ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Деніел Клемент Деннет
         

     

    Біографії

    Деніел Клемент Деннет

    H.C. Юлііа

    Деннет (Dennett) Деніел Клемент (нар. 1942) - амер. філософ-аналітик, який розробляє функціоналістського концепцію свідомості. Навчався в Гарвардському й Оксфордському ун-тах (доктор філософії з 1965), в 1965-1970 викладав в Каліфорнійському, з 1971 - в ун-ті Тафта (з 1975 - проф. Філософії), там же - директор Центру когнітивних наук, співредактор жур. «Behavioral and Brain Sciences».

    Головна тема творчості Д. - проблема свідомості - досліджується їм у віялі її подпроблем: духовне і тілесне, особистісний, свобода волі і детермінізм, природні та штучні інтенціональних системи, людина і тварина, людина і машина та ін У першу кн. «Зміст і свідомість» ( «Content and Consciousness», 1969) він продовжив стратегію свого вчителя Г. Райла в критиці картезіанського уявлення про свідомість як «дух в машині», трансформувавши лінгвістичний аналіз у варіант натуралізму. Надалі він звернувся до осмислення підходів до феномену свідомості, що використовуються в нейронауки, когнітивних науках, дослідженнях по штучному інтелекту, і зробив висновок, що важливим завданням філософії є методологічний аналіз концептуальних підстав цих нових дисциплін, реалізація якої перетворить традиційну філософію свідомості в різновид філософії науки (Brainstorms. Philosophical Essays on Mind and Psychology. 1978; Elbow Room: the Varieties of Free Will Worth Wanting. 1984).

    Д. запропонував функціоналістського трактування свідомості як третій шлях між жорстким монізмом і детермінізмом фізикалізму, з одного боку, і менталізмом і дуалізмом - З іншого. Використовуючи комп'ютерну аналогію, він стверджує, що функціональні відносини психологічних станів в принципі можуть бути актуалізовані у різних фізичних структурах - в людському тілі, «твердої» програмі комп'ютера та ін Як і при описі роботи комп'ютерної програми, ці відносини можна описувати на нейтральному мовою, який не є ні фізикалістськи, ні менталістскім.

    В кн. «Інтенціональних установка» (The Intentional Stance. London, 1987) Д. розвиває оригінальну концепцію інтенціональності. На відміну від філософів, які вважають інтенціональність внутрішнім властивістю організму, а вірування і бажання - Її відображенням, він стверджує, що прийняття інтенсивність-нальних установки (intentional stance) полягає в розгляді деякого складного агента (людини, тварини чи комп'ютера) як діє відповідно до інтенціональних зразком. В кн. «Пояснення свідомість» (Consciousness Explained. 1990), «Небезпечна ідея Дарвіна: еволюція і сенс життя» (Darwin's Dangerous Idea. Evolition and the Meaning of Life. 1995), «Види свідомості» (Kinds of Mind. 1996) він підкріплює цю ідею дарвінівської теорією природного відбору, розглядаючи структури інтенціональності як особливі випадки природного дизайну.

    Замість традиційної моделі самості як спостерігача власного «внутрішнього театру» Д. запропонував «модель багаторазових начерків» (multiple drafts model), згідно з якої не існує єдиного центру - самості, яка збирає сигнали і перетворює їх в усвідомлені образи: ментальна активність у мозку здійснюється у вигляді паралельних і перехрещуються процесів вибору, ревізії та інтерпретації одержуваної чуттєвої інформації. Тільки природну мову створює видимість єдиного Я, його сталості і самотворчества.

    Д. наголошує, що аналіз категорій «свідомість», «самість», «особистісний», «Свобода волі», «інтенціональність» та ін на основі гетерофеноменологіческого мови, тобто від третьої особи, має важливе практичне значення не тільки для створення штучних мислячих систем, але також для юриспруденції, де від точного сенсу даних категорій залежить визначення таких понять, як «осудність», «Правова і моральна відповідальність» та ін, а також для етики та соціальних наук.

    онтологічна проблема свідомості// Аналітична філософія: становлення і розвиток. М., 1998; Умови особистісного// Історія філософії. Щорічник. М., 2000.

    Список літератури

    Dennett and his Critics: Demistifying Mind. Oxford

    Cambridge, 1993

    Daniel Dennett's «Consciousness Explained». Symposium //Inquiry. 1993. Vol. 36. № 1/2.

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://ariom.ru/

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status