Бадан тихоокеанський

Bergenia pacifica kom.

Родина камнеломковие-Saxifragaceae

Багаторічна трав'яниста рослина з великими товстими шкірястими листами, зібраними в прикореневу розетку. Листки еліптичні, на верхівці округлі, в основі клиновидні або притуплені. Їх черешки коротше листових пластинок. До осені темно-зелений колір листя змінюється червоним. Квітконосне стебло червонуватий, висота його досягає 30-45см; іноді на стеблі розвивається один лускоподібний лист. Стебло закінчується мичкуватими суцвіттям, що складається з полузонтіки рожевих квіток, розкритих в липні.

Поширений в Примор'ї і Нижньому Приамур'ї. За даними А. П. Нечаєва (1949), він зустрічається також у верхній частині долини р.Хор. Росте на околицях кам'янистих осипів по верхній межі лісу або серед чагарників. Звичайно утворює зарості.

Бадан тихоокеанський дуже близький до росте в Сибіру Баданов товстолистий і є видом, що заміщає його на Далекому Сході. В. Н. Ворошилов (1966) вказує, що він відрізняється від бадану товстолистий дрібнішими, трохи звужується, до основи листям і більше просто влаштованими суцвіттями. Незначні відмінності між цими видами призводить до того, що іноді в літературі з лікарських рослин вказується тільки бадан товстолистий, а в зону його розповсюдження включається і ареал бадану тихоокеанського (див., наприклад, у Г. В. Крилова, 1969).

У кореневищах бадану товстолистий виявлено до 25-27% дубильних речовин, що відносяться до галлотанінам (у тому числі до 10% таніну), одне з похідних ізокумаріна, одержало назву бергенін, а також ряд інших речовин. Листя рослини крім великої кількості дубильних речовин містять 18-20% арбутину, 2-4% вільного гідрохінону, більше 200 мг% вітаміну С.

При фармакологічному дослідженні виявлена здатність препаратів бадану товстолистий звужувати кровоносні судини і ущільнювати судинну стінку. Виявлено також їх антимікробну і протизапальну дію.

З кореневищ бадану товстолистий готується рідкий екстракт, що містить багато бергеніна і дубильних речовин. Він використовується при лікуванні неінфекційних захворювань шлунково-кишкового тракту. Екстракт може застосовуватися також при лікуванні гострих отруєнь алкалоїдами (у тому числі і алкалоідоноснимі рослинами). Місцево екстракт кореневищ бадану іноді застосовують при консервативному лікуванні ерозії шийки матки, при кольпітах. Для спринцювань слід розчинити столову ложку екстракту в літрі кип'яченої води.

У народній медицині порошок сухих кореневищ бадану застосовується при лікуванні мокнучих висипів і як ранозагоючої засоби (Брехман і Куренцова, 1961). Екстракт кореневищ використовують при запальних захворюваннях слизових оболонок носа і порожнини рота (Крилов, 1969). У Східному Забайкаллі препарати бадану застосовують при лікуванні пневмоній, туберкульозу, ревматичних артритів, шлунково-кишкових захворювань. Використовують їх і в якості жарознижуючих засобів (Варлаков, 1932).

Уваги медичних працівників заслуговують листя бадану. Високий вміст арбутину дозволяє вважати їх перспективним засобом для лікування інфекцій сечових шляхів (поряд з препаратами мучниці та інших рослин цієї групи). Зараз старі листя бадану використовуються в побуті для приготування знімає втому напою, відомого під назвою монгольського, або чагірского, чаю (Крилов, 1969).

Для приготування екстракту кореневищ бадану в домашніх умовах три столові ложки подрібненої сировини заливають склянкою окропу і на повільному вогні випарюють до половини початкового об'єму. Відвар коренів готують з розрахунку одна столова ложка на склянку води. Так само можна готувати і відвар листя. Приймають відвари по 30 крапель 2-3 рази на день.

Основним лікарським сировиною бадану є товсте кореневище горизонтальне, довжина якого досягає 50см. Звільнені від пристали грунту кореневища спочатку пров'ялюють, підвішуючи їх під навісом, а потім досушують в сушарках. Листя бадану теж сушать у сушарках.

Рослина розвивається досить повільно, тому повторно заготовлювати кореневища на одному і тому ж місці слід не частіше одного разу на 10 років; листя можна заготовляти раз на 3-4 роки (Крилов, 1969).

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.mag.org.ua/