Учня 9-е класу

Школи № 13 м. Одеси

Валанцевіча Олександра
ГІПНОЗ (від грец, - сон), особливого роду сноподобное стан людини івищих тварин, Г. відомий з глибокої давнини. Однак аж до сер. 19в. уявлення про Г. грунтувалася на спірітуалістіч. припущеннях особливих
«Флюїдів» або магнетіч. хвиль - особливих струмів, нібито розповсюджуванихгіпнотизером В кін. 19 в. рус роботами. вчених В. М. Бехтерева, 0. 0.
Мочутковского, А. А. Токарського, франц - 111. Ріше, Н. Бсргсйма, Ж. Шарко,англ.-Дж. Брейда, швейц .- А. Фореля розпочато науч. раз-работка проблеми Г.встановлено леч. значення Г. а також з'ясовано роль навіювання як методу
'психотерапії. Роботи І. П. Павлова та його учнів показали, що в основі
Г. лежить процес гальмування, захоплюючий кору великих півкуль головногомозку. Гальмування це носить дрібний характер, поширюючись на різнихділянках мозку на різну глибину і захоплюючи різні ділянки головногомозку. Тим загальмованими ділянками лежать чуйний, ділянки активноїдіяльності кори і підкоркових освіту. Ці ділянки - «сторожовіпункти »- забезпечують, зокрема, можливість контакту (« раппорта »)хворого з гіпнотизуючим його лікарем і можливість лікувального впливусловом (навіюванням) при ізоляції інших подразнень з зовн. і внутр. світухворого, навантаженого в гіпнотіч. стан. Гальмування при Г. схоже згальмуванням при фізіологіч. сні.
У стані неспання сила порушення кіркових клітин відповідаєсилі роздратування, Різна глибина гальмування в різних областях головногомозку пов'язана з наявністю в них: фазових станів, перехідних від сну донеспання-Для фазових станів характерна зміна реакції клітин навплив подразника:при вирівнюючої фазі слабкі і сильні подразники діють однаково
(напр., слово лікаря, вимовлене тихо або голосно, викликає однаковийефект), При більш глибокому гальмуванні настає парадоксальна фаза, колислабкі подразники (напр. слово) діють однаково або навіть ефективніше,ніж сильні (напр. біль), які інодінавіть зовсім не викликають реакції. Звідси можливість цілющого впливунавіюванням словом у стані Г.
У людини Г. досягається впливом ритмічних, монотонних, 6. ч. слабкихгніві на органи дотику (погладжування), слуху (тиха заспокійливамузика, монотонна мова лікаря) і тривалого, ритмічно-монотонного впливуна ін органи чуття. Ці ритмічні монотонні подразники супроводжуютьсяпри Г. словесним навіюванням, що створює у хворого уявлення прозаспокоєності, бажанні заснути, наростаючому відчуття тяжкості в століттях,заціпенінні, засипанні та подальшому поглибленні сну. Сполученням цихроздратувань і словесного навіювання засипання, сну забезпечуєтьсявиникнення в корі головного мозку. поширеного і різного поглибині гальмування, що виявляється в наростаючій сонливості (1-я стадія
Г. - відчуття тяжкості в тілі, труднощі відкрити очі, говорити,послідовно думати - гіпотаксіс). При продовженні сеансу з'являєтьсянеглибокий сон зі своєрідною заціпеніло м'язів, коли рука, нога і т. п.застигають у доданому лікарем положенні (каталепсії), Поняття і явища,вселяється при цьому лікарем, не тільки сприймаються хворим, але й добрезапам'ятовуються, засвоюються та відтворюються їм надалі. Виникаючіпри Г, підвищена навіюваність, гіпотаксія, каталепсії, сомнамбулізмхарактеризуються поняттям гіпнотизм

У стадії глибокого Г. (сомнамбулізм) хворий повністю відгороджений від к. л.відчуттів і уявлень зовн. світу і власного організму і зберігаєконтакт тільки з лікарем. Після сеансу він не може повідомити, що було з нимпід час Г. однак зміст навіяна лікарем в подальшому виконує.
Ефект навіювання і глибина (стадія) Г. не завжди рівнозначні. Високий ефектнавіювання можливий і в першій стадії Г. і навіть поза гіпнотіч. стану
(навіювання наяву). У сомнамбуліч. фазі Г. умови сприйняття і подальшоїреалізації навіяна звичайно найбільш сприятливі.
що розвивається під час Г. сон служить сам по собі цілющим чинником
(головним мозком регуляція функції обміну речовин, внутр. органів,діяльності серцево-судинної та ін систем організму). Г. можезастосовуватися як самостійно. вид лікування або служити частиною терапевтіч.комплексу (поряд з медикаментами, фізіотерапевтичні. процедурами, дієтою таін леч. методами) - Г. мають для лікування деяких форм неврозів,психопатій, реактивних станів. Вплив Г. можливо для будь-якоголюдини; швидкість і стадія що досягається глибини Г. (гіпнабельность)індивідуальні. Лікування Г. всупереч бажанням хворого проводити недоцільно. Оші6очно уявлення про універсальну користь лікування Г.будь-якого хворого з будь-яким захворюванням. Застосування Г. за межами леч. цілейнеприпустимо, а використання його не лікарями (напр., для видовищнихдемонстрацій) українським законодавством заборонено.
Літ.: Л е б е д и н с ь к и й М. С. Нариси психотерапії, М. 1959 (библ.); Пл ат о н о в К, І., Слово як фізіологічний чинник, 3 изд., М., 1962
(библ.),
Б-С-Бамдас,
-----------------------< br>