Гумор у романі М. А. Шолохова «Піднята цілина»

В романі "Піднята цілина" багато комічних сцен. Сьогодні, як відомо, панує погляд на колективізацію як на явище трагічне, що виключає його гумористичне осмислення. Дійсно, колективізація - це загибель тисяч і тисяч людей, це виселення безлічі "куркульських" родин з рідних місць в згубні північні краї, це втрата віри селянина в можливість відстояти особисту незалежність і власну гідність. По суті справи, колективізація -- це нове кріпосне право в умовах XX століття, що за жорстокістю до людини не поступиться кріпосного права попередніх століть.

М. А. Шолохов сам був свідком подій на Дону, бачив народну трагедію і не залишився байдужим до неї. Так, Н. С. Хрущов, прийшовши до влади, ставив автора "Піднятої цілини "в приклад іншим письменникам, оскільки він писав листи самому Сталіну, заступаючи на невинно постраждалих односельців. Таким чином, сцена побиття Нагульнова Банник, не побажав за наказом активістів віддавати вирощений їм хліб, мабуть, мала документальну основу.

Отже, чому ж у романі про настільки драматичні події так багато смішних сцен?

Мені здається, комічне служить "прикриттям" трагічного, дає можливість автору перемкнути увагу читача з справжнього народного горя на забавну фарсову сценку.

Ось активісти прийшли розкуркулювати Тита Бородіна - колишнього червоноармійця, що став тепер "ворогом" завдяки незвичайний працьовитості. І якщо читачі 1930-х років в основному були на боці Давидова, то читачі - наші сучасники, які знають правду про колективізацію, - розуміють, що діється зле, несправедливе справа, яка закінчиться до того ж повним розпадом російського сільського укладу. Тит Бородін також обурений несправедливістю: він розуміє, що найлегше числитися "бідняком", - варто тільки лягти на пічку і не труд рук. До того ж в ньому говорить козацьке загострене почуття власної гідності, ті, хто противиться тому, щоб жити за чужою вказівкою. І в якийсь момент Тит вже готовий взятися за зброю. Саме тоді, коли трагічне напруга досягає максимальної гостроти, на "сцені" з'являється дід Щукарьов у довгій бабьей шубі. На нього спускають собаку, "... з білої шуби з тріском і пилом полетіли шматки, овчинні шматки ". Воплі Щукарьов, його "розпущена надвоє" шуба змушують читача відволіктися від трагедії, що відбуваються на дворі Бородіним, і посміятися над дідом - блазнем Грем'яче Лога.

Інший приклад. Виселяють "куркульську" сім'ю Лапшинова, і автор відзначає, що слова глави сімейства викликають співчутливий відгук у зібралася народу: "Не шуми, мати! Господь терпів і нам велів. Він, убога, терновий вінок наділ і плакав кров'яними сльозами ... "- Лапшин витер каламутну сльозинку рукавом. Гомонить баби притихли, завздихалі ". Коли Разметнов радить Лапшинова скоріше "Виметаться" зі свого колишнього двору, "натовп глухо загула, пролунали вигуки: "Дайте хучь з рідним подвір'ям прощатися!" "Однак знову за допомогою комічного письменникові вдається піти від глибини народної драми, яка, здавалося, ось-ось має відкритися читачеві. Стара Лапшинова взяла в далеку дорогу (їхати-то треба до Сибіру) кошик яєць і гуску. Але бідняк Демка Ушаков вистачає птаха за шию, викрикуючи: "Колгоспна теперка гуска!" Так стара і Демка продовжують тягнути гуску за ноги і за шию, поки нарешті не хруснули хребці і пташина голова не обірвалася. Стара, накрившись подолом через голову, звалюється з ганку, а Демка, втративши рівновагу, падає на кошик, що стояв позаду нього, давлячи гусячі яйця: "Вибух нечуваного реготу оббіл крижані бурульки з даху <...> І довго ще над двором і провулків висів різноголосий, вибухами, сміх, тривожачи і полохаючи з сухого хмизу горобців ".

Таким чином, комічне в романі "Піднята цілина" відіграє роль своєрідного клапана, що випускає пар, коли тиск трагічних обставин стає вже зовсім нестерпним.

Я вважаю, що Шолохова не можна звинувачувати в негідною спробі смішити там, де істинне горе. Нам легко засудити письменника з висоти сімдесяти років, коли сказати правду вже не є мужнім вчинком. Крім того, "Піднята цілина "співзвучна мистецтву того часу своїм соціальним оптимізмом. Досить згадати фільм "Кубанські козаки", щоб зрозуміти, наскільки був типовий Шолоховське роман. А оскільки він був знаком того часу, то ми можемо якщо не сміятися, читаючи його, то, принаймні, отримати для себе якісь уроки.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.litra.ru/