Бадан b> b> тихоокеанський b> p>
Bergenia pacifica kom. p>
Родина
камнеломковие-Saxifragaceae p>
Багаторічна
трав'яниста рослина з великими товстими шкірястими листами, зібраними в
прикореневу розетку. Листки еліптичні, на верхівці округлі, в основі
клиновидні або притуплені. Їх черешки коротше листових пластинок. До осені
темно-зелений колір листя змінюється червоним. Квітконосне стебло червонуватий,
висота його досягає 30-45см; іноді на стеблі розвивається один лускоподібний
лист. Стебло закінчується мичкуватими суцвіттям, що складається з полузонтіки
рожевих квіток, розкритих в липні. p>
Поширений в
Примор'ї і Нижньому Приамур'ї. За даними А. П. Нечаєва (1949), він зустрічається також
у верхній частині долини р.Хор. Росте на околицях кам'янистих осипів по верхній
межі лісу або серед чагарників. Звичайно утворює зарості. p>
Бадан
тихоокеанський дуже близький до росте в Сибіру Баданов товстолистий і
є видом, що заміщає його на Далекому Сході. В. Н. Ворошилов (1966)
вказує, що він відрізняється від бадану товстолистий дрібнішими, трохи
звужується, до основи листям і більше просто влаштованими суцвіттями.
Незначні відмінності між цими видами призводить до того, що іноді в
літературі з лікарських рослин вказується тільки бадан товстолистий, а
в зону його розповсюдження включається і ареал бадану тихоокеанського (див.,
наприклад, у Г. В. Крилова, 1969). p>
У кореневищах
бадану товстолистий виявлено до 25-27% дубильних речовин, що відносяться до
галлотанінам (у тому числі до 10% таніну), одне з похідних ізокумаріна,
одержало назву бергенін, а також ряд інших речовин. Листя рослини
крім великої кількості дубильних речовин містять 18-20% арбутину, 2-4%
вільного гідрохінону, більше 200 мг% вітаміну С. p>
При
фармакологічному дослідженні виявлена здатність препаратів бадану
товстолистий звужувати кровоносні судини і ущільнювати судинну стінку.
Виявлено також їх антимікробну і протизапальну дію. p>
З кореневищ
бадану товстолистий готується рідкий екстракт, що містить багато
бергеніна і дубильних речовин. Він використовується при лікуванні неінфекційних
захворювань шлунково-кишкового тракту. Екстракт може застосовуватися також при
лікуванні гострих отруєнь алкалоїдами (у тому числі і алкалоідоноснимі
рослинами). Місцево екстракт кореневищ бадану іноді застосовують при
консервативному лікуванні ерозії шийки матки, при кольпітах. Для спринцювань
слід розчинити столову ложку екстракту в літрі кип'яченої води. p>
У народній
медицині порошок сухих кореневищ бадану застосовується при лікуванні мокнучих висипів і
як ранозагоючої засоби (Брехман і Куренцова, 1961). Екстракт
кореневищ використовують при запальних захворюваннях слизових оболонок носа і
порожнини рота (Крилов, 1969). У Східному Забайкаллі препарати бадану застосовують
при лікуванні пневмоній, туберкульозу, ревматичних артритів, шлунково-кишкових
захворювань. Використовують їх і в якості жарознижуючих засобів (Варлаков,
1932). p>
Уваги
медичних працівників заслуговують листя бадану. Високий вміст арбутину
дозволяє вважати їх перспективним засобом для лікування інфекцій сечових шляхів
(поряд з препаратами мучниці та інших рослин цієї групи). Зараз старі
листя бадану використовуються в побуті для приготування знімає втому
напою, відомого під назвою монгольського, або чагірского, чаю (Крилов,
1969). p>
Для
приготування екстракту кореневищ бадану в домашніх умовах три столові ложки
подрібненої сировини заливають склянкою окропу і на повільному вогні
випарюють до половини початкового об'єму. Відвар коренів готують з розрахунку одна
столова ложка на склянку води. Так само можна готувати і відвар листя. Приймають
відвари по 30 крапель 2-3 рази на день. p>
Основним
лікарським сировиною бадану є товсте кореневище горизонтальне, довжина
якого досягає 50см. Звільнені від пристали грунту кореневища спочатку
пров'ялюють, підвішуючи їх під навісом, а потім досушують в сушарках. Листя
бадану теж сушать у сушарках. p>
Рослина
розвивається досить повільно, тому повторно заготовлювати кореневища на
одному і тому ж місці слід не частіше одного разу на 10 років; листя можна
заготовляти раз на 3-4 роки (Крилов, 1969). p>
Список
літератури h2>
Для підготовки
даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.mag.org.ua/
p>