[Aббревіатура]
[1] AARP Apple Adress Resolution Protocol
[1] ABM Asynchronous Balanced Mode
[1] AC Access Control
[1] ACK Acknowledment
[1] ACSE Association Control Service Element
[1] ADCCP Advanced Data Communication Control Procedures
[1] ADMO Administration Management Domain
[1] ADSP AppleTalk Datastream Protocol
[1] AFI AppleTalk Filing Interface
[1] AFP AppleTalk Filing Protocol
[1] ALO At Least Once
[1] AM Amplitude Modulation
[1] AMD Advanced Micro Devices
[1] AMI Altemate Mark Inversion
[1] AMT Adress Mapping Table
[1] ANSI American National Standards Institute
[1] ANTC Advanced Networking Test Center
[1] APPC Advanced Program-to-Program Communications
[1] APPN Advanced Peer-to-Peern Networking
[1] ARM Asynchronous Response Mode
[1] ARP Adress Resolution Protocol
[1] ARPANET Advanced Research Projects Agency Network
[1] AS Application System (AS/400)
[1] ASCII American Standard Code for Information Interchange
[1] ASE Applied Service Element
[1] ASK Amplitude Shift Keying
[1] ASN.1 Abstract Syntax Notation One
[KC AC-1]
[1] ASP AppleTalk Session Protocol
[1] ATA Arcnet Trade Association
[1] ATM Automatic Teller Machine
[1] ATP AppleTalk Transaction Protocol
[1] AT & T American Telephone and Telegraph
[1] AUI Auxiliary Unit Interface
[1] BB & N Bolt, Beranek & Newman
[1] BER Basic Encoding Rules
[1] BOC Bell Operating Company
[1] BSC Bisync Communication
[1] BSD Berkeley Software Distribution
[1] CAD Computer-Aided Design
[1] CAM Channel Access Method
[1] CAM Computer-Aided Manufacturing
[1] CATV Community Access Television
[1] CCITT Consultive Commitee on International Telegraph and Telephone
[1] CD Compact Disc
[1] CD Carrier Detection
[1] CICS Customer Information Central System
[1] CLNP Connectionless Network Protocol
[1] CLNS Connectionless Network Services
[1] CMIP Common Management Information Protocol
[1] CMIS Common Management Information Services
[1] CMOS Complementary Metal Oxide Semiconductor
[1] CMOT CMIP Over TCP/IP
[1] CMS Conversational Monitor System
[1] CO Central Office
[1] CONS Connection Oriented Network Services
[1] COS Corporation for Open Systems
[KC AC-2]
[1] CPU Central Processing Unit
[1] CR Carriage Return
[1] CRC Cyclic Redundancy Check
[1] CRT Cathode Ray Tube
[1] CSMA/CD Carrier Sense Multiple Access/Collisoin Detection
[1] CTS Clear to Send
[1] DAP Data Access Protocol
[1] DAS Dynamically Assyned Sockets
[1] dB Decibel
[1] DCE Data Circuit Terminating Equipment
[1] DDCMP Digital Data Communication Message Protocol
[1] DDN Defense Department Network
[1] DDP Datagram Delivery Protocol
[1] DF Don't Fragment
[1] DHA Destination Hardware Adress
[1] DIB Directory Information Base
[1] DID Destination Identification
[1] DIS Draft International Standards
[1] DNA Digital Network Architecture
[1] DoD Department of Defense
[1] DOS Disk Operating System
[1] DP Draft Proposal
[1] DQDB Distributed Queue Dual Bus
[1] DS Directory Services
[1] DSA Directory System Alert
[1] DSA Destination Software Adress
[1] DSAP Destination Service Access Point
[1] DSR Data Set Ready
[1] DTE Data Terminal Equipment
[KC AC-3]
[1] DTR Data Transmit Ready
[1] DUA Directory User Agent
[1] EBCDIC Extended Binary Coded Decimal Interchange Code
[1] ED End Delimiter
[1] EIA Electronic Industries Association
[1] ELAP EtherTalk Link Access Protocol
[1] EMA Enterprise Management Architecture
[1] EMI Electromagnatic Interference
[1] ENQ Enquiry
[1] EOT End of Transmission
[1] ES End System
[1] FBE Free Buffer Enquiry
[1] FCC Federal Communications Commission
[1] FCS Frame Check Sequence
[1] FDDI Fiber Distribution Data Interchange
[1] FDM Frequency Division Multiplexing
[1] FEP Front End Processor
[1] FIN Finish Flag
[1] FM Frequency Modulation
[1] FRMR Frame Reject
[1] FS Frame Status
[1] FTAM File Transfer, Access and Management
[1] FTP File Transfer Protocol
[1] GDS General Data Stream
[1] GHz Gigahertz
[1] GOSIP Government Open System Interconnection Profile
[1] HDLC High Level Data Link Control
[1] HP Hewlett Packard
[1] Hz Hertz
[KC AC-4]
[1] I/O Input/Output
[1] IAB InternetActivities Board
[1] IBM International Business Machines
[1] IC Integrated Circuit
[1] ICMP Internet Control Message Protocol
[1] IDG Interdialog Gap
[1] IDP Internetwork Datagram Protocol
[1] IEEE Institute of Electrical and Electronic Engineers
[1] IFG Interframe Gap
[1] IHL Internet Header Length
[1] ILD Injection Laser Diode
[1] IMS Information Managment System
[1] INTAP Interoperability Technology Association for Information
Processing
[1] IP Internet Protocol
[1] IPL Initial Program Load
[1] IPX Interwork Packet Exchange
[1] IR Internetwork Router
[1] IS International Standard
[1] IS Intermediate System
[1] ISDN Integrated Services Digital Network
[1] ISN Initial Sequence Number
[1] ISO International Organization for Standartization
[1 [ISODE ISO Development Environment
[1] ITI Industrial Technology Institute
[1] ITT Invitation to Transmit
[1] IWU Intermediate Working Unit
[1] kHz Kilohertz
[1] LAN Local Area Network
[1] LAP Link Access Protocol
[KC AC-5]
[1] LAPB Link Access Protocol-Balanced
[1] LAPD Link Access Protocol-Digital
[1] LAT Local Area Transport
[1] LATA Local Access and Transport Areas
[1] LED Light Emmiting Diode
[1] LLAP LocalTalk Link Access Protocol
[1] LLC Local Link Control
[1] LSL Link Support Layer
[1] LU Logical Unit
[1] MAC Media Access Control
[1] MAN Metropolian Area Network
[1] MAP Manufacturing Automation Protocol
[1] MAU Medium Attachment Unit
[1] Mbps Megabits per second
[1] MBps Megabyts per second
[1] MF More Fragments
[1] MHS Message Handling Service
[1] MHz Megahertz
[1] MIB Management Information Base
[1] MOP Maintenance Operation Protocol
[1] MOTIS Message Oriented Text Interchange System
[1] MS-DOS Microsoft Disk Operating System
[1] MSAU Multi-Station Access Unit
[1] MSG Message
[1] MTA Message Transfer Agent
[1] MTS Message Transfer System
[1] MUX Multiplexer
[1] MVS Multiple Virtual Storage
[1] NAK Nagative Acknowledgment
[KC AC-6]
[1] NAUN Nearest Active Upstream Neighbor
[1] NBP Name Binding Protocol
[1] NBS National Bureau of Standards
[1] NCP Network Control Program
[1] NCP Netware Core Protocol
[1] NCR National Cash Register
[1] NetBIOS Network Basic Input/Output System
[1] NFS Network File System
[1] NIC Network Interface Card
[1] NIC Network Information Center
[1] NID Next Identifier
[1] NIST National Institute of Standards and Technology
[1] NLM Netware Loadable Module
[1] NRM Normal Response Mode
[1] NRZ Non-Return to Zero
[1] NRZ-I Non-Return to Zero-Inverted
[1] NRZ-L Non-Return to Zero-Level
[1] NSF National Science Foundation
[1] NVE Network Visible Entry
[1] NVTS Network Virtual Terminal Service
[1] ODI Open Data Link Interface
[1] ONC Open Network Computing
[1] OS/2 Operating System/2
[1] OSI Open System Interconnection
[1] P/F Poll/Final Bit
[1] PAC Data Packet
[1] PAD Packet Assembler/Disassembler
[1] PAP Printer Access Protocol
[1] PARC Palo Alto Research Center
[KC AC-7]
[1] PC Personal Computer
[1] PCSA Personal Computer System Architecture
[1] PDN Public Data Network
[1] PDU Protocol Data Unit
[1] PEP Packet Exchange Protocol
[1] PLP Packet Level Protocol
[1] PLU Primary Logical Unit
[1] POP Point of Presence
[1] POTS Plain Old Telephone Service
[1] PRMD Private Management Domain
[1] PSH Push Flag
[1] PSK Phrase Shift Keying
[1] PSTN Public Switched Telephone Network
[1] PTT Postal Telephone and Telegraph
[1] PU Physical Unit
[1] RAM Random Access Memory
[1] PBHC Regional Bell Holding Company
[1] RD Receive Data
[1] REJ Reject
[1] RFC Request for Comment
[1] RIP Routing Information Protocol
[1] RJE Remote Job Entry
[1] RNR Receiver Not Ready
[1] ROSE Remote Operation Service Element
[1] RPC Remote Procedure Call
[1] RPL Remote Procedure Load
[1] RR Receiver Ready
[1] RS Recommended Standart
[KC AC-8]
[1] RST Reset Flag
[1] RTMP Routing Table Maintenance Protocol
[1] RTS Request to Send
[1] RTSE Reliable Transfer Service Element
[1] RZ Return to Zero
[1] SAP Service Advertising Protocol
[1] SAP Service Access Point
[1] SAS Statistically Assigned Sockets
[1] SCS SNA Character String
[1] SD Start Delimiter
[1] SDLC Synchronous Data Link Control
[1] SFD Start of Frame Delimiter
[1] SID Source Identifier
[1] SIP Service Identification Packet
[1] SLU Secondary Logical Unit
[1] SMC Standart Microsystems Corporation
[1] SMDS Switch Multimegabit Data Service
[1] SMT Station Management
[1] SMTP Simple Mail Transfer Protocol
[1] SNA System Network Architecture
[1] SNADS System Network Architecture Distributed Services
[1] SNAP Sub Network Access Protocol
[1] SNMP Simple Network Management Protocol
[1] SOH Start of Header
[1] SONET Synchrjnjus Optical Network
[1] SPP Sequenced Packet Protocol
[1] SPX Sequenced Packet Exchange
[1] SQE Signal Quality Error
[1] SQL Structured Query Language
[KC AC-9]
[1] SRI Standard Research Institute
[1] SSAP Source Service Access Point
[1] SSCP System Service Control Protocol
[1] STP Shielded Twisted Pair
[1] SYN Synchronize Flag
[1] TCP Transmittion Control Protocol
[1] TCP/IP Transmittion Control Protocol/Implement Protocol
[1] TD Transmit Data
[1] TDM Time Devision Multiplexing
[1] TFTP Trivial File Transfer Protocol
[1] TLAP Token Ring Link Access Protocol
[1] TLI Transport Layer Interface
[1] TOS Type of Service
[1] TP Twisted Pair
[1] TPDU Transport Protocol Data Unit
[1] TP [#] Transport Protocol - Class #
[1] TSO Time Sharing Option
[1] TTL Time to Live
[1] TTS Transaction Tracking System
[1] TTY Teletype
[1] TV Television
[1] UA User Account
[1] UDP User Datagram Protocol
[1] UHF Ultra High Frequency
[1] UI Unnumbered Information
[1] ULP Upper Layer Protocol
[1] URG Urgent Flag
[1] UTP Unshielded Twisted Pair
[1] VAP Value Added Process
[KC AC-10]
[1] VAX Virtual Access Extended
[1] VHF Very High Frequency
[1] VM Virtual Mashine
[1] VMS Virtual Memory System
[1] VSE Virtual Storage Extended
[1] VT Virtual Terminal
[1] VTAM Virtual Terminal Access Method
[1] WAN Wide Area Network
[1] WD Woring Document
[1] XDR External Data Representation
[1] XNS Xerox Network System
[1] XO Exactly Once
[1] ZIP Zone Information Protocol
[1] ZIT Zone Information Table
[KC AC-11]
Даний навчальний посібник є точним перекладом з англійської
мови навчальних матеріалів фірми Novell за курсом 200 "Networking
Technologies Course Student Manual ", воно розроблено для навчання за
курсу "Технології створення мереж ЕОМ", проведеного фірмою Novell або
ж авторизованими освітніми центрами фірми Novell. У підручнику
міститься інформація, необхідна для програмістів, інженерів і всіх
тих, хто прагне глибше зрозуміти технологічні аспекти побудови
мереж ЕОМ. Підручник написаний у формі робочого зошита, що включає роз'яснення
концепцій, опис еталонної моделі взаємодії відкритих систем,
функціональний опис різних мережевих платформ, контрольні питання
для закріплення матеріалу, залишено місце для нотаток, а також
необхідні довідкові дані.

Переклад здійснено фірмою ЕЛКО Технології-Університет

під редакцією доктора технічних наук професора Сухомлина В.А.
[Додаток А]
[0] Додаток А [2] Література
[5] - Abramson, N. "Development of ALOHANET." IEEE Trasactions of Information
Theory. (March 1985).
- Andrews, Tony. "An Introduction to Remote Procedure Calls." LAN Technology
(January 1989).
- Bates and Abramson. "You Can Use Phone Wire for Your Token Ring LAN." Data
Communication (November 1986).
- Black, Uyless. Data Networks: Concepts. Theory and Practice.
Prentice-Hall, 1989.
- Black, Uyless. Physical Interfaces. Arlington, VA: Information Engineering
Educational Series. 1986.
- Buss, Dennis. "DECnet Architecture." LAN Times (December 1989).
- Callahan, Paul. "Getting More Fiber." LAN Magazine (July 1990).
- Carr, Jim. "Wide Area Wonders" LAN Magazine (October 1990).
- Codenoll Technology Corporation. The Fiber Optic LAN Handbook.
Part #: 05-0050-00-0318,1990.
- Cohen, E., and Wilkens, W. "The IEEE Role in Telecommunications Standarts."
IEEE Communications (January 1985).
- Comer, Douglas. Internetworking with TCP/IP: Principles, Protocols, and
Architectures. Prentice-Hall, 1988.
- Davidson, John. An Introduction to TCP/IP. Springer-Verlag, 1988.
- Day, J.D. and Zimmerman, H. "The OSI Reference Model."
Proceedings of the IEEE Volume 71 (December 1983): 1334-1340.
- Deering, Stephen E. "IP Multicasting." Connexions: The Introperability
Report Vol.5 No.3, (March 1991).
- Digital Equipment Corp. "DECnet/OSI, The Foundation for Open Networking."
Digital Equipment Corp. EC-H0660-42/90 06 14 60.0 BUO (1990).
- Digital Equipment Corp. "DECnet Digital Network Architecture (Phase V)
General description. "Digital Equipment Corp. EK-DNARY-GD (1987).
- Digital Equipment Corp. "NAS Handbook: Developing Applications in a
Multivendor Environment. "Digital Equipment Corp. EK-H0477-48/90 0543 200.0
BUO (1990).
[КС А-1]
- Doil, D.R. Data Communications: Facilities, Networks, and System Design.
Wiley and Sons, 1978.
-Dougherty, Elizabeth. "ARCNET Grows Up." LAN Magazine (January 1991).
- Dryden, Patrick. "ARCNET: The Network That Wouldn't Die." LAN Times
(October 8, 1990).
- Feinler, et. al. "DDN Protocol Handbook, Volume 1." Detense Communications
Agency (December 1985).
- Dryden, Patrick. "Future Cloudy for 20MB ARCNET." LAN Times
(October 8, 1990).
- Fogel, Avi, and Rothenberg, Michael. "LAN Wiring Hubs Can Be Critical
Points for Failure. "LAN Times (January 7, 1991).
- Gerla, et. al. "Special Issue on Bridges and Routers." IEEE Network
(January 1988).
- German, Christopher. "AMD Accelerates FDDI LAN Interoperability."
LAN Times (October 8, 1990).
- Halsall, Fred. Data communications Computer Networks and OSI. 2d ed.
Addison-Wesley, 1988.
- Haugdalh, J. Scott and Manson, Carl R. "FDDI: The Next Generation."
LAN Technology (October 1989).
- Howard, Micheal. "The OSI Switch is On." LAN Times (July 1990).
- IBM Corporation. Systems Network Architecture. 1986.
- Israel, Jay E. and Weissberger, Alan J. "Communicating Between
Heterogeneous Networks. "Data Communications (March 1987).
- Kessler, Gary C. "Inside FDDI-II." LAN Magazine (March 1991).
- Kessler, Gary C. "ISDNs and LANs Unite." LAN Magazine (October 1990).
- Kieffer, et.al. "Charting Network Topologies." LAN Magazine (March 1989).
- Klein, Mike and Petrosky, Mary. "ARCNETPlus: New Life for Old Standby?"
LAN Technology (June 1990).
- Leong, John. "Designing a Campus Network with Management in Mind."
LAN Technology (March 1989).
- Malamud, Carl. Analyzing Novell Networks. Van Nostrand Reinhold, 1990.
[КС A-2]
- Malamud, Carl. DEC Networks and Architectures. Intertext Publication,
McGraw-Hill Book Company, 1989.
- Martin, James and Chapman, Kathleen Kavanaugh. SNA: IBM's Networking
Solution. Prentice-Hall, 1987.
- Martin, James. Local Area Networks. 2d ed. Prentice-Hall, 1989.
- Martin, James. SNA: IBM's Networking Solution. Prentice-Hall, 1987.
- Miller, Mark A. LAN Protocol Handbook. M & T Publishing, Inc., 1990.
- Miller, Mark A. LAN Troubleshooting Handbook. M & T Publishing, Inc., 1989.
- Nagel, S.R. "Optical Fiber-The Expandlng Medium." IEEE Communications
Magazine (April 1987).
- National Research Council. "Transport Protocols for Department of Defense
Data Networks. "Board on Telecommunications-Computer Applications Committee
on Computer-Computer Communication Protocols. National Academy Press
(Feruary 1985)
- Panza, Robert and Holstein, Marc. "The Global Area." LAN Magazine
(November 1990): 86-93.
- Peterson, W.W. Error Correcting Codes. MIT Press, 1981.
- Ranade, et al. Introduction to SNA Networking Using VTAM/NCP McGraw-Hill,
1989.
- Ray, R.F. Engineering and Operation in the Bell System. Technical
Education. 2d ed. Murray Hill, JN: AT & T Labs, 1983.
- Redd. "The Missing Links." LAN Magazine (September 1990): 100-107.
- Reddy, Shyamala. "MAN About Town." LAN Magazine (December 1990): 103.
- Roberts, Lawrence G. "The Evolution of Packet Switching." Proccedings of
the IEEE Volume 66, no 11. (November 1978).
- Rose, Marshall T. The Open Book: A Practical Perspective on OSI.
Prentice-Hall, 1990.
- Schnaidt, Patricia. "The ARCNET Angle." LAN Magazine (May 1988).
- Sherman, Ken. Data Communication.A User's Guide. 3d ed. Prentice-Hall, 1990.
- Sidhu et al. Inside Apple Talk. 2d ed. Addison-Wesley, 1990.
- Spragins, John D., et al. Telecommunications Protocols and Design.
Addison-Wesley. 1991.
[КС A-3]
- Stallings, William. Data and Computer Communications. 2d ed. Macmillan,
1988.
- Stallings, William. Handbook of Computer Communications Standards. Volume
2. 2d ed.Macmillan, 1990.
- Stallings, William. Local Networks. 3d ed. Macmillan, 1990.
- Sloute, Garfield D. and Swanson, Steven E. "How to Specity the Rifht FDDI
Optical Fiber. "LAN Times (February 4,1991).
- Sunshine, Carl A. Computer Network Architectures and Protocols. Plenum
Press, 1989.
- Tanenbaum, Andrew S. Computer Networks. 2d ed. Prentice-Hall, 1988.
- Weissberger, Alan J. and Israel, Jay E. "What the New Internetworking
Standards Provide. "Data Communications (February 1987).
- Wilkens, W. "Standards for Communications." IEEE Communications
(July 1987)
[КС A-4]
[0] Додаток В [2] Малюнки
[5] У цьому додатку наводяться призначення і функції інтерфейсів (стиків)
EIA 232D і RS 232C, які були розглянуті в розділі 14.
[КС apb-1]
-------------------------------------------------- -------------------------< br /> | EIA 232 D |
| Назва |
| Ім'я Ланцюги |
| Ланцюги EIA |
| Контакт ССITT 232D Напрямок Назва |
|------------------------------------------------- ------------------------|< br /> | 1 | | | | Екран |
| 7 | 102 | AB | в тому і в іншому | Загальна сигнальна земля |
| 2 | 103 | BA | к DCE | Передача даних |
| 3 | 104 | BB | к DTE | Отримання даних |
| 4 | 105 | CA | к DCE | Запит на передачу |
| 5 | 106 | CB | к DTE | Готовий до передачі |
| 6 | 107 | CC | к DTE | Готовність DCE |
| 20 | 108 2 | CD | к DCE | Готовність DTE |
| 22 | 125 | CE | к DTE | Індикатор дзвінка |
| 8 | 109 | CF | к DTE | Сигнал виявлення несучої |
| | | | | При прийомі даних |
| 21 | 140/110 | RL/CG | к DTE | Сигнал віддаленого шлейфу |
| | | | | Детектор якості * |
| 23 | 111/112 | CH/CI | у будь-якому | Селектор/індикатор швидкості |
| | | | | Сигналізації даних ** |
| 24 | 113 | DA | к DCE | Годинник передачі (DTE джерело) |
| 15 | 114 | DB | к DTE | Годинник передачі (DCE джерело) |
| 17 | 115 | DD | к DTE | Годинники прийняття (DCE джерело) |
| 14 | 118 | SBA | к DCE | Вторинна передача даних |
| 16 | 119 | SBB | к DTE | Вторинний прийом даних |
| 19 | 120 | SCA | к DCE | Вторинний запит на передачу |
| 13 | 121 | SCB | к DTE | Вторинна готовність до передачі |
| 12 | 122/112 | SCF/CI | к DTE | Вторинне виявлення несучої ***|< br /> | 9 | --- | --- | --- | Зарезервовано для тестування |
| 10 | --- | --- | --- | Зарезервовано для тестування |
| 11 | --- | --- | --- | Не використовується |
| 18 | 141 | LL | к DCE | Локальний шлейф |
| 25 | 142 | TM | к DTE | Режим перевірки |
| | | | | |
-------------------------------------------------- -------------------------< br /> -------------------------------------------------- -------------------------< br /> | RS 232 C |
| Назва |
| Ім'я Ланцюги |
| Ланцюги RS |
| Контакт CCITT 232C Напрямок Назва |
|------------------------------------------------- ------------------------|< br /> | 1 | 101 | AA | в тому і в іншому | Захисна земля |
| 7 | 102 | AB | в тому і в іншому | СИГНАЛЬНИЙ земля |
| 2 | 103 | BA | к DCE | Передача даних |
| 3 | 104 | BB | к DTE | Отримання даних |
| 4 | 105 | CA | к DCE | Запит на передачу |
| 5 | 106 | CB | к DTE | Готовий до передачі |
| 6 | 107 | CC | к DTE | Готовність модему |
| 20 | 108 2 | CD | к DCE | Готовність терміналу |
| 22 | 125 | CE | к DTE | Індикатор дзвінка |
| 8 | 109 | CF | к DTE | Сигнал виявлення несучої |
| | | | | При прийомі даних |
| 21 | 110 | CG | к DTE | Сигнал детектор якості |
| | | | | |
| 23 | 111/112 | CH/CI | у будь-якому | Селектор/індикатор швидкості |
| | | | | Сигналізації даних |
| 24 | 113 | DA | к DCE | Годинник передачі (DTE джерело) |
| 15 | 114 | DB | к DTE | Годинник передачі (DCE джерело) |
| 17 | 115 | DD | к DTE | Годинники прийняття (DCE джерело) |
| 14 | 118 | SBA | к DCE | Вторинна передача даних |
| 16 | 119 | SBB | к DTE | Вторинний прийом даних |
| 19 | 120 | SCA | к DCE | Вторинний запит на передачу |
| 13 | 121 | SCB | к DTE | Вторинна готовність до передачі |
| 12 | 122 | SCF | к DTE | Вторинне виявлення несучої |
| | | | | |
-------------------------------------------------- -------------------------< br /> * CG більше не використовується
** Див контакт 12
*** Якщо SC не використовується, то CI на 12 контакті
[КС apb-2]
[0] Додаток З [2] Рішення
[1] Вправа 1. Коротка історія розвитку мереж ЗВМ
[5] Питання 1
[5] Досягнення 1: Бажання мати найбільш швидкі комп'ютери при менших
витратах дало поштовх розвитку комп'ютерної індустрії, який призвів до
виникнення островів автоматизації. Що в свою чергу стимулювало
революцію персональних комп'ютерів.
Досягнення 2: ARPANET забезпечила гетерогенну модель міжмережевого
взаємодії. Нові мережні ідеї могли бути перевірені та удосконалено
на цій моделі. Для багатьох ARPANET підтвердила концепцію великих
многоплатформних мереж.
Досягнення 3: Поява стандартів показало, що застосування одного і того ж
протоколу забезпечує кращу взаємодію. Стандарти також забезпечили
загальний підхід до розуміння мережевих концепцій: Еталонна Модель OSI.
Питання 2
Можливі варіанти відповідей:
Розширення масштабу доступу до інформації;
Збільшення швидкості доступу до інформації.
Обговоріть деякі приклади зі студентами. Наприклад, доступ до багатьох
бібліотекам, доступ до світових новин та ін.
[1] Вправа 2 Еталонна Модель OSI
[5] 1.
а. Представницький рівень. Підготовка листа - це переклад розмовної
мови у формат, який придатний доя пошти. (На приймальному кінці секретар
може прочитати лист президентові і підготувати відповідь). Можна також
погодитися з тим, що підготовку кадрів інформації, може виконувати
канальний (ланковий) рівень. Студенти можуть дати інші відповіді.
Запропонуйте студентам проаналізувати відповіді та продовжите обговорення
цієї теми в класі.
[КС С-1]
в. Транспортний рівень. Пошта з різних департаментів збирається тут
і готується для одного тракту передачі (мультиплексування). На
приймальному кінці пошта сортується і доставляється відповідним
адресатам (демультиплексування).
с. Фізичний рівень. У даному випадку літак - це елемент передавальної
середовища. Пілот знає маршрут польоту (адресація фізичного рівня).
Можлива і така інтерпретація: це комбінація фізичного і канального
рівнів, а якщо літак повинен зробити кілька посадок на шляху, то
присутній також і мережевий рівень. Організуйте обговорення в класі.
2. Це питання поставлено для того, щоб уизвать дискусію про переваги
нової технології та доцільністю її застосування. Відповідь буде, звичайно,
дуже залежати від того хто відповідає, як розуміється постановка питання і
ін Потрібно відзначити, що особливістю нових протоколів є те, що
вони погано поєднуються зі старим обладнанням, і тому будуть викликати
багато проблем. Треба підкреслити, що багато користувачів рахуються з цим,
тому що мають негативний досвід роботи з новими протоколами і з їх
додатками.
[1] Вправа 3. Протоколи зв'язку та стандарти.
[5] 1. DoD
2.Ето сталося через те, що мережеві рішення існували до того, як
стали широко розповсюджуватися ідеї стандартизації. Крім цього,
виробники розходилися в думці про те, якими властивостями повинні володіти
протоколи. І більше того, вони не були задоволені набором протоколів,
які пропонувалися на "ринку", тому вони розробляли свої власні
протоколи. Роблячи так, вони претендували на "захоплення" користувачів в свою
мережеве середовище.
3. ISO
[1] Вправа 4. Типи даних і сигналів.
[5] Правильні відповіді: А - для аналогових сигналів, D - для цифрових.
[5] 1. D Число очок у грі гольф
2. А Траєкторія м'яча у грі гольф
3. D Перелік зберігаються приладів
[КС С-2]
4. А Кількість газоліну в автомобілі
5. D Населення міста
6. А Довжина змії
7. D Кількість станцій, які передають рок-н-рол
8.
[один цикл]
[амплітуда]
[час]
[сигнал] [амплітуда]
[час]
[В полі малюнка до стор С-3]
[КС С-3]
[1] Вправа 5. Перетворення даних.
1. Двійкові дані
Схема кодування 1 0 0 0 0 1 1 1 1 0 1
Уніполярні
RZ
NAZ
Манчестер
Диференціальний
Манчестер
2. Біполярний: біполярні, RZ
Біфазное: RZ, біфазное, Манчестер, Диференціальний Манчестер
3. ASK можна уявити хвилею з постійною частотою, але різними
амплітудами, відповідними 1 або 0. FSK можна уявити хвилею з
більш-менш постійною амплітудою, але з різною частотою
(відповідно 1 або 0).
ASK
FSK
4. 1010111 1001001 1010010 1000101
11100110 11001001 1101001 1100101
5. Слово HELP закодовано в ASCII.
[КС З-4]
[1] Вправа 6. Мультиплексування сигналів.
1. При частотному ущільненні (FDM) відбувається розподіл смуги частот
між логічними каналами. FDM поділяє канали "чергової" смугою
так, щоб канали можна було легко виділяти.
При тимчасовому ущільненні (TDM) передача даних користувачів виконується
методом кругового опитування. TDM використовується тільки при роботі з цифровими
даними.
2. Baseband (Передача в основній смузі)
[1] Вправа 7. Перетворення сигналів.
1. В
2. А
[1] Вправа 8. Передача даних.
1. Ні одна з альтернатив рішення невірна, але в кожному варіанті рішення
проблеми існує "раціональне зерно".
a. Питання для обговорення:
Чи можете Ви отримати дозвіл рити траншею між будівлями
(з пішохідними дорогами можливі проблеми)?
Чи існує проблема захисту від прослуховування (перехоплення) даних
або захисту від перешкод?
Чи вирішується проблема захисту обладнання?
Наскільки важлива ціна?
Чи підходить мережевий інтерфейс під формати ТР-середовища?
Чи не буде необхідна швидкість передачі даних перевищувати можливості
ТР-стандартів?
Вита пара може бути гарною альтернативою, якщо компанії важливо
заощадити гроші. Компанія повинна мати доступ до невживаних
парам проводів в прокладений між будівлями телефонному кабелі або
до телефонних ліній, які використовують модеми для з'єднання
обчислювальних машин. Це може бути гарним рішенням, якщо компанії
не потрібно буде пересилати дуже багато даних і дуже швидко. Будуть
труднощі зі швидкістю передачі даних (затримки), так як
існуючі телефонні лінії не підтримують швидку передачу, а
вита пара не підтримує швидкості більші, ніж коаксіальний
кабель (хоча вона підтримує швидкість, більшу, ніж телефонний
кабель).
[КС С-5]
Важливо брати до уваги фізичне розміщення будівель. Потрібно
Чи прокладати дроти від будинку до будинку? (якщо так, то
коаксіальний кабель може бути краще). Також важливо враховувати, який
кабель прокладено всередині будівель і яка всередині будівель організована
мережу. Вита пара може виявитися не сумісний зі стандартними
мережевими вимог застосовується ЕОМ.
b. Питання для обговорення:
Чи є для даних умов лазерна (мікрохвильова) зв'язок порівнянна
за критерієм вартість/зффектівность зі звичайними методами передачі по
обмеженим середах?
Чи є необхідною додаткова, окрім потрібного, смуга
пропускання, чи це тільки бажано?
Яке доступне мікрохвильове/лазерне канальне обладнання можна
було б підключити до ЕОМ?
Мікрохвильова або лазерна зв'язок був би прийнятним рішенням, якщо
б фірма мала потребу у швидкій передачі великих обсягів інформації
між своїми ЕОМ, а також за умови, що фірма не змогла б
отримати дозвіл на прокладання проводового зв'язку між будівлями
(будівлі розділені пішохідної/проїзною частиною дороги).
c. Питання для обговорення:
Чи можете Ви отримати дозвіл рити траншею між будівлями
(з пішохідними дорогами можливі проблеми)?
Чи існує проблема захисту від прослуховування (перехоплення) даних
або захисту від перешкод?
Чи вирішується проблема захисту обладнання?
Наскільки важлива ціна?
Чи підтримує мережева апаратура ЕОМ можливість роботи з
коаксіальним кабелем? Не перевищує чи необхідна швидкість передачі
даних стандартних можливостей кабелю?
Варіант з коаксіальним кабелем є гарним рішенням. Смуга
пропускання коаксіалу багато більше, ніж у витої пари, коаксіал
застосовується для побудови мереж багатьох типів ЕОМ. Проте в
залежно від того, що розділяє будівлі фірми, прокладання кабелю
може виявитися більш дорогою, ніж застосування мікрохвильового зв'язку.
2. Найкращим рішенням є варіант B (супутниковий зв'язок). Нижче дані
пояснення до прийнятого рішення.
a. Оптоволокно є неприйнятним варіантом через свою
дорожнечі і необхідності застосування не менш дорогої технології,
його підготовки до експлуатації. Крім цього, прокладання оптичного
кабелю в умовах гористій місцевості є не ефективною.
b. Супутниковий зв'язок в даному випадку ідеальна. Навіть найменш
розвинені в світовому масштабі держави використовують супутниковий зв'язок
для організації національного телевізійного мовлення.
c. Вита пара є неприйнятною, оскільки її не можна використовувати для
передачі високочастотного, широкосмугового телевізійного сигналу
на великі відстані. Навіть коаксіальний кабель застосовується для цих
цілей тільки на середніх дистанціях. Крім цього, в умовах гористій
місцевості прокладання кабелю не є ефективним за вартістю
заходом.
[КС С-6]
3. В
З
А
З
Під час обговорення цього питання і відповідей потрібно згадати про те, що
поняття дуплекс може означати одночасну, двосторонню передачу,
яка або "можлива", або "коректна". У першому випадку обидва
учасника можуть передавати одночасно, але при цьому буде виникати
помилка, у другому випадку ( "коректна") одночасна передача не
тільки можлива, але й не викликає помилок. Слід підкреслити, що
такого трактування поняття дуплекс ми будемо дотримуватися при
подальшому викладі курсу. (Середу Ethernet іноді розглядають, як
напівдуплексний канал. Тобто, як таке середовище, в якій дві ЕОМ
одночасно не можуть вести передачу. Однак у випадку Ethernet
можливість передавати є, але результат - помилка).
4. Асинхронна передача - це послідовна передача біт за бітом.
Щоб виділити символ як окремого елемента, необхідно
позначити його початок і кінець. Бити "старт" і "стоп" утворюють
обрамлення символу. Приймач, пізнаючи обрамлення, має можливість
виділити корисну інформацію (символ).
[1] Вправа 9. Топології.
1. Зірка
2. Комірчаста
3. Шина (Також можливий відповідь: дерево)
[1] Вправа 10. Методи доступу до каналу передачі даних.
Відповіді:
A, B Передача маркера
----------< br /> A, C Полінгованіе
----------< br /> B, D, E Змаганнп
----------< br /> Ви можете відзначити наступні моменти:
Змаганнп: Метод хороший для мереж з ненапружених трафіком. Метод
CSMA/CD забезпечує дуже високу корисну пропускну здатність середовища
передачі даних при відсутності змагань. Такі мережі прості в установці і
адмініструванні.
[КС З-7]
Полінгованіе: Метод гарний у мережах, призначених для автоматизації
технологічних процесів (роботи тощо), для яких надзвичайно важливим
є детермінізм і висока надійність мережі (стійкість до мережевих
відмов).
Передача маркера: метод хороший для мереж з напруженим трафіком і
відповідної адміністративної підтримкою. Забезпечує високошвидкісний,
детермінований мережевий сервіс.
[1] Вправа 11. Технологія комутації.
1. Існує кілька можливих відповідей.
Комутація ланцюгів.
Переваги:
Відсутність перевантаження, оскільки канал зв'язку (коли він встановлений) є
виділеним;
Відсутні затримки доступу до каналу, оскільки канал є виділеним.
Недоліки:
Неефективне використання зв'язкового каналу із-за того, що канал не
використовується, коли підключені до нього пристрої не завантажують його;
Може бути дорожчим, ніж інші методи, оскільки для кожного з'єднання
потрібен окремий канал;
Досить тривалий період часу необхідний для встановлення з'єднання, в
протягом якого не здійснюється передача даних.
Комутація повідомлень.
Переваги:
Ефективність використання лінії вище, ніж у випадку систем комутації ланцюгів,
оскільки мережева смуга пропускання розділяється великою кількістю пристроїв
прийому/передачі даних;
Перевантаження може бути зменшена, оскільки повідомлення тимчасово буферізіруются в
маршрутизаторах;
Може бути використана схема пріоритетів повідомлень. Низькорівневі повідомлення
затримуються в маршрутизаторі в той час, як високопріоритетні передаються
без затримки (результатом проміжного зберігання повідомлення є
можливість його повторної передачі, що можна розглядати, як позитивне
властивість).
Одне повідомлення може бути передано багатьом адресатам. Для цієї мети застосовуються
широкомовні адреси, що дозволяють передавати повідомлення більш, ніж
одному адресату.
[КС С-8]
Недоліки:
Метод комутації повідомлень не сумісний з вимогами більшості
прикладних систем реального часу. Програми з відносно високою
швидкістю інтерактивної взаємодії можуть постраждати від затримок схеми
з проміжним зберіганням. Наприклад, комутацію повідомлень не можна застосувати
для передачі мови.
Пристрої передачі повідомлень з проміжним зберіганням є досить
дорогими через те, що мають у своєму складі диски великої ємності для
зберігання повідомлень.
Комутація пакетів.
Переваги:
Метод комутації пакетів є ефективним з тієї причини, що для його
реалізації не потрібно великої кількості вторинної пам'яті.
Метод комутації пакетів забезпечує поліпшені характеристики затримки
передачі даних, через відсутність довгих повідомлень і з-за того, що
алгоритм комутації пакетів може бути відрегульований для оптимальної доставки
пакетів максимального розміру.
Може бути виконана маршрутизація пакетів таким чином, щоб вести їх
передачу по найменш завантаженим каналах.
Метод пакетної комутації максимізує ефективність використання каналу,
його смуги пропускання.
Недоліки:
Протоколи пакетної комутації звичайно більш складні і вносять додаткову
початкову вартість у вартість реалізації.
Пакети досить просто губляться при передачі по невиділений маршрутами,
обумовлюючи необхідність повторної передачі (ретрансміссіі) даних.
[КС З-9]
[1] Вправа 12. Створення інтермережі.
Нижче наводяться правильні або відповідні відповіді.
1.Повторітель (repeater) Фізичний рівень
Міст (bridge) Ланковий рівень
Маршрутизатор (router) Мережевий рівень
Шлюз (gatway) Транспортний, Сеансовий,
Представницький, Прикладної рівні.
2.Повторітель не забезпечує виконання функції форматних протокольних
перетворень.
3. Найбільш відповідна ситуація для застосування мосту наступна:
Трафік між сегментами мережі невеликий;
Немає необхідності в обмеженні розповсюдження інформації протоколу
мережевого рівня;
Необхідна швидка передача пакетів (мережеве оточення з малими затримками
передачі);
Не передбачається значне зростання мережі;
На мережі використовується безліч різних протоколів, частина з яких не
має властивість маршрутизуються (наприклад, LAT).
4. Найбільш відповідна ситуація для застосування маршрутизатора наступна:
Складна топологія інтермережі;
Є необхідність у використанні функції динамічного вибору шляху з
допомогою протоколів маршрутизації;
Затримки передачі не критичні;
Передбачається значне зростання мережі;
На мережі застосовуються маршрутизуються протоколи.
[1] Вправа 13. Комутовані телефонні мережі.
1. Деякі можливі причини:
Необхідно досягнення ряду міжнародних угод, що може зажадати
значного періоду часу з-за економічних, соціальних,
географічних, культурних та інших відмінностей.
Величезні інвестиції вкладені в аналогові системи зв'язку. вартість переходу
до ISDN надзвичайно висока.
Вартість користування ISDN після того, як вона буде створена, може
виявитися дещо більшою, незважаючи на всі її переваги і можливі
вигоди.
[КС С-10]
Система ISDN конкурує на ринку послуг зв'язку з різними технологіями,
такими. як приватні супутникові мережі, мережі кабельного телебачення,
оптоволоконні мережі і навіть з індустрією відео-дисків.
2. Дзвінок, який ви чуєте після набору номера, є "віртуальним".
Цей дзвінок продукується віддаленої телефонною станцією (СО), і не має
ніякого відношення до того дзвінка, який дійсно відтворюється
викликуваним телефонним апаратом.
3. Питання 3:
Перший варіантів:
Кожна філія оснастити модемом зі швидкістю 4800 або 9600 бод з функціями
автодозвону та автовідповіді та відповідними керуючими програмами для
їх робочих станцій.
Переконатися в хорошій якості виділених ліній, що характерно для всіх
оптоволоконних мереж. Орендувати лінії в нічний час за низькими тарифами.
Відповідно до розкладу здійснювати передачу звітів з філій на
одну ПЕОМ центрального офісу в нічні та ранні ранкові години.
Переваги:
Усі звіти в результаті будуть розташовуватися на одній ПЕОМ центрального офісу
до 9 години ранку. При цьому витрати (вартість) на передачу будуть більш, ніж
вдвічі менше тих витрат, які несе фірма в даний час.
Вивільняються три ПЕОМ з модемами по 2400 бод, а також ще п'ять модемів по
2400 бод. У кожній філії протягом робочого дня можна використовувати ПЕОМ з
модемом 4800 або 9600 бод для інших цілей.
Основний персонал філій звільняється від необхідності виконувати передачу
звітів в денний час доби.
Витрати.
П'ять модемів 4800 або 9600 бод, програми автоматичного управління
передачею, час і кошти на пуско-налагоджувальні роботи.
Другий варіант.
Якщо припустити зростання вимог до з'єднань, то слід використовувати
послуги одній із загальнодоступних мереж комутації пакетів.
Переваги.
Широкі можливості розширення, наявність додаткових послуг, які можуть
виявитися корисними для фірми.
Витрати.
Визначено більше, ніж у випадку 1-го варіанту.
[КС З-11]
Час і кошти на пуско-налагоджувальні роботи.
[1] Вправа 14. Специфікації Фізичного Рівня.
Нижче наведено правильні відповіді.
1. Питання 1: (c). Контакт 6. Оскільки на нього заведений сигнал "готовності
мережі "(Data Set Ready - DSR). DSR встановлений в 1 в тому випадку, коли DCE
(у нашому випадку модем) готовий.
2. Питання 2:
[1] Вправа 15. SDLC, HDLC і LAPB.
1. Поля послідовних номерів передачі і прийому спільно з бітом Р/F і
полем функції в супервізіїрних і ненумеруемих кадрах використовується для
управління потоком даних. У полі послідовного номера передачі поміщається
послідовний номер переданого кадру. У полі послідовного номера
прийому зберігається послідовний номер кадру, прийом якого очікується. Біт
P/F, встановлений в 1 первинної станцією, розглядається вторинної станцією,
як вимога сформувати відповідь на даний прийнятий кадр. Якщо ж біт P/F
встановлено в 0 первинної станцією, то вторинна станція не повинна відповідати
на прийнятий кадр. Приймач встановлює біт в 1 для того, щоб вказати
передавальної станції, що даний кадр відповіді є останнім. Нульове
значення біта говорить про те, що відповідь не останній, за ним ідуть інші
кадри-відповіді. Поле функції в супервізорних і ненумеруемих кадрах дозволяє
здійснювати управління системою нумерації.
[КС З-12]
Управління потоком досягається комбінацією методів: 1) встановлення
граничної кількості кадрів, що передаються без підтвердження; 2) обеспечніе
функції переривання потоку, до якої вдається приймач з тим, щоб
тимчасово зупинити вхідний потік кадрів у випадку, коли настає
переповнення прийнятими даними. Для забезпечення першого методу використовуються
послідовні номери і біт P/F, другий метод реалізується за допомогою поля
функції в супервізорних і ненумеруемих кадрах. У разі однобайтових поля
управління без очікування підтвердження може бути передано до семи кадрів,
при багатобайтових полі управління - до 127 кадрів. Передавач не має права
перевищувати зазначені обмеження, встановлені для захисту приймача від
переповнення даними. За допомогою поля управління розробник апаратури або
програмного забезпечення може встановити відповідні ліміти для системи.
З P/F бітом може бути пов'язаний механізм позитивного підтвердження, тобто
кожен кадр повинен бути підтверджений перш, ніж здійснювати передачу
наступного кадру. У полі функції передаються цілком певні команди,
необхідні для припинення потоку даних за певних умов.
Наприклад, код RNR (Receiver-Not-Ready), переданий в супервізорном кадрі,
інформує передавальну станцію про те, що всі буфера приймача заповнені
даними. Після обробки буферів приймача на адресу передавача буде посланий
супервізорний кадр RR (Receive Ready) для того, щоб продовжити передачу кадрів.
2. Оскільки для більшості ЛС потрібно, щоб кожен вузол був здатний
ініціювати передачу, і оскільки в більшості ЛС всі вузли розглядаються,
як об'єкти канального рівня, то найкращим вибором є режим передачі
АВМ, тому IEEE 802.2 (званий LLC, див. розділ 17) грунтується на АВМ
режимі передачі протоколу HDLC. LLC - це метод доступу до ланки передачі
даних для мереж з предачі маркера (Token Ring), IEEE 802.3 і інших мереж.
[1] Вправа 16. Виникнення IEEE та історія розвитку.
1. b.
2. a.
3. d.
[1] Вправа 17. IEEE 802.2 (LLC).
1. Послуги 1-го типу широко