дуоденіт
дуоденіт --
запальні захворювання дванадцятипалої кишки. Зустрічаються часто,
переважно у чоловіків. Розрізняють дуоденіти гострі і хронічні,
поширені і обмежені (головним чином цибулиною дванадцятипалої
кишки - Бульба).
Гострий дуоденіт
зазвичай протікає у поєднанні з гострим запаленням шлунка та кишечнику як
гострий гастроентерит, гастроентероколіт; буває катаральним, ерозивно-виразковий
і флегмонозні.
Етіологія,
патогенез
Харчові
токсикоінфекції, отруєння токсичними речовинами, що володіють подразнюючою
дією на слизову оболонку травного тракту, надмірний прийом дуже
гострої їжі зазвичай у поєднанні з великою кількістю міцних алкогольних
напоїв, пошкодження слизової оболонки дванадцятипалої кишки чужорідними
тілами.
Симптоми,
протягом
Характерні біль
в епігастральній області, нудота, блювота, загальна слабкість, хворобливість при
пальпації в епігастральній ділянці. Діагноз (у необхідних випадках)
підтверджується дуоденофіброскопі-їй, що виявляє запальні зміни
слизової дванадцятипалої кишки. При дуже рідкісному флегмонозно дуоденіт
різко погіршується загальний стан хворого, визначається напруження м'язів черевної
стінки в епігастральній ділянці, позитивний симптом Щоткіна - Блюм-берга,
лихоманка, нейтрофільний лейкоцитоз, підвищення ШОЕ. Дуоденальне зондування та
дуоденофіброскопія протипоказані.
Гострий
катаральний і ерозивно-виразковий дуоденіт зазвичай закінчується самовилікування в
кілька днів; при повторних дуоденіту можливий перехід в хронічну форму.
При фпегмонозном дуоденіт прогноз серйозний. Можливі ускладнення: кишкові
кровотечі, перфорація стінки кишки, розвиток гострого панкреатиту.
дуоденіт
хронічний буває поверхневим, атрофічним, інтерстиціальний,
гіперпластичних або ерозії-но-виразковим.
Етіологія,
патогенез
Нерегулярне
харчування з частим вживанням гострої, дратівливою занадто гарячої їжі,
алкоголізм. Вторинний хронічний дуоденіт спостерігається при хронічному гастриті,
виразкової хвороби. шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічному панкреатиті,
лямбпіозе, харчової алергії, уремії. Крім безпосереднього впливу
подразнюючої агента на слизову оболонку дванадцятипалої кишки, у
патогенезі хронічного дуоденіту має значення протеолітичні дію на
неї активної шлункового соку (при трофічних порушеннях, дискінезіях).
Симптоми,
протягом
Характерна біль
в епігастральній області - постійна, тупого характеру або язвенноподобная,
відчуття повноти або розтирання у верхніх відділах живота після їжі, зниження
апетиту, нудота, іноді блювота. Пальпаторно відзначається хворобливість глибоко в
епігастральній ділянці. Діагноз підтверджується дуодено-фіброскопіей. При
необхідності проводять біопсію слизової оболонки дванадцятипалої кишки.
Дані рентгенологічного дослідження малохарактерні. Перебіг тривалий з
періодами загострення (при харчових погрішності тощо).
Прогноз
сприятливий при відповідному лікуванні. Ускладнення: кишкові кровотечі
при ерозивно-виразковій формі дуоденіту.
Профілактика
Раціональне
регулярне харчування, боротьба з алкоголізмом, своєчасне лікування інших
захворювань, на тлі яких виникає вторинний дуоденіт.
Лікування
При гострому
катаральному і ерозивно-виразковий дуоденіт 1-2 дні - голод, постільний режим,
промивання шлунка. Необхідний візит до лікаря. Лікування в період загострення
проводять в стаціонарі. Хворі хронічним дуоденітом повинні перебувати під
диспансерним наглядом, їм показане проведення протирецидивного лікування.
Список
літератури
Для підготовки
даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.policlinica.ru/
