Пори року в поезії Сайга

Дивного японського поета Сайга, що жив в далеку епоху середньовіччя, недарма називають «Поетом для всіх часів». Свіжість, гострота почуттів, трепетна схвильованість Сайга близька і зрозуміла і сучасному читачеві, особливо танка, присвячені природі, порами року. Звичайно, японська природа не дуже схожа на нашу, але зима, весна, літо й осінь в будь-яку людину будять подібні почуття.

У кожних воріт

Стоять молоді сосни.

Святковий вид!

Під всі будинки без розбору

Сьогодні прийшла весна.

Весна - Час оновлення, відродження, молодості. Рідкісний людина може залишитися байдужим при вигляді ніжних пелюстків квітучих слив і вишень, своїм тонким ароматом скликають помилуватися ними:

Якщо цієї весни,

Грубий тин зачіпаючи,

Хтось прийде сюди

Дихати ароматом сливи,

Він стане другом моїм!

Слідом за навесні приходить літо - пора буйного різнотрав'я, спекотного сонця та прохолодних злив. Це пора року по-своєму привабливо для поета:

Путник ледве бреде

Крізь зарості ... Так густішають

Трави літніх полів!

Стебла йому на потилицю

Збили плетений капелюх.

Слідом за влітку - сумна осінь. Це пора роздумів і підбиття підсумків, пронизують вітрів і холодних ночей.

Про багатьох прикрощі

Всі говорить, не змовкаючи,

Вітер серед гілок.

Дізналися осінь по голосу

Люди в гірському селище.

Мінлива капризна осінь змінюється взимку - тимчасове заспокоєння не тільки для поета, а й для всієї природи. Не кожен вміє слухати тишу, і Сайга запрошує нас у світ зимового мовчати:

Коли б ще знайшлася людина,

Кому самота не в тягар,

Хто любить тишу!

Поставимо поряд хижі свої

Зимою в селі гірської.

Так в маленьких пятістрочних віршах японському поетові вдалося передати не тільки мінливість природи, але й зміна станів людської душі, яка тісно пов'язана з навколишнім світом.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://slovo.ws/