Аргентометріческіе методи аналізу лікарських засобів

Медицина, здоров'я

міністерство ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я РФ

САМАРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ НАВЧАННЯ

провізорів та фармацевтів

РЕФЕРАТ

Тема: «Аргентометріческіе методи аналізу лікарських засобів»

САМАРА

1999

Зміст

1. Вступ 3

2. Огляд літератури 4

2.1 Метод Гей-Люссака 4

2.2 Метод Мора. 4

2.3 Метод фаянсу 5

2.4 Метод Фольгарда 6

2.5 Видозмінений метод Фольгарда 7

2.6 Метод Кольтгофа 8

2.7 Аргентометріческое титрування йодидів із зовнішнім індикатором - нитрозила-крохмальної папірцем. 8

3. Висновок 9

4. Література 10

1. Введення

Аргентометріческіе методи аналізу відносяться до методів осадження,які знайшли світове застосування для аналізу лікарських засобів.
Аргентометрію використовують для аналізу роданиду, хлоридів, бромідів, йодидівлужноземельних металів і органічних основ.

Робочим розчином є розчин AgNO3 0,1 М, а у методі Фольгарда --розчин NH4CNS 0,1 М.

Для визначення точки еквівалентності в залежності від ph середовища варгентометріі застосовують ряд індикаторів:
1. K2CrO4 - 5% розчин хромату калію;
2. NH4Fe (SO4) 2 • 12H2O - насичений розчин залізо - амонійних квасцов, підкислений азотною кислотою;
3. Адсорбційні індикатори: еозінат натрію, бромфеноловий синій, флуоресцеїну;
4. Свіжоприготований розчин крохмалю;
5. Нитрозила - крохмальна папір.

Сутність аргентометріческіх методів полягає у виділеннівизначуваного речовини у вигляді опадів важко розчинних солей срібла:

AgCl, AgBr, AgJ, AgCN, AgCNS

Ag + + Br-((AgBr

Після того, як всі іони галогенів будуть обложені, зайва крапля 0,1 М
AgNO3, буде взаємодіяти з індикатором з утворенням забарвленихопадів або забарвлених розчинів в точці еквівалентності.

протікають реакції повинні задовольняти таким умовам:
1. Осад повинен випадати швидко і бути практично нерозчинним.
2. На результати титрування не повинні впливати побічні реакції.
3. Точка еквівалентності повинна легко фіксуватися.

Однією з основних завдань аптечного закладу є відпусткуякісної продукції, виготовленої в аптеці. У міру підвищеннявимог до якості ліків виникає необхідність збору матеріалів похімічному контролю. З огляду на те, що в рецептурі аптеки зустрічаютьсялікарські форми з галогенидами, я поставила завдання зібрати матеріал поаргентометріческім методів аналізу з метою більш широкого впровадження всіхметодів в роботу. Оформити картотеку по хімічному аналізу звикористанням цих методів.

2. Огляд літератури

Залежно від реакції середовища і від того, яким індикатором фіксуєтьсяеквівалентна точка при титрування, аргентометрія ділиться на ряд методів.

2.1 Метод Гей-Люссака

Метод Гей-Люссака - це метод прямого титрування хлоридів і бромідіврозчином AgNO3 0,1 М без індикатора. Еквівалентна точка спостерігається поприпинення утворення осаду і просвітління тітруемого розчину.

Примітка.

Цей метод не застосовується для визначення йодидів і радонідов, титруванняяких супроводжується утворенням колоїдних систем і адсорбцією, щоускладнює встановлення кінцевої точки титрування

2.2 Метод Мора.

Цей метод полягає в прямому титруванні хлоридів і бромідіврозчином нітрату срібла в присутності індикатора хромату калію, зутворенням нерозчинних опадів.

Cl-+ Ag + = AgCl (білий

Br-+ Ag + = AgBr (жовтувато білий

K2CrO4 + Ag + = Ag2CrO4 (червоний

Розчинність хромату срібла Ag2CrO4 значно більше розчинностіхлориду срібла AgCl або броміду срібла AgBr. Тому в даних реакціяхспочатку утворюється осад AgCl або AgBr. Після того, як всі нітрати --іони будуть практично обложені, почнеться взаємодія між іонами
та іонами Ag +. Як тільки стане ясно помітна зміна лимонно --жовтого забарвлення в слабо рожеву, титрування припиняють. Це говорить продосягненні точки еквівалентності. Титрування за методом Мора проводять унейтральних або слабколужних розчинах при ph від 6,5 до 10.
Примітка.
1. У кислому середовищі титрування не проводять, так як чутливість K2CrO4 знижується за рахунок розчинності Ag2CrO4, кінець титрування не чітко видно, тому не можна титрувати солі алкалоїдів.
2. У сильно лужному середовищі утворюється гідроокис срібла:

Ag + + OH-= AgOH

2AgOH = AgO + H2O

Результати титрування будуть завищені.
3. Йодиди за методом Мора не титрують, так як у нейтральному середовищі йодид срібла AgJ адсорбує на своїй поверхні іони йоду, а також опади

AgJ і Ag2CrO4 близькі за кольором, тому в точці еквівалентності важко помітний перехід забарвлення.
4. Визначенню заважають барбітурати, уротропін, так як вони утворюють солі срібла. Тому кінець титрування нечітко виражений.
5. Цим методом визначають NaCl, KCl, NaBr, NH4Cl.

2.3 Метод фаянсу

Метод Фаянс - це метод прямого титрування галогенідів розчином AgNO3
0,1 М в слабо кислому середовищі із застосуванням адсорбційних індикаторів, якіпоказують зміна кольору не в розчинах, а на поверхні випавосаду.

Використання адсорбційних індикаторів засноване на наступному. Прититрування галогенідів утворюється срібна сіль галогену, якаадсорбує спочатку на своїй поверхні іони галогену, що знаходяться внадлишку і заряджається негативно. В кінці титрування все галогени вжепов'язані, частинки втрачають свій заряд і спостерігається процес коагуляції. Придодаванні навіть незначного надлишку розчину AgNO3 частки адсорбуютьіони срібла, заряджаються позитивно і притягують до себе пофарбований аніонадсорбованого індикатора. Осад фарбується, що і вказує на кінецьреакції.

Як адсорбційних індикаторів застосовують:
1. Бромфеноловий синій, бромкрезеловий синій - в уксуснокислий середовищі;
2. Еозінат натрію - в уксуснокислий середовищі;
3. Флуоресцеїну - в нейтральній і слабко лужному середовищі.

Хлориди і броміди можна титрувати з бромфеноловим синім. Точну навіскухлориду або броміду розчиняють у воді, додають 2-3 краплі індикаторабромфенолового синього, по краплях розведену оцтової кислоти до зелено -жовтого фарбування і розчин AgNO3 0,1 М до синього фарбування. Можна зцим індикатором оттітровать і йодиди, тільки замість синього забарвлення вточці еквівалентності буде зелене забарвлення.

Як індикатор для визначення йодидів застосовують еозінат натрію.
До точної наважки препарату додають розведене оцтової кислоти, 3-5крапель розчину еозіната натрію і титрують розчином AgNO3 0,1 М до рожевогофарбування осаду. Визначенню йодидів методом фаянсу не заважають хлориди,але заважають броміди.

Примітка.

Методом фаянсу визначають солі алкалоїдів, солі азотовміснихпідстав (димедрол, новокаїн, папаверин, дикаїну, пілокарпіл, ефедрин).

2.4 Метод Фольгарда

Метод Фольгарда - це метод зворотного титрування застосовують длякількісного визначення хлоридів, бромідів, йодидів в азотнокислесередовищі.

Робочими розчинами є розчин AgNO3 0,1 М і розчин NH4CNS 0,1 М.
Індикатор - FeNH4 (SО4) 2 - железоаммоніевие галун. До розчину точноїнавішування галогеніду додають полуторний або подвійний надлишок титруватирозчину нітрату срібла, розведеною азотної кислоти, 10-20 крапельіндикатора (железоаммоніевие галун) і титрують надлишок нітрату срібларозчином роданиду амонію до буро-жовтогарячого фарбування розчину надосадом, стійкого при нетривалому обертальному русі.

У цьому методі частина AgNO3 реагує з іонами галогену, утворюючи осадгалогенідів срібла. А інша частина оттітровивается NH4CNS зосвітою роданиду срібла AgCNS. Після зв'язування іонів срібла зайвакрапля NH4CNS буде реагувати з железоаммоніевимі галуном з утвореннямбуро-жовтогарячого фарбування розчину Fe (CNS) 3, що вказує надосягнення точки еквівалентності.

KJ + AgNO3 ((AgJ + KNO3
AgNO3 + NH4CNS ((AgCNS + NH4NO3
3NH4CNS + FeNH4 (SO4) 2 (Fe (CNS) 3 +2 (NH4) SO4

Кількість AgNO3, яке пішло на взаємодію з галогенідіввизначають як різниця між кількістю взятих AgNO3 й того, хто внадлишку.

Примітка.
1. При титруванні хлоридів за методом Фольгарда не можна поблизу точки еквівалентності сильно струшувати реакційну суміш, тому що внаслідок меншої величини твори розчинності Ag4CNS, ніж AgCl, може відбутися часткове перетворення AgCl в AgCNS, в результаті будуть отримані занижені результати. Тому в даному випадку додають 5-10 мл органічного розчинника, які обволікають поверхню осаду AgCl.
2. У лужному середовищі можна вести визначення після нейтралізації надлишку іонів OH-азотною кислотою.
3. За наявності в лікарській суміші декількох галогенідів методом
Фольгарда визначається сума всіх галогенідів.

Метод Фольгарда має перевагу перед методом Мора в тому, що вінможна застосувати не тільки в нейтральній, але і в кислому середовищі. А наявність вільнихкислот сприяє отриманню більш точних результатів. Тому цей методзастосовується частіше, ніж метод Мора.

2.5 Видозмінений метод Фольгарда

Видозмінений метод Фольгарда передбачає пряме титруваннярозчином AgNO3 0,1 М. Навіску солі галогеніду розчиняють у воді, підкислюєазотною кислотою, додають 1мл железоаммоніевих квасцов і 0,1 мл 0,1 Мрозчину роданиду амонію. При цьому виникає буро-помаранчевефарбування внаслідок утворення роданиду заліза:
FeNH4 (SO4) 2 +3 NH4CNS (Fe (CNS) 3 + 2 (NH4) 2SO4

Розчин далі титрують 0,1 М розчином AgNO3 до зникнення забарвлення.
Ляпіс реагує спочатку з галогенідів.
AgNO3 + KJ ((AgJ + KNO3
Після досягнення точки еквівалентності надлишкова крапля розчину нітратусрібла реагує з роданиду заліза, внаслідок чого розчинобезбарвлюється.
3AgNO3 + Fe (CNS) 3 ((3AgCNS + Fe (NO3) 3
Розрахунок ведуть за формулою:де х - вміст галогеніду у відсотках;

А - кількість мл. AgNO3 0,1 М, витраченого на титрування;

(- титр галогеніду;

Н - навішування в грамах, з огляду на кількість AgNO3, витрачається на реакцію з радонідом заліза
(0,1 М)
Цим методом визначається вітамін В1.

2.6 Метод Кольтгофа

Метод Кольтгофа застосовують для визначення йодидів.

До розчину йодиду калію додають 20-30 крапель води, 1 краплю розчинуйодат калію KJO3 0,1 М, 2 мл свіжоприготованого розчину крохмалю і покраплях розведену сірчану кислоту до появи синього фарбування рідини.
KJO3 5 KJ + 3H2SO4 (3J2 3 K2SO4 +3 H2O
Далі титрують розчином нітрату срібла до зникнення синього фарбування

Синє фарбування притаманне комплексу J2 + J + крохмаль. В точціеквівалентності з розчину зникають йодид іони.
KJ + AgNO3 (AgJ (+ KNO3 - синє фарбування зникає. Еквівалент йодидівдорівнює молекулярній масі.

Цим методом можна визначати йодиди в присутності хлоридів і бромідів.

Примітка.

Хлориди не заважають визначенню йодидів. А якщо присутні броміди, тонеобхідно до збільшення сірчаної кислоти долити до реакційної суміші 5 мл
10% розчину карбонату амонію (NH4) 2CO3

Методом Кольтгофа визначають йодиди в суміші з эуфиллином, ефедрином.

2.7 Аргентометріческое титрування йодидів із зовнішнім індикатором - нитрозила-крохмальної папірцем.

До розчину йодиду додають 20-30 мл води, 5 мл розведеної сірчаноїкислоти і тіруют розчином нітрату срібла до тих пір, поки краплятітруемого розчину, нанесена на нитрозила-крохмальну папірець не будебільше викликати її посиніння. Якщо в тіруемом розчині ще міститьсяйодид, то індикаторна папір синіє, внаслідок виділення йоду:
2NaNO2 2 NaJ +2 H2SO4 (J2 + 2NO 2 Na2SO4 + 2H2O
Еквівалент йодидів дорівнює молекулярній масі.

Для отримання більш точних результатів при титрування із зовнішніміндикатором, необхідно попередньо розрахувати кількість титруватирозчину нітрату срібла, що має піти на титрування взятої наважкийодиду або провести спочатку орієнтовний титрування, а потім приповторне титрування уточнити результати.

Примітка.

Визначенню йодидів із зовнішнім індикатором не заважають хлориди і броміди.

3. Висновок

У своїй роботі я застосовувала всі методи аргентометріческого титрування,але найчастіше користуюся методом фаянсу.

Ці методи дають добрі результати, що укладаються в норми відхиленьне тільки в простих лікарських формах, але і в складних сполученняхлікарських речовин. Методи аргентометріческого титрування вельмирізноманітні, що дає можливість вибрати той метод, який підходить дляданого поєднання лікарських речовин.

З викладеного матеріалу видно, що
1. Аргентометріческіе методи аналізу технологічно прості у виконанні;
2. Вони не вимагають великих витрат часу;
3. Кінець титрування визначається яскраво вираженими опадами або фарбуваннями;
4. Ці методи дають можливість кількісного визначення великої кількості лікарських речовин.

Тому аргентометріческіе методи аналізу знайшли широке застосування ваптечній практиці

4. Література

1. М.Н. Бушкова. Аналіз ліків в умовах аптеки. Київ, «Здоров'я», 1975.
2. А.В. Архипова та ін Практичний посібник з фармацевти-чеський хімії.

М., «Медицина», 1967.
3. В.П. Зенлік. Аналітична хімія. М., «Медицина», 1971.
4. Ф.Е. Каган. Аналіз багатокомпонентних лікарських сумішей з галогенидами та іншими препаратами. Мінськ.
-----------------------