Семен Іванович Гордий

Семен Іванович Гордий (коліно 14)

З роду Московських вів. кн. Син Івана I Даниловича Калити. Нар. 7 сент. 1316 Вел. кн. Московський у 1341 - 1353 рр.. Вел. кн. Володимирський у 1341 - 1353 рр.. Кн. Новгородський у 1346-1353 рр..

Дружини:

1) з 1333 дочка вел. кн. Литовського Гедеміна. вел. кн. Серпень (+ 11 березня 1345 р.);

2) з 1345 дочка кн. Брянського Федора Святославича, кн. Євпраксія (у 1346 Семен з нею розлучився):

3) з 1347 дочка вел. кн. Тверського Олександра Михайловича, вел. кн. Марія (+ 1399 р.).

+ 27 апр.1353 р.

* * *

За духовному заповітом батька Семен отримав 26 міст і селищ, серед них такі важливі, як Москва, Можайск і Коломна. Після смерті Калити російські князі вирушили в Орду, та суперництво їх з багатим і сильним московським князем було неможливо, і хан оголосив Насіння великим князем Володимирським. Завдяки посиленню Москви це вже не був тепер одна тільки титул. "Всі князі російські дані були під руку Симеона ", - говорять літописи. Татищев пише, що Семен, скликаючи князів для відомих цілей своїх, нагадував їм, що Русь тільки тоді була сильна й славна, коли князі беззаперечно корилися старшому. За своє життя Семен п'ять разів ходив в Орду і щоразу повертався звідти з потугою честю і дарування, за висловом літописця. Про татарських спустошення, насильства баскаків і послів не чути і в князювання Семена, як і в князювання його батька. Але біда прийшла с. іншого боку. У 1352 почалася епідемія чуми. У 1353 році вона зі страшною силою лютувала в Москві. Спочатку померли два сини Семенова, а потім і він сам. Похований в Архангельському соборі.

Всі монархи світу. Росія. 600 коротких життєписів. Костянтин Рижов. Москва, 1999 р.

***

Симеон (у схимі Созонт) ІВАНОВИЧ (Іоаннович) ГОРДО (1316-27.04.1353), московський і великий володимирський князь. Старший син московського і вів. володимирського кн. Івана I (Івана) Даниловича (Даниловича) Калити. До 1340 княжив у Нижньому Новгороді. Після смерті батька у 1340 отримав у Золотій Орді ярлик на вел. князівство Володимирське, а також став московським князем.

Симеон був гідним продовжувачем політики Івана Калити. Жоден з російських князів не міг з ним змагатися, і він давав їм це відчути, за що й отримав прізвисько Гордий. Він володів Володимиром-на-Клязьмі, спадковою частиною Москви, Можайськом, Коломна, Переяславлем-Залєським. Приєднав до своїх володінь басейн р.. Протва, Юр'єв-Польський князівство. Він придушив боярську крамолу в Москві, відбив натиск литовців. Проводив політику силового тиску на Торжок і Новгород Великий. В останньому посадив своїх намісників. У його правління авторитет московського князя зміцнів.

Ось його характеристика, дана древнім літописцем, в переказі В. Н. Татіщева: "Цей князь великий Симионо Гордий наречена, зане НЕ любяше крамоли і неправди, але вся облічаемия карний; сам асче мед і вино піяше, але николи до піана упівашеся і піан терпіти не можаше; війни не люби, але воїнство готове име в честі змістом. В Орді бисть від ханів і князів у великій пошані, і асче данини і дари невеликі даяша, і сам маєтки трохи собіраше, але при ньому татари не воеваху отчину його, він многи полонені випроси і спокутувати. Князь же все рязанські, тверські і ростовські дещиці підручних собі мав, бо вся за його дієслова творяху; новгородці не смеяху намісник його що або противно ресчі ..."

О. М. Раповий

***

Семен Гордий Іванович (1316-1353) - вел. кн. моск. й влад. (1340-1353) син Івана I Даниловича Калити. Будучи продовжувачем справи батька, Семен Іванович Гордий намагався зміцнювати свій вплив у Новгороді Великому, Твер., Смол., Ряз., Ярослав, та ін кн-вах. У 1340 р. отримав у хана Узбека ярлик на вел. князювання. Поки він був в Орді, новгородці розорили Бєлозерськ. волость - володіння Москви. Повернувшись, Семен Іванович Гордий послав своїх бояр за даниною в Торжок -- володіння Новгорода. Через деякий час він зібрався в похід на Новгород, і лише ціною великих посиливши новгородцям вдалося відкупитися від вел. князя. Після смерті Узбека (1342) отримав в Орді ярлик від хана Джанібека. Через 2 роки знову був в Орді. Йому ще кілька разів довелося їздити туди підтверджувати свої права на вел. влад. стіл. У 1346 Семен Іванович Гордий кілька тижнів провів у Новгороді на запрошення його жителів. Коли в тому ж році швед. кор. Магнус вирішив напасти на Новгород, Семен Іванович Гордий послав на допомогу новгородцям свого брата Івана Красного. З доля. князями вів. кн. жив у згоді. Його слухали і навіть зверталися до нього для вирішення спорів в якості судді. Відносини між Москвою і Твер'ю і його князювання були цілком доброзичливими. У 1349 Семен Іванович Гордий свариться з вел. кн. лит. Ольгердом, і останній просить Джанібека розсудити його з Москвою. Хан приймає сторону Насіння Івановича Гордого. На наступний рік противники помирились і навіть поріднилися. У 1351 у Семен Іванович Гордий сталася сутичка зі смол. князями, і він навіть пішов на них, але на р. Угрі підписав з ними мир і повернувся до Москви. Помер від моровиці.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.safety.spbstu.ru