Жовчнокам'яна хвороба

Клянчін Андрій Сергійович

З назви випливає, що ця хвороба припускає наявність каменів у жовчному міхурі та жовчовивідних шляхах.

Нею страждає 15-20% населення.

Освіта каменів у жовчному міхурі відбувається в результаті осадження щільних частинок жовчі. Більша частина каменів складається з холестерину, білірубіну і солей кальцію.

Хвороба може протікати в різних варіантах:

безсимптомно, коли людина не підозрює про наявність у нього хвороби;

як холецистит (гострий або хронічний), симптоми цього захворювання будуть аналогічними;

як ускладнення холециститу;

камені жовчних проток можуть призвести до появи жовтяниці (симптоми - "пожовтіння" шкіри, кон'юнктиви очей).

Скарги з боку печінки і жовчного міхура можуть бути у хворих на цукровий діабет, серповидно-клітинною анемією і деякими іншими захворюваннями. У таких людей скарги з боку печінки можуть бути ознакою, як основного захворювання, так і жовчнокам'яної хвороби. У будь-якому випадку варто проконсультуватися у лікаря.

Діагностика жовчнокам'яної хвороби.

Основний метод діагностики (як я вже казав: найдешевший, безпечний і інформативний) -- УЗД (ультразвукове дослідження).

Використовуються також і інші методи: рентген, ЯМР (ядерномагнітний резонанс).

Лікування жовчнокам'яної хвороби.

Основний метод лікування жовчнокам'яної хвороби - операція, що передбачає видалення жовчного міхура (холецистектомія) і, за наявності каменів у жовчних протоках, ревізію і видалення каменів з них, що ускладнює операцію.

Нерідко операції закінчуються дренуванням жовчовивідних шляхів: це коли при допомогою різних хірургічних прийомів полегшують відтік жовчі з печінки.

Операція видалення жовчного міхура (холецистектомія) - друга з найбільш часто виконуваних операцій у хірургічних стаціонарах. На першому місці стоїть апендектомія (видалення червоподібного відростка при апендициті).

Дуже рідко, при бессимптомном перебігу захворювання, тобто коли хворого абсолютно нічого не турбує з боку печінки і жовчного міхура, застосовується консервативне лікування - без операції, але, знову ж таки, у 50% випадків доводиться вдаватися до ній дещо пізніше.

Консервативне лікування складається з:

Відповідної дієти (стіл № 5, про який говорилося раніше, рекомендується обмеження енергетичної цінності їжі, вживання холестерінсодержащіх продуктів (жир, яйця), призначення рослинної клітковини, пшеничних висівок, овочів).

Препаратов для розчинення каменів (хенофалк, хенодіол, хенохол, урзофал, літофальк). Курс лікування коливається від 4 - 6 міс. до 2 років. Можна використовувати лікарські засоби рослинного походження: препарати безсмертника піщаного, пижми звичайної, м'яти перцевої, кукурудзяні рильця та ін літогенність (здатність до утворення каменів) жовчі зменшується при прийомі фенобарбіталу або Зіксоріна.

дроблення (літотрипсії), яка можлива у 20 - 25% хворих при функціонуючому жовчному міхурі, дрібних каменях (до 3 см) і відсутності гострих симптомів захворювання.

Тепер підіб'ємо підсумок сказаного:

якщо на УЗД (або на іншому дослідженні) у Вас знайшли камені в жовчному міхурі, жовчних протоках, то Вам необхідно зробити операцію. Найкраще її зробити тоді, коли немає нападу болю, немає інших гострих захворювань (наприклад, ОРЗ, грип, пієлонефрит та інших), загострень хронічних хвороб.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://gradusnik.ru/