Забруднення атмосферного повітря

Забруднення навколишнього середовища - складна і багатоаспектна проблема. Однак,головним в сучасному її трактуванні є можливі несприятливінаслідки для здоров'я як сьогодні, так і наступних поколінь, болюдина в ряді випадків вже порушив і продовжує порушувати деякі важливіекологічні процеси від яких залежить його існування.
Вплив навколишнього середовища на здоров'я міського населення
У великому ступені забруднення атмосфери позначається на здоров'я міськогонаселення.
Найбільш активними забруднювачами атмосфери нашого міста
(Дніпропетровська) є промислові підприємства. Лідери серед них - ПД
ГРЕС (середня кількість викидаються в атмосферу шкідливих речовин щорічноскладає близько 78501,4 тонн), ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод"
(6503,4 тонн), ВО ЮМЗ (938 тонн), ВАТ ДМЗ ім. Петровського (10124,2 тонн).
Істотний внесок в картину загального забруднення атмосферного повітря міставносить автотранспорт. На його частку припадає понад 24% від усіх викидівтоксичних речовин.
На території Дніпропетровська знаходиться близько 1500 автогосподарств.
Державного транспорту налічується близько 27 тисяч одиниць. В особистомукористуванні громадян знаходиться близько 123000 автомобілів.
У ряді районів міста (площа Островського, проспект Газети Правди, площа
Леніна) спостерігається перевищення гранично допустимих норм рівнязагазованості по монооксиду вуглецю (СО) і вуглеводнів (СН).
Найбільший рівень забруднення повітря спостерігається на площі Островського,яка є однією з транспортних розв'язок Дніпропетровська. Однією зпричин забруднення повітря є відпрацьовані гази автотранспорту.
Для зниження впливу автомобільного транспорту на екологічний стан
Дніпропетровська управління з екології міста, проводить роботу за наступниминапрямками:переобладнання автотранспортних засобів на стиснений природний газ;поліпшення екологічних властивостей палива шляхом проведення його модифікації;проведення контролю і регулювання паливної апаратури на токсичністьвихлопних газів:переклад автотранспортних засобів з рідкого на газоподібне паливо.
Роботи по вказаних напрямках проводяться з 1995 року. Було прийняточотири рішення Гика (№ 1580 - 95 р.; № 442 - 96 р.; № 45 - 97 р. і № 380-98р.)
Останнє рішення (№ 380 від 19.03.98 р.) об'єднує всі напрямкидіяльності управління щодо зниження впливу вихлопних газів автотранспортуна забруднення атмосферного повітря, визначає порядок запровадження тапершочергові заходи.
Управлінням по екології, виконуючи рішення міськвиконкому, проводиться контрольза дотриманням на транспортних засобах вимог природоохоронногозаконодавства.
В даний час в місті працюють 10 стаціонарних постів спостереження зазабрудненням атмосферного повітря, сім з яких належать Укргідрометі три автоматизовані - СЕМ-Місто.
У 1998 році загальний обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферу в порівнянні з
1997 роком зменшився. Так, наприклад, Придніпровська ГРЕС, викидизагрязняюшіх речовин якої складають 75-80% викидів усіх підприємствміста, знизила їх обсяг на 7453 тонн, ВАТ "ДМЗ ім.Петровського" - на 940тонн. ВАТ "Дніпрошина" - на 220 тонн, ВО "ПМЗ" - на 72,5 тонн.
Кілька підприємств збільшило викиди в 1998 році в порівнянні з 1997роком, але збільшення незначне: ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатнийзавод - на 15 тонн, ВАТ "Дніпропетровський силікатний завод" - на 79,2тонни.
Зміни величин обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу пов'язанііз змінами обсягів виробництв. Заходи щодо зниження викидів ватмосферу у звітному році не виконувалися через відсутність коштів. Загальнийліміт викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерелпо Дніпропетровську в 1998 році мав обсяг 128850 тонн. Кількістьпідприємств-забруднювачів атмосферного повітря в місті - 167, отримали
"Нульовий" ліміт - 33.
Середньорічні концентрації забруднюючих речовин в 1998 році за
Дніпропетровську перевищували ГДК:

. по пилу в 2 рази;

. двоокису азоту в 2 рази;

. оксиду азоту в 1,2 рази;

. аміаку в 1,8 разів;

. формальдегіду в 1,3 рази.

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря по регіонах (тис. т.)
| | Стаціонарними джерелами | пересувними |
| | Забруднення | засобами |
| | 1985 | 1990 | 1996 | 1985 | 1990 | 1996 |
| Україна | 12163,0 | 9439,1 | 4763,8 | 6613, | 6110, | 1578, |
| | | | | 9 | 3 | 5 |
| Автономна Республіка | 593,2 | 315,9 | 61,7 | 362,3 | 335,2 | 60,8 |
| Крим | | | | | | |
| Вінницька | 272,6 | 180,2 | 83,4 | 281,3 | 248,5 | 67,5 |
| Волинська | 37,3 | 33,9 | 15,3 | 142,9 | 134,5 | 38,4 |
| Дніпропетровська | 2688,7 | 2170,1 | 831,4 | 273,1 | 358,3 | 66,7 |
| Донецька | 3205,2 | 2539,2 | 1882,6 | 570,3 | 550,9 | 135,5 |
| Житомирська | 79,2 | 84,8 | 23,1 | 205,9 | 192,4 | 52,3 |
| Закарпатська | 32,0 | 38,2 | 11,6 | 132,9 | 106,3 | 20,4 |
| Запорізька | 748,3 | 587,5 | 277,0 | 305,9 | 299,6 | 67,1 |
| Івано-Франківська | 468,2 | 403,3 | 180,4 | 101,1 | 146,2 | 41,7 |
| Київська | 233,8 | 219,9 | 81,1 | 358,2 | 289,2 | 85,7 |
| Кіровоградська | 252,3 | 171,7 | 59,5 | 204,5 | 166,3 | 42,1 |
| Луганська | 1352,3 | 862,3 | 529,6 | 174,5 | 308,2 | 78,6 |
| Львівська | 378,0 | 271,9 | 106,4 | 320,7 | 295,4 | 74,7 |
| Миколаївська | 154,4 | 98,6 | 27,2 | 222,5 | 201,7 | 41,7 |
| Одеська | 174,8 | 129,0 | 36,6 | 354,2 | 297,1 | 72,2 |
| Полтавська | 221,3 | 220,7 | 97,3 | 324,9 | 279,8 | 99,9 |
| Рівненська | 117,9 | 63,5 | 20,4 | 161,2 | 141,4 | 35,1 |
| Сумська | 121,5 | 117,8 | 33,7 | 183,5 | 179,6 | 52,7 |
| Тернопільська | 41,4 | 71,6 | 16,8 | 183,0 | 148,6 | 37,1 |
| Харківська | 389,1 | 355,9 | 169,0 | 434,7 | 318,6 | 108,5 |
| Херсонська | 120,4 | 74,7 | 25,8 | 236,9 | 189,1 | 47,0 |
| Хмельницька | 82,5 | 125,2 | 31,4 | 214,6 | 183,4 | 49,8 |
| Черкаська | 147,4 | 129,7 | 56,6 | 286,0 | 213,2 | 62,5 |
| Чернівецька | 29,3 | 25,9 | 7,7 | 121,4 | 107,3 | 20,3 |
| Чернігівська | 109,5 | 81,6 | 32,9 | 186,8 | 174,7 | 55,2 |
| м. Київ | 99,6 | 54,7 | 61,5 | 231,3 | 218,3 | 57,0 |
| м. Севастополь | 12,8 | 11,3 | 3,8 | 39,3 | 26,5 | 8,0 |

Оцінка ризику здоров'я міського населення у зв'язку із забрудненням навколишнього середовища.
Система медико-екологічного регламентування грунтується на припущенні проте, що забруднення навколишнього середовища створює небезпеку для здоров'ялюдини. Підставою для цього є, по-перше, численні скаргинаселення, що проживає в умовах забрудненого навколишнього середовища, нанеприємні запахи, головні болі, загальне погане самопочуття та іншідискомфортні стану, по-друге, дані медичної статистики,що свідчать про тенденцію до зростання захворюваності на забрудненихтериторіях; по-третє, дані спеціальних наукових досліджень,спрямованих на визначення кількісних характеристик зв'язку міжзабрудненням навколишнього середовища і його впливом на організм (див. вище).
У зв'язку з цим оцінка ризику здоров'ю людини, обумовленого забрудненнямнавколишнього середовища, є в даний час однієї з найважливіших медико -екологічних проблем. Однак існує значна невизначеність увизначенні поняття ризику здоров'ю та встановленні факту впливузабруднюючих речовин на людину і його кількісних характеристик.
На жаль, існуюча практика оцінки небезпеки забруднення, заснованана порівнянні кількісних показників вмісту домішок (концентрації)з нормативними регламентами (ГДК, взуття і т.д.), не відображає справжньоїкартини ризику погіршення здоров'я, який може бути пов'язаний з навколишнімсередовищем. Це обумовлено другою причиною.
Основою для встановлення безпечних рівнів впливу забруднювачівнавколишнього середовища є концепція порогового шкідливої дії,постулює, що для кожного агента, що викликає ті чи іншінесприятливі ефекти в організмі, існують і можуть бути знайдені дози
(концентрації), при яких зміни функцій організму будуть мінімальними
(пороговими). Порогової всіх типів дії - провідний принципвітчизняної гігієни.
У цілісному організмі здійснюються процеси пристосування івідновлення біологічних структур, і пошкодження розвивається тількитоді, коли швидкість процесів деструкції перевищує швидкість процесіввідновлення і пристосування.
Насправді величина порогової дози залежить від наступних чинників:
- Індивідуальної чутливості організму,
- Вибору показника для її визначення,
- Чутливості використаних методів.
Так, різні люди по-різному реагують на одні й ті ж дії. Крімтого, індивідуальна чутливість кожної людини також схильназначних коливань. Таким чином, одні й ті ж рівні забрудненнянавколишнього середовища часто викликають далеко не однозначну реакцію як унаселення в цілому, так і у однієї і тієї ж людини. З іншого боку, чимвище чутливість методів, тим нижче поріг. Теоретично навітьнезначна кількість біологічно активних речовин буде вступати вреакцію з біосубстратах і, отже, буде чинним.

Будь-який фактор зовнішнього середовища може стати патогенним, але для цього необхіднівідповідні умови. До них відносяться: інтенсивність або потужністьфактора, швидкість наростання цієї потужності, тривалість дії,стан організму, його опірність. Опірність організму, всвою чергу, є змінною величиною: вона залежить відспадковості, віку, статі, фізіологічного стану організму вмомент дії несприятливого чинника, раніше перенесених захворюваньі т.д. Тому в однакових умовах зовнішнього середовища одна людина захворює,а другий залишається здоровий чи одна й та сама людина в одному випадкузахворює, а в іншому - ні.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що вивчення захворюваностінаселення допомагає визначити ризик несприятливого впливу забрудненнянавколишнього середовища, однак не в повній мірі. Медико-екологічнерегламентування повинно не тільки забезпечувати попередження появизахворювань серед населення, але і сприяти створенню найбільшкомфортних умов життя.

Методологія оцінка ризику здоров'я

При оцінці ризику здоров'ю, що обумовлюється якістю навколишньогосередовища, прийнято виходити з таких теоретичних міркувань, що одержаливизнання наукової громадськості:
• біологічний ефект впливу залежить від інтенсивності шкідливого
(хімічного, фізичного та ін) фактору, що діє на організмлюдини;
• інтоксикація є одна з фаз адаптації;
• гранично допустимий рівень забруднення навколишнього середовища є поняттярозподіл усіх, що визначає прийнятний (допустимий) ризик і маєпрофілактичну спрямованість і гуманістичне значення.
Схема оцінки ризику здоров'ю складається з чотирьох основних блоків:
• розрахунок потенційного (прогнозованого) ризику відповідно дорезультатами оцінки якості навколишнього середовища;
• оцінка захворюваності (здоров'я) населення у відповідності з матеріаламимедичної статистики, диспансерних спостережень і спеціальних досліджень;
• оцінка реального ризику здоров'ю з використанням статистичних іекспертних аналітичних методів;
• оцінка індивідуального ризику на основі розрахунку накопиченої дози ізастосування методів диференціальної діагностики.

ОЦЕКА ЯКОСТІ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА РОЗРАХУНОК Потенційний ризик
1. Оцінка потенційно шкідливих факторів
Оцінка якості довкілля неможлива без всебічного врахування всіхджерел, здатних її забруднювати. Традиційно такі джерела діляться надві основні групи:
• природні (природні),
• антропогенні (пов'язані з діяльністю людини).
Перша з названих груп проявляє свою дію при стихійних лихах,таких як виверження вулканів, землетруси, стихійні пожежі. При цьому ватмосферу, водні об'єкти, грунт і т.д. виділяється велика кількістьзважених речовин, сірчистого ангідриду та ін У ряді випадків небезпечнезабруднення може створюватися і при відносно "спокійних" ситуаціях,наприклад при виділенні радону та інших небезпечних природних сполук з надр
Землі через тріщини та злами її поверхневих шарів.
Проте найбільшу небезпеку в даний час представляє друга групаджерел, що створює антропогенне забруднення. Провідне місце в цьому типізабруднення належить промисловим підприємствам, теплоелектроцентралям іавтотранспорту. Ці джерела, безпосередньо забруднюючи атмосферу, водніоб'єкти, грунт, створюють умови і для її вторинного забруднення, викликаючинакопичення домішок в об'єктах навколишнього середовища.
2. АНАЛІЗ ДАНИХ МЕДИЧНОЇ СТАТИСТИКИ
Медична статистика припускає проведення великого обсягу робітдержавного масштабу, пов'язаних з формуванням інформаційних баз знаступними показниками.
• Демографічні показники (народжуваність, смертність, дитяча смертність,неонатальна, постнатальна, перинатальна смертність, тривалістьмайбутнього життя).
Показники народжуваності виражаються демографічними коефіцієнтами тарозраховуються по відношенню до числа мешканців, що проживають наадміністративної території. Основними є загальний і спеціальнийпоказники народжуваності. Загальний показник дає лише наближенеуявлення про процес відтворення населення, оскільки обчислюєтьсяпо відношенню до чисельності всього населення, тоді як народжують тільки жінкиі тільки в дітородному віці плідним (фертильним) віком прийнятовважати 15-49 років. У зв'язку з цим більш об'єктивно народжуваність може бутипредставлена спеціальним показником, що розраховується саме на цейвік.
Статистика смертності побічно відбиває стан здоров'я живенаселення, характеризуючи ризик смерті, який залежить від багатьох факторів.
Розміри смертності визначають шляхом обчислення коефіцієнтів смертності.
Коефіцієнти смертності можна розділити на загальні та специфічні. При їхрозрахунку дуже важливо бути впевненим у тому, що число смертей, що використовуєтьсядля обчислення цього коефіцієнта, має місце саме в тій популяції, дляякої проводиться розрахунок. Така група населення кваліфікується якпопуляція, піддається ризику. Популяція ризику, являє собоюсередню чисельність населення на даній території в період, до якоговідносяться коефіцієнти смертності.
Дитячої смертністю називають смертність дітей на першому році життя. Прианалізі повіковий смертності дитяча смертність виділяється дляспеціального аналізу внаслідок її особливого значення як критеріюсоціального благополуччя населення і як показника ефективностіоздоровчих заходів. Дитяча смертність становить значнучастку загальної смертності і вимагає ретельного аналізу її причин. Розмірисмертності на першому році життя перевищують показники смертності внаступних віках, крім віку глибокої старості, і значнознижують показник середньої тривалості життя.
Смертність дітей на першому місяці життя називається неонатальної іподіляється на ранню неонатальну (на першому тижні життя) та пізнюнеонатальну. Смертність дітей у віці від місяця до року називаєтьсяпостнеонатальной.
Перинатальна смертність - це число дітей, мертвонароджених і померлих вперші 7 днів життя (168 годин). У складі перинатальної смертностірозрізняють антенатальному, інтранатальний та постнатальному смертність
(смертність до початку пологів, у період пологів і після народженнявідповідно).
Тривалість майбутнього життя визначається шляхом складання таблицьдожиття. Таблиці дожиття є особливим способом вираження коефіцієнтасмертності в певній групі населення для даного періоду часу. Їхосновними елементами є показники ймовірності смерті, розрахованіроздільно по окремим рокам життя або віковими групами.
Середня тривалість майбутнього життя - це число років, якезалишилося прожити людям даного віку, а середня тривалість життя
- Це число років, яке в середньому належить прожити даному поколіннюнародилися або одноліткам певного віку, якщо припустити, щона всьому протязі їх життя смертність в кожній віковій групі будетакою, якою вона була в тому році, для якого проводилося числення.
Такий порядок визначення середньої тривалості життя прийнятий уміжнародній статистичній практиці і при страхуванні життя. Тому длярізних країн показники середньої тривалості життя єпорівнянними.

Захворюваність: інфекційних і неінфекційних (хвороби різних органів ісистем), репродуктивна функція популяції, інвалідність.
Захворюваність населення - одна з найважливіших характеристик суспільногоздоров'я. Для її оцінки використовуються коефіцієнти, розраховані яквідношення кількості захворювань до чисельності груп населення, в яких вонивиявлені за певний період часу, і перераховані на стандарт (100,
1000, 10 000, 100 000 чоловік).
Ці коефіцієнти відображають імовірність (ризик) появи того чи іншогозахворювання у досліджуваній групі населення.
Основні показникита захворюваності населення представлені в табл. 2.1.
Говорячи про захворюваності, мають на увазі звичайно тільки нові випадкизахворювань (первинна захворюваність). Якщо необхідно скластиуявлення як про нові випадки захворювань, так і про вже наявнихраніше, то розраховується показник хворобливості. Отже,захворюваність є динамічним показником, а

Таблиця 1
Показники захворюваності
| Зміст | Основний термін | Спосіб | Термін |
| показники | синоніми | обчислення | рекомендованим |
| | | | Й ВООЗ |
| Вперше в житті | Первинна | (q-1000)/N | Incidence |
| діагностовані | захворюваність | | |
| захворювання в | (захворюваність, | | |
| протягом | частота знову | | |
| певного | виявлених | | |
| періоду (рік) | захворювань) | | |
| Всі захворювання | Поширеність | (Р. 1000)/N | Prevalence |
| населення, | (болючість, | | |
| які мали місце за | загальна | | |
| визначений | захворюваність, | | |
| період (рік) | частота всіх | | |
| (гострі, | хвороб) | | |
| хронічні, | | | |
| нові й відомі | | | |
| раніше) | | | |
| Захворювання, | Патологічна | Спосіб | Point |
| які | ураженість | обчислення той | prevalence |
| зареєстровані | (частота | ж | |
| у населення на | захворювань, | стосовно | |
| визначену дату | виявлених при | відповідної | |
| (момент) | огляді, контингент | групі | |
| | Хворих на | населення | |
| | Певну дату) | | |

Примітка, q - кількість вперше виявлених захворювань, Р - число всіхзахворювань, N - середня чисельність населення.хворобливість - статичним. Захворюваність може помітно відрізнятися відболючості при хронічних захворюваннях, однак при нетривалихзахворюваннях це розходження незначно. У разі виявлення причинних зв'язківнайбільш придатними вважають коефіцієнти захворюваності. Етіологічніфактори проявляються насамперед через розвиток захворювання, тому чимчутливіші і динамічніше показники, тим вони корисніше при дослідженніпричинних зв'язків. Для встановлення впливу середовища проживання на здоров'якоефіцієнти захворюваності повинні розраховуватися стосовноконкретних груп населення, щоб потім можна було визначити наявність абовідсутність причинно-наслідкових зв'язків між впливом конкретнихфакторів середовища перебування на відповідну групу населення.
Слід зазначити, що повнота і достовірність даних про захворюваністьістотно залежать від методу її вивчення.
Інвалідність - це стійка (тривала) втрата або значне обмеженняпрацездатності. Інвалідність поряд із захворюваністю відносять домедичними показниками здоров'я населення. Найчастіше причиноюінвалідності є захворювання, що, незважаючи на лікування,набуває стійкий характер, а функція того чи іншого органу невідновлюється.
• Фізичний розвиток: інформація, що характеризує здоров'я дітей,підлітків і дорослих.
Під фізичним розвитком людини розуміють комплекс функціонально -морфологічних властивостей організму, що в підсумку визначає запас йогофізичних сил. На фізичний розвиток впливають багато факторів ендогенного таекзогенного характеру, що визначає часте використання оцінокфізичного розвитку в якості інтегральних показників для характеристикистану здоров'я. Показники фізичного розвитку, як правило, відносять допозитивним ознаками здоров'я. Проте особи, що мають захворювання, тобтоносії негативних ознак, також мають у своєму розпорядженні певним рівнемфізичного розвитку. Тому доцільно кваліфікувати фізичнарозвиток не як самостійний позитивний показник здоров'я, а яккритерій, який перебуває у взаємозв'язку з іншими показниками,характеризують якісну сторону життя населення.
Особливо велике значення показники фізичного розвитку мають для оцінкиздоров'я тих груп населення, захворюваність і інвалідизація якихпорівняно незначні: діти старше 1 року, робочі певнихпрофесій з суворим професійним відбором. Роль фізичного розвитку вобласті профілактики визначається також тим, що його стан взначній мірі керовано - засобами регулювання харчування, режимупраці та відпочинку, рухового режиму, відмови від шкідливих звичок і т. д.
Для характеристики здоров'я населення можуть використовуватися і іншіпоказники «якості» життя чи здоров'я здорових: розумовий розвиток,розумова і фізична працездатність і ін
Аналіз даних медичної статистики передбачає ряд послідовнихетапів.
1. Припущення: виявлення захворювань, контрастно виділяються в часіабо в просторі
Вивчення здоров'я і захворюваності населення за матеріалами медичноїстатистики дозволяє порівнювати ці показники з тимчасовими іпросторовими характеристиками. У цьому випадку основною метою такогозіставлення можна вважати визначення територій, контрастно виділяютьсяза рівнем смертності, захворюваності і т.д. Особливе місце тут займаютьметоди електронного картографування районів спостереження, що дозволяютьотримувати достатньо наочну інформацію. Вельми характерними в цьому планіє одержали широке поширення в останній час роботи постворення медико-екологічних атласів. Особливу увагу при цьому слідприділяти достовірності відслідковується інформації.
Так, наприклад, найбільш широко для вивчення захворюваності по обертаністювикористовуються матеріали лікувально-профілактичних установ (ЛПУ). Отриманнязвітів ЛПУ за затвердженими формами не викликає, як правило, великихтруднощів. Ці дані можуть і повинні використовуватися зацікавленимиорганізаціями для оцінки здоров'я населення. Проте слід мати на увазі,що існуюча система обліку та звітності ЛПУ дозволяє отримати лишеприблизні оцінки захворюваності, а також тимчасової непрацездатностіу зв'язку із захворюваннями і травмами. Дані ЛПУ досить точно відображаютьлише роботу самих цих установ, але не розподіл захворюваності потериторії і групам населення. Це пов'язано з наступними обставинами.
1. Облік і звітність ЛПУ засновані на реєстрації обертаністю. Проте середреально хворих осіб далеко не всі звертаються за медичною допомогою,причому частка звертаються серед захворілих залежить від різних причин: тяжкістьзахворювання, доступність конкретного виду медичної допомоги в найближчому
ЛПУ, вік і стать хворих, характер їх трудової діяльності.
2. Поряд з територіальними ЛПУ, є відомчі та приватніустанови. Визначити частку осіб, які проживають в зоні обслуговування ЛПУ, алеякі отримують медичну допомогу в інших установах (медсанчастинипромислових підприємств, поліклініки МО, МВС тощо), вкрай складно. Крімтого, нерідко має місце подвійна реєстрація одного і того ж захворюванняв різних лікувальних закладах.
3. Люди, що проживають на одній і тій же території, звертаються з приводурізних захворювань в різні ЛПУ: поліклініки, диспансери, діагностичніцентри, травматологічні пункти. Крім того, спеціалізовані кабінети
(наприклад, ендокринологічні, урологічні) часто обслуговують населення,яке проживає в зонах декількох поліклінік.
4. Діти і дорослі обслуговуються, як правило, в різних поліклініках,жінки звертаються з приводу ряду захворювань у жіночі консультації.
Територіально зони покриття цих трьох типів ЛПУ накладаються один наодного, і їхні кордони зазвичай не збігаються.
Таким чином, при вивченні захворюваності по обертаністю в ЛПУ поряд зпитанням повноти та достовірності реєстрованих випадків захворюваньвиникає проблема об'єднання даних, що характеризують захворюваністьнаселення (груп населення), що проживає на конкретній території. Прицьому слід зазначити, що чим менша територія, на якій вивчаєтьсязахворюваність, тим складніше вирішувати цю проблему. Так, щодо повнідані можна отримати по місту в цілому; менш достовірні дані поадміністративних районах міста, а при аналізі захворюваності по зонахобслуговування ЛПУ, і тим більше за лікарським ділянках, вивчення обертаністюнавіть по статталонам дозволяє отримати лише суто орієнтовніпоказники.
Використання даних щодо захворюваності за результатами медичних оглядівдозволяє уточнити інформацію, що отримується в ЛПУ, так як в даному випадкуз'являється можливість:
1) виявити захворювання на початкових стадіях;
2) провести досить повний облік "хронічних" захворювань;
3) надати результатами оглядів незалежність від рівня санітарної культуринаселення, доступності медичної допомоги та інших немедичних чинників.
Отримання даних про захворюваність по реєстрації причин смертностідозволяє встановити ті захворювання, які призвели до раптової смерті, алене були виявлені першими двома методами (отруєння, травми, інфаркти,інсульти та ін.) Цінність методу залежить від питомої ваги в структурізахворюваності відповідних форм патології. Слід враховувати, щоінші захворювання зі сприятливим для життя результатом не потрапляють у полезору лікарів, тих, хто вивчає захворюваність з причин смерті.
Отримання даних щодо захворюваності методом інтерв'ю (анкета-метод опитування)становить інтерес як додатковий метод для виявлення скарг населенняі, особливо, для отримання відомостей про фактори середовища перебування й образіжиття з метою подальшого дослідження зв'язку цих показників зздоров'ям. У багатьох країнах цей метод використовується досить широковнаслідок того, що приватний характер медицини і охорони здоров'я робитьпрактично неможливим аналіз істинної захворюваності населення за данимиобертаністю і медичних оглядів.
2. Висування гіпотез (теоретичне обгрунтування можливості зв'язкуз навколишнім середовищем)
У разі виявлення територій, контрастно виділяються за рівнемзахворюваності, фізичного розвитку, смертності чи іншими показникамимедичної статистики, висуваються гіпотези зв'язок цього явища зякістю навколишнього середовища. При цьому використовуються дані науковихдосліджень про особливості біологічної дії тих чи інших домішок
(див. вище), а також результати попередніх епідеміологічних досліджень.
В даний час розроблений приблизний список захворювань, які можутьбути пов'язані з окремими факторами навколишнього середовища (табл. 2).

Таблиця 2

Як видно з наведеної таблиці, одні і ті ж захворювання можуть бутивикликані чи спровоковані різними факторами навколишнього середовища. У зв'язку зцим при обгрунтуванні гіпотез особлива увага повинна приділятися співставленнярівня захворюваності з потенційним ризиком впливу кожного зймовірних чинників.
3. Тестування (додаткові вибірки, спеціальні дослідження)
Перевірка висунутих гіпотез на увазі проведення спеціальнихдосліджень "епідеміологічного" характеру. При цьому доцільно, якщоможливо, проведення ряду додаткових досліджень, спрямованих наотримання даних про кількісний вміст шкідливих домішок або їхметаболітів у тканинах та органах постраждалих, а також проведенняклінічного обстеження з постановкою специфічних тестів.
Враховуючи, що методам епідеміологічних досліджень присвячено достатнючисло публікацій, зупинимося на найбільш важливих моментах, які маютьвідношення до визначення ризику.
У методиці епідеміологічних досліджень важливі наступні моменти:побудова досліджень, формування дослідних і контрольних груп,спостереження з використанням?? азлічних тестів, визначення відносногоризику. Саме дослідження може бути ретроспективним і проспективних,подовжнім і поперечним, когортних з формуванням досвідчених і контрольнихгруп.
Ретроспективне дослідження передбачає аналіз матеріалу, зібраногоза вже минулий період, а проспективно дослідження проводиться шляхомбезпосереднього спостереження. Ретроспективне дослідження економить часпри зборі матеріалу, дозволяє досить чітко визначити вже сформованугрупу спостереження, з'ясувати умови, що вплинули на виникнення того чиіншого явища. Однак ретроспективне дослідження має обмеженупрограму, тому що дозволяє врахувати лише ознаки, які є ввикористовуваних і для вивчення матеріалах документах.
Проспективно дослідження може мати програму з будь-яким набором ознакта їх поєднань. Крім того, існує можливість спостереження за зміноюознак під впливом різних факторів, можливість тривалогоспостереження за групою населення.
Поперечний дослідження характеризує сукупність на якийсь моментчасу. При цьому, одночасно проводиться огляд всього населення абоокремих контингентів, визначаються клінічні, фізіологічні,психологічні та інші характеристики обстежуваних з виявленням хворихабо осіб з відхиленням у стані здоров'я.
Поздовжнє дослідження передбачає спостереження в динаміці за однією і тієюж сукупністю. У цьому випадку можна проводити динамічні спостереження закожним представником такої сукупності і застосувати індивідуалізуютьметоди оцінки.
Когортних метод передбачає виділення дослідних і контрольних груп, причомустатистичну сукупність тут складають відносно однорідніодиниці спостереження. Головним розходженням дослідної та контрольної груп єнаявність і відсутність шкідливих факторів.

4. Систематизації (формування баз даних і табличних матеріалів)
Одним з важливих результатів аналізу даних медичної статистики тазастосування епідеміологічного методу дослідження є визначеннявідносного і безпосереднього ризику. Відносний ризик (ВР) - цевідношення показників захворюваності в групі "осіб, що піддаються влініюдосліджуваного фактора до тих же показників у осіб не "піддаються впливуцього чинника (як правило приймає значення від 1 до).
Безпосередній ризик (HР)-це різниця показників захворюваності в осіб,підданих і не підданих дії фактора (можеприймати "значення, від 0 до 1). Статистична природа ознак ризикуобумовлює неминучість так званих помилок першого роду (невключеннядо групи ризику осіб, схильних до захворювання) і помилок другого роду
(включення в групу ризику не схильних до захворювання).
Таким чином, основною метою вивчення стану здоров'я абозахворюваності населення в системі оцінки ризику є розрахунокатрибутивного ризику в групах населення, що знаходяться в достовірнорозрізняються умовах навколишнього середовища. Саме пов