План

План 2

ВСТУП 3

Синдром Шерешевського-Тернера 5

Синдром полісоміі по Х-хромосомі у жінок 7

Синдром Кляйнфельтера 8

Синдром полісоміі по Y-хромосомі 9

Використані джерела 9

ВСТУП

Хромосомні хвороби обумовлені змінами кількості і структурихромосом.

У соматичних клітинах людського організму є диплоїдний набірхромосом-23 пари (46 хромосом), а в статевих клітинах (гаметах)-гаплоїдний
(одинарний) (23 хромосоми). У чоловіків і жінок 22 пари диплоїдного наборусоматичних клітин, однакові за формою і величиною і називаються аутосомами,
23-я пара - статеві хромосоми (гоносоми, гетеросоми) представлена у жінокдвома Х-хромосомами, а у чоловіків - однієї Х-і однієї Y-хромосомою. Приутворенні гамет у кожну яйцеклітину йде по 22 аутосомы і по одній Х -хромосомі. Всі яйцеклітини несуть однаковий набір хромосом (моно-гаметнийстать). В одну половину утворюються сперміїв йде 22 аутосомы і одна статева
Х-хро-мосома, а в іншу половину - 22 аутосомы і одна статева Y-хромосома
(гетерогаметна стать).

Хромосоми являють собою компактні освіти, фарбувальні ядернимибарвниками в темний колір. У кожній хромосомі розрізняють Центромера і дваплеча. Залежно від величини хромосоми і розташування Центромерахромосоми прийнято ділити на 7 груп:

I група (А), 1, 2 і 3-я пари-великі метацентріческіе хромосоми, в якихЦентромера знаходиться посередині.

II група (В), 4 і 5-а пари-великі субметацентріческіе хромосоми, всубметацентріческіе хромосоми.

IV група (D), 13, 14 і 15-а пари-акроцентріческіе хромосоми, в якихЦентромера знаходиться на кінці хромосоми.

V група (Е). 16, 17 і 18-а пари. Малі субметацентріческіе хромосоми.

VI група (F). 19 і 20-а пари. Малі метацентріческіе хромосоми.

VII група (G). 21, 22-а пари і статева Y-хромосома. Малі акроцентріческіехромосоми.

Таким чином, жіночий каріотип - 46, XX, а чоловічий - 46, XY.

Порушення плоїдності каріотипу (Триплоїд) або декількох пар хромосом
(анеуплоідія) не сумісні з життям. Вони спостерігаються у абортусов або уживонароджених, які незабаром після пологів гинуть через великі дефектіввнутрішніх органів. Сумісними з життям є трисомія за окремимихромосомами (групи D, а також трисомія і моносомія за статевими хромосомами) іструктурні зміни хромосом, хоча при цьому спостерігається ряд дефектів ікаліцтв в організмі.

Хромосомні захворювання, пов'язані з аномаліями статевих хромосом,називаються гомосомнимі хромосомними хворобами. Серед них виділяють наступнізахворювання:

Синдром Шерешевського-Тернера

Синдром вперше описаний Н. Шерешевський в 1925 р., а потім Г. Тернером в 1938р. В 1959 р. Форд встановив, що у хворих з цим синдромом відсутнійодна Х-хромосома. Хворіють майже виключно жінки. Їх каріотип 45, ХО.
Захворювання зазвичай виявляється у пубертатному періоді, коли у дівчатоквідзначаються ознаки статевого інфантилізму. Хворі низького зросту, зкороткою шиєю, з боків якої відзначаються шкірно-м'язові складки, що йдутьвід потилиці до надплечіям. Вушні раковини деформовані і низько розташовані.
Волосся на шиї ростуть низько. Нерідко відзначаються мікрогнатія, ретрогнатія,епікант. Грудні залози зазвичай відсутні. На їх місці визначаєтьсяскладка жиру. Соски недорозвинені, ареоли втягнуті, широко розташовані і непігментованих. Зовнішні статеві органи недорозвинені, піхву вузьке,клітор гіпертрофованого, матка і яєчники недорозвинені. Місячні відсутнічи бувають однократними. Хворі безплідні Відзначаються зміни, і збоку кінцівок: вальгусное положення ліктьових суглобів, широкікороткі долоні, вкорочення безіменного пальця, деформація мізинця. Нігтіглибоко посаджені і деформовані, на кінчиках пальців переважають круговівізерунки, через що збільшений дельтовидні індекс та Гребнева рахунок. Кут a tdзбільшений і наближається до прямого. Ноги укорочені, товсті. 3, 4-й і 5-йпальці вкорочені, викривлені і неправильно розташовуються над стопою. Нарентгенограмах трубчастих кісток зазначається затримка окостеніння, хоча зростаннятаких жінок припиняється у 15-18 років. Визначається збільшення медіальнихвиростків стегнових кісток і зменшення латеральних, витончення латеральнихкінців ключиці, злиття тіл хребців, звуження ребер, остеопороз кісток,особливо метафізарних частин трубчастих кісток.
Нерідко виявляються вади розвитку серцево-судинної системи,зміни з боку внутрішніх органів (коаркта-ція аорти, її атрезія,стеноз легеневої артерії, незарощення міжшлуночкової перегородки,підковоподібна нирка і ін.) Нервова система істотнихзмін не відзначається. Інтелект цих хворих страждає мало або взагалі непорушений.

Етіологія синдрому Шерешевського-Тернера не ясна. Вік батьків такихдітей значення не має, вони зазвичай низького зросту, хоча каріотип їхстандартний.

Остаточний діагноз встановлюється на підставі дослідження каріотипухворих. Важливим у діагностиці синдрому Шерешевського-Тернера євідсутність статевого хроматину в клітинах букального епітелію,

Відомо, що в соматичних клітинах жіночого організму одна Х-хромосома вінтерфазі не активна, вона утворює спіраль і утворює статевої хроматин,який виявляється в ядерної оболонки. У клітинах чоловічого організмустатевого хроматину немає, тому що в них тільки одна Х-хромосома і вонафункціонує в інтерфазі. У сегментоядерних лейкоцитах периферичноїкрові жінок виявляються паличковидну випинання ядер - барабанніпалички або тільця Барра, які трактуються як спіраль Х -хромосоми. У крові здорових чоловіків і у жінок з синдромом
Шерешевського-Тернера барабанні палички не виявляються. Таким чином,на підставі виявлення статевого хроматину в клітинах слизової щоки ібарабанних паличок в лейкоцитах периферичної крові можна попередньопоставити діагноз синдрому Шерешевського-Тернера, але остаточно діагнозвстановлюється на підставі дослідження каріотипу, де виявляється 45хромосом (45, ХО).

Описані випадки синдрому Шерешевського-Тернера і у чоловіків з нормальнимкаріотипу 46, XY. Такі чоловіки низького зросту, з короткою шиєю,бочкоподібної грудною кліткою, вальгус-ною установкою ліктьових суглобів,гіпоплазією нижньої щелепи, високим небом, недорозвиненням тестикул, стенозомлегеневої артерії та розумовою відсталістю. При гістологічному дослідженнігонад наголошується мале число статевих клітин, тому ці хворі, якправило, безплідні. Не дивлячись на нормальний каріотип - 46, XY, у них Y -хромосома не активна і фактично генотип відповідає ХО.

Описано варіанти синдрому Шерешевського-Тернера з Моза-цізмом, коли одначастина клітин має каріотип 45, ХВ, а інша - нормальний каріотип 46, XX.
Мозаїчні варіанти синдрому протікають м'якше. У таких жінок можливіменструації, вагітність, пологи.

Синдром полісоміі по Х-хромосомі у жінок

У жінок замість двох Х-хромосом може бути три і більше-47, XXX, 48, ХХХХ іхромосоми зазвичай Спіра-лізовани і представлені статевим хроматином. Такіхворі можуть мати здорове потомство, тому що половина їх гамет несестандартний набір хромосом. У хворих може спостерігатися розумовавідсталість. Чим більше Х-хромосом у каріотипі, тим більше вираженірозумова відсталість, статевий інфантилізм і фенотипічні зміни, хочанічого специфічного в фенотипі цих хворих немає. Фенотипічніособливості варіабельні. Зазвичай такі жінки високого росту з ікрівленіяміі деформаціями хребта, плямами депігментації на тілі. На кінчикахпальців у них превалюють дугові візерунки, внаслідок чого зменшено дельтовийіндекс та Гребнева рахунок. При варіанті 49, ХХХХХ діти мало життєздатні ізазвичай гинуть в перші роки життя.

Синдром Кляйнфельтера

Захворювання вперше описано Кляйнфельтером в 1942 р. як первинний чоловічийгіпогонадизм. У 1956 р. Бриг і Барр в ка-ріотіпе цих хворих виявилизайву Х-хромосому, таким чином, їх каріотип 47, XXY. У буккальномепітелії виявляється статевий хроматин. Захворювання діагностується вперіод статевого дозрівання, коли відзначаються ознаки євнухоїдизмі. Ухворих недорозвинені тестікули при задовільному розвитку статевогочлена. Ні рослинності на обличчі, виражена гінекомастія, наголошуєтьсявідкладення жиру на стегнах, як у жінок, ріст волосся на лобку з жіночоготипу, високий голос. Хворі високого зростання за рахунок подовження ніг прищодо короткому тулуб, руки у них довгі, кисті дістають колін.

При гістологічному дослідженні тестикулярною тканини виявляєтьсягіалінізація сім'яних канальців, загибель клітин Сертолі і гіперплазія клітин
Лейдіга. Підвищений виділення фолліку-ліностімулірующего гормону гіпофіза. Ухворих звичайно відзначається розумова відсталість різного ступенявираженості, але зустрічаються і особи з нормальним інтелектом. Такі хворізвичайно безплідні.

Крім синдрому Кляйнфельтера з двома Х-хромосомами описані його варіанти зтрьома і чотирма Х-хромосомами:
48, XXXY;
49, XXXXY.
Чим більше Х-хромосом у каріотипі хворих, тим більше вираженіфенотипічні ознаки захворювання і ступінь дебільності.

Етіологія хвороби Кляйнфельтера неясна. Такі діти частіше народжуються у літніхматерів, хоча каріотип їх нормальний. Нерасхожденіе Х-хромосом, мабуть,відбувається на ранніх стадіях дроблення зиготи.

Синдром полісоміі по Y-хромосомі

Особи з каріотипу 47, XYY не мають чітких фенотипічних особливостей. Убільшості випадків це чоловіки високого зростання (вище 186 см) зі значнорозвиненою нижньою щелепою і лобовими пазухами, що надає враженняакромегалоідності. Будова тулуба евнухоідное, наголошується мікроорхідізмабо крипторхізм. Вони емоційно нестійкі, агресивні, дебільний.

У ряді випадків фенотипно такі хворі нічим не виділяються, томуостаточно діагноз полісоміі XXY може бути встановлений на підставідослідження каріотипу або статевого Y-хроматину в буккальном епітелії приультрафіолетовому світлі.

Частота народження хворих у різних країнах коливається, складаючи в середньому
1:1000.

Використані джерела

Нервові хвороби. Навчальний посібник для медичних ВНЗ/Под ред. Яроша
А.А. - М., 1985.
Інтернет, адреса: http://med-lib.ru/books/nerv_bol/index.shtml