ". У гармонії з люблячою матір'ю-природою - образ "матінки". Як "мати сира земля "піклується про тих, кого вона дала притулок, так печеться і" матінка "про свого сина: "Мати обсипала його гарячими поцілунками, потім оглянула його жадібними, дбайливими очима ... "Син же відповідає їй гарячої взаємністю - і той дорослий Обломов, який спить і бачить сон, і той маленький Обломов, який сниться йому: "Обломов, побачивши давно померлу мати, і уві сні затремтів від радості, від гарячої любові до неї: у нього, у сонного, поволі випливли з-під вій і стали нерухомо два теплі сльози ".

Але разом з тим в обломовской казці є сковують страх, боязнь всього нового, незнайомого. Є також тупа нерухомість і все те, що відповідає російській "авось". Обломовка нагадує зачароване царство, де все занурилося в сон. Напружена, повна шукань життя людства не стосується її. Їжа та сон -- тільки цим і обмежується тамтешня життя. Людина там у владі віковий нудьги та лінощів.

І цю високу любов, і цю лінь знаходимо в російських казках. За словами філософа Е. Н. Трубецького, є в них потяг "до невмирущої добра, до вічної краси, до тієї світлої позамежної смузі, де не заходить сонце ". У них російська людина знаходить "ту чудову силу, ті могутні крила, які відносять його геть від життєвої низовини, ту магію, яка перетворює його з жалюгідного дурня в казкового красеня ". Така що піднімає сила казок.

Але, з іншого боку, в російських казках, на думку Трубецького, переважає пасивне початок: "У ній позначається настрій людини, яка чекає всіх благ життя понад і при цьому зовсім забуває про свою, особистої відповідальності ... Це чарівна поетична мрія, в якій російська людина шукає переважно заспокоєння і відпочинку; казка окрилює його мрію і в той же час присипляє ".

Виходить, що у «Сні Обломова» дано ключ до російської казки, а значить, і до російської душі. У ньому відкриваються корінні, споконвічні риси російського характеру. Значить, Обломов - не просто сатиричний тип, це образ, що символізує найглибші суперечності російської людини - його велич і його ганебну слабкість.

На це ключове значення «Сну Обломова» вказували багато сучасники І. А. Гончарова. Так, Дружинін писав, що до дев'ятого голови герой Гончарова здається "засмальцьованим, нескладним шматком м'яса ", після ж дев'ятий глави читач дізнається" серця милого Обломова ". Критик робить висновок: "« Сон Обломова »не тільки висвітлив, усвідомив і розумно опоетизував все обличчя героя, але ще тисячею невидимих скреп зв'язав його з серцем російського читача ".

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://lit.1september.ru/