Московська Медична Академія імені І. М. Сєченова b> p>
Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров'я b> p>
Курсова робота b> p>
Вивчення здоров'я населення b> p>
Москва 1997 p>
p>
Мета роботи: на основі вивчення здоров'я населення і організаціімедіцінской допомоги уміти розробити план заходи щодо
становленню діяльності лікувально-профілактичних установ (ЛПУ) міста. p>
У місті N проживає 100000 осіб, з них у віці до 15 років - 24000, 15-49 років - 50000, 50 років і старше - 26000. p>
p>
Висновок: вікова структура населення в досліджуваному місті стаціонарного типу з
тенденцією до регресивний, тому що кількість осіб вікової угруповання старше 50 років на 2% більше кількості осіб, які належать до групи до 15 років. p>
Таблиця 1 p>
Порівняльна характеристика показників діяльності міської об'єднаної больціни міста
і лікарень області за звітний період. p>
1. ДІЯЛЬНІСТЬ Стаціонар. P>
Показник
Методика розрахунку
Міська лікарня
Область
Середній показник склався
1 b>. Забезпеченість ліжками
всього ліжок х10000/чісло жителів
140
130-140
2 b>. Середньорічна зайнятість ліжка
а) т/о
б) х/о
проведено хворими ліжко-днів/кількість середньорічних ліжок
310
370
330
340
3 b>. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі
а) т/о
б) х/о
проведено хворим койко-дней/чісло вибулих хворих
21
11
19-20
13
4 b>. Відсоток необгрунтованих надходжень до т/о
число хворих, що пройшли через відділення необгрунтовано/загальне число хворих, які пройшли через
відділення х 100%
250х100/3690 = 6,8%
9.0
5 b>. Відсоток перекладу з т/о
15
12
6.Процент повторних госпіталізацій протягом 1 року в т/о
18
15
7 b>. Летальність від гострого інфаркту міокарда та інсульту
число померлих від ГІМ ІСІ/всі випадки госпіталізації х 100%
33
35
8 b>. Відсоток розбіжності клінічних і патологоанатомічних діагногов
число не збіглися діагнозів/число померлих
13,3
10
9 b>. Оборот ліжка
а) т/о
б) х/о
число вибулих хворих/кількість середньорічних ліжок
а) 3690/250х100 = 14,76
б) 3700/110х = 33,64
13
10 b>. Потреба населення в ліжковому фонді
а) т/о
б) х/о
К = АRРхН/Dх100
А-рівень захворюваності
Р-% відбору на ліжко
R-середня тривалість предиванія на ліжку
D-зреднегодовая зайнятість ліжка
Н-чисельність населення
600х7х20х100/330х100 = 254,5
380х10х13х100/340х100 = 145.3
250
110
Висновки: 1. Забезпеченість ліжками достатня. p>
2. а) Серед причин, що знижують середньорічну зайнятість ліжка в терапевтичному відділенні
щодо сформованого середнього показника є в наявності наступні: p>
1) є недоліки в організації госпіталізації та виписки хворих, що призводило до значного
простою ліжок p>
2) кілька разів за рік відділення закривалися на карантин p>
3) недостатньо відпрацьована зв'язок поліклініки з лікарем стаціонару, відповідальним за госпіталізацію і,
отже, відзначається поганий відсоток відбору на ліжко p>
4) виробництво поточного ремонту лікарні здійснюється будівельними організаціями у строки, що перевищують
встановлені p>
5) кількість ліжок перевищує необхідне p>
б) Середньорічна зайнятість ліжка в хірургічному відділенні перевищує середній показник склався у зв'язку з наступними факторами: 1) збільшенням у
структурі захворюваності питомої ваги травм, отруєнь та патології органів дихання p>
2) з огляду на значну перевагу хірургічної патології над іншими видами захворювань слід зазначити
недостатність забезпечення ліжками 3) у зв'язку з необхідністю постійного функціонування хірургічного відділення в досліджуваному році, поточний ремонт
не проводився, що дозволило забезпечити більшу середньорічну зайнятість ліжка, що перевищує середній показник склався p>
4) недостатня кількість хірургічних ліжок p>
3. Середня тривалість перебування хворих у стаціонарі p>
а) в терапевтичному відділенні перевищує середній показник, тому що: p>
1) відзначається різка несхватка лікарських препаратів p>
2) штат відділення не повністю укомплектований p>
3) погано здійснюється відбір хворих на ліжко в зв'язку з тим, що лікарі міської поліклініки мають низький рівень кваліфікації p>
4) поліклініка має великий відсоток сумісників (на 33 місця штатного розкладу припадає 4 фізичні особи) p>
5) при наявності большсго кількості. хронічних хворих, які потребують у регулярному підтримує стаціонарному лікуванні і безлічі
осложнененій, потрібне тривале перебування хворих у відділенні p>
6) у структурі захворювань переважають важкі і клінічно складні випадки б) в хірургічному відділенні
середня тривалість перебування хворого в стаціонарі нижче, ніж склався показник, тому що p>
1) має місце передчасна виписка недолікований хворих під нагляд дільничного лікаря p>
2) серед хворих переважають пацієнти із захворюваннями легкої та середньої тяжкості p>
3) кваліфікація лікарів відділення нижче необхідного рівня p>
4. Відсоток необгрунтованих надходжень до терапевтичного відділення нижче середнього показника, що пов'язано з: p>
1) низьким рівнем роботи допоміжних служб та гіподіагностики p>
5. Відсоток перекладу з терапевтичного в інші відділення вище в місті Н., ніж в області, що пов'язано
з 1) низьким рівнем якості поліклінічної діагностики та лікування в стаціонарі p>
6. Відсоток повторних госпіталізацій у терапевтичне відділення пов'язаний з низькою якістю лікування в терапевтичному відділенні і
великою кількістю хронічними захворювань p>
7. Летальність від гострого інфаркту міокарда та інсульту нижче в місті, що характеризує кращу організацію медичної допомоги таким
хворим, ніж в області p>
8.Процент розбіжності клінічних і паталогоанатомічне діагнозів вище в місті, ніж в області, що свідчить не тільки про низький рівень організації роботи паталогоанатомії
відділення, а й про рівень кваліфікації працівників служби. p>
9. Оборот ліжок в терапевтичному (15 при нормі 19) та хірургічному (34 при нормі 13) нижче середнього показника, що обумовлено
перерахованими вище причинами. p>
10. Недостатньо кількість терапевтичних ліжок й надмірно хірургічних. p>
2.ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ПОЛІКЛІНІКИ. p>
Показник
Методика розрахунку
Міська лікарня
Область
Середній показник склався
1 b>. Укомплектованоость штатів у%
кількість фізичних осіб/число місць х 100%
24:33 х100 = 72,7
98,0
не менше 96
2 b>. Коефіцієнт сумісництва
число місць/число осіб
33:24 = 1,375
1.0-1.2
3 b>. Відсоток охоплення диспансерним наглядом
всі хворі, що перебували на обліку/всі хворі, що підлягали диспансерному обліку х 100%
12000:18000 х100 = 67
100
4 b>. Відсоток розбіжності поліклінічного та клінічного діагногов у лікарів,
а) не проходили удосконалення
б) підвищують кваліфікацію
число збіглися поліклінічних діагнозів/загальне число діагозов х 100%
40
30
5 b>. Кількість людей на ділянці лікаря в порівнянні з нормативом
2200
1800
6 b>. Число диспансерних хворих, що спостерігаються регулярно
регулярно спостерігається/всього диспансерно спостерігається
9000:12000 х100 = 75
Висновки: 1. Штати в міській поліклініці укомплектовані лише на 73% проти 98%
необхідних, що явно позначається на якості обслуговування населення досліджуваного міста. p>
2.При коефіцієнті сумісництва 1,375 (N