Міністерство освіти Російської Федерації
Санкт-Петербурзький державний технічний університет
Факультет "Економіки та менеджменту"
Кафедра "Підприємництво і комерція"
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни
«Промислова логістика»
на тему
«Оперативно-календарне планування на промисловому підприємстві»
Виконав: студент гр. 33/00
Яковлєв Є.В.
Прийняв: д.е.н., проф. Дуболазов В.А.
Санкт-Петербург
2002
ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. ВИХІДНІ ДАНІ 4
2. РОЗПОДІЛ РІЧНИЙ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ЗАВОДУ ПО кварталі і
Місяці 5
3. РОЗРАХУНОК необхідної кількості І ЗАВАНТАЖЕННЯ ОБЛАДНАННЯ 6
4. РОЗРАХУНОК КАЛЕНДАРНО-планові нормативи 8
4.1. Розрахунок розмірів та ритмів партій деталей 8
4.2. Розрахунок тривалості виробничих циклів обробки партій деталей
8
4.3. Розрахунок здолав, випереджень запуску та випуску партій деталей 9
5. СКЛАДАННЯ подетальної МІСЯЧНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ цехам
11
5.1. Розрахунок розмірів та ритмів перших партій деталей 11
5.2. Розрахунок загальної кількості деталей, що підлягають запуску і випуску за місяць 11
5.3. Розрахунок термінів запуску і випуску партій деталей 12
5.4. Складання графіка запуску-випуску партій деталей 13
ВИСНОВОК 16
ЛІТЕРАТУРА 17
ДОДАТКИ 18
ВСТУП
У курсовому проекті здійснюється оперативно-календарне планування
(ОКП) на умовному машинобудівному заводі, що складається з трьох цехів:перше і друге - механічні, третє - складальний. Відомі склад ікількість обладнання по цехах, змінність його роботи. На заводіобробляється і збирається певна номенклатура деталей (10найменувань) і виробів (3 найменування). Заданий маршрут і трудомісткість їхобробки по групах взаємозамінного обладнання, інші нормативно -довідкові дані, необхідні для ОКП.
В процесі оперативно-календарного планування необхідно встановити, вяких виробничих підрозділах і коли повинні виконуватисявиробничі завдання з виготовлення деталей та складання виробів,підлягають випуску. Правильна організація ОКП повинна забезпечитирівномірне виконання заданого плану випуску продукції за кількістю таноменклатурі з кращими техніко-економічними показниками.
Основою оперативно-календарного планування є календарно -планові нормативи (ВПП), що дозволяють зробити взаємну прив'язкукалендарних планів і узгодження роботи взаємопов'язаних робочих місць,ділянок, цехів і забезпечують найбільш ефективне використанняобладнання, матеріальних і грошових ресурсів підприємства.
Розраховані ВПП і результати розподілу річної виробничоїпрограми заводу по планових періодах використовуються для складанняподетальної місячної виробничої програми цехів, графіка запуску тавипуску партій деталей по цехах, подетально-поопераційного календарногоплану-графіка.
1. ВИХІДНІ ДАНІ
Вихідні дані по курсовому проекту наведені в таблицях 1 - 4додатків: таблиця № 1 - загальні вихідні дані, таблиця № 2 - вихіднідані про обробку деталей по групах устаткування, таблиця № 3 --фактичні залишки деталей у напрацювання, таблиця № 4 - індивідуальні вихіднідані з виробів.
Крім цього, задається, що на кожній групі устаткування виконуєтьсяодна операція, тому приймається, що індекс групи устаткуваннявідповідає індексу операції.
Технологічний процес обробки деталей і групи обладнання, наяких виконуються операції, що не задані і тому вибрані самостійно.
Так само самостійно були вибрані і значення показників, за якими втаблиці № 1 наведено граничні значення.
2. РОЗПОДІЛ РІЧНИЙ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ЗАВОДУ ПО кварталі і
МІСЯЦЯ
Річну виробничу програму заводу (ГППЗ) з виробництва тавідвантаження продукції, як правило, спочатку розподіляють по кварталах. Потімквартальну виробничу програму розподіляють по місяцях. Можливорозподіл відразу по місяцях.
При розподілі ГППЗ прагнуть в основному до стабільності ходувиробництва, тобто до рівномірного по планових періодах випуску продукції,отримання прибутку, витрат заробітної плати, до рівномірному завантаженніустаткування, використання робочої сили і т. д. Рівномірність виробництвамає виключно велике значення для підвищення його ефективності.
Як показник оптимальності розподілу ГППЗ найчастішепропонують рівномірне завантаження устаткування, відображену різнимиформальними показниками усунення абсолютних (в станкочасах) абовідносних відхилень від среднеквартальной (місячної) завантаженняобладнання.
У даному ж курсовому проекті ГППЗ розподіляють за планово-обліковимиперіодами пропорційно до кількості робочих днів у періодах (кварталах, місяцях)в розвиток цього, тобто кількість виробів, що випускаються в k-му місяці, Nmkодно:
Nmk = Дрk, де Nm - кількість виробів m-го найменування, що плануються до випуску зарік; Дрk і Др - число робочих днів відповідно в k-му місяці (кварталі) ів розвиток цього.
Так для січня місяця 2001 року кількість робочих днів - 20, кількістьробочих днів у планованому році - 251, а планований випуск 1-го вироби -
1310. Отже, випуск цього виробу в січні повинен скласти
1310 * 20/251 = 104 шт.
Розподіл річної виробничої програми по кварталах і місяцяхзведено в таблицю 5.
3. РОЗРАХУНОК необхідної кількості І ЗАВАНТАЖЕННЯ ОБЛАДНАННЯ
На основі заданої ГППЗ визначається розрахункова кількість обладнання,необхідного для її виконання,
? sl =] Тsl/Фўэф sl [,де? sl - кількість одиниць обладнання s-ї групи (s = 1, S), необхіднедля, виконання ГППЗ в l-му цеху (l = 1, L), шт.; Тsl - трудомісткістьвиконання ГППЗ на s-й групі устаткування в l-му цеху з урахуванням виконаннянорм часу, год/рік; L - число основних цехів; S - загальна кількість групвзаємозамінного обладнання.
Tsl Розрахунок здійснюється за формулою
Тsl = tmsl Nm,де tmsl - трудомісткість обробки m-го виробу на s-й групівзаємозамінного обладнання в l-му цеху з урахуванням виконання норм часу,ч/изд.
Величина tmsl визначається як
tmsl = t'msl /? sl,
де t'msl - нормативна трудомісткість обробки m-го вироби на s-й групівзаємозамінного обладнання в l-му цеху, ч/вид;? sl - коефіцієнтвиконання норм часу на s-й групі устаткування в l-му цеху з урахуваннямзавдань щодо зниження трудомісткості обробки.
t'msl = t шк isl ЧKim,
де Isl - кількість найменувань деталей, що обробляються на s-й групіобладнання в l-му цеху; t шк isl - норма штучно-калькуляційного часуобробки i-й деталі на на s-й групі устаткування в l-му цеху, ч/шт.
Розрахунки tmsl зведені в таблицю 6.
Нормативна трудомісткість обробки першого виробу на перших групіобладнання визначається як t'111 = 1 * 0,5 +3 * 0,2 +3 * 0,1 = 1,4. Коефіцієнтвиконання норм часу по першій групі устаткування дорівнює 1,2,отже t111 = 1,4/1,2 = 1,17.
Трудомісткість виконання ГППЗ на першій групі устаткування дорівнює Тsl =
1,17 * 1310 +1,08 * 1050 +1,17 * 1380 = 4276
Ефективний фонд часу одиниці обладнання s-ї групи в l-му цеху Фўэфsl дорівнює
Фўэф sl = Фн (1 - Рпp s/100),
де Фн - номінальний фонд часу роботи одиниці обладнання за рік,год/рік; Рпp s - відсоток часу простою s-ї групи обладнання в ремонті,
%.
Номінальний фонд часу роботи одиниці обладнання визначається завиробничому календарем планованого року за формулоюде Др - кількість робочих днів у році, раб.дн.; КСМ - число робочих змін вробочому дні; ПВМ - тривалість зміни.
Ефективний фонд часу роботи s-ї групи устаткування в l-му цеху
Фефsl = Фўэфsl (sl.
Результати занесені в таблицю № 7 додатків.
Наведемо приклад розрахунку цих показників.
Номінальний фонд часу дорівнює Фн = 251 * 2 * 8 = 4016.
Відсоток простою першої групи устаткування в ремонті дорівнює 6%, значитьефективний фонд часу одного верстата Фўэф sl = 4016 * (1-6/100) = 3775, апершої групи обладнання - Фефsl = 3775 * 5 = 18875, тому що в першу ргуппе 5верстатів.
Тепер можна визначити потрібну кількість обладнання для першогогрупи? sl =] 4276/3775 [= 2. Кількість зайвих верстатів у першій групі
? лішн1 = 5-2 = 3. Коефіцієнт завантаження обладнання дорівнює 4276/18875 = 0,23.
4. РОЗРАХУНОК КАЛЕНДАРНО-планові нормативи
4.1. Розрахунок розмірів та ритмів партій деталей
У випадку, розглянутому в курсовому проекті, коли на підприємствівипускається кілька найменувань виробів з великим числом уніфікованихдеталей і складальних одиниць, визначають єдиний оптимальний ритм партійдеталей RОПТ, який більшою мірою сприяє досягненнюрівномірного випуску продукції та рівномірної роботи, поліпшенню результатівдіяльності підприємства.
Тоді nil = RоптЧ NДН i,де nil - розмір партії деталей i-го найменування в l-му цеху, шт; Rопт --оптимальний ритм партій деталей, раб. дн.; NДН i - середньоденнапотреба деталей на складанні виробів, шт/раб. дн.:
NДН i =,де Др - кількість робочих днів у плановому періоді, раб.дн/рік (кв., міс.); Nm
- Число m-х (m = 1, M) виробів, що випускаються в плановому періоді, шт/год (кв.,міс.); K im - кількість i-х деталей, що входять в m-е виріб, шт/изд.
В даному курсовому проекті розрахунок Rопт не проводиться, ритм партіїдеталей для всіх найменувань деталей приймається рівним 5, наприклад, Ri1 = Ri2 = 5.
У цьому випадку nil = Ril Nдн i,
де Ril - ритм запуску-випуску партій деталей i-го найменування в l-му цеху.
Середньоденна потреба третій деталі визначається як Nдн i =
1310/251 = 5,3. Тоді розмір партії для третього деталі буде nil = 5,3 * 5 = 27.
4.2. Розрахунок тривалості виробничих циклів обробки партій деталей
Загальна тривалість виробничого циклу обробки партії деталейвизначається в робочих днях по кожному цеху за формулою
? nil Jil tшкij
TЦ il = ---- S ---- + Jil tмо + tес il,
KсмTСМ j = 1? jl q jде? - Коефіцієнт паралельності, що враховує одночасно виконанняоперацій; КСМ - число робочих змін на добу; ПВМ - тривалість зміни,ч; Jil - кількість операцій обробки деталей i-го найменування в l-муцеху; qij - число робочих місць, на яких одночасно обробляєтьсяпартія i-х деталей на j-й операції; tмо - межоперационной час, раб. дн;tеc il - тривалість природних процесів, раб. дн; tшкij - норма штучно -калькуляційного часу обробки i-й деталі на j-й операції, ч.
Значення? коливається від 0,3 до 1,0 і залежить від ступеня паралельності
(суміщення) виконання основних операцій при обробці партії деталей. Укурсовому проекті спочатку можна передбачити послідовний видруху партій деталей по операціях, тобто взяти? = 1. Не обов'язкововраховувати тривалість природних процесів, поклавши tеc il = 0, а такожвзяти qij = 1.
Розрахунок тривалості виробничого циклу проводиться за допомогоютаблиці 8 додатків.
Як приклад наведемо розрахунок тривалості виробничого циклудля третього деталі в першому цеху Tц il = 6/(8 * 2) * (0,4 +0,34 +1,15) +0,25 = 0,96
4.3. Розрахунок здолав, випередження запуску та випуску партій деталей
У серійному виробництві розрізняють циклові, оборотні і резервнізаділи. Циклові відносяться до внутрішньоцехових зачепило, а оборотні і резервні
- До міжцехових (складських).
Величина циклового зачепила по деталі (складальної одиниці, виробу) i-гонайменування в l-му цеху розраховується як
Hц il = Tц il Ч Nдн i.
циклової заділ для третього деталі в першому цеху: Hц il = 5,3 * 2 = 10 , 6
Оборотні заділи виникають між суміжними ланками виробництва понаступних причин:
- через різного характеру надходження і споживання деталей (штучного і партійного);
- з-за різних ритмів (розмірів) вступників та споживаних деталей
- через зсув моменту споживання деталей по порівняно з моментом їх надходження (при некратності ритмів (розмірів) партій деталей у суміжних цехах).
У серійному виробництві оборотні заділи розраховують в основному міжцехами та ділянками, які з'являються з-за нерівності розмірів партійдеталей у них. Якщо відношення більшого розміру партій деталей до меншого всуміжних цехах одно цілого числа, то nil - ni l 1
Hоб il, l +1 = ----------,
2де Hобil, l 1 - оборотний зачепив по деталі i-го найменування між суміжнимиl-м і l +1- м цехами, шт.
У курсовому проекті оборотний зачепив з'являється лише між другим ітретій цехами (Hобi2, 3) через нерівності розмірів (ритмів) партій деталейу другому і в третьому цехах (Ri2 = 5, а Ri3 = 1).
Для третьої деталі оборотний зачепив дорівнює Hобi2, 3 = (27-5)/2 = 11
Резервні заділи є матеріалізований виразом резервних випередженьміж цехами і розраховуються як
Hрil, l +1 = Tрl, l 1 Ч Nднi.
Для третьої деталі резервний зачепив між першим і другим цехом дорівнює
Hрil, l +1 = 5,3 * 2 = 10,8
циклові, оборотні і резервні заділи по деталі даного найменування всумі є матеріалізований виразом випередження запуску партії деталей.
Тому сумарні (як нормативні, так і фактичні) заділи по деталі відl-го цеху до останнього є випередження запуску і випуску в штуках:
O'в il '(Hц ip 1 + Hoб ip, p +1 + Hp ip, p +1);
O'з il = O'в il + Hц il,,
де p - мінлива підсумовування по цехах.
Для третьої деталі випередження запуску та випуску між першим і другийцехом обчислюється як: O'в il = 11 +16 +11 +11 +21 = 70 O'з il = 70 +5 = 75
Оборотні і резервні заділи відносяться до подальшого цеху (цеху -споживачу) і зберігаються в їх коморах (складах).
Результати розрахунку здолав, а так само випередження запуску та випускунаведені в таблиці № 9 додатків.
5. СКЛАДАННЯ подетальної МІСЯЧНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ цехам
5.1. Розрахунок розмірів та ритмів перших партій деталей
Розмір першого запускається партії деталей nз i 1 в першому цехуприймається рівним нормативному (розрахункового) розміром ni, тобтопередбачається, що матеріалів (покупних напівфабрикатів) для її запускудостатньо. Для інших цехів (друга, третя і т. д.) в маршрутіобробки деталі розмір першого запускається партії деталей nз il 1 Якщо Hil-1, l = 0, то nз il 1 = nв il-1 1 - розміру першого випускаєтьсяпартії деталей в попередньому l-1-м цеху.
Розмір першій партії, що випускається деталей nвi1 залежить від величинифактичного циклового зачепила Hц il в цеху: nв il 1 0, тобто на початок планованого місяця в цеху всі запущені деталіданого найменування випущені, то nв il 1 = nз il 1. Зазвичай прагнуть дотримуватися умова nз il 1 (циклової доробку) одночасно кілька партій деталей відповідногонайменування, тоді Hц il> nil, може бути і Hil-1, l> nil. У цих випадкахрозміри перших партій деталей nв il 1 і nзil1 встановлюються відмінними відnil, решта (друга, третя і т. д.) партії деталей, що знаходяться вдоробку, плануються до запуску і випуску нормативними розмірами nil. Оскільки в даному курсовому проекті Hц il Так для третього деталі Hц il = 5, а nil = 27, отже nв i 1 = 5. У курсовому проекті можливі різні варіанти розмірів nзil1 і nвil1,що встановлюються самостійно, так як відомостей про фактично склалисярозмірах партій деталей у вихідних даних не наводиться.
Розрахунок місячної виробничої програми проводиться для першого цехуна січень місяць. Результати розрахунку зводяться в таблицю 10 додатків.
5.2. Розрахунок загальної кількості деталей, що підлягають запуску і випуску замісяць
Кількість деталей, що необхідно запустити і випустити в цеху замісяць для забезпечення складання виробів і рівномірного безперебійної роботинаступних цехів відповідно до системи оперативно-виробничогопланування "по зачепив", що застосовується в курсовому проекті, розраховуєтьсяназад ходу виробничого процесу.
Кількість деталей, яке повинно бути "випущено" з складального цеху замісяць,
M
nв м i cб = SN m Ч K im, m = 1де Nm - кількість виробів m-го найменування, яке треба випустити ззбірки в планованому місяці, шт.
Кількість деталей, третій найменування, яке повинно бути випущеноз складального цеху одно nв м i cб = 104 * 1 = 104
Для будь-якого іншого цеху
nв м il = Nз mi l 1 +? Hi l, l +1,
де Nз мil 1 - кількість деталей i-го найменування, яке треба запуститив планованому місяці в наступному l +1-м цеху, шт;? Hil, l +1 = Hil, l +1
? Hil, l 1 - відхилення нормативної величини міжцехового зачепила відфактичної, шт.
У свою чергу
Nз мil = nв м il +? Hц il,
де? Hц il = Hц il - Hц il -- відхилення нормативної величини цикловогозачепила від фактичної в l-му цеху, шт.
Наведемо приклад розрта кількості деталей третє найменування,які повинні бути випущені в другому цеху. ? Hц i3 = 16-18 = -2. Nз мi3 =
104 + (-2) = 102. Nвм 2 3 = 11-13 = -2. Nв м i 2 = 102 + (-2) = 100.
Розрахунок кількості деталей, що підлягають запуску і випуску за місяць, безобліку партіонного, проводиться за допомогою таблиці № 11 додатків.
5.3. Розрахунок термінів запуску і випуску партій деталей
Термін випуску першої партії деталей до початку запланованого місяцявизначається як
O'в il - O'в il
DВ il 1 = ----------
Nдн i
Аналогічно визначається термін запуску першої партії деталей
O'з il - O'з il
Dз il 1 = ----------,
Nдн i
де O'з il і O'з il - відповідно фактична і нормативна величинивипередження запуску партії деталей i-го найменування з l-го цеху, шт.
Термін випуску і запуску першої партії деталей третій найменуваннявизначається наступним чином: DВ il 1 = (74 - 69)/5,3 = 0,9; Dз il 1 = (78
- 74)/5,3 = 0,7.
Термін випуску другій партії деталей, що дорівнює nз il 1, або нормативногорозміром nil, якщо nз il 1 = 0, визначається як:
nв il 1
DВ il 2 = DВ il 1 + -----
Nдн i
Для третьої деталі DВ il 2 = 0,9 +4/5,3 = 1,65
Наступні партії деталей запускаються і випускаються нормативнимирозмірами nil через ритм Ril, тобто
DВ il? = DВ il? -1 + R il,
де? = 3, KП в - індекс партій деталей; KП в - загальне число партій деталей,випускаються за місяць.
Терміни запуску партій деталей визначаються як
Dз il 2 = DВ il 2 - Tц il; Dз il? = DВ il? - Tц il.
Негативні значення дат запуску та випуску партій деталей, в першучергу Dзil1, DВ il 1, показують, на скільки робочих днів раніше початкупланованого місяця повинні були бути запущені і випущені відповідніпартії деталей (nз il 1 і nвil1, іноді і наступні). Так як вони не булизапущені (випущені) своєчасно, то на початок планованого місяця вониє відсталими і повинні бути скоріше випущені.
Результати розрахунку термінів запуску і випуску партій деталей зведені втаблицю 12 додатків.
5.4. Складання графіка запуску-випуску партій деталей
У курсовому проекті складаються два види календарних планів-графіків
(КПГ): подетальної і подетально-поопераційний. У подетально вказуютьсятерміни початку та закінчення обробки партій деталей в цеху. У подетально -поопераційно графіку (графік завантаження обладнання) зазначаються строкизапуску та випуску партій деталей по робочих місцях.
подетальної КПГ будується за формою, наведеною в табл. 13. Плануваннята облік запуску і випуску деталей ведеться наростаючим підсумком з початку року.
Кількість деталей, фактично випущених nв il і запущених Nз ilнаростаючим підсумком на початок січня, так само
__ __ L __ __
nв il = O'в il = S (Hц i p 1 + Hi p, p + 1); p = 1
__ __ L __ __
Nз il = O'з il = S (Hц ip + Hi p, p + 1). p = 1
Кількість же деталей, яке повинне бути на цей момент часузапущено і випущено наростаючим підсумком за планом
Nз il = O'з il; nв il = O'в il
Ці співвідношення справедливі тільки на початок січня (року).
Запуск і випуск деталей наростаючим підсумком на кінець січня за планомповинні скласти
__ __
N * з il = Nз il + Nз м il, N * в il = nв il + nв м il.
Наведемо приклад для деталі № 3. N * зil = 81 +13 * 5 +5 * 6 = 176; N * в il =
70 +13 * 5 +5 * 6 = 165
Оскільки Nдн il є дробової величиною, то частина днів планованогомісяця Д 'p деталь випускається кількістю, округлений до найближчогоменшого цілого числа (в даному випадку 5), а інша частина робочих днівмісяці, рівна Д''p = Д p - Д 'p, кількістю, округлений до найближчогобільшого цілого числа (до 6-ти).
У подетально КПГ кожної деталі відводиться три рядки: у першомувказується денний випуск деталей N дн il k, у другій - випуск деталейнаростаючим підсумком з початку року на k-й робочий день
N в il k = N в il k-1 + N дн il k,
в третьому - безпосередньо графік запуску-випуску партій деталей. Уостанніх графах записується N * з м il і N * в м il, що визначаються заподетально КПГ як сума відповідно запускаються і випускаються замісяць партій деталей. Їх значення повинні збігатися з відповіднимизначеннями в таблиці 11, що є контролем правильності складаннямісячної виробничої програми і подетально КПГ.
Загальна тривалість виробничого циклу обробки партії деталейзображується суцільною лінією. Над нею записується дріб, у якої вчисельнику - розмір партії деталей, а в знаменнику - кількість деталей,випущених наростаючим підсумком з початку року
N в il (= N в il (-1 + n il (,
де N в il (-1 - кількість деталей наростаючим підсумком при випускупопередньої (-1-й партії деталей.
Складання подетально-поопераційного КПГ - багатоваріантна, складна ітрудомістка задача. Багатовариантність її обумовлюється двома моментами:вибором партії деталей конкретного найменування з числа всіх, що вимагаютьобробки на відповідній групі взаємозамінного обладнання (робочомумісці), і вибором із групи взаємозамінного устаткування робочого місцядля обробки на ньому розглядається партії деталей.
У курсовому проекті подетально-поопераційний КПГ будується для першогоцеху на основі наступних даних:
- по цеху відомі номенклатура оброблюваних деталей, склад устаткування і змінність його роботи;
- по найменуванню деталі задані маршрут обробки по операціях - групах устаткування (встановлюються самостійно), календарно-планові нормативи, терміни випуску партій деталей виходячи з подетально КПГ;
- по деталеопераціі дані норма штучно-калькуляційного часу, закріплення за групою взаємозамінного обладнання, тривалість обробки партії деталей у змінах, що визначається за формулою
ni tшк ij tп ij = ------.
? jTсм
Загальна тривалість обробки третій деталі на першій групі устаткуваннярозраховується наступним чином: tп ij = 0,4 * 6/8 = 0,3.
Розрахунок тривалості обробки партій деталей у змінах зведений удопоміжну таблицю.
Побудова подетально-поопераційного КПГ по кожній партії деталейвручну здійснюється назад ходу технологічного процесу, починаючи зостанньої операції, строк закінчення якої береться з подетально КПГ.
Час контролю та транспортування партії деталей з операції на операціюприйнятий рівним 3 години.
Якщо деталеоперація закріплена за групою взаємозамінногоустаткування, то вона включається в КПГ з того робочого місця, якевільно або швидше за все звільнитися, то є де ця партія деталейможе бути оброблена раніше за все. Кількість робочих місць, на якиходночасно обробляється партія деталей, вид руху партії деталей поопераціях (послідовний або паралельно-послідовний), а такожрозмір транспортної партії деталей вибираються у процесі побудови КПГвиходячи з вимог скорочення Tцil, простоїв обладнання,міжопераційного пролежування партій деталей за умови забезпеченнябезперервності обробки партії деталей.
подетально-поопераційний КПГ наведено в таблиці 14. Кожній деталівідповідає свій колір ліній:
3-й деталі - синій;
4-й деталі - жовтий;
5-й деталі - зелений;
7-й деталі - рожевий;
8-й деталі - червоний;
9-й деталі - коричневий.
Над тривалістю обробки партії деталей на кожному робочому місці
(операції), вказується номер деталі з індексами, що відповідають номеруоперації та порядковим номером партії деталей протягом планованого місяця.
Наприклад, А31 означає, що перша партія деталі А обробляється натретій операції.
ВИСНОВОК
У процесі виконання курсового проекту була освоєна техніка плановихрозрахунків та їх аналізу, складання моделей планування та їх вирішення на
ПЕОМ. Крім цього здобутий досвід використання нормативних, довідкових талітературних даних, а так само навички самостійної роботи. Крім того,виконання курсового проекту можна розглядати як відмінну підготовку довиконання організаційно-економічної частини дипломного проекту.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Соколіцин С. А., Дуболазов В. А. Автоматизовані системи управління машинобудівним підприємством. - Л.: ЛГУ, 1980. - 284 с.
2. Дуболазов В.А. Оперативно-календарне планування на промисловому підприємстві. - С-Пб, 2000. - 36 с.
ПРОГРАМИ
-----------------------< br>
